Для українців Крим – це унікальна природа, світ в мініатюрі, музей під відкритим небом, місце, де можна вільно поспілкуватися з живим світом й повернути вкрадене мегаполісом здоров’я. Наприклад, до окупації на півострові існувало 15 лісових господарств, кожне площею близько 40 тисяч гектар, а всього лісових масивів Державного лісового фонду було близько 500 тисяч гектар, плюс близько 1755 квадратних кілометрів природно-заповідного фонду, що особливо охоронявся.

Сьогодні унікальну природу та визначні пам’ятки півострова знищують для видобутку будматеріалів, споруди «потьомкінських сіл», будівництва дач «російської еліти» йвикористовують під гігантські звалища. Російські криміналітет та генералітет спільно масово займаються браконьєрством в Криму, але за станом на 2014 рік п’ята частина занесених до Червоної книги України живих істот жила саме на півострові.

Опитані кримські експерти на умовах анонімності констатують жахливу ситуацію в Криму: «Не можна сказати, що до окупації в Криму було все чудово з охороною природи. Всяке бувало, але в тисячу разів менших масштабах, ніж це стало відбуватися в окупації. Так, й до 2014 року спекулювали заповідними землями, але це були буквально сотні квадратних метрів. А не тисячі безслідно зникаючих із заповідного фонду Криму гектарів як сьогодні. Представники кремлівського істеблішменту отримують собі шматочки заповідників просто на підставі підписів «глави Криму» Сергія Аксьонова. Це разюче відрізняється від української ситуації. До 2014 року щоб отримати заповідні землі Криму потрібно було пройти величезну процедуру, щоб узаконити це. Від директора лісгоспу, до складу земель якого входила ділянка землі, що вилучається, до рішення Кабінету міністрів України, та лише після проходження кримських чиновників всіх рівнів. На всіх етапах оформлення порушення екологічних законів зумовлювало як мінімум великі хабарі, що робило таку процедуру в абсолютній більшості випадків просто нерентабельною».

Як констатують експерти тепер же в Криму «все просто – плати й будуй, хоч у Нікітському ботанічному саду. Гроші вирішують все».

І це не тільки думка окремих осіб. Адже для спрощення забудови вчорашніх заповідників окупанти завбачливо «понизили в статусі» «від загальнодержавного до регіонального значення» 40 з 48 охоронюваних природних зон Криму [1]. Потім же, передачею в «федеральну власність» окупанти дозволили забудову та інших територій. Для більшого спрощення в 2018 року найбільший (площа 34563,5 гектар) Кримський заповідник понизили до «національного парку», що дозволяє його забудову за меншого обсягу хабарі [2]. У 2019 році окупанти виключили з Червоної книги кримську сосну, що істотно знизило суми хабарів за дозволи на вирубку реліктових лісів та забудову вчорашніх заповідників [3].

Звалища Ялти

Найбільше охоронюваних земель до окупації було на Південному березі Криму – Ялтинський та Кримський заповідники. Це красива й унікальна природа планетарного значення, сухі субтропіки. Курорт, де одними силами природи люди виліковували від важких легеневих та серцево-судинних захворювань. За 80 місяців окупації, до кінця 2020 року Південний берег Криму перетворився в помісь звалища та бетонного гетто.

Під скидання будівельного сміття пристосували сосновий ліс, що межує з заповідником над Ялтою. Зараз це величезне звалище, яка почало формуватися під дахом місцевої «чиновниці» з угрупування «Башмаки» Юлії Бобиревої на пагорбі Дарсан [4].

Тепер звалище стало «російської міною» над Ялтою, адже викинуті просто неба громади будівельного й побутового сміття, сміття з кладовищ поступово розкладаються та потрапляють в місцеву річку Дерекойку, що протікає через все місто та впадає в Чорне море у клубу моряків в центрі міста. Також купа сміття викликала розвиток зсувів, що загрожує обривом магістральних ліній електропередач, а потім ій руйнуванням центральної частини Ялти.

Над селищами Сімеїз, Блакитна затока, уздовж старої траси Ялта – Гончарне в 2014 – 2020 роках прямо на території заповідника утворилися десятки звалищ будівельного сміття – від купок з декількох самоскидів до цілих незаконних відвалів. Масове скидання в заповідник небезпечного сміття регулярно призводить до катастроф – наприклад до загибелі всієї риби в ставках Гаспри [5].

Також через діяльність окупантів зафіксована загроза сходження «сміттєвого» зсуву на селища Гаспра і Корєїз [6]. Замість спроб вирішення цієї проблеми окупанти вирішили урізати площу заповідника біля гори Чатир-Даг з метою відкрити там нове звалище [13], яке, за їхніми задумами, мало стати плацдармом для знищення природи з метою будівництва гірськолижного курорту [14]. Втім, водна криза й проблеми російської економіки в 2020 році змусили окупантів припинити розмови про ідею такого циклопічного вандалізму.

Крім промисловості, багато побутового сміття в ялтинських лісах та горах з 2014 року стали залишати і некультурні російські туристи, які за хабарі проникають в заповідники. Справа в тому що в окупації різко змінився контингент осіб, які відвідують Крим, та ті люди, що усвідомлювали важливість кримської природи, на півострів більше не їздять.

Військові і будівництво

На Керченському півострові російські «колонізатори» прямо показали, що жива природа для них противник. З початку окупації в Опукський заповідник регулярно проводяться стрільби і навчання російських окупаційних військ. Так, за 2014-2019 роки в заповіднику було зафіксовано 89 випадків проведення бойових стрільб, бомбометань і ракетних пусків під час військових навчань і маневрів. Бойові снаряди, які використовуються окупантами, знищують рослинність і сильно забруднюють ґрунти сіркою, яка при контакті з водою перетворюється на сірчану кислоту. Відходи ракетного палива та нафтопродуктів потрапляють в ґрунти Опуку та прилеглої морської акваторії, знищуючи все живе. Бомбометання впливають на заповідну фауну, зокрема, унеможливлюють гніздування рідкісних та зникаючих птахів. Проведення військових маневрів ставить під загрозу ендемічну, заповідну флору гори Опук, яка налічує 32 унікальних видів; можуть бути безповоротно втрачені поля диких тюльпанів біля Кончікської гори [7]. Радує, що через водну кризу окупанти не змогли почати масштабну розвідку та видобуток нафти та газу на Керченському півострові, інакше темпи знищення природи були б ще швидшими [8].

Також військовими РФ масово перекриваються колись загальнодоступні узбережжя Севастополя та Балаклави. Ці місцевості регулярно зазнають збитків скиданням відходів з російських військових кораблів. Реліктова природа урочища Ласпі та гір над ним теж поступово знищується окупантами. А щоб люди це не бачили, дуже часто величезні території оточують спецназом, який охороняє «російську еліту» і будівництва їх вілл в заповідниках.

Для всіх своїх сумнівних будівництв сировину окупанти теж беруть в Криму. Під дахом «глави Криму» Аксьонова, «авторитетного судакця» Бориса Дейча та «міністра екології» Геннадія Нараева були відкриті закриті ще при СРСР кар’єри та заблоковані Україною незаконні копанки [9]. Село Холодівка окупанти взагалі знищили й перетворили в кар’єр з будівництва траси «Таврида» [10].

Також для потреб будівництв та військових баз окупантами знищено унікальну екосистему озера Донузлав, що спровокувало екологічну катастрофу в Великий Євпаторії [11]. Також в Євпаторії регулярно розоряються унікальні лікувальні грязі, що загрожує втратою дуже важливого та ефективного центру лікування артритів і артрозу.

У Судаку росіяни вилучили з охоронної зони Меганома 850 гектар, де будують «потьомкінське село» для путінського фестивалю «Таврида АРТ». Це виглядає особливим блюзнірством в умовах необхідності економії води в Криму і виділення мільярдів на «фестивалі», а не на водопостачання.

Ще в Великому Судаку захоплено понад 300 метрів набережної бухти Капсель під Судаком. Унікальний природний піщаний дитячий пляж, що працював там до окупації, був залитий бетоном та обгороджений забором. Кар’єрами окупантів вже знищені Бакальска коса та Агармиш, з метою збагачення «чиновників» пройдено суцільною рубкою урочище Чока-таш, де було знищено понад гектар лісів першої категорії, в яких рубка категорично заборонена.

Розорене для створення «елітного селища» для «героїв кримської весни» село Краснокам’янка біля Аю-Дага перетворилося в зарості зборів та розсадник автоматників, які «охороняють еліту». Точно також в умовах секретності «колонізатори» підробили документи та вкрали шматок заповідника в Ялті, де під патронатом колишнього «мера Ялти» Олексія Челпанова, «депутата міськради» Олега Копилова та «громадського працівника» Едуарда Барсукова будується елітне селище у передгір’ях для багатих колонізаторів з екологічно неблагополучних регіонів РФ.

Браконьєри з Кремля

Крім природи в цілому, окупанти знищують живих істот персонально. Адже полювання забороненими способами на червонокнижних тварин – улюблена розвага кримських «міністрів» та московських генералів, які їх лобіюють.

Щоб на полювання путінських можновладців не забрідали прості кримчани, в Криму з недавніх пір почали розставляти в лісах шипи на машини та інші пастки на людину. Мета проста – не допустити присутності в лісових зонах, які «чиновники» вважають своєю приватною власністю, звичайних людей, відрізати туристам можливість відвідувати пам’ятки обхідними стежками, без сплати хабарів «республіканським смотрящим за лісами».

Всю лісову діяльність оформили у власність клану «глави Криму» Сергія Аксьонова, де цей напрямок курує «заступник міністра екології» Сергій Компанєйцев. Таке знищення природи здійснюють п’ять основних фірм, і в першу чергу це ТОВ «Клуб мисливців «Красногор’є»», директор та засновник якого Парфьонов Віталій Петрович організовує полювання самого Компанєйцева разом з «високопоставленими чиновниками» з Сімферополя і Москви, захопивши 7,5 тисяч гектар заповідного лісу.

Також варто згадати ТОВ «Зелений Крим» (директор Литвиненко Олег Миколайович, засновник – Корчілава Віра Михайлівна), яке захопило 8,1 тисяч гектарів лісу, ТОВ «Добровська долина» (довірена особа Трошечкін Іван Федорович, засновники Припутников Андрій Володимирович і Кюнченкова Оксана Олександрівна), яке захопило 7,8 тисяч гектарів лісу. При цьому Андрій Припутников, про якого вже писала «АРК», це одіозний забудовник, родич колишнього голови Радміну Криму Миколи Багрова.

Крім того заробляють на знищення кримської природи і ТОВ «Мисливський клуб «Партизан»» (засновники Шафієв Марат Рустамович та Михайлов Євген Анатолійович, а генеральний директор – «депутат Держради Криму» Михайлов Євген Анатолійович, бенефіціар фірми «Кримтур»), захопивши 5,4 тисяч гектар лісу, а також ТОВ «Мисливський клуб «Кермен» (директор Ліщенко Володимир Васильович, засновник – Сушилов Андрій Євгенович), що захопили 13,2 тисячі гектар лісу.

Окупаційні «влади» оформили все це «постановою Державної ради Республіки Крим» № 335 від 10 грудня 2014 року, а потім підставні особи Сергія Компанєйцева виграли «конкурси», щоб створити видимість «законності». Більш того, саме московські куратори даних системних браконьєрів, щоб застовпити за собою ексклюзивний доступ до браконьєрства в Криму схвалили в Москві цілий федеральний закон від 3 липня 2016 року № 309-ФЗ, який в статті 1 спеціально «узаконює» кримське «постанову» № 335 за 2014 рік, а в своїй статті 2 надає банді браконьєрів Компанєйцева дуже хитро виписані гарантії [12].

Також саме Сергій Компанєйцев курирує «здобич» рідкісних тварин і птахів в Ялтинському гірничо-лісовому заповіднику. Він організував «дозвілля для нуворишів» у вигляді катання на джипах по заповіднику, застіль та оргій на лоні природи, оплачуваних чорним налом, «без проведення по документам» через чоловіка доньки Компанєйцева, «директора заповідника» Володимира Писаревського. Компанєйців разом з Писаревським серед іншого підробили «документи» та вивели зі складу заповідника запланований під рекультивацію кар’єр в Краснокам’янці, тому що цей об’єкт не входив у плани зростаючого там елітного селища «героїв кримської весни».

В нагороду за кураторство браконьєрства та знищення лісів «глава Криму» Сергій Аксьонов подарував тезці Компанєйцеву ціле котеджне селище з п’яти особняків над Ялтою. Для його будівництва та легалізації підробили «документи» й забрали у заповідника ділянку цінного лісу. При цьому «для компенсації площі заповідника» відправили під знесення будинки власне працівників заповідника – лісників, які мають всі легальні документи [13].

В цілому, кримчани добре усвідомили та відчули, що таке «російська природа» й перебувають у глибокому шоці від знищення заповідників і екосистем півострова. У 2020 році в особистому спілкуванні кримчани все частіше кваплять нас «поки ви повертаєтеся, тут вже всю природу знищити встигнуть».

Євген Гайворонський

Ялта-Київ

1. https://www.blackseanews.net/read/161757

2. http://stroy-krim.org/encyclopedia/news/krymskiy-prirodnyy-zapovednik-gotovyat-k-zastroyke-i-razvlecheniyam

3. https://www.kommersant.ru/doc/3924839

4. https://primechaniya.ru/sevastopol/stati/gryaznye-tajny-yalty-skolko-zarabatyvayut-musornye-magnaty

5. https://primechaniya.ru/sevastopol/stati/v-prudu-u-gasprinskoj-svalki-iz-za-otravleniya-pogibla-vsya-ryba

6. https://primechaniya.ru/sevastopol/stati/na_gaspru_i_koreiz_idet_musornyj_opolzen

7. https://enovosty.com/news_society/full/2504-dikie-tyulpany-pod-rossijskimi-bombami-kak-v-krymu-unichtozhayut-opukskij-zapovednik

8. https://arc.construction/2487?lang=ru

9. https://primechaniya.ru/sevastopol/stati/postavshhiki-grunta-dlya-tavridy-prodolzhayut-razryvat-krym

10. https://primechaniya.ru/sevastopol/stati/umri-radi-tavridy-vzryvy-unichtozhayut-eshhe-odno-krymskoe-selo

11. http://meridian.in.ua/news/34234.html

12. http://base.garant.ru/71435130/

13. https://primechaniya.ru/sevastopol/stati/yaltinskij-zapovednik-podnyali-na-villy

14. https://primechaniya.ru/sevastopol/stati/prosti-_kutuzovka-_musor_hotyat_svozit_pod_chatyrdag

15. https://primechaniya.ru/sevastopol/stati/krym_investproekt_chatyr-dag_kurort