Кримськотатарський Ресурсний Центр 20 листопада провів презентацію результатів моніторингу водних ресурсів Криму за даними супутникової зйомки.

Метою аналітичного дослідження є огляд ситуації щодо забезпечення водними ресурсами півострова на основі супутникових даних і відкритих джерел інформації і пошук можливих чинників, які, крім часто згадуваних кліматичних змін і припинення водопостачання з Північно-Кримського каналу, впливають на водний баланс Кримського півострова.

Таким чином, за результатами аналізу супутникових знімків у 2020 році зроблено регіональний аналіз інтенсивності всихання водних об’єктів Кримського півострова. Спостерігається  скорочення площі водного дзеркала для фактично усіх великих водойм Кримського півострова, порівняно з площею водного дзеркала у 2015 році, при цьому середня площа всихання водосховищ була вищою (45%), аніж площа зменшення водного дзеркала озер (25%). З одного боку природні озера можуть мати підземне джерело живлення, однак різниця у скорочені водного дзеркала природних водних об’єктів та штучних гідротехнічних споруд (водосховищ) все ж може свідчити про вплив управління водними ресурсами на розподіл запасу води.

Також порівняння інтенсивності всихання та таких кліматичних показників як кількість опадів, температура на випаровування упродовж літа 2020, що є важливими для розподілу водних ресурсів, свідчать про те, що причиною всихання водойм є не лише кліматичний фактор. Так, у деяких випадках, на території з більшою відносною кількістю опадів та нижчою температурою і нижчим рівень випаровування фіксувалася більша площа зменшення водного дзеркала, наприклад, у випадку Сімферопольського водосховища.

Аналіз багаторічної динаміки водного індексу в межах водних об’єктів за літній період у 2013-2020 роках свідчить про тенденцію до зменшення водного індексу, що також є індикатором площі водної поверхні, при цьому тенденція до зниження спостерігається з 2015 чи 2016 рр. Для більш детального вивчення факторів впливу на водні запаси необхідно зробити дослідження гідрологічного режиму окремих водних об’єктів зі залученням наземних даних моніторингу та даних про рівень водозабору поверхневих та підземних вод.