Продовжуючи нашу розповідь про російського «спортсмена-нафтовика» Махошвілі Ю.О., окреслимо чому він привернув нашу увагу. Для цього ми поцікавилися – з ким та для чого він відвідував Крим перед окупацією. Відповідь знайшлася, робив Юрій Олександрович це узгоджено з іншими партнерами одного з українських бізнес-проектів.

Зокрема, серед партнерів Махошвілі по кримській справі виявився такий собі доларовий мільйонер, активний розробник та учасник офшорних схем – Яланузян Назарет Місакович. Останній, як за відомостями російської преси, брав участь в енергетичних проектах на Мальті, серед іншого, пов’язаних з контрабандою нафтопродуктів до Європейського Союзу (куди ж без дружби з РФ у цій сфері).

Для тих хто полюбляє співпадіння, зазначимо, що Інтернет-ресурс «MaltaBusiness.eu», містить відомості про  реєстрацією «в штате Республика Мальта, идентификационный номер 99N.1469933, Ialanouzian Nazaret Misakovich». Зазначений ідентифікаційний номер чомусь співпадає з номером його російського паспорту.

Також не є таємницєю, що Яланузян Н.М. тривалий час входить до складу ради директорів ВАТ «Волгограднефтемаш», яке пов’язано з Газпромом, з власною долею у статутному фонді та був єдиноосібним виконавчим органом ЗАТ «Турбаза Приморская» цього ВАТ. Зокрема, такі відомості у 2006-2011 офіційно наводилися у оприлюднених річних звітах «Волгограднефтемаш», викладених в мережу Інтернет (хоча при цьому Яланузян Н.М. чомусь «забув», що він 1951 року народження) 

Серед іншого, за погодженням з керівництвом афільованої структури Газпрому, Яланузян Н.М. здійснив перереєстрацію юридичного статусу вказаної турбази з ЗАТ на ТОВ (тобто фактично розтратив майно підприємства), що без всіляких неприємних наслідків було б неможливо при відсутності провладних зв’язків у РФ.

Зазначена обставина та тісні зв’язки Яланузяна Н.М. з Ю.О. Махошвілі як особою близькою до керівного кола Газпрому слугують підтвердженням їх доступу до можливих джерел контрабандного палива, яке відправлялося на Мальту морем. Такі дії без підтримки влади та спеціальних служб Росії є наразі неможливими. Черговим підтвердженням тому, є задіяння «мальтійської схеми», але з відправленням нафтопродуктів не з Росії, а з підконтрольній території Лівії.

У вересні 2015 танкер «Механик Чеботарев» під прапором Росії було затримано при спробі контрабандного вивозу майже 5 мільйонів  тонн нафти із лівійського порту Заура. Нагадаємо, що по іншому танкеру «GOEAST» у жовтні 2017 року застосовувалася корабельна зброя береговою охороною Лівії під час спроби затримання за контрабанду нафтопродуктів.

Чому так притягувала російських контрабандистів на службі російській владі саме Мальта? Тому, що крім зручних умов «бізнесу» на острові були й приємні бонуси. Навіть Європейська комісія змушена звернути увагу на деякі країни, зокрема, Мальту, що активно торгували паспортами, головними покупцями яких є росіяни і громадяни колишніх радянських республік.

За даними уряду Мальти, кожен другий учасник програми «Громадянство за інвестиції», що діє з 2013 року, імовірно, виявився вихідцем з Росії. Серед тих, хто заплатив внесок у 650 тисяч євро, інвестував не менше 350 тисяч євро в нерухомість і не менше 150 тисяч – в затверджені урядом облігації виявилися більше 700 чоловік з типовими російськими іменами і прізвищами.

Але інфільтрація росіян у острівну державу поки не змінила політику Мальти. Адже наприкінці вересня 2019 р. її служби безпеки затримали судно та вилучили два контейнери з надрукованими у Росії грошима об’ємом 56 кубометрів для лівійського уряду, який базується в місті Аль-Байда. Звісно ця операція була б неможливою без рішення та підтримки владної верхівки Росії. Гроші, цілком тотожні справжнім, мали використовувати для посилення війни проти офіційної, визнаної ООН, влади в Триполі.

Ми не маємо на меті надавати практичні рекомендації транскордонним злочинцям в опрацюванні відповідних схем, але одну все ж розкриємо. З бази судових рішень Росії, тобто фактично з офіційним джерел влади агресора та окупанта, вбачається причетність Яланузяна А.Н., як засновника офшорної компанії «Brouns Maritime limited» (зараз директором компанії є його син Артур)  до наступної схеми зменшення вартості нафтопродуктів, які вивозилися з території Росії.

Схема ця існує десятиріччя та пов’язана із переховуванням експорту палива нібито потребами бункерування ним судна. Ще у 2005 р. Арбітражним судом Краснодарського краю розглядалася заява ТОВ «Мега плюс» на рішення податкової служби в частині відмови у відшкодуванні податку на додану вартість з бункерування палива. Рішенням суду від 22 серпня 2006 р. в задоволенні заявлених вимог спочатку було відмовлено .

Але Постановою Федерального арбітражного суду Північно-Кавказького округу від 25 грудня 2006 р. рішення арбітражного суду було скасовано, і справу передано «на новий розгляд». При повторному розгляді справи суд переглянув колишню правову оцінку сформованим взаєминам зі сплати ПДВ при експлуатації теплоходів «Ігарка» і «Приморськ», які в червні 2005 року здійснювали бункерування палива.

Наведеними судовими рішеннями було фактично розкрито одну зі схем ухилення від платежів у сфері обігу нафтопродуктів РФ, що використовує відсутність чіткого регламенту, який має визначати норми завантаження на борт паливних припасів, тобто бункерного палива.

Так, заявляючись на довгий рейс, одночасно занижуючи якості палива, посилаючись на можливість виникнення надзвичайних ситуацій, погодних умов та іншого, користуючись відсутністю затверджених норм, фактично бізнесу вдавалося уникнути оформлення значного обсягу нафтопродуктів, як експорту.

Надалі, значно скоротивши маршрут і перевантаживши паливо в море іншому судну, можна було повернутися в інший найближчий порт РФ і повторити операцію. Серед інших схем залишається вивезення частини неврахованого палива, свою роль відіграє й демпінг цін на паливо, що поставляється обраним споживачам, або списання боргів.

Використання цих схем, змусило навіть владу РФ влітку 2015 року заявити про необхідність «наведення порядку» в сфері оформлення суднових припасів палива, оскільки бюджет РФ втрачає значні суми від прихованого експорту нафтопродуктів. Мінтранс і Федеральна митна служба (ФМС) підготували проект спільного документа, що дозволяє визначати кількісні норми бункерного палива, які слід розцінювати як суднові припаси. 

Не чекаючи офіційного затвердження розроблених нормативів, в Центральній і Далекосхідної енергетичних митницях РФ стали застосовувати нові правила, перевіряючи порядок митного оформлення товарів бункерувальними компаніями «Ніко Бункер», «Агротек-ТМ», «СК Павін» після випуску.

Але цей судовий спір Центральної енергетичної митниці та «Агротек-ТМ» дійшов до Верховного суду Росії, який «абсолютно безкоштовно» став на сторону бункерувальників направивши всі документи на новий розгляд. У роз’яснювальної частини вердикту було зазначено, що відсутність вантажно-розвантажувальної діяльності судна на території Митного союзу не можна розглядати як підставу розрахунку митних платежів за бункерування як при експорті нафтопродуктів.

Тому, попре пропагандистські заяви влади РФ, схема вивезення з РФ нафтопродуктів нібито як судових запасів палива, процвітає та має «дах» на усіх рівнях. Така схема передбачає й повернення платежів з бюджету, саме вона дозволила компанії «Brouns Maritime Ltd» (Кіпр), а фактично громадянам РФ – Назарету і Артуру Яланузянам, які контролюють цю офшорну структуру, використовувати, крім того, нульову процентну ставку при надходженні виручки від іноземного особи-покупця товару (припасів) на рахунок платника податків в російському банку.

Схема суто російська, але чому ж водночас російській пропаганді не звинувачувати у «контрабанді нафти з Росії» українців, які у цьому дуже зацікавлені та діють через й «з допомогою Туреччини». 

До слова, для чого узагалі нам аналізувати діяльність окремих російських бізнесменів, а саме родину Яланузянів, у вимірі  нинішніх подій в Криму? Відповідь на це питання полягає в тому, що ці комерсанти виявилися співзасновниками дуже відомого українського підприємства, ТОВ «Кримболгарюгсервіс» (код ЄДРПОУ 30480344), зареєстрованого за адресою Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, буд. 80.

Схема суто російська, але чому ж не звинувати українців, які у цьому дуже зацікавлені та ще й діють через та з допомогою Туреччини, про що наводилося раніше. До того ж вказані звинувачення ґрунтуються на «підтвердженні інформації космічними знімками». Але цей підхід є аналогічним дезінформації про «українській військовий літак», який збиває пасажирський Boeing-777 рейсу МН-17 біля Донецька, та є фактичним відображення можливостей російської спецслужби, що має обов’язок з аналізу таких знімків.

А от діяльність цього підприємства у вимірі контролю росіян над Кримом ми ніяк оминути не можемо, а тому присвятимо їй наступну частину нашої розповіді.

Далі буде …

Асоціація реінтеграції Криму