«Новая газєта» Олександра Лебедєва, колишнього резидента КДБ в Лондоні та нинішнього батька англійського пера, опублікувала статтю про те, що гучний скандал з прослуховуванням кримських «чиновників і громадських діячів» нічим не закінчився. Обвинувачені в цьому колишній «мер Ялти» Олексій Челпанов, колишній начальник «управління з питань міграції» «кримської поліції» Олександр Чекунов та «співробітник відділу безпеки кримського оператора «К-Телеком»» Андрій Рогачов не понесли «покарання». Стаття заявляє, що «справа розвалилася» оскільки «фігуранти відмовилися давати показання» на замовника цього шпигунства – «главу Криму» Сергія Аксьонова.

Нагадаємо, що в Криму є кілька ворогуючих між собою угрупувань російських спецслужб, та в боротьбі між собою вони не гребують нічим. «Глава Криму» Сергій Аксьонов в справі з «прослуховуванням» поставив на колишнього співробітника Управління державної охорони України Челпанова та колишнього офіцера кримського головного управління МВС України Чекунова, які вчинили державну зраду. Розрахунок був на те, що «фахівці», вчинив тяжкий злочин проти національних інтересів України щільно «зав’язані» з головними дійовими особами російської агресії в Криму, а тому не мають «варіантів маневру».

Втім в статті «Новой газєти» [1] опущені багато важливих моментів цієї історії, та вона виглядає як незграбна спроба «зробити хорошу міну при поганій грі» заявляючи, що «у всіх бідах Росії в Криму винні українські кадри». Варто уточнити, що замовлене «главою Криму» прослуховування велося не тільки за фігурантами мародерства у виконанні «влади Криму» під виглядом «націоналізації», та не тільки за потішної «опозицією», але в цілому за досить широким колом осіб в Криму. Зокрема проводилася вона й за близькими соратниками самого Сергія Аксьонова, який панічно боїться, що від нього приховають частку з присвоєного «його ім’ям» або взагалі здадуть федеральним силовикам, в обмін на доступ до кращих місць у російській годівниці.

Масштаби стеження були вражаючими, та крім загальновідомих фактів, є маса заяв від кримських дрібних «чиновників», журналістів, підприємців на те, що у них «почали сильно грітися та занадто швидко розряджатися смартфони». У статті «Новой газєти» в якості «жертв прослуховування» вказані керівник «Кримспоживспілки» Владислав Степанов, «судді 21-го арбітражного суду» Олена Баукіна, Наталя Полинкіна та Катерина Калашникова, «депутат ялтинської міськради» Олексій Яковенко, колишній член меджлісу і «віце-спікер держради Криму», Ремзі Ільясов який перейшов «на службу» до окупантів, та підконтрольний ФСБ «громадський працівник» Олександр Таліпов. Про це вже повідомляла «АРК».

Але поки ще не були згадані колишній «мер Сімеїзу», клієнт директора Ощадбанку Германа Грефа Ігор Дишлєвий, «колишній голова міськради Ялти» Валерій Косарєв, «директор підприємства» «Кримські морські порти» Олексій Волков, бойовики «кримської весни» Костянтин Ерманов, Дмитро Джигалов та Олександр Слєпінін, друг «народного мера Севастополя» Олексія Чалого, господар «опозиційного видання» «Примєчанія» Олег Ніколаєв та ряд інших одіозних персонажів, які цікавили Сергія Аксьонова.

Як свідчать кримчани, не згадані в статті «Нової газети» колаборанти неодноразово погрожували «моторошною помстою» за прослуховування її замовнику Аксьонову та виконавцям Челпанову й Чекунову. Але в умовах гострого системної кризи окупаційної системи в Криму, ніякої «відплати» їм здійснити не вдалося.

Цікаво, що як пліткують в Криму, «помічник глави республіки» та колишній «мер Ялти» Олексій Челпанов був «слугою двох панів». Здобуваючи інформацію в інтересах Аксьонова, він потім найважливіші відомості передавав своїм покровителям з «кримського управління» Федеральної служби охорони РФ. У тому числі за це Челпанову довірили знищити південнобережне селище Олива для будівництва нової дачі Путіна в Кастрополі, а також дозволили рік в якості «мера Ялти» одноосібно «освоювати» Ялту без занесення «належного» Аксьонову в повному обсязі.

Чекунов потрапив в даний «проект», оскільки був одним з ключових виконавців російської афери із незаконної масової «паспортизації» кримчан і торгівлі «російським громадянством» [2]. Тим більше, що по «російським законам» усі сім-карти для мобільного зв’язку в Криму продаються за паспортами та з фіксацією в реєстрах, кому який номер належить. Доступ до бази такої інформації був дуже важливим для серйозного підходу до питання «внутрішньокримського» шпигунства. З огляду на нинішню кризу «окупаційної вертикалі» на півострові, нікого тепер не здивує поява в загальному доступі записів особистих переговорів «глави Криму» Сергія Аксьонова та інших ключових учасників «кримської весни».

Євген Гайворонський. Ялта-Київ

  1. https://novayagazeta.ru/articles/2020/12/23/88487-byli-zaslushany-tovarischi
  2. https://arc.construction/1128?lang=ru