Через півроку після відповідних подій «співробітники ФСБ» та «управління власної безпеки МВС» окупантів заявили про затримання співробітника «відділу поліції Масандрівський» за звинуваченням у захопленні квартири дев’яносторічної мешканки Ялти. За цією, здавалося б, банальною загально-кримінальною новиною криється початок відкритої війни між протиборчими угрупуваннями окупантів та розвиток глибокої кризи їх «управлінської вертикалі».

Офіційно повідомляється, що «співробітник поліції» на початку 2020 року познайомився з мешканкою Ялти 1931 року народження, ветераном Другої світової війни. Під виглядом надання допомоги ветерану, «поліцейський» отримав доступ до документів жінки та в декілька етапів переоформив її квартиру на себе [1]. В результаті, літній людині завдали шкоди у 90 тисяч доларів, враховуючи, що квартира знаходиться по вулиці Карла Маркса в самому центрі Ялти. Також «силовики» повідомляють, що «право власності» на себе «поліцейський» оформляв в «ялтинському підрозділі Госкомрегістру», використовуючи фальшивий договір «довічного утримання».

З наших джерел відомо, що затриманим є Микола Устинський, один з двох одіозних братів Устинських. В Ялті вони вважаються вихованцями криміналітету, соратниками «авторитетних» тіньових землевласників з кланів Анатолія Мотлохова та Віталія Ватраса з Едуардом Борсуковим. Є інформація, що на першому «допиті» Микола Устинський «взяв все на себе», не дивлячись на те, що в грабежі літньої жінки також брала участь ціла група окупантів з різноманітних структур. З наявних в розпорядженні «АРК» відомостей зрозуміло, що затримання Устинського – це початок масштабного та небезпечного для ряду угруповань колаборантів й окупантів «розгляду».

25 грудня 2020 року в мережі «Ютуб» з’являється сюжет [4] фаната «стрімкої твердості окупантів» [2], підконтрольного одному з угрупувань спецслужб РФ «блогера» Сергія Сардики, і інформація з нього збігається з наявними у нас відомостями. Сардика робить заяву, що до нього звернулася мешканка Ялти Марія Стасик, у якій привласнив квартиру по вулиці Карла Маркса «співробітник відділу поліції Масандрівський» Устинський. Шахрайським шляхом у Стасик зникли всі її документи, замість яких з’явилися «генеральна довіреність» та «договір довічного утримання». На відео жінка каже, що ці «документи» не підписувала, але вони виявилися «завіреними» «нотаріусом» Шітьком.

У розвиток теми проросійський «блогер» заявляє, що вже «проведені експертизи», підтвердив факт підробки підпису, називає Миколи Устинського «перевертнем у погонах» і вимагає втручання в справу голови Слідчого комітету РФ Олександра Бастрикіна. Стасик на відео заявляла, що Устинський нібито хвалився їй тим, що вона вже п’ята літня людина, спритно обманута його групою. Жертва додає, що «поліцейський» вже заволодів кількома квартирами в будинку по вулиці Карла Маркса 11/1. Завершується сюжет словами Стасик про те, що діє «ціле угруповання», та що «в місті треба навести порядок».

Цікаво, що за адресою Карла Маркса, будинок 11/1 розташовувався офіс колишнього «голови міськради Ялти» Валерія Косарєва, де він в тому числі періодично зустрічався зі співробітником Служби зовнішньої розвідки РФ Дмитром Єрмолаєвим [3]. За дивним збігом обставин, Косарєв декілька років фінансував випуск інформаційних бюлетенів Сардики. Також сам Сардика в кулуарному спілкуванні неодноразово зізнавався, що йому багато років на «творчу» діяльність допомагає Сергій Карнаух, та що цих сум не вистачає для «повноцінної творчої діяльності».

З 2017 року Сергій Сардика в Ялті вважається рупором угруповання, в яке входять син Сергія Карнауха, та нині «віце-мер» Ялти Дмитро Карнаух, колишній «мер Ялти» Андрій Ростенко, держатель «чорної каси» угруповання «Сейлем» Ігор Гуцалов, «депутат» і «голова організації» «Українці Криму» Юрій Ломенко, а також колишній «силовик» колишнього міського голови Ялти Сергія Брайка Ігор Зорін.

Крім того, син «блогера», Дмитро Сардика є співробітником «представництва Криму в Москві», яке очолює колишній посол РФ на Кіпрі та досвідчений співробітник російських спецслужб Георгій Мурадов. Недоброзичливці стверджують, що син ялтинського провладного «блогера» потрапив в московську структуру «російських розвідників» з великими бюджетами по протекції «глави Криму» Сергія Аксьонова та в результаті якоїсь непублічної домовленості між «чиновником» та «громадським діячем».

Чому Сардика-старший, відбувши дуже дивний «арешт» на три доби за «образу чиновника» [2], після виходу з ув’язнення спочатку публічно подякував наглядачів «за добру атмосферу», а потім через деякий час публічно назвав «поліцейського» перевертнем у погонах? Адже згідно «російських законів» так сказати про «силовиків» – це серйозний штраф, від 20 тисяч рублів «за неповагу до влади».

Відзначимо, що «поліція» окупантів в Ялті – це мафіозна структура, що займається збиранням данини з вуличної торгівлі, забудовників, а також продає свій «силовий ресурс» учасникам господарських спорів. Єдине, що «поліцейські» не монетизують – це виконувані ними репресії проти інакомислячих. Більш того, як повідомлялося в розслідуванні «АРК», велика частина районних та міських «відділів поліції» не має «передбаченої» реєстрації та номерів і тому не існують навіть за «російськими законами» [5]. У цих корупційних схемах з «поліцією» щільно взаємодіють «чиновники», «співробітники ФСБ», «слідчий комітет», «нотаріуси» та співробітники «Криммедстраху».

Куратори корупційно-комерційних «тем» Південного берега Криму прекрасно знають, хто такий Сергій Сардика і хто за ним стоїть. Тому в певних колах Ялти його відеосюжет про пограбування дев’яносторічної Стасик був сприйнятий не як чергова акція піару «блогера», що воює з продажем креветок на набережній, а саме як оголошення міжкланової «війни» угруповань колаборантів.

Адже, наприклад, в 2018 році за участю тих же співробітників «відділу поліції Масандрівський» був викинутий рейдерами на вулицю пенсіонер Олексій Грякалов [6], який до 2021 року, на жаль, загинув через вимушене бродяжництво. Чомусь рупор місцевих «еліт» Сергій Сардика тоді не волав до Бастрикіна з вимогою покарати негідників і повернути старому квартиру, а «поліція» нікого не затримувала. Більш того, в Ялті в принципі «реальний сектор економіки» окупантів тепер побудований на системному рейдерстві, виселенні та вбивствах в гонитві за наживою [7]. І раптово, через сім років свавілля, про один маленький епізод цього постійного жаху раптом написала, на найвищому рівні російської пропаганди, «Російська газета».

Те, що відбувається – це відображення системного колапсу російського режиму, посиленого появою в Ялті протеже друзів російського президента Ковальчуків, Яніни Павленко в якості «мера міста». Прогнозована експертами «АРК» війна місцевих «еліт» колаборантів один з одним загострилася і поступово виходить на загальний огляд.

Затримання Устинського – це не стурбованість російської «влади» грабунком ветерана Другої світової війни. Це удар угруповання Ростенко та Гуцалова, за якими стоїть «глава Криму» Сергій Аксьонов, по угрупованню Анатолія Мотлохова та клану Ватрасів та Барсукових, що володіють безліччю земельних ділянок в селищах Василівка та Массандра. При цьому, як не парадоксально, за Мотлоховими і Ватрас-Барсуковими також свого часу стояв все той же Сергій Аксьонов, який прагнув заробити на всьому і отримати «частку» всюди. Парадокс в тому, що ще недавно Мотлохов і «безславна п’ятірка» Ростенко і Гуцалова були одним угрупованням. Вони разом грабували Ялту та досі мають частки в активах і проектах один одного. Те, що вони «зчепилися» практично у відкриту – сигнал про дуже серйозну кризу у окупантів.

У провладних кримських медіа оголосили, що квартиру дев’яносторічної Стасик на Устинського оформляли в «ялтинському підрозділі Госкомрегістру». Нагадаємо, що у цій «доходній» структурі аврально поміняли «директора» після гучного скандалу через події навесні 2020 року в Ялті, а саме – вбивства заступника міністра культури міста Москви Леоніда Ошаріна [8]. Замість соратниці Аксьонова Наталії Бібікової, що захопила в «приватну власність» Масандрівську насосну станцію, «призначили» таку собі Оксану Норбоеву з Якутії. А перед тим колаборанти закривали на два тижні «реєстри», намагаючись «зачистити сліди» перед очікуваною через вбивство Ошаріна «московською перевіркою». Поки ще не розпочата (але очікувана в 2021 році) помста московських бандитів кримським за Ошаріна взагалі посилить і без того «складну ситуацію» на Південному березі Криму.

Якщо російські «силовики» мають намір «розслідувати» рейдерський бізнес в Ялті послідовно, то вони не зможуть не вийти на «нотаріусів», що «пачками» засвідчували фальшиві підписи. А отже і на «мерів Ялти» Андрія Ростенка, Олексія Челпанова та покійного Івана Імгрунта, а також і на Яніну Павленко. Вона, відчуваючи захист Ковальчуків, не забувала про себе в роки роботи «директором винзаводу Массандра». Користуючись безладом 2014-2017 років Павленко, саме разом з Ростенко і Мотлоховим, розкрадала землі винзаводу і отримувала «долю» з зміни їх «виду дозволеного використання» [9].

Нескладно вийти в рамках цього ланцюжка на самого Сергія Аксьонова та членів його родини, на їх десятки квартир в незаконних висотках Великої Ялти. На колишнього «начальника» «кримського ФСБ» Віктора Палагина, який брав землями і квартирами «за дах, пропуск контрабанди та вирішення спорів». Звичайно ж «силовики» підуть в цій справі тільки в сторону, зазначену їх керівництвом та до окресленої в Кремлі межі. Але де буде ця «тонка червона лінія», поки в Криму ніхто впевнено сказати не може.

Торкнувшись співучасників Устинського, не можна не згадати багатьох колишніх і діючих ялтинських «поліцейських», «фсбшників» та співробітників «слідчого комітету». Саме «слідчі» за закриття «кримінальної справи» щодо «віце-мера» Олега Земляного отримали квартири у збудованій Земляним багатоповерхівці по провулку Партизанському, на місці колишньої будівлі власне «слідчого комітету». Після чого «слідчі» стали відомі фабрикацією десятків «кримінальних справ» в рейдерських інтересах угруповання «Сейлем».

На прикладі колишнього «начальника міграційної служби» Ялти Костянтина Мішінева в місті знають, що як тільки починається серйозний «пресинг» всередині системи колаборантів, то «всі починають здавати всіх». Як, наприклад, це зробив забудовник Сергій Блашкун, який заради «підписки про невиїзд» видав «силовикам» багатьох вчорашніх співучасників. Заява Сардика і затримання Устинського стали камінчиком, що запустив чергову «лавину з гори». Причому ця боротьба угруповань буде відбуватися на тлі відсутності води, активізації зсувів та переповненості, через сім років поневірянь окупації, чаши терпіння ялтинців.

Євген Гайворонський. Ялта-Київ

1. https://rg.ru/2021/01/20/reg-ufo/v-krymu-zaderzhan-zavladevshij-kvartiroj-veterana-policejskij.html

2. https://arc.construction/6243?lang=ru

3. https://newssky.com.ua/kak-sotrudnik-svr-rossii-verboval-ukrainskogo-zhurnalista-rasskaz-iz-pervyh-ust/

4. https://www.youtube.com/watch?v=Woxa6Mg4Xpw

5. https://arc.construction/4228?lang=ru

6. https://primechaniya.ru/sevastopol/stati/kak-yaltinskij-socialnyj-yurist-vykinula-dyadyu-lenyu-na-pomojku

7. https://trueyalta.livejournal.com/311.html

8. https://newssky.com.ua/kak-yalta-stala-proklyatem-dlya-okkupantov-i-ukrainskih-zhulikov-ubijstvo-osharina-bassejn-kolomojskogo-i-karma-podgebnyavlennyh-gangsterov-eksklyuziv/

9. https://arc.construction/1695?lang=ru