Бізнес має багато спільного з війною. Так само, як і на війні, в бізнесі існують перемоги і поразки, атаки і відступи, укладаються мирові угоди, утворюються альянси і групи, використовуються шпигуни і обманні маневри. А чи існують в бізнесі зрадники?

Відповідь на це питання спробує надати кандидат юридичних наук Андрій Чвалюк.

Режим санкцій, що діє в Криму з 2014 року, служить для багатьох стимулом для пошуку способів обходу заборон. І такі схеми знаходяться, часто за допомогою російських держструктур. Як повідомляє Радіо Свобода – завдяки співпраці макіївського бізнесмена і російських чиновників між Кримом і «ДНР» налагоджені автобусне сполучення і поставка брендових товарів з Інтернет-магазинів.

Дані реєстрів свідчать, що до 2014 року Едуард Кібок здійснював операції з нерухомим майном та займався розробкою будівельних проектів, а потім перепрофілював свій бізнес. 13 травня 2015 року ним було засновано «Товариство з обмеженою відповідальністю Туристично-диспетчерська компанія «Донбас-тур» з юридичною адресою у м. Сімферополь (ОГРН № 1159204019260). На сайті компанії  вказано графік руху автобусів по маршруту Донецьк-Крим-Донецьк, який проходить повз підконтрольну Україні територію. Таким чином завдяки винахідливості місцевого бізнесмена жителі «невизнаних республік» можуть потрапити до Криму через Росію, в об’їзд українських блокпостів і прикордонних пунктів пропуску та без необхідності оформлення спецдозволів.

Не обмежуючись пасажирськими перевезеннями Едуард Кібок заснував «ТОВ Наша пошта», яка пропонує послуги по відправці та доставці посилок і документів, грошей, Інтернет-замовлень і комерційних вантажів. Відділення «Нашої пошти» представлені в 11 регіонах Донецької і Луганської областей, які контролюються «ДЛНР» і шести регіонах Криму – Сімферополі, Севастополі, Ялті, Феодосії, Євпаторії та Алушті. Пошта береться доставляти і відправляти посилки та вантажі між Кримом і Росією, Кримом і «ДЛНР», а також «ДЛНР» і територією, підконтрольною українській владі.

Серед фірм, що належать Едуарду Кібку, значиться Інтернет-магазин «Е-Мобі». Він зареєстрований за російським законодавством в Криму, хоча сам магазин розташований в Макіївці і пропонує послуги виключно жителям Донбасу. Цей Інтернет-сервіс пропонує широкий перелік товари, а також послуги з доставки товарів відомого у всьому світі електронного гіпермаркету AliExpress, покупки в якому стали недоступними в непідконтрольних українській владі Криму та ОРДЛО. Окремо слід зазначити, що київська фірма «Морган інвест груп» якою керує Едуард Кібок перебуває під санкціями.

Характерним прикладом перевезення «трофеїв» з Донбасу в Крим стала доля неприбуткової недержавної платформи культурних ініціатив «Ізоляція», що була заснована 2010 року в Донецьку. У червні 2014 року об’єкти «Ізоляції» захопили озброєні представники самопроголошеної «ДНР», після чого інституція перебралася до Києва. Однак попри переїзд, Донбас залишається в фокусі її програмної діяльності. Під час захоплення «Ізоляції» персонал зміг вивезти лише те, що можна було легко завантажити в машину – частину колекції картин фонду та комп’ютери. На заводі залишилися великі інсталяції, багато з них були з металу – їх після захоплення порізали та здали на металобрухт. Як зазначав креативний директор «Ізоляції» Дмитро Сергєєв – «Вони не заморочувалися і швидко все перетворювали в гроші. Крім того, там залишився наш високоточний лазерний різак, який працює через інтернет, тому можна дізнатися, де його використовують. Так ми з’ясували, що він у Криму».

Сам факт того, що промислове обладнання з окупованого Донецька потрапило до Криму вже нікого не здивує. Мережа вантажних перевезень побудована за шість років такими ділками, як Едуард Кібок, всіляко сприяє вивезенню з захопленого Донбасу того, що не встигли забрати «гумконвої». Однак те, що це обладнання продовжує використовуватися за призначенням доказує наявність певних зв’язків між особами, які захоплювали в 2014 році підприємства у Донецьку й діючими зараз виробництвами у Криму.

Від середнього бізнесу перейдемо до крупного, який характеризується значними обсягами виробленої продукції й більш цинічними формами «бізнесу». У довоєнному, 2013 році виручка холдингу Lauffer Group склала $ 415 млн, а її власник входив до сотні найбагатших українців за версією Forbes. Однак сьогодні донецького бізнесмена Олександра Лєщінського важко назвати процвітаючим. В 2014 році 9 виробничих об’єктів кримського підрозділу холдингу Lauffer Group «націоналізувала» самопроголошена влада Криму. Донбаські активи Lauffer Group в кращому випадку завантажені на 50-60 %, а в гіршому – захоплені сепаратистами.

В одному з інтерв’ю Олександр Лєщінський озвучив дані про те, що продав основу свого бізнесу – хлібозаводи та інші підприємства на території окупованої частини Донецької області «якимось росіянам». Оскільки це відбулося тільки в 2015 році, можна припустити, що до цього його бізнес працював на користь терористів, підтримуючи своїми «податками» в «ДНР» і «ЛНР» терористичну армію, вбивства українських військових, агресію проти країни.

В іншому інтерв’ю глава Lauffer Group спокійно розповідає про те, як забезпечує окуповані території продукцією і практично не намагається вивезти свою продукцію із зони АТО. При цьому відсутню сировину привозять на заводи групи «гуманітарні конвої» з Росії. «З вивезенням проблеми немає взагалі, тому що вивезення немає як такого, нічого не випускають. З сировиною – так, трапляється. Якщо у нас чогось не вистачає, це привозиться з Росії в якості гуманітарної допомоги…. І нам дають ці інгредієнти», – повідав Олександр Лєщінський. Але «націоналізовані» в окупованому Криму активи засновник Lauffer Group не проти повернути – зараз він судиться за ці активи в російських судах, однак поки безуспішно. Але навіть у разі перемоги можна припустити, що вивозити заводи на підконтрольну територію України колишній народний депутат від «Партії регіонів» не збирається. Додамо цікавий факт: в середині 2000-х на одному з підприємств Lauffer Group, а саме ТОВ «Торговий дім «Континент», директором значився не хто інший, як …Олександр Захарченко, колишній ватажок терористичної організації «ДНР».

Ще одним прикладом бізнесмена-пристосуванця є Павло Климець, він же – «горілчаний король», власник групи компаній «Олімп», також колишній нардеп від Партії регіонів. Він був якраз тим, хто намагався продовжувати вести справи в Росії і на окупованих нею територіях України. У нечисленних інтерв’ю український бізнесмен донецького походження говорив, що втратив в результаті спроби анексії Криму та військових дій на Донбасі близько 40% своїх активів. Однак, як стверджують інші джерела, Павло Климець все-таки намагався вести бізнес на «неконтрольованих територіях», а горілка «Олімп» благополучно вироблялася в окупованому Донецьку і поставлялася як на підконтрольну уряду територію України, так і в Росію. Однак, «своїм» ні в «ДНР» ні в Росії Павло Климець не став. У Донецьку його активи стали предметом жадання нової «влади», а в РФ кілька його заводів у Воронезькій області стали дратувати конкурентів з російською пропискою.

Існує кілька версій щодо мети, з якою бізнесмен того річ поїхав до Москви. Найімовірнішою називають спробу обговорити долю належних йому активів в Донбасі, контроль за якими був їм фактично втрачено після початку бойових дій в 2014 році. Однак кінцевий результат однозначний – 27 квітня 2019 року слідчими Слідчого комітету РФ Павло Климця затримали по підозрі «в дачі хабаря в особливо великих розмірах». З тих пір мультимільйонер сидить під вартою, а його затримання і арешт поставили жирну крапку в питанні «лояльності» російської влади до представників так званого «донецького бізнесу». Арешт Павла Климця виявився такою собі «чорною міткою» для тих, хто все ще плекав надію мати справи з Росією.

На момент анексії Криму там перебували активи, що належать бізнесменам з першої десятки українського Forbes. В кінці серпня 2014 року «Керченський суднобудівний завод Залив» захопила місцева «самооборона», однак, незважаючи на те, що власник встиг «перереєструвати» підприємство в Росії й почав виконувати замовлення російських компаній, бізнес було конфісковано. Після низки змін організаційно-правової форми завод став товариством з обмеженою відповідальністю  й будує для ВМФ Росії ракетні та універсальні десантні кораблі . Аналогічним чином було конфісковано суднобудівну компанію Море в Феодосії, що входила в концерн «Укроборонпром». Зараз компанія має назву «Федеральне державне унітарне підприємство «Суднобудівний завод «Море» й теж зорієнтована на випуск військових кораблів . Севастопольський суднобудівний завод відібрала самопроголошена влада, так само, як і ще 27 промислових підприємств, що підпорядковувалися Фонду держмайна.

Підконтрольний потужному донецькому бізнесу енергохолдинг ДТЕК в результаті анексії Криму втратив активів на суму більш ніж в 500 млн доларів. Для компенсації збитків компанія розпочала процедуру інвестиційного спору з Росією . Однак, відсутня інформація про «націоналізацію» або продаж севастопольської стивідорної компанії «Авліта». На підприємстві відмовляються розповідати про його нинішній статус і національну приналежність. Тоді як за матеріалами окупаційної преси, «Авліта» досі зберігає лідерство серед інших портів Севастополя в сфері морської перевалки вантажів.

Таким чином можна зробити висновок, що окупаційна влада примушує бізнесменів Донбасу, під загрозою повної націоналізації їх підприємств, працювати на своїх умовах: переробляти давальницьку сировину; виконувати військові замовлення; поставляти до Росії власну продукцію й паралельно сплачувати до бюджетів країни-агресора та «самопроголошених республік» податки. Однак деяких з ділків навіть примушувати не потрібно, вони готові на все, щоб зберегти та примножити свої статки. Навіть на зраду.

  1. Бизнес в оккупации: как в Крым попадают люди и грузы из «ДНР». URL: https://ru.krymr.com/a/ 28656257.html
  2. Перевірка контрагентів. URL: https://youcontrol.com.ua/search/?country=1&q=КІБОК%20ЕДУАРД%20КОСТЯНТИНОВИЧ&t=0
  3. Проверка контрагентов. ООО ТДК “Донбасс-Тур”. URL: https://www.rusprofile.ru/id/7649870
  4. Донбасс-тур. URL: http://donbass-tour.ru/travel/
  5. Наша почта. URL: https://donbass-post.ru/
  6. Проверка контрагентов. ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ “ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН “Е-МОБИ”. URL: https://www.rusprofile.ru/id/10501692
  7. Фонд ІЗОЛЯЦІЯ. URL: https://izolyatsia.org/ua/foundation/
  8. Хлебный барон: Продаю донбасский бизнес каким-то россиянам. URL: https://biz.liga.net/all/prodovolstvie/ interview/khlebnyy-baron-prodayu-donbasskiy-biznes-kakim-to-rossiyanam
  9. Александр Лещинский из-за жадности ударился в «патриотизм». URL: https://crime-ua.com/node/24186
  10. СИЗО, «кидалово», Путин и пуля в голову. Особенности взаимодействия донецких бизнесменов с российскими «партнерами». URL: https://www.ostro.org/general/economics/articles/579638/
  11. Украинский мультимиллионер попался на крупной взятке. URL: https://www.kommersant.ru/doc/3959647
  12. Предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП. URL: https://egrul.nalog.ru/index.html
  13. На заводе «Залив» заложили новое судно. URL: https://www.youtube.com/watch?v=ipZ2BV6-B00
  14. Малый ракетный корабль “Вихрь” заложили для ВМФ России в Феодосии. URL: https://tass.ru/armiya-i-opk/4825634
  15. ДТЕК ініціював розгляд інвестиційного спору з Росією щодо активів Групи в Криму. URL: https://dtek.com/media-center/press/dtek-initsiiroval-rassmotrenie-investitsionnogo-spora-s-rossiey-v-otnoshenii-aktivov-gruppy-v-krymu-/
  16. Перевалка грузов в Севастополе в 2017 году: «Авлита» сохраняет лидерство. URL: https://sevkor.ru/perevalka-gruzov-v-sevastopole-v-2017-godu-avlita-sohranyaet-liderstvo/