Раніше на АРК повідомлялося про те, що 20 січня відбулися спільні комітетські слухання на тему: «Зовнішньополітичні аспекти деокупації АР Крим та міста Севастополь: парламентський вимір» у режимі відеоконференції.

Учасники слухань обговорили поточний стан окупованих територій АР Крим та міста Севастополь, санкції проти Російської Федерації як інструмент деокупації, необхідні правові зміни для прискорення деокупації, роботу груп Верховної Ради з міжпарламентських зв’язків з ключовими партнерами в цих питаннях, діяльність народних депутатів у рамках постійних делегацій Верховної Ради у міжнародних парламентських асамблеях в контексті деокупації.

Однак, представники громадськості та експерти називають захід не дуже результативним, а деякі  розкритикувала його як за змістом проведення, так і за сутністю поставлених питань на заході, що організовувався представниками парламенту України. Про це повідомляє інформаційна агенція «Голос Криму».

Так, Борис Бабін, екс-представник Президента в АР Крим, професор, експерт «Асоціація реінтеграції Криму» зауважив, що необхідно багато якісної правотворчої та організаційної роботи, де позиції Уряду та Верховної Ради повинні стати синхронізованими.

«Проведення міжкомітетських слухань щодо деокупації Криму є безперечно корисним фактом, адже відповідні питання мають бути постійно на парламентському порядку денному. Але на жаль, слухання самої Верховної Ради з питання стратегії деокупації та реінтеграції Криму, передбачені ще парламентською постановою від 4 лютого 2020 р. за минулий рік так і не відбулися. При цьому розробку та навіть затвердження відповідної стратегії Радою національної безпеки та оборони вже анонсоване на лютий 2021 року. Тому, звісно, підготовка відповідних документів має носити системний характер та носити характер експертних доробок, а не політичних гасел», – сказав Бабін.

В свою чергу експерт звернув увагу, що на міжкомітетських слуханнях, крім народних депутатів та членів Меджлісу, взяли участь лише декілька представників виконавчої влади, насамперед з МЗС.

«Водночас профільне міністерство, очолюване віце-прем’єром Олексієм Резніковим, наразі, анонсувало для громадського обговорення власний обсяжний законопроект з питань реінтеграції Криму та Донбасу. Не зупиняючись детально на системних недоліках відповідного проекту (хоча, наскільки мені відомо, низка інституцій вже спрямувала відповідні критичні відгуки щодо нього до Уряду), хочу як мінімум зазначити, що на парламентських слуханнях йшлося про одне, а в урядовому проекті – про дещо інше. Тому упевнений, що парламентській законотворчій процедурі щодо деокупацїі Криму дійсно має передувати схвалення РНБО та затвердження указом Президента стратегічного документу щодо окупованих територій із широкою непублічною частиною. А ось надалі дійсно буде необхідно багато якісної правотворчої та організаційної роботи, де позиції Уряду та Верховної Ради повинні стати синхронізованими», – прокоментував він.

Свою думку з приводу слухань висловив головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун. Він зауважив, що до розробки рекомендацій парламентських слухань 2021 року обов’язково повинна долучитися Крайова Рада Українців Криму, а також переконаний, що потрібно проаналізувати попередні напрацювання парламенту і подивитися наскільки вони реалізовані.

«Конструктивно виступив Рефат Чубаров щодо необхідності проаналізувати те, що було напрацьовано попередниками ( у тому числі і те, що ми всі як громадськість робили в 2014-2016рр.) і закріплено Постановою Верховної Ради України “Про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи”, – і взяти до уваги при формуванні нових рекомендацій» – відмітив експерт.

На його думку, цього так і не було зроблено. «У слуханнях 90% піднімалися питання, що вже законодавчо закріплені, але не виконуються. Не поставлені чіткі вимоги виконання законодавчих актів перед Кабінетом Міністрів України. Насправді, цьогорічні комітетські слухання виглядали гнітюче, адже  у більшості випадків – це було «переливання з пустого в порожнє». Таке враження, що захід для «галочки» та активізації проведення заходів перед черговою річницею тимчасової окупації Криму. Коли стратегічно намагаються винести в основу питання «Кримської платформи», – слід усвідомити і зрозуміти те, що ідея проведення за ініціативи МЗС міжнародного заходу «Кримська платформа» – це не черговий річний форум, що відбувався останні роки при підтримці державних органів влади до чергової річниці, який так і немає результативних дій, на які очікує громадянське суспільство та мешканці, що проживають на тимчасово окупованій території Кримського півострову», – підкреслив Щекун.

Також парламентський захід прокоментував Юрій Смєлянський, експерт з питань окупованих територій, економічний експерт, співзасновник ГО «Інститут Чорноморських стратегічних досліджень».

Він вважає, що майже за 7 років окупації півострова, комітетські слухання виявилися не послідовним елементом у формуванні та реалізації політики деокупації і реінтеграції території Кримського півострова.

«Чинний депутатський корпус намагається представити це обговорення як первинну дію з вивчення кримського питання… Політика створення хибних реальностей в питаннях деокупації і реінтеграції Кримського півострова буде і надалі набирати обертів. Гасла. Слова без прив’язки до реальних справ і рішень. Обіцянки без їх виконання. Процес без результату», – підкреслив Юрій Смєлянський.