Більшість розвинених країн світу давно здійснюють підтримку своїх сільгоспвиробників і стимулюють ефективний розвиток сільського господарства, допомагають аграріям застосовувати інноваційні технології, готувати висококваліфіковані кадри, для чого виділяють кошти з державного бюджету. Дещо іншу ситуацію з «фінансовою підтримкою сільського господарства» в окупованому Криму спробує з’ясувати кандидат юридичних наук Андрій Чвалюк.

«Фінансова підтримка аграрного сектора» здійснюється відповідно до «Державної програми розвитку сільського господарства та регулювання ринків сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства» «Республіки Крим», затвердженої постановою «Ради міністрів Республіки Крим» від 13 грудня 2019 року № 732 (далі – «Програма»). Термін виконання «Програми» охоплює період 2020-2025 років. Основною метою «Програми» заявлене «сталий розвиток агропромислового і рибогосподарського комплексів» «Республіки Крим» і сільських територій «Республіки Крим» [1].

«Програма» включає в себе п’ять підпрограм: розвиток галузей агропромислового комплексу; стимулювання інвестиційної діяльності в агропромисловому комплексі; комплексний розвиток сільських територій; розвиток меліоративного комплексу; розвиток малих форм господарювання. Слід зазначити, що кількість підпрограм з роками змінюється в бік зменшення і їх назви стають все більш розмитими, що не дозволяє точно визначити напрям запланованого субсидування. Наприклад, аналогічна «Програма» розрахована на 2015-2020 роки [2] містила в собі вісім підпрограм, однією з яких була «Розвиток меліорації земель сільськогосподарського призначення «Республіки Крим».

Найбільш поширеними видами меліорації є зрошувальна і осушувальна. Можливості для ефективного зрошення були практично втрачені в зв’язку з окупацією Криму. Адже саме вода з Північнокримського каналу використовувалася для поливу близько 140 тисяч гектарів сільгоспугідь в Криму. Зумовлене окупацією припинення подачі води в 2014 році створило нову реальність для аграріїв на півночі Криму і в східній частині півострова, яким довелося перейти на вирощування менш вологоємних культур [3].

Доцільність осушувальної меліорації в географічних умовах Криму марна апріорі. Звичайно, в Криму є болота, і ми зараз маємо на увазі не ті місцевості, в які перетворюється морське узбережжя Криму в зв’язку з неконтрольованим видобутком піску [4] і не те болото, в яке перетворилася кримська «влада» після призначення на нові посади старих «чиновників» [5], а заболочені солончаки, чиї глинисті ґрунти вкриті солеросом. Однак ці ґрунти не підходять для вирощування культурних рослин, відповідно і осушувати їх нераціонально. Хіба що солерос почнуть культивувати для вживання в їжу солдатами окупаційного гарнізону. Або він піде на експорт як гарнір до медуз, яких чиновники Росриболовства планують в промислових обсягах виловлювати в Чорному і Азовському морях [6]. Ймовірно через неможливість розвивати меліорацію земель окупаційна влада і змінила назву підпрограми на більш розмите.

Сільськогосподарський меліоративний комплекс – це система природоохоронних заходів, спрямованих на відновлення, охорону агроресурсного потенціалу агроландшафтів і збереження ґрунтового середовища від забруднень за допомогою ресурсозберігаючих і адаптованих технологій, для отримання високих і конкурентних врожаїв сільськогосподарських культур [7, с. 3]. Давайте ж з’ясуємо співмірність запланованої підтримки сільського господарства Криму з очікуваними результатами.

Підстави для виділення «субсидій на сільське господарство» закладені в так званому «законі Республіки Крим» «Про бюджет Республіки Крим на 2021 рік і на плановий період 2022 і 2023 років». Встановлено, що у 2021 році надання «субсидій» некомерційним організаціям, які не є «державними (муніципальними) установами», здійснюється в межах «бюджетних асигнувань», передбачених «законом», в порядку, встановленому «нормативно-правовими актами Ради міністрів», для заходів «Державної програми розвитку сільського господарства та регулювання ринків сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства Республіки Крим», а також «не програмних заходів, реалізованих в сфері сільського господарства» (п. 6 ст. 16) [8].

Перш ніж перейти до аналізу безпосередніх грошових сум, зосередимося на окремих результатах, яких очікують досягти укладачі «Програми». Першим і ймовірно найважливішим пунктом стоїть «Збільшення виробництва продукції сільського господарства в господарствах усіх категорій у 2025 році на 18,4 % до рівня 2018 року» [2]. Ще один приклад, коли все вирішує кома. Якщо вдасться підняти врожайність – то «честь і хвала кримським аграріям», а якщо не вийде – то завжди можна сказати, що підйом виробництва як раз і планувався до рівня 2018 року. До речі дивно, що за еталон брався самий неврожайний в Криму рік. За архівними даними «Міністерства сільського господарства Республіки Крим» (узагальнена інформація обмежена 2016-2019 роками), середня врожайність зернових і зернобобових культур в ці роки була наступною: 2016 р. – 25,7 ц/га; 2017 р. – 28,3 ц/га; 2018 р. – 14,4 ц/га; 2019 р. – 26,6 ц/га [9]. Таким чином перший пункт Програми був виконаний ще до того як її текст був опублікований. Залишилося тільки зберегти отриманий результат до 2025 року, а з урахуванням початкової орієнтації на аутсайдерські показники це буде не важко зробити.

Наступний результат, якого прагнуть досягти це «13 % рентабельність сільськогосподарських організацій (з урахуванням субсидій) у 2025 році». Даний пункт прогнозу, як і його досягнення у відповідному звіті може викликати радість хіба що у пересічного мешканця, тому що містить у собі подвійну алогічність. Як заявляють саме російські вчені «для ведення розширеного відтворення необхідна рентабельність на рівні не менше 30 %, а нижня 20-ти відсоткова межа, хоча і дозволяє вести виробництво на розширеній основі, але обмежує можливості господарюючого суб’єкта» [10, с. 9-10]. Можна вести розширене відтворення якщо рівень рентабельності становить 20-25 % за умови використання власних коштів [11, с. 11]. Однак, прогнозний результат заявлений на рівні 13 % і то «з урахуванням субсидій». Таким чином сільгоспвиробники Криму в кращому випадку залишаться на плаву і можуть сподіватися тільки на те, що жахлива ситуація в галузі змусить частину підприємств припинить свою діяльність. Це зменшить конкуренцію (що є одним із факторів, що впливають на зростання рентабельності) і дозволить іншим господарствам дожити до «кращих часів». Ось тільки не факт що вони настануть до де-окупації, так як проглядається тенденція до зниження державної підтримки агропромислового комплексу в самій РФ.

У 2013 році в російській економіці відбулося суттєве уповільнення темпів зростання валового внутрішнього продукту, в зв’язку з чим багато аграріїв спостерігали затримки в отриманні субсидій з федерального і регіональних бюджетів. А російські вчені характеризують стан російської економіки (в зв’язку з «санкційною війною» і зниженням курсу рубля) як кризовий, і прогнозують подальше скорочення державної допомоги галузі [12]. Не дивно, що в деяких регіонах самій РФ навіть 13 % рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств є недосяжною мрією [13].

Статистичні дані показують зростання обсягів виробництва продукції сільського господарства всіх сільгоспвиробників Криму в 2019 році [9], однак він виправдовується в основному зростанням цін, а не обсягів виробництва в натуральних показниках. А якщо продовжувати ставити занижені (легкодосяжні і без проведення інноваційних заходів) цілі, то ці обсяги ніколи і не виростуть. Хоча з огляду на, що Програма має на меті «збільшення обсягів виробництва продукції агропромислового комплексу«Республіки Крим», не дивно, що «Міністерство сільського господарства Республіки Крим»продовжує в своїх щорічних звітах робити упор на «обсяг виробництва продукції сільського господарства в діючих цінах». Тобто чим сильніше будуть в РФ інфляційні процеси, чим менше буде експорт продуктів до окупованого Криму, тим вище будуть чинні ціни і тим вагоміше стане виглядати початок звіту.

Загальний обсяг фінансування «Програми» становить 17 мільярдів 30 мільйонів 418,8 тисяч рублів, (що на 6 мільярдів 699 мільйонів 547 тисяч рублів або 28 % менше ніж виділялося по минулій програмі 2015-2020 років). Зазначена сума утворюється за рахунок: коштів федерального бюджету – 13 мільярдів 231 мільйонів 107,7 тисяч рублів; коштів бюджету «Республіки Крим» – 2 мільярди 661 мільйони 347,8 тисяч рублів; коштів місцевих бюджетів – 34 мільйони 589,1 тисяч рублів і 1 103 мільйонів 374,1 тисяч рублів з позабюджетних джерел [1].

Чи багато це? Спробуємо проаналізувати. У 2021 року з «бюджету Республіки Крим» планують виділити на підтримку сільського господарства 343 мільйонів 294,6 тисяч рублів. Розраховане ще в 80-х роках минулого століття кількість добрив, необхідних для отримання істотної надбавки до врожаю, становить 231 кілограм на гектар [14]. Тони вистачає на 4,33 гектара. В даний час оптова вартість тони банальної селітри в Криму становить 18,5 тисяч рублів. Таким чином, удобрити один гектар обійдеться в 4 тисячі 273 рубля. У Криму під уже зазначені нами вище зернові і зернобобові (за даними 2019 року) виділено 559,8 тисяч гектарів. Відповідно, тільки на добриво може бути витрачено 2 мільярди 392 мільйонів 25,4 тисяч рублів, що на 2 мільярди 48 мільйонів рублів більше ніж підтримка з кримського «бюджету». А це означає, що прогнози «Міністерства сільського господарства Криму» так і залишаться красивими прогнозами. Наведений аналіз дозволяє зробити невтішний висновок, що рівень субсидування сільгоспвиробників в окупованому Криму є недостатнім для розвитку галузі. А прийняття дефіцитного «бюджету Республіки Крим» і скорочення обсягу його витрат у 2021 році на 28,3 % (або на 59,6 мільярди рублів) в порівнянні з минулим роком [15], не дозволяє сподіватися на поліпшення ситуації в подальшому.

Джерела:

1. «Об утверждении Государственной программы развития сельского хозяйства и регулирования рынков сельскохозяйственной продукции, сырья и продовольствия Республики Крым»: «постановление Совета министров Республики Крым» от 13 декабря 2019 года № 732 (ред. от 15.04.2020). URL: https://msh.rk.gov.ru/ru/document/show/2340

2. «Об утверждении Государственной программы развития сельского хозяйства и регулирования рынков сельскохозяйственной продукции, сырья и продовольствия Республики Крым»: «постановление Совета министров Республики Крым от 29 октября 2014 года» № 423. URL: https://msh.rk.gov.ru/ru/document/show/448

3. Глава Крыма призвал не рассчитывать на подачу воды с Украины. URL: https://ria.ru/20191227/1562960184.html

4. Шиканова А. Морское побережье Крыма превращают в зловонное болото: вонь жуткая. URL: https://www.rbc.ua/rus/styler/morskoe-poberezhe-kryma-prevrashchayut-zlovonnoe-1594965871.html

5. Мокрушин С. «Крымская власть превратилась в болото»: почему на новые должности назначают старых чиновников. URL: https://ru.krymr.com/a/pochemu-byvshih-chinovnikov-naznachayut-na-novye-krymskie-doljnosti/30483731.html

6. Китайцам на съедение: В Азовском море начнут добывать медуз. URL: https://crimea-news.com/society/2020/12/09/736079.html

7. Сельскохозяйственный мелиоративный комплекс для устойчивого развития агроландшафтов / Е. В. Кузнецов, А. Е. Хаджиди. Краснодар: ЭДВИ, 2014. 200 с.

8. «О бюджете Республики Крым на 2021 год и на плановый период 2022 и 2023 годов»: «Закон Республики Крым» от 22.12.2020 г. № 139-ЗРК/2020. URL: http://publication.pravo.gov.ru/SignatoryAuthority/region91

9. «Министерство сельского хозяйства Республики Крым». URL: https://msh.rk.gov.ru/

10. Башмакова А. А. Развитие расширенного воспроизводства в сельском хозяйстве (на материалах Смоленской области): автореф. дис. … канд. эконом.наук: 08.00.05, 08.00.10. Москва. 2011. 26 с.

11. Касьянова А. С. Обоснование направлений расширенного воспроизводства в отраслях растениеводства: автореф. дис. … канд. эконом.наук: 08.00.05. Курск. 2008. 19 с.

12. Магомедов А. М. Рентабельность сельскохозяйственных организаций и их господдержка на современном этапе. Экономика и предпринимательство. 2015. URL: http://naukarus.com/rentabelnost-selskohozyaystvennyh-organizatsiy-i-ih-gospodderzhka-na-sovremennom-etape

13. Подопригора Ю. В. Роль государственной поддержки в развитии сельских территорий (на примере Томской области). Проблемы современной экономики. 2013. №3 (47). URL: http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=4690

14. Нормы внесения минеральных удобрений: агроматематика. URL: https://propozitsiya.com/normy-vneseniya-mineralnyh-udobreniy-agromatematika

15. Чвалюк Андрій. «Бюджет» окупованого Криму: основні показники. URL: https://arc.construction/8113?lang=uk