«Бюджетний процес» в «суб’єктах федерації», до яких країна-агресор, попре норми міжнародного права, намагається включати Крим, дещо відрізняється від вітчизняного. На нього накладає свій відбиток як інша форма державного устрою, так і наявність адміністративно-командної системи управління, що характеризується державною власністю на ресурси, бюрократизацією та монополізацією економіки, адміністративним ціноутворенням, зрівняльним розподілом життєвих благ, пануванням номенклатури.

Порівняльно-правовий аналіз показників «кримського бюджету» та особливостей самого «бюджетного процесу» на окупованому півострові, жодного разу не ставав об’єктом наукових досліджень. Усунути цю прогалину спробує фахівець з бюджетного права, кандидат юридичних наук Андрій Чвалюк.

Бюджетне планування та прогнозування на рівні власне суб’єктів федерації РФ має довгостроковий характер – усі регіональні бюджетні закони закріплюють у собі показники на майбутній бюджетний рік та наступні за ним два планові бюджетні періоди. Сама ідея такого підходу доволі цікава й заслуговує на увагу.

Дійсно, керівництво регіонів має виважено підходити до процесу збирання доходів та їх розподілу на фінансування важливих сфер суспільного життя (матеріально-економічну, соціально-політичну і духовно-культурну). Однак практика показує, що навіть поточні показники бюджету колабораційні «органи влади» Криму не в змозі ретельно вирахувати, через що прийнятий 27 листопада 2019 року «закон» «Про бюджет Республіки Крим на 2020 рік і на плановий період 2021 і 2022 років» [1] вже через три місяці зазнає суттєвих змін (очікувані доходи зростають на 0,5 мільярди рублів, а очікувані видатки майже на 5 мільярди рублів) [2].

Списати зростання видатків на заходи з протидії коронавірусній інфекції не вийде через те, що перший випадок захворювання на COVID-19 у Криму за заявами окупантів «зафіксовано» лише 21 травня 2020 року.

У цілому вищенаведений «закон» зазнавав змін 5 разів протягом одного бюджетного періоду (середній показник по іншим суб’єктам федерації РФ – 3 рази). Й з кожною наступною зміною основні показники головного фінансового плану «Республіки Крим» все більше віддалялися від попереднього плану й баланс все більше розходився.

Зокрема, загальний обсяг доходів «бюджету» в 185 231 842 844 рублів 45 копійок на кінець року перетворився у 211 282 017 132 рублів 56 копійок (додатково 26 мільярдів або 14 %), у той час як загальний обсяг видатків став дорівнювати 221 502 229 759 руб. 68 коп., що не тільки перевищило на 36,27 мільярдів рублів (додатково 19,6 %) попередні прогнози щодо видатків, але й призвело до дефіциту в 4,84 %, який було погашено за рахунок резервного фонду бюджету (який з 300 мільйонів рублів швидко виріс до 1,27 мільярди рублів) та безоплатних надходжень (які також зросли з 136,15 до 166,88 мільярдів рублів). Таким чином тільки видані «федеральним центром» «кишенькові гроші» допомогли місцевим «лідерам» «закрити 2020 бюджетний рік» й уникнути колапсу. Й хоча «офіційний звіт» ще не оприлюднене, певні підсумки можна підвести вже зараз.

«Фінансова система» Криму, незважаючи на всі спроби знайти власні стабільні джерела доходів (наприклад, обкласти податком усю нерухомість [3]) показує свою нежиттєздатність, що яскраво проявляється у базових бюджетних показниках. Ми не просто так виділили в них копійки, адже примітним є те, що розрахунок «до копійки» є відмінною рисою саме сучасного «кримського бюджету», у той час як власне суб’єкти федерації РФ (навіть такі дотаційні регіони як Чеченська республіка) округлюють загальні обсяги доходів та видатків до тисяч рублів, у крайньому випадку до сотень (як у бюджеті Республіки Інгушетія). Ось так, за кілька років «чиновники», що раніше округлювали десятки гривень до сотень [4], навчилися рахувати кожну російську копійчину.

Й справа не в тім, що планування настільки ретельне, що дійсно враховується кожна «бюджетна копійка» (абсурдність подібного міркування мі вже довели вище), а у тій кепській ситуації, що виникла у Криму з фінансами. Причому ця ситуація й далі погіршується.

Лише 13 суб’єктів федерації в РФ не є дотаційними регіонами й «гуляють на свої», усі інші, у більшій чи меншій мірі, отримують фінансування з федерального бюджету РФ. У додатку 3 до наказу Мінфіну Росії від 11 листопада 2020 р. № 1030 закріплено «перелік суб’єктів РФ», в бюджетах яких частка дотацій з федерального бюджету протягом двох з трьох останніх звітних фінансових років перевищувала 40 відсотків обсягу власних доходів консолідованого бюджету суб’єкта РФ: Республіка Алтай, Республіка Дагестан, Республіка Інгушетія, Республіка Тива, Чеченська Республіка, Камчатський край. «Республіка Крим» поки що осіла у іншому списку – «суб’єктів РФ», в бюджетах яких частка дотацій з федерального бюджету протягом двох з трьох останніх звітних фінансових років перевищувала 10 відсотків обсягу власних доходів консолідованого бюджету суб’єкта РФ (додаток 2 до наказу № 1030) [5]. З першого погляду начебто непогано, але порівняємо фактичні суми безоплатних надходжень, прописані у бюджетах відповідних суб’єктів федерації за 2020 рік.

Зокрема Республіка Алтай отримала 21,93 мільярди, Республіка Тива – 40,54 мільярди, Чеченська республіка – 92,93 мільярди. У той самий період «Республіка Крим» отримала 166,88 мільярди рублів безоплатних надходжень. Таким чином легко простежується, що наразі Крим отримує більше коштів з федерального бюджету ніж сумнозвісна Чеченська республіка, яка вже «вкоренилася» у лідерах переліку дотаційних регіонів РФ. Тому включення Криму до групи «40 відсоткових» лише справа часу.

Перейдемо до «фінансового плану» на 2021 рік. Вперше за багато років окупації «бюджет Криму» затверджене окупантами з дефіцитом. Офіційно зменшення доходів пояснюється уповільненням розвитку економіки не стільки через пандемію коронавірусу, скільки, як заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов, «завершенням будівництва таких великих об’єктів, як траса «Таврида». Але це пояснення неповне і невтішне [6]. Й навіть більше кажучи – невірне.

Адже «Федеральна цільова програма» «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополя до 2022 року» передбачає граничні обсяги фінансування в розмірі 877,8 мільярди рублів, з яких тільки 19,5 мільярди рублів буде витрачено «з бюджетів суб’єктів Російської Федерації» тобто з «кримського бюджету» [7]. У той час як повна вартість будівництва траси «Таврида» була визначена на рівні 149,3 мільярди рублів. Стверджувалося, що протягом 40 років після введення в експлуатацію цієї дорозі не знадобляться ні її ремонт, ні реконструкція, ні розширення [8]. Однак вже в листопаді 2020 року одна ділянка дороги (раніше відкрита Володимиром Путіним, але, як виявилося, офіційно не здана в експлуатацію) обвалилася. Зараз провину за неякісне будівництво ділянки перекладають на якусь сибірську фірму підрядника, що нібито знаходиться в стані банкрутства [9].

Однак повернемось до бюджету. Як повідомила так званий «віце-прем’єр і міністр фінансів Криму» Ірина Ківіко, темпи зростання власних податкових та неподаткових доходів за майбутні три роки повинні збільшитися на більш ніж 27 %. Однак в «структурі доходів» «Республіки Крим» на 2021 рік все одно домінують безоплатні надходження [6]. Також Ірина Ківіко анонсувала, що «уряд» планує покривати «дефіцит бюджету» за рахунок продажу майна. Однак серед об’єктів, які дійсно будуть користуватися попитом на ринку, можна назвати лише кілька, наприклад, винзавод «Массандра». Але його вже продано «ООО «Южный проект» – дочірній фірмі банку «Росія», причому за доволі смішну ціну. Діюче промислове й прибуткове підприємство із землями по всьому Південному берегу Криму пішло з молотка за 5,327 мільярди рублів. У той час як співачка Софія Ротару «виставила на продаж» свій зачинений на карантин й збитковий готель на 16 номерів в Ялті за 2,3 мільярди рублів [10].

Інвесторів у першу чергу будуть приваблювати прибуткові об’єкти нерухомості, які знаходяться в ідеальному стані, а таких у «влади Криму» залишилося небагато. В умовах санкційного тиску, втрати налагоджених каналів поставки сировини та збуту продукції, вартість «кримських брендів» серйозно впала. Тому робити тривалу ставку на доходи від «приватизації» кримських підприємств не варто. Однак між словами Ірини Ківіко можна прочитати й певну погрозу або попередження (чи не через це заметушилася пані Ротару).

В 2014-2015 роках в Криму було «націоналізовано» понад 330 підприємств, установ та організацій, які перебували у державній власності і власності профспілок, а також 280 підприємств приватної форми власності. Тоді підставою було не приведення до 1 березня 2015 року своїх установчих документів у «відповідність до законодавства РФ» та «не постановка на облік» [11]. Що придумає «кримська влада» коли раніше «віджаті» підприємства буде розпродано, а дефіцит бюджету залишиться: неефективне управління чи невідповідність «федеральному плану» розвитку «Республіки Крим»? Через чий завод пройде нова «траса федерального значення»? Яке село буде майже знищено [12] в угоду швидкості передислокації військової техніки від Керченського моста до Сімферополя? Відповіді на ці питання скоро дізнаємося. А поки ще раз подивимося на «бюджетні показники».

Власні доходи «бюджету» Криму в 2021 році очікуються на рівні 48,4 мільярди рублів. (32,1 % від загального обсягу доходів), у той час як безоплатні надходження в бюджет «республіки» з федерального бюджету в 2021 році складуть 102,4 мільярди рублів (67,9 % від загального обсягу доходів). Таким чином, кримський «бюджет» майбутнього року, як і в попередні роки, на дві третини буде формуватися з федеральних грошей. Подібна тенденція не сприяє набуттю навичок самостійного заробітку тому єдиний вихід з цієї ситуації – скорочення видатків. Саме до цієї логічної думки прийшли кримські «чиновники», коли прийняли рішення «затягнути ремінь». Як можна побачити з тексту «проекту Закону» [13] обсяг видатків кримського бюджету в 2021 році буде на 28,3 %, або на 59,6 мільярди рублів менше, ніж в нинішньому році. І це вже без копійок.

Чи будуть «чиновники» скорочувати видатки у сфері власного забезпечення? Навряд чи. Скоріш за все постраждають й так найбільш вразливі соціальні сфери Криму: освіта, медицина, сільське господарство. Тому дочекаємось оприлюднення «закону» й подивимось, кому саме з мешканців півострову прийдеться затягувати ремінь і на якій частині свого тіла.

Джерела:

1. «О бюджете Республики Крым на 2020 год и на плановый период 2021 и 2022 годов»: «Закон Республики Крым от 27 ноября 2019 г. № 19-ЗРК/2019». URL: http://docs.cntd.ru/document/561635419

2. «О внесении изменений в Закон Республики Крым «О бюджете Республики Крым на 2020 год и на плановый период 2021 и 2022 годов»»: «Закон Республики Крым от 27 февраля 2020 г. № 48-ЗРК/2020». URL: http://docs.cntd.ru/document/561761321

3. Чвалюк А. Фіскальні механізми окупованого Криму. URL: https://arc.construction/6364?lang=uk

4. О бюджете Автономной Республики Крым на 2014 год: постановление Верховной Рады Автономной Республики Крым от 22 января 2014 г. № 1576-6/14. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/KM140012?an=1&ed=2014_01_22

5. Об утверждении перечней субъектов Российской Федерации в соответствии с положениями пункта 5 статьи 130 Бюджетного кодекса Российской Федерации: Приказ Минфина России от 11 ноября 2020 г. № 1030. URL: http://base.garant.ru/74964896/

6. Семена Н. Бюджет Крыма: привычка распоряжаться чужими деньгами. URL: https://ru.krymr.com/a/budzhet-kryma-2021-rossiyskoye-finansirovaniye-dohodi-rashody/30991508.html

7. Федеральная целевая программа «Социально-экономическое развитие Республики Крым и г. Севастополя до 2022 года». Министерство экономического развития РФ. URL: https://economy.gov.ru/material/directions/regionalnoe_razvitie/socialno_ekonomicheskoe_razvitie_respubliki_krym_i_goroda_federalnogo_znacheniya_sevastopolya/federalnaya_celevaya_programma_socialno_ekonomicheskoe_razvitie_respubliki_krym_i_g_sevastopolya_do_2022_goda/

8. Мащенко А. Когда закончится строительство трассы «Таврида». Парламентская газета. URL: https://www.pnp.ru/politics/kogda-zakonchitsya-stroitelstvo-trassy-tavrida.html

9. Гридина М. Обвалился участок трассы за шесть миллиардов, открытой Путиным в Крыму. URL: https://fedpress.ru/news/crimea/realty/2618676

10. Это не вилла дорогая, а «Массандра» «дешевая» – из крымских сетей. URL: https://ru.krymr.com/a/villa-sofiya-rotaru-vinzavod-massandra-prodazha-socseti-krym/31013124.html

11.Ситуація з правами людини на окупованійтериторії АР Крим та м. Севастополь. URL: https://helsinki.org.ua/sytuatsiya-z-pravamy-lyudyny-na-okupovanij-terytoriji-ar-krym-ta-m-sevastopol-s-zajets-d-svyrydova-r-martynovskyj-v-nabuhotnyj/

12.Холодовку почти полностью уничтожили из-за трассы «Таврида». URL: https://nts-tv.com/news/kholodovku-pochti-polnostyu-unichtozhili-iz-za-trassy-tavrida-9073/

13. «О бюджете Республики Крым на 2021 год и на плановый период 2022 и 2023 годов»:  «проект закона Республики Крым». URL: https://budget.rk.ifinmon.ru/byudzhet-dlya-grazhdan/publichnye-slushaniya/materialy