21 грудня 2020 року в Національному центрі управління обороною Російської Федерації відбулося розширене засідання колегії Міністерства оборони за участю президента як верховного головнокомандувача. На колегії агресором було озвучено планів та проектів, але окрему хвилю інформаційного шуму справила новина про можливе будівництво в Севастополі нової «особливоъ» радіолокаційної станції (РЛС).

Легко переконатися, що експерти «АРК» передбачили заяви Міноборони РФ і ще 19 грудня 2020 року дала невелику аналітику про посилення Росією радіотехнічного контролю над Чорним морем та Кримом [1].

Природно, ми попросили наших експертів докладніше проінформувати читачів, про що власне кажуть росіяни. Тема виявилася не такою вже й «свіжою», а зовсім новою в ній є тільки назва РЛС «Яхрома» на честь однойменного міста в Московській області.

Ще в грудні 2018 року російські медіа повідомили, що в наступному році на місці дислокації старої РЛС «Дніпро» на мисі Херсонес почнуть будувати «нову» РЛС системи попередження про ракетний напад.

У квітні 2019 року, вже названий начальник штабу – заступник командувача Космічними військами РФ Ігор Морозов повідомляв «Ізвестіям», що на території Нахімовського району Севастополя розмістять сучасну радіолокаційну станцію. Заявлялося, що нова РЛС «Воронеж» буде відстежувати пересування літаків і супутників, а також пуски будь-яких балістичних і крилатих ракет супротивника «аж до Гібралтару». Обіцялося, що «новітню» радіолокаційну станцію «Воронеж», що входить в російську систему попередження про ракетний напад, побудують в Севастополі в 2024 році.

Від себе додамо, що раніше терміном готовності станції називався 2023 рік, але терміни «попливли». Причиною цього нібито були інфраструктурні проблеми, оскільки РЛС такого типу споживають багато електроенергії. Питання вирішилося лише після запуску окупантами Балаклавської (Севастополь) і Таврійської (Сімферополь) теплоелектростанцій [2]. Це стало черговим доказом того, що головна мета «розвитку Криму» окупантами – це його подальша мілітаризація.

До складу Нахімовського району входять Північна та Корабельна сторони міста Севастополя, а також ряд селищ та аеропорт «Бельбек». Незважаючи на те, що останнім часом район активно розвивався, щільної міської забудови тут немає, тому місце для РЛС можна буде підібрати «без проблем», вважають в Міноборони РФ.

Трохи пізніше, той же Ігор Морозов в інтерв’ю газеті «Московський комсомолець» підтвердив, що під Севастополем в 2024 році буде побудована РЛС «Воронеж». Такі ж станції будуються під Мурманськом і Воркутою, там їх термін готовності становить 2022 рік.

Як додатково вказав в липні 2020 року в інтерв’ю газеті «Красная звезда» й головком Повітряно-космічних сил Сергій Суровікін, система попередження про ракетний напад буде розгорнута в Севастополі у 2024 році. Суровікін заявив, що «з огляду на актуальність розгортання РЛС на південно-західному ракетонебезпечному напрямку, прийнято рішення про створення РЛС високої заводської готовності метрового діапазону в Севастополі з терміном завершення в 2024 році» [3].

Аналіз стану даних робіт можна провести, враховуючи, що в Севастополі по військовим облікам числяться два об’єкти з реєстраційним номером 456. Один з них це «військове містечко № 456» на вулиці Військових будівельників, 10, його згідно з оголошенням на сайті Міністерства оборони РФ з 2017 «пропонували в оренду».

Інший «об’єкт 456» потрапив 6 листопада 2019 року в оголошення Міноборони РФ про відкриття тендеру № 0173100004519002377 на «виконання робіт з утилізації обладнання об’єкта 456, м Севастополь» із стартовою ціною в 99 мільйонів 797,77 тисяч рублів. Як прийнято по закупівлях у сфері оборони, документація містила мінімум інформації. Втім з неї випливало, що у підрядника повинна бути ліцензія щодо поводження з військовою технікою «Радіолокаційні системи та устаткування (виключаючи авіаційне) та (або) радіолокаційні засоби виявлення, контролю», а також щодо поводження з автоматизованими системами управління військами.

Вказана земельна ділянка № 456 з кадастровим номером 91:02:004001:64 загальною площею понад 40 гектарів, знаходиться біля бухти Козачої, поруч з аеродромом на мисі Херсонес. На ділянці з 50-х років минулого століття розміщувалася загоризонтна РЛС «Дніпро» системи попередження про ракетний напад.

Як заявив з цього питання «Ізвестіям» начальник Головного управління міжнародної військової співпраці Міноборони в 1996-2001 роках генерал-полковник Леонід Івашов, «Росії потрібні сучасні РЛС на середземноморському напрямку». Івашов додав, що «ситуація на Близькому Сході стає все більш напруженою, та звідти виходить реальна військова небезпека», що «на цьому напрямку активізувалася НАТО», адже «блок нарощує свою присутність в акваторіях Чорного та Середземного морів».

У радянські часи РЛС попередження про ракетний напад з даного напрямку знаходилися на території Вірменії та Азербайджану, однак потім для російської армії вони були втрачені. Як каже з цього приводу Івашов «До останнього часу ми не надавали цьому особливого значення, але ставлення до цього регіону як до другорядного було помилковим. Настав час виправляти прорахунки».

«В умовах розвалу Договору про ракети середньої і меншої дальності радіолокаційні станції системи протиракетного нападу набувають особливого значення», вважає і російський військовий експерт Владислав Шуригін. Нагадаємо що саме позиція РФ привела до втрати сили даним договором.

Станції типу «Воронеж» – модульні та досить компактні, все обладнання РЛС монтується та налаштовується прямо на заводі, на місці тільки збираються модулі й перевіряється робота апаратури. Сама ж станція складається з будівлі для персоналу, контейнерів для обладнання і приймально-передавальної установки з антенною решіткою.

Зараз в Росії працюють сім РЛС «Воронеж», в Ленінградській, Калінінградській, Іркутській та Оренбурзькій областях, а також у Краснодарському, Красноярському і Алтайському краях. Для російських збройних сил було розроблено три варіанти таких станцій: «Воронеж-М» (працює в метровому діапазоні хвиль), «Воронеж-ДМ» (дециметровому) і «Воронеж-СМ» (сантиметровому). Метрові РЛС гарантують високу дальність виявлення об’єктів, а інші дозволяють більш точно встановити параметри цілі і навести зенітні ракети. Дальність виявлення цілей у таких станцій становить до шести тисяч кілометрів [4].

У нашому минулому матеріалі [1] ми відзначили розгортання нової заобрійної РЛС цього типу, безпосередньо поблизу Криму. Уточнимо, що це було зроблено російською армією в районі міста Армавір Краснодарського краю. Розповіли ми читачам і про початок повноцінного функціонування заобрійної РЛС «Контейнер».

Можна ще згадати інтерв’ю колишнього заступника головнокомандувача російських військово-повітряних сил генерал-лейтенанта запасу Айтеча Біжева. Він повідомив, що «кримська» «Воронеж-СМ» увійде в систему протиракетного спостереження, яка активно вдосконалюється. Перший етап розгортання РЛС цієї системи завершився в кінці 2018 року, коли в Мордовії заступила на дослідно-бойове чергування новітня загоризонтна станція 29Б6 «Контейнер», а раніше, в 2017 році, заробили три РЛС типу «Воронеж». Не варто скидати з рахунків станції далекого виявлення попередніх поколінь, що стоять на бойовому посту – це РЛС «Дарьял» в Печорі, «Дніпро» в Мурманської області та Казахстані, а також РЛС «Волга» в Білорусії.

В СРСР станції протиракетного спостереження стояли по периметру всієї країни, але після його розпаду частина з них виявилася на території нових держав і була закрита. Таким чином, мова йде про спробу «відновлення» РФ раніше існуючої мережі загоризонтних РЛС як складових цієї системи. Це вкладається в спроби РФ порушити стратегічний баланс сил, в тому числі, після розробки оренбургским конструкторським бюро «Новатор», крилатих ракет 9М729 (за класифікацією НАТО SSC-8), їх випробувань і прийняття на озброєння в кількості не менше 64 одиниць.

Ці дії РФ прямо зачіпають Крим, а також підтверджують обґрунтованість рішення США про припинення участі в Договорі про ліквідацію ракет середньої і малої дальності. Нам лише залишається зафіксувати черговий крок Росії із руйнування глобальної системи безпеки при повному ігноруванні норм міжнародного права, та висловити сум, що для цього вибрано саме окуповану територію України.

Джерела

1. https://arc.construction/7825?lang=uk; https://arc.construction/7820?lang=ru

2. https://sevastopol.su/news/v-sevastopole-v-2023-godu-poyavitsya-voronezh

3.http://meridian.in.ua/news/54983.html?utm_source=yxnews&utm_medium=desktop&utm_referrer=https%3A%2F%2Fyandex.ua%2Fnews%2Fyandsearch

4.https://iz.ru/856403/aleksei-ramm-bogdan-stepovoi-aleksei-kozachenko/voronezh-v-krymu-sredizemnoe-more-nakroiut-radiolokatcionnym-kupolom-