13 березня 2020 року «Асоціація рибалок України» опублікувала реліз про важку ситуацію в галузі та саботаж чиновників в інтересах росіян. Йдеться про багаторічну кримінальну окупація водних ресурсів та ринку морепродуктів України, ключові виконавці якої зустріли 2021 рік на своїх місцях. Історія падіння видобутку Україною риби з 1991 по 2019 рік наочно показує, як бандити та російські спецслужби встановили зовнішній контроль над продуктової безпекою нашої країни, та відображає, як саме це відбилося на всіх сферах нашого життя та торкнулося багатьох знакових персонажів епохи.

Офшорне море

Основою риболовецької могутності світового рівня в Україні були океанічні судна рибного флоту. Дані судна та інфраструктура були по-варварськи розкрадені за допомогою махінацій з акціями «Совкомфлоту», підняття великою частиною флоту зручного прапора та банальної крадіжки росіянами найважливіших, ключових суден при потуранні українських чиновників тих років [1]. Надалі у грабежі та підриві риболовецької могутності України брали участь президенти Леонід Кравчук та Леонід Кучма, прем’єр-міністр Вітольд Фокін, який нагадав про себе в 2020 році старечим капітулянтським маразмом, прем’єр-міністр Юхим Звягільський тощо [1], [2].

Також «відзначилися» тодішні «морські» начальники Віктор Пилипенко, Павло Кудюкін і Олексій Коваль; двоє останніх діяли у в рибальському секторі зокрема й за допомогою офшорної фірми «Бласко-ЧМП» [2]. За грандіозний злочин проти України отримав 10 років в’язниці рішенням миколаївського суду лише Павло Кудюкін. Наступні двадцять років тривало розграбування залишків флоту за участю державних топ-менеджерів та криміналітету. Це призвело до катастрофічних цифр – у 1991 році в України було 368 океанічних суден, що вели промисел в Світовому океані, а в 2019 році залишилося всього чотири [3].

В силу всіх цих подій з 1989 по 2019 року видобуток риби в Україні скоротився в 11 разів – з 1,1 мільйонів тонн в 1989 році до 97,1 тисяч тонн в 2019 році, з яких 22,4 тисячі тонн становив виловлений в Антарктиці спеціалізованими суднами (оперування якими стане предметом окремої статті) криль [3]. За даними «Асоціації рибалок України» на зміну цивілізованій рибній ловлі в Україні прийшло браконьєрство. Якщо в 1991 році було затримано 19 тисяч браконьєрів, то в 2019 році – 106 тисяч браконьєрів. І це, за оцінками експертів, лише 10 % від реального обсягу чорного рибного ринку в Україні [3].

Також «Асоціація рибалок України» обурена тим, що відповідальні українські чиновники свідомо затягують видачу дозвільних документів рибалкам, через що ті простоюють, а основні обсяги риби в Азовсько-Чорноморському басейні під охороною ФСБ РФ в цей час варварськими методами виловлюють російські судна [3]. Це при тому, що басейновий лов сьогодні надає дві третини від загального обсягу морепродуктів української риболовецької галузі [3]. В результаті, якщо в 1991 році на одного українця в цілому доводилося 24,8 кілограма риби, то до 2019 року цей показник впав до 9,6 кілограмів [3]. Притому в світі вважається нормальним показник в 20 кілограмів риби на одну людину в рік.

Донецьке коріння браконьєрів

Якщо в знищенні риболовецької могутності України взяли участь пострадянські політичні перевертні, що перефарбувалися в українських діячів, то заміною системи продовольчої безпеки нашої країни на бандитські механізми займалися виховані ними єнакіївські бандити. В першу чергу це нині поки живі, тісно пов’язані з Кремлем Віктор Янукович та Микола Присяжнюк. Все виглядає так, що в кінці ХХ століття під них та з їх участю в розграбованій та ослабленій Україні спеціально створили максимально комфортні умови для рибної мафії.

Біля витоків другого етапу стояв колишній міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк, що дивним чином зник з міжнародного розшуку Інтерполу. Він народився в Житомирській області, а відбувся в Донецькій [4]. Після роботи гранувальником алмазів на заводі «Кристал» та служби в Афганістані Присяжнюк переїхав до рідного міста «тричі не судимого» Віктора Януковича Єнакієвого. Там Присяжнюк став кумом Януковича та близьким соратником місцевих бандитів Юрія Іванющенка («Юра Єнакіївський») і Юрія Шумакова («Шумок») [4]. Спільно вони додали до своїх інтересів продуктовий бізнес та почали «розвивати» Єнакіївський м’ясної завод «Сервіс», відштовхнувшись від якого пішли дуже далеко.

Успіх це угруповання форсувало створенням структури «Інтертрейд», засновниками якої зробили «зарубіжні фірми» «Roll Impex Unlimited» з США та «Palling Anstalt» з Ліхтенштейну. У 1997 році до них додалася «Reef Holdings PLC», де співзасновниками стали брат Миколи Борис Присяжнюк, Олександр Кравцов та такий собі Пітер Паллагі. Через нього угруповання створило кіпрський офшор «Dorigin Limited» фактичного власника «Hartlog Limited», що контролює більше 30 газових родовищ в Дніпровській та Полтавській областях [4].

Потім єнакіївська «імперія» була зміцнена укладенням союзу між Присяжнюком та нині покійним «авторитетом», колишнім головою Ради міністрів АР Крим Василем «Битою» Джарти через офшор «Wellmind Invest». Зрозуміло, що такий економічний базис дозволив угрупованню максимально використовувати український адміністративний ресурс у своїх інтересах. Тим більше що Джарти в команді Януковича був саме міністром екології та важливим помічником олігарха Ріната Ахметова, у викидах забруднюючих речовин з підприємств якого очолюване Джарти міністерство не вбачало шкоди екології України та підстав для штрафних санкцій [5].

«Імперіал» і чорний ринок

У новітній історії Микола Присяжнюк більше відомий сприянням масовому рейдерському захопленню українських сільськогосподарських земель «сім’єю» Януковича та створенням штучних «квот на зерно» в інтересах бізнесу того ж донецького клану [4]. Його діяльність відображена у кримінальних справах Генпрокуратури України щодо махінацій із закупівлями цукру за допомогою офшорних фірм, якій було завдано збитків державному бюджету України на 700 мільйонів гривень [4]. Але якщо ті справи привели до втечі Миколи Присяжнюка під крило давніх покровителів з Кремля в РФ [9], то створена Януковичем і Присяжнюком рибна мафія процвітає в Україні до сих пір.

Новий її етап розпочався в 2010 році, коли протеже Присяжнюка, уродженці Мелітополю Володимир Бекеш та Микола Карпенко разом з донецькими соратниками почали активно займатися цим бізнесом під виглядом підприємства «Імперіал» [6]. Незабаром Карпенко, відомий на прізвисько «Вершник без голови» став заступником начальника Держрибагентства України. В результаті в Україну за підтримки адміністративного ресурсу та корупції стали ввозити відверто гнилу рибу, а здоровий ринок морепродуктів виявився нерентабельним через зростання корупційних апетитів Присяжнюка та союзного йому митного клану Калетників [6], [7].

І ось тут в цій справі з’являється одіозна фігура «донецького клану», маріуполець Вадим Литвиненко [8]. За відомостями преси саме він та Микола Карпенко сприяли монополії підконтрольної Присяжнюку фірми «Імперіал» на поставку морепродуктів в Україні. Популярний у споживача через дешевизну в’єтнамський пангасіус за допомогою головного державного інспектора ветеринарної медицини України Володимира Горжеєва та заступника голови Держрибагентства України Карпенка заборонили ввозити в нашу країну [8]. А потім «позиція різко помінялася» та постачати все той же в’єтнамський пангасіус дозволили, але тільки двом заводам, які працювали разом з фірмою Присяжнюка «Імперіал» [8].

Щоб убити конкуренцію азіатському пангасіусу з боку української риби, вітчизняних рибалок «душили на місцях». Наприклад в Хмельницькій області нашумів скандал «рибного» губернатора Василя Ядухи, який тупо забирав рибу у підприємства «Хмельницькрибколгосп» для плеканого командою Присяжнюка чорного ринку [10], [13]. Так відбувалося вбивство чесного риболовецького промислу на місцях та позбавлення пересічних українців доступу до водних ресурсів країни [13], та відповідно, й позбавлення українського споживача доступної якісної вітчизняної риби [10]. Жителі Поділля скаржилися, що «…мафіозі Ядуха Василь Степанович, що величає себе губернатором Хмельницької області, почав ще сильніше спалювати машини і будинки, бити рибалок, відбирати у них врожай, нацьковувати на них продажних правоохоронців, змушувати суддів придумувати нові «регіональні» протизаконні рішення…» [8].

Бандитам все сходило з рук – аж до того, як пишуть в пресі, що коли «маршала рибної схеми» Литвиненка приїхали затримувати на місці злочину співробітники СБУ, він нібито вистрибнув з вікна кабінету, втік з місця скоєного, пішов «на лікарняний» … а потім, як ні в чому не бувало, повернувся до «чесної праці» в Держрибагентства України [19].

Литвиненко і нові часи

Після Революції гідності 2014 року чорний рибний ринок України зазнав косметичних перетворень. Відомий неординарним плазуванням перед Віктором Януковичем [11] колишній голова Хмельницької облдержадміністрації Василь Ядуха пішов з державної служби та «сплив» лише в 2017 році відкриттям ресторану в курортному Хмільнику Вінницької області [12].

А Микола Карпенко відчув на собі принцип російської мафії «батьківщина кине тебе завжди, синку», коли «російські партнери» затримали його в Криму за звинуваченням у контрабанді [14]. Це стало черговим доказом того факту, що до 2014 року більшість цінних морепродуктів поставлялася контрабандою на ринки та в магазини України через Крим за сприяння вкоріненого на півострові проросійського криміналітету [15]. Тим більше що «кримською митницею» тоді завідував описаний в пресі «партнер начальника Держрибагенства з донецького клану», «фактично «член сім’ї» Василя «Біти» Джарти» Денис Пудрик [16]. Незмінним залишився лише функціонер Держрибагентства України Вадим Литвиненко, який вважається довіреною особою Олександра «Стоматолога» Януковича [18] [17], схожий у своїй кар’єрі на персонажа древніх епосів Агасфера.

За Президента Порошенка Вадим Литвиненко з особливою впевненістю став заявляти, що «все змінюється, а я залишаюся», на тлі заяв злих язиків, що і «в новій Україні» нібито не можна обійняти посаду в Держрибагенстві без хабара Литвиненку та клятви в відданості «маріупольському Агасферу» [19]. Відповідно, відбудований Януковичем та Присяжнюком чорний ринок риби продовжив працювати в тому ж форматі. Повідомлялося, що корупція навіть посилилася. На водоймах і в річках перестав працювати водний патруль, частково його функції довелося виконувати Укртрансбезпеці, а єдиним місцем, де з браконьєрством хоч якось боролися, стало підконтрольне Україні Чорне море, де, як повідомляла преса, наглядову функцію взяли на себе українські прикордонники, що відмовилися брати участь «у схемах Литвиненка» [19].

Недоброзичливці кажуть, що з падінням сприятливого Литвиненку режиму Януковича, у беручкого чиновника справи пішли ще краще. Він одружився з дочкою відомого бізнесмена Воропаєва Ользі, яка під прізвищем чоловіка стала зіркою російського телебачення [19]. Незабаром тесть Литвиненко різко ще більше розбагатів та став власником мережі ресторанів «Гуси-Лебеді», флагманський заклад якої знаходиться в Києві в будівлі державного «Укррибпроекту», де також нібито знаходиться сучасний штаб чорного рибного ринку України. Ще один ресторан мережі знаходиться в рідному для Литвиненка Маріуполі, інші ресторани проекту «Гуси-Лебеді» спокійно працюють на підконтрольній РФ території в Москві та Донецьку [19]. На цьому тлі здається дрібницею «забудькуватість» Литвиненко, який не вніс до декларації придбану в 2016 році елітну квартиру в Києві та нерухомість нової дружини, що знаходиться на окупованому Донбасі.

Все це Литвиненко в 2015-2017 роках робив в статусі заступника начальника Держрибагентства України, під керівництвом Яреми Коваліва. Втім доля Коваліва дивно схожа на «відображення в кривому дзеркалі» кримської родини лідера угруповання «Сейлем», «глави Криму» Сергія Аксьонова, що також має відношення до риби. Саме тому тепер «рибну мафію» почала аналізувати «АРК».

Між Києвом та Сімферополем

Відомо, що до приходу на державну службу Ярема Ковалів працював в потужній девелоперської компанії з європейськими інвестиціями «Arricano Real Estatplc». Вона побудувала п’ять з дев’яти спочатку запланованих в Україні торгових центрів – «Skymall» і «РайON», «Південна Галерея», і «Проспект» в Києві, «Сонячна галерея» в Кривому Розі, «CityMall» в Запоріжжі. Таким чином портфоліо Коваліва не може виявити досвіду та навичок для специфічної роботи в Держрибагентстві.

Недоброзичливці стверджують, що причина такого повороту у долі Держрибагентства в тому, що родина Ковалів вважається дуже багатою та впливовою. Дружина Яреми – Юлія Ковалів після 2014 року працювала першим заступником міністра економіки в уряді Яценюка, а потім головою компанії «Нафтогаз» (чомусь відразу згадуються 30 свердловин Присяжнюка в Полтавській та Дніпропетровській областях). Тому нібито призначення Яреми Коваліва «найголовнішим» в Держрибагентство було «даниною поваги» високого покровителя з Адміністрації Президента України Петра Порошенка до статусу «поважного державного службовця» Юлії [18]. Але якщо сумнівні перипетії долі Держрибагентства України та подружжя Ковалів справа поки не доведена, то нюанси долі «голови державного комітету рибальства Республіки Крим» Андрія Дедюхіна загальновідомі.

Це бандит з угруповання «Сейлем» отримав «хлібну посаду» від окупантів саме тому, що є чоловіком колишньої торговки нижньою білизною Євгенії Добрині – молодшої сестри дружини «глави Криму» Сергія Аксьонова Олени Добрині. Став «головою державного комітету з майнових відносин та нерухомості Республіки Крим», вона прилаштувала невдалого чоловіка-бандита з чотирнадцятирічною таємничою прогалиною в біографії, що вважається одним з давніх клієнтів ФСБ в угрупованні «Сейлем» [21], [22], в окупаційну «адміністрацію» Криму курирувати ринок риби.

Найцікавіше, що майбутній глава Держрибагентства України Ярема Ковалів був явно знайомий з кланом Аксьонових, тому що 4 березня 2014 року, вже в умовах активної фази російської окупації Криму що розпочалася 20 лютого 2014 року, він займався …урочистим відкриттям торгово-розважального центру «Південна галерея» в якості «виконуючого обов’язки генерального директора» компанії «Arricano». Це означає, що майбутній «головний по українській рибі» не міг не домовлятися про гарантії безпеки від «зелених чоловічків» з «керівником Криму» Сергієм Аксьоновим, його московськими кураторами та з «авторитетним проросійським бізнесменом» Сергієм «Воронком» Воронковим, що відсидів за бандитизм.

Процитуємо тодішню пресу: «…Відкриваючи ТРЦ «Південна Галерея», Ярема Ковалів, виконуючий обов’язки генерального директора Arricano, підкреслив: «Як ми і обіцяли, торговий центр масштабний – 120 магазинів. ТРЦ дає робочі місця – понад 1200 осіб отримали роботу в його магазинах. У «Південній Галереї» відкрився перший в Криму АШАН, гіпермаркет-дискаунтер з вигідними ціновими пропозиціями, а також найбільший в Криму дитячий розважальний центр Babyboom…» [20].

Звичайно ж можна вважати конспірологією версії про багаторічну підготовку РФ спецоперації по окупації Криму. Але Ярема Ковалів, як керівник української філії великого естонського рітейлера, навіть з банальних типових посадових інструкцій був зобов’язаний прораховувати ризики в роботі таких масштабних проектів. Втім, замість звірки дій Коваліва в Криму із вмістом кримінального закону України, в Києві він отримав посаду начальника Держрибагентства України. Тому «криве дзеркало» в долях подружжя Ковалів та подружжя Добриня-Дедюхін здається все менш дивним. Більш того, виникає версія, що Ковалів в Криму про щось домовився з окупантами, адже очевидно, що його майбутній маріупольський заступник та клан Аксьонових служать одному господареві.

Більш того, після візиту Коваліва до Криму продовжила роботу в українському правовому полі керуюча компанія «Імперіал», перезаснована якимось Марком Лугіним з адресою саме у Сімферополі [23] та із заявленою контактною адресою в селі Чайки Київської області. При чому вона була зареєстрована там саме, де була зареєстрована фірма «Імперіал» Присяжнюка та Литвиненка на момент скандалу з постачанням «Імперіалом» гнилих продуктів пацієнтам українських лікарень [24]. Таким чином зв’язок «київського» і «кримського» осередків єдиної рибної мафії є все більш очевидним.

Ну а дружина «головного по рибі в Криму» Дедюхіна Добриня стала в Криму навіть ще більш впливовою людиною, ніж дружина Коваліва в Києві. Окупанти «призначили» Євгену Добриню «гребти гроші вагонами» в «державному комітеті Республіки Крим з майнових та земельних відносин». Це та сама «установа», яка своїми «постановами» оформляла мародерство та російські масові рейдерські захоплення української державної та приватної власності в Криму на загальну суму понад трильйон гривень [25].

Риболовецька галузь в цілому, тимчасова втрата стратегічних водних ресурсів, приватного та державного флоту, переробних потужностей, що базувалися на Крим, стали вагомою складовою цього величезного збитку, який відчув на собі кожен українець. Подальші події у риболовецькій сфері та продовження роботи підконтрольних Кремлю чорних схем із залученням іноземних учасників вивели галузеві питання на геополітичний рівень.

Браконьєрство, американці, китайці і Яндекс

Першими кроками «голови державного комітету рибальства Криму» Дедюхіна стали легалізація браконьєрства «під російським прапором» – адже видобуток української риби в Криму після березня 2014 за офіційними домовленостями з окупантом це вже й міжнародний злочин [26].

Далі Дедюхін здав ресурси Криму під вирощування «китайськими інвесторами» осетрових, креветок, форелі, мідій та устриць. Це завдало величезної шкоди екології регіону [26], [27]. Втім, після гучного скандалу один з китайських проектів, із вирощування креветок в Євпаторії окупантам довелося згорнути, незважаючи на лобістську підтримку московських топ-функціонерів [28]. У відповідь номінали китайського хижацького бізнесу Шубаєви заявили, що із потужностями фірми «Еллас» спробують реалізувати аналогічний проект в Роздольненському районі Криму [34].

Також Дедюхін курирував збільшення браконьєрського вилову хамси в Керчі та «освоєння» 11,9 мільйона рублів «на підтримку рибогосподарського комплексу республіки» [26]. В рамках «підтримки» місцевому населенню заборонили більшу частину року ловити рибу, а контроль за «дотриманням заборони» поклали на «прикордонну службу ФСБ» [29]. Таким чином коллаборанти створили монополію підконтрольним сім’ї «глави Криму» Аксьонова браконьєрам, які під час заборон варварське масово ловлять рибу донними тралами, чим викликають гнів і обурення місцевих жителів.

У 2016 році «державний комітет рибальства Криму» «розформували» [36], та чоловік своячки «глави Криму» Сергія Аксьонова Євгенії Добрині за рішенням «сімейної ради» був переведений «начальником департаменту рибного господарства» в «міністерство сільського господарства Криму». За його «чуйним керівництвом» звідти кримські браконьєри збільшили вилов риби в порівнянні з 2015 роком на 15 % [30] та до грудня 2016 року сторони заявили про видобуток 55,6 тонн морепродуктів та про щорічну роботу 428 кримських суден у порівнянні з 279 в період до окупації [ 30]. В цей же час в Москві, з посиланням на Дедюхіна, заявили що вилов риби в Криму збільшився взагалі на 85 %. Це підняло питання: хто більше бреше, Дедюхін або керченські рибалки з постановочного сюжету російського федерального телебачення [30], [37]. Та чи не пішла різниця лову на реалізацію за «чорний кеш» в тіньовий штаб, розташований в Києві, у приміщенні підприємства «Укррибпродукт».

Також за роки окупації Криму росіяни налагодили неоднозначне для екосистеми розведення мідій і рапанів, де найбільшим підприємством є працююча з 2015 року «Російська чорноморська компанія «Кримські морепродукти»» [31], пов’язана з ТОВ «Рашн Сі Фудс» громадянина США Роберта Харві Стабблбайна [32], яка також розвиває аналогічне виробництво в Калузі та займається товарообігом з США [33], що є прямим грубим порушенням міжнародних санкцій за окупацію Криму. Зауважимо, що Стабблбайн це давній партнер Аркадія Воложа, співзасновника міцно ув’язаного зі спецслужбами російського агрегатора «Яндекс» [35].

Відомо, що Волож збудував собі в Криму над Гурзуфом, поруч із землями «гаманця Януковича» Антона Пригодського, шикарний палац з особистої церквою та дизайнерським садом. Також Волож хвалився працюючим на його об’єкті місцевим будівельникам, що тепер крім «Яндекса» він «тримає» більшу частину російського ринку морепродуктів та весь кримський ринок, що має стати основою для міжнародних санкцій проти компанії «Яндекс», яка досі співпрацює з цивілізованими країнами

Та все це – підстава для колосальної роботи української держави над захистом своїх інтересів в міжнародних судах. Але замість цього в Україні під патронатом того ж заступника голови Держрибагентства Литвиненка в 2018 році спробували підписати капітулянтську угоду з директором Азово-Чорноморського територіального управління Федерального агентства РФ з рибальства Ігорем Рульовим, що «заснував» у Криму «Кримський відділ держконтролю, нагляду та охорони водних і біологічних ресурсів Росрибальства». Тоді спроба ганебної події була призупинена українською патріотичною громадськістю [38]. Але логічної подальшої реакції України на це явище, на жаль, не було. І дані протоколи продовжують підписуватися й надалі.

Усвідомлюючи розвиток «рибної мафії», «начальник департаменту рибного господарства міністерства сільського господарства Республіки Крим» Андрій Дедюхін 8 серпня 2019 року заявив, що «Крим на 50 % збільшить поставки морепродуктів в ресторани для туристів Золотого кільця» [39]. Також Дедюхін озвучив плани наростити браконьєрське виснаження ресурсів Криму шляхом поставки в Ярославську область РФ однієї тонни мідій і трьох тонн устриць щомісяця, де «їх їстимуть іноземці». На жаль, будь-якої реакції на хвастощі міжнародним браконьєрством досі поки не помітно.

Дохла риба

Бездіяльність Держрибагентства України за фактом грандіозного російського браконьєрства в Криму найлогічніше пояснюється політикою «сірого кардинала» Литвиненка, який і на початок 2021 року поки що зберіг посаду в цій системі [17]. Ярема Ковалів, на відміну від свого «дзеркального відображення» Андрія Дедюхіна з Криму, в 2017 році покинув Держрибагентство України та «заліг на дно». Його змінив новий начальник Литвиненко Ярослав Бєлов, який пропрацював два роки. Повідомляється, що під його керівництвом «кришувався незаконний вилов риби на мільярди гривень» [40], що нібито призвело до збільшення автопарку сім’ї Бєлових та зростання їх грошових накопичень [40]. Бєлов запам’ятався й спробою ліквідації держпідприємства «Новокаховський рибоводний завод частикових риб», яку вдалося припинити через суд [40].

Також Бєлов запам’ятався фіктивним зарибненням водойм силами держпідприємства «Сервіс» за гроші, отримані від орендних платежів за користування державними океанічними судами – що називали виведенням та відмиванням грошей з держбюджету [40]. Також Бєлова звинувачують в злочинних схемах з видобутку азовських бичків та чорноморських рапанів, яка нібито завдала Україні збитків у 1,8 мільярда гривень [40], а також у підписанні ганебних угод з державою-агресором РФ та у загибелі українського судна «Іван Голубець». Яке (як і інші океанічні судна України) з потурання Бєлова через дві підставні компанії «Evial Business» і «Oceanic Fisheries» було фактично захоплено російським криміналом, злочинно внесено в Російський морський регістр судноплавства. Дані схеми серед іншого очевидно використовувалося для відмивання грошей російською мафією та спецслужбами, з приводу чого пройшли міжнародні журналістські розслідування, тривають провадження в одеському суді та розслідування Національного антикорупційного бюро України [41].

Новим керівником Держрибагентства України прем’єр-міністр Денис Шмигаль 4 листопада 2020 року призначив маріупольчанку Анну Шишман, куму сумнозвісного Литвиненка [42]. Це свідчить про продовження чорних схем Януковича-Присяжнюка на рибному ринку України, який в 2020 році оцінювався в 25 мільярдів гривень [42]. Також це призначення як мінімум не вселяє жодного оптимізму з приводу початку ефективного захисту України своїх рибних і біосферних інтересів в Криму, на акваторіях Азовського і Чорного морів.

Це відбувається на тлі того, що колишній роботодавець директора Держрибагентства України Яреми Коваліва естонець Хіллар Тедер, цілком ймовірно, всупереч санкціям продовжує роботу в тимчасово окупованому Криму. Непрямим доказом є звинувачення в роботі на РФ, що прозвучали на його адресу, в результаті якої доходи його бізнесу наразі акумулюються в рідному місті Путіна Санкт-Петербурзі [43]. Згаданий вище торгово-розважальний центр «Південна галерея» оформлений на однойменне товариство з статутним капіталом в 20 тисяч рублів під керівництвом номінального директора з Керчі Олени Кришталь [44]. Кришталь раніше працювала в різних керченських фірмах таки як «ПРЦ «Ельтиген»» та «Маркет-Сервіс», що, в силу інсайдерських даних, вказує на участь в незаконному естонському бізнесі в окупованому Криму одіозного Леоніда Грача, який крім бізнесу на контрабанді та видобутку нафтопродуктів очевидно курирує також і свій «регіональний сегмент» чорного ринку риби разом з браконьєрством [45].

У цій історії поки не буде ні розв’язки, ні моралі. Втім, залишається пам’ятати про те, що в класичній мафіозної традиції вручення дохлої риби означає викриття та знищення зрадника. Оскільки більшість персонажів цієї історії є зрадниками українців і українських державних інтересів, то, можливо колись і на їхньому шляху виникне даний знак.

Євген Гайворонський

Ялта-Київ

1. https://www.epravda.com.ua/rus/publications/2012/11/14/343814/

2. https://zn.ua/LAW/torgovyy_flot_ukrainy_ischez_v_offshorah.html

3. https://www.2000.ua/modules/pages/files/11945-13—19-marta-2020-g__749707_1.pdf

4. https://crime-ua.com/statti/20151128/istoria-prisiajnuka

5. https://arc.construction/2766?lang=ru

6. https://dosye.com.ua/articles/2012-06-24/delo-selskogo-ministra-ili-stanet-li-prisjazhnjuk-vinovnikom-novogo-golodomora—3/27048/?print=1

7. https://arc.construction/4351?lang=ru

8. https://ord-ua.com/2013/11/14/kak-voruyut-v-gosudarstvennom-agentstve-rybnogo-hozyajstva-ukrainy/

9. https://www.pravda.com.ua/rus/news/2016/08/2/7116588/

10. https://stopcor.org/na-hmelnytchyne-gubernator-yaduha-polozhyl-glaz-na-rыbu/

11. https://genshtab.info/Ядуха,_Василий_Степанович

12. https://ngp-ua.info/2017/04/32000

13. http://ord-02.com/forum/item/21515-organyi-ryiboohranyi-neeffektivno-ispolzuyut-gosudarstvennyie-sredstva/21515-organyi-ryiboohranyi-neeffektivno-ispolzuyut-gosudarstvennyie-sredstva?start=740

14. https://ord-ua.com/2016/05/29/byvshij-zamprel-gosrybagentstva-sel-za-kontrabandu-svininy-v-krym/

15. https://newssky.com.ua/ukraina-23-goda-vkladyvala-v-krym-a-rossijskij-kriminal-razvorovyval-razrushenie-vazhnejshej-skrepy-rossijskoj-propagandy-o-kryme/

16. https://newssky.com.ua/deokkupacziyu-kryma-nado-nachinat-v-kieve/?utm_content=buffer5e6b8&utm_medium=social&utm_source=facebook.com&utm_campaign=buffer

17. https://declarations.com.ua/declaration/nacp_4ebdb674-93bf-4ca6-85d7-483cf90f88eb

18. https://www.important.com.ua/news/528-shnyri-yanukovicha-kto-i-dlya-chego-ubivaet-rybnuyu-otrasl

19. https://antikor.com.ua/articles/190903-jarema_kovaliv_i_ego_gusi-lebedi_ili_kak_s_rybagentstva_sdelatj_chastnyj_biznes

20. https://delo.ua/business/v-simferopole-otkryli-obnovlennyj-trc-juzhnaja-galereja-stoimostju-228932/

21. http://argumentua.com/stati/opg-seilem-v-svodkakh-i-dokumentakh-chast-2-budni-krymskoi-bratvy-sashi-meli

22. http://www.krasnoperekopsk.net/2016/01/beseda-s-predsedatelem-gosudarstvennogo-komiteta-po-rybolovstvu-respubliki-krym-andreem-dedyuxinym-prochitajte-vnimatelno-biografiyu-ochen-smeshno/

23. https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/37728988/

24. https://investigator.org.ua/ua/articles/91426/

25. https://niss.gov.ua/sites/default/files/2015-12/Krum_Donbas_rus.pdf

26. https://whoiswhopersona.info/archives/115108

27. https://rg.ru/2018/02/14/reg-ufo/v-krymu-posle-protestov-fermerov-kitajcy-svernuli-stroitelstvo-teplic.html

28. https://www.agroinvestor.ru/regions/news/31495-vlasti-kryma-ostanovili-stroitelstvo-krevetochnoy-fermy/

29. https://kerchinfo.com/26091-pogranichnoe-upravlenie-s-1-nojabrja-budet-zaprescheno-lovit-rybu-v-chernom-more.html

30. https://kerchland.com/promy-slovy-j-vy-lov-ry-by-i-ry-balka-v-kry-mu/

31. https://synapsenet.ru/searchorganization/organization/1159102047708-ooo-russkaya-chernomorskaya-kompaniya-krimskie-moreprodukti

32. https://synapsenet.ru/searchorganization/organization/1187746063878-ooo-rashn-sifud

33. http://upakovano.ru/news/526406

34. https://expertsouth.ru/news/krymskiy-proizvoditel-krevetki-natselilsya-na-kraba-/

35. https://www.list-org.com/company/9381656/graph

36. https://rg.ru/2016/04/14/reg-kfo/v-krymu-uprazdnili-goskomitet-po-rybolovstvu.html

37. http://www.fish.gov.ru/obiedinennaya-press-sluzhba/obzor-smi/11495-v-krymu-ob-emy-vylova-ryby-uvelichilis-na-85

38. https://www.dsnews.ua/politics/azik-24102018111300

39. https://travel.rambler.ru/other/42632183-krym-na-50-uvelichit-postavki-ustrits-v-restorany-yaroslavlya-dlya-turistov-zolotogo-koltsa/

40. https://stopcor.org/eksgolova-derzhrybagentstva-byelov-ta-komanda-kryshuyut-nezakonnyj-vylov-ryby-na-milyardy-gravczi-rynku/

41. https://arc.construction/3869?lang=ru

42. https://darg.rybalka.com/posts/kadrovyy_zashkvar_prodolzhaetsya_ili_pochemu_ryba_gniet_s_golovy/

43. https://gordonua.com/news/society/vladelca-torgovyh-centrov-v-ukraine-budut-sudit-v-estonii-po-delu-o-dache-vzyatok-meru-tallinna-184152.html

44. https://synapsenet.ru/searchorganization/organization/1169102089177-ooo-yuzhnaya-galereya

45. https://arc.construction/2487?lang=ru