Олександр Потапов, директор «Уралвагонзаводу», який висунув Путіна в президенти РФ в 2012 році, та «глава Криму» Сергій Аксьонов підписали «угоду про співпрацю». Документ передбачає поставку в Євпаторію 27 нових трамваїв. Цікаво, що цією «угодою» Аксьонов підставляється під «кримінальну справу» в Євпаторії, де чекісти зараз масово арештовують «чиновників» й віднімають у них накрадене за роки окупації. Також Аксьонов «новими трамваями» намагається відволікти увагу кримчан від водного колапсу та розвалу медицини в Криму, за звичкою анонсує свідомо абсурдні прожекти, повністю відірвані від реальності півострова.

За «російськими законами» придбати трамваї в місто «муніципалітет» може тільки за умовами конкурсу, із «суворим дотриманням тендерного законодавства». Під час «дикого переділу» під назвою «перехідний період» в 2014-2016 роках кримським «меріям» дозволяли «купувати у єдиного замовника», але ця лазівка вже давно не працює. Витрачені на фіктивні «закупівлі» мільярди «федеральної цільової програми» були переведені в готівку за допомогою липових «договорів» між «органами влади» та фірмами-одноденками з мінімальним статутним капіталом в 10 тисяч рублів. Витік мимо кишень московських кураторів значних коштів за такими схемами призвів до припинення роботи цього формату після 2016 года [1].

Тоді «придбання нових автобусів для Криму» Аксьоновим за схемою 2014-2016 років з необмеженими та погано контрольованими спецслужбами відкатами передбачувано призвело до гучних скандалів. У Сімферополі нові автобуси сумнівної якості довгі місяці гнилі на стоянці і були частково випущені на лінію лише після серії скандалів і показових відставок «міністрів транспорту». У Керчі нові автобуси згнили в прямому сенсі слова. Щоб зам’яти скандал «глава Криму» Аксьонов передбачувано клопотав про «кримінальні справи» проти «стрілочників» з молодшого персоналу «адміністрації Керчі» [2]. Така ж плачевна ситуація виникла з тролейбусами «Тролза», на яких відмили мільярди рублів, а вони стало масово ламатися і не підлягають ремонту. Через це знаменитий гірський тролейбусний маршрут «Ялта-Сімферополь» здебільшого сьогодні обслуговують не настільки розрекламовані «Тролза», а українські тролейбуси «Богдан», закуплені до окупації.

Всього, за даними самих же росіян в Криму, відмили на «оновлення парку громадського транспорту» 5 мільярдів 135 мільйонів рублів [2]. У Севастополі окупанти взагалі примудрилися «освоїти» на «покупці тролейбусів» 14 мільярдів 520 мільйонів рублів, але цей «атракціон небаченої щедрості» закінчився тим, що в жовтні 2020 року всі нові севастопольські тролейбуси одночасно зламалися [11].

Фактично, єдиним надійним і більш-менш зручним транспортом в кримських населених пунктах залишилися нелегальні маршрутки та деякі приватні перевізники, яких «влада Криму» не може заборонити, тому що отримує з них серйозну данину безпосередньо, без урахування «інтересів Москви», а також годує цими хабарами місцеві структури «Держінспекції безпеки дорожнього руху».

Не менш цікавим є те, що під патронатом клану Аксьонова під шумок «блекаута» 2015-2016 років було розпиляно на металобрухт та продано за «чорний нал» чимало цілком працюючих та невибагливих в обслуговуванні старих тролейбусів, особливо знятих з міських та приміських маршрутів Алушти й Ялти. Так окупанти позбулися непотрібного їм транспорту, що мав величезне соціальне значення для Південного берега Криму, але на копійчаних запчастинах до якого було незручно красти.

Усвідомивши безкарність за ті діяння, окупанти продовжили таку поведінку з муніципальним транспортом, що «погано лежить», зробив це одним з видів годування нижчої ланки угруповання «Сейлем». Потім, вже в частках з Кремлем, «управлінці Аксьонова» розпродали вкрадений у України рухомий залізничний склад та чимало рейок й об’єктів шляхового господарства. Особливо потужно це відбувалося в насиченій залізничною інфраструктурою Керчі, де злодійством та реалізацією награбованого командували макіївський бандит в ранзі «віце-прем’єра Криму» Віталій Нахлупін [3] та фсбшний банківський бандит, колишній директор «Генбанка» Євген Двоскін [4].

За всі ці скандали з нездатністю РФ організувати в Криму елементарну роботу громадського транспорту Кремль має намір покарати тих, хто краде не по рангу. Саме тому Сергій Аксьонов, очевидно після непоганого «імпульсу» з Москви, та навіть не маючи «повноважень згідно російського законодавства», підписав «угоду» з «Уралвагонзаводом».

Адже оголошення Аксьоновим закупівлі для Євпаторії 27 трамваїв «суперечить російським законам», таким як про держзакупівлі (44-ФЗ) та про місцеве самоврядування (131-ФЗ). В рамках штучної нормативної реальності окупантів у нього в принципі немає «повноважень» втручатися в роботу «тендерного комітету» «адміністрації Євпаторії». Про небажання нести разом з Аксьоновим «відповідальність за порушення» говорить й відсутність у офіційних російських реєстрах обов’язкової в такому разі для публікації інформації про постачання підрозділом «Уралвагонзавода» – ТОВ «Уралтрансмаш» трамваїв до Криму [10]

Усвідомлено підбиваючи на майбутнє «главу Криму» на очевидні статті російського кримінального закону, росіяни одночасно використовують Аксьонова для вже зовсім відірваної від реальності пропаганди – про «новий транспорт», «військову силу», про партнерство з «опорним для Путіна заводом». Крім того, на Аксьонова давно «точить зуби» російська Федеральна антимонопольна служба, чий емісар Тимофій Кураєв був убитий за результатами битви Аксьонова за контроль над феодосійським портом, про що уже писала «АРК» [5]. У випадку з «аксеновськими трамваями» для цієї служби виникне явне «порушення антимонопольного законодавства».

Роз’яснимо читачеві, що в самій РФ сьогодні допущені до тендерів кілька виробників трамваїв: «Уралтрансмаш» (Єкатеринбург), «Транспортні системи» (Москва/Твер), «Усть-Катавскій вагонобудівний завод», «Мінський завод» (Білорусь) [6] . Їх трамваї коштують від 20 до 100 мільйонів рублів за штуку [7].

При цьому трамваї моделі «71-411», що анонсуються для Євпаторії «Уралвагонзаводом» [8] й Сергієм Аксьоновим коштують 28-30 мільйонів рублів за штуку, що наприклад істотно дорожче базових моделей «Усть-Катавскій заводу». Все підготовлено до того, що у потрібний момент по команді чекістів «антимонопольники» та хтось із російських заводів подадуть на Аксьонова скаргу з перспективою «кримінальної справи за статтею 286 Кримінального кодексу РФ про зловживання службовими повноваженнями». Де 27 трамваїв перетворяться в «нанесення особливо великого збитку державі» майже на мільярд рублів.

Цікаво, що «потьомкінські трамваї» продають кримчанам на тлі серії негативних новин про «Уралвагонзавод», де згорнуто виробництво розрекламованих, але неефективних танків «Армата» й грядуть масові скорочення через кризу Російських залізниць [9]. Відірвані від реальності й заяви про співпрацю Криму з «Уралвагонзаводом» в сфері оборонної промисловості. Керченський завод «Залив» [12] та феодосійський завод «Море» сьогодні знаходяться у складній ситуації, їх «трясе» від скандалів через ініційовані окупантами масові скорочення. Та й структури, що їх курирують, замкнуті не стільки на аксеновській клан «Сейлем», тому просто так вказівки «глави Криму» про співпрацю виконувати «ніхто не побіжить».

Сімферопольський завод «Пневматика», де роблять надсекретні пропускні клапани для підводних човнів, взагалі не має точок дотику з «Уралвагонзаводом» та навряд чи Кремль дозволить Аксьонову щось робити з заводом, де окупантами тепер виготовляються настільки важливі запчастини для підводного флоту. До того, ж для військового виробництва необхідні великі обсяги прісної води, якої в Криму не вистачає вже навіть для утримання існуючих військових об’єктів. Тому, очікуваний у Криму хаос та спровоковані окупантами на зиму 2020-2021 років техногенні катастрофи роблять в принципі абсурдними розмови про нові трамваї та розвитку військової промисловості в Криму [13].

Що ж стосується самої трамвайної системи Євпаторії, то її основу складають «Шкоди», масово закуплені Україною в останні роки ХХ століття. На 2014 рік їх технічний стан в цілому було досить пристойним та їх поступова заміна дійсно планувалася не раніше 2020 року. Але першочерговим для тодішнього планування розглядалося не оновлення парку, а розширення й модернізація рейкової та контактної мереж, чого так й не сталося в силу окупації. Більш того, за останні роки вже саме складне трамвайне господарство міста занепало та є серйозна ймовірність, що якщо «Уралвагонзавод» й поставить трамваї в Євпаторію, то їздити їм буде там уже ніде.

Євген Гайворонський. Ялта-Київ

1. http://zakupki-portal.ru/novosti/novosti-dlya-zakazchikov/fas-krymu-pora-perehodit-na-rossijskie-standarty-goszakupok/

2. https://fedpress.ru/article/2245918

3. https://arc.construction/2766?lang=ru

4. https://arc.construction/6220?lang=ru

5. https://arc.construction/5005?lang=ru

6. https://www.popmech.ru/technologies/288752-7-rossiyskikh-i-sovetskikh-tramvaev/

7. https://maxkatz.livejournal.com/465002.html

8. https://dfnc.ru/diversifikatsiya/novyj-tramvaj-uralvagonzavoda-predstavlen-v-krymu/

9. https://fedpress.ru/news/66/economy/2600200

10. https://synapsenet.ru/searchorganization/organization/1096659005200-ao-uraltransmash/top-zakazchikov

11. https://arc.construction/4604?lang=uk

12. https://kerch.fm/2020/05/29/na-zavode-zaliv-v-kerchi-ljudi-gotovjatsja-k-zabastovke.html

13. https://arc.construction/5365?lang=ru