Очевидним фактом є те, що Російська Федерація (РФ) активно використовує юридичні засоби власної агресії проти України в універсальній та регіональних міжнародних юрисдикціях, а також в рамках правових систем РФ, третіх держав та власне й України. Узагальнення напрямів дій та задумів росіян в рамках публічних дискусій ще не здійснювалося. Тому важливим вбачається комплексний аналіз відповідних процесів, намірів та заходів агресора та опрацювання ефективних юридичних та інших механізмів протидії.

Про це пише доктор юридичних наук, професор Борис Бабін.

Найбільш критичними та вражаючими є форми юридичної роботи РФ в українській юрисдикції; вони серед іншого свідчать про повну відсутність у цій сфері не тільки організованої правової чи антикорупційної політики, але й про повну деградацію вітчизняної контррозвідувальної діяльності. Також ці форми роботи учергове повертають нас до питання доцільності перебування в України дипломатичних та консульських представників держави-агресора.

 Адже до основних, найважливіших юридичних дій РФ в українській юрисдикції слід віднести активну участь, як дозволеними способами (найм адвокатів, представників, залучення консульських можливостей) так й через корупційні ризики та використання проросійських посадовців і прямої власної агентури серед очільників правоохоронних органів та суддів у визначених категоріях судових проваджень.

По-перше, це стосується провадження в адміністративних судах, з питань нібито неправомірності застосування санкцій проти господарських суб’єктів та фізичних осіб. В інтересах РФ окремі особи оскаржують нормативні та індивідуальні рішення державних органів України про застосування санкцій, а також управлінські акти про реалізацію санкцій та відповідні управлінські рішення з цих питань. Яскравими прикладами є порушені адміністративні справи «лже-Аксьонова», де двійник кримського гаутляйтера оскаржував указ Президента та рішення РНБО України стосовно «глави Республіки Крим» [1], а також оскарження нібито «судновласником» заходів з блокування танкера «Механік Погодін» як майна підсанкційного власника [2].

Характерною стала й справа Російського морського регістру судноплавства, українській дочірній структурі якого на певний час, стверджуючи про нібито «незалежність» від регістру, вдалося скасувати у судовому порядку санкції щодо себе, запроваджені наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі [3]. Цікаво, що загальною тактикою росіян у санкційних справах стає фабрикація відомостей про позивача, за класичним принципом «нас тут немає», до якого абсолютно некритично ставляться як суди, так й правоохоронні органи України, навіть якщо рішення суду не задовольняє сфабриковані вимоги росіян.

Другим напрямом діяльності росіян є так звані «морські» кримінальні провадження, що стосуються спроб притягнення до відповідальності порушників на заборону торгівельного судноплавства в Крим, насамперед капітанів відповідних торговельних (вантажних та рибальських) суден, а також – спроб конфіскації Україною відповідних торговельних та риболовних суден. Приклади досі не завершених проваджень щодо затриманих суден «Скай Мун» [4] та «Норд» [5; 6] свідчать, що за бажанням росіянам доволі просто розвалити відповідні кримінальне провадження, як користуючись окремими помилками та бездіяльністю правоохоронців, так вочевидь й штучно їх утворюючі

Третім вкрай актуальним напрямом роботи росіян є кримінальні провадження щодо осіб, які притягуються до відповідальності за співпрацю з органами окупаційної влади РФ в Криму та на Сході, а також інші резонансні провадження пов’язані з конфліктом. Статистика свідчить про загальну нічим не обґрунтовану тенденцію зловживання державним звинуваченням та судом можливістю застосування до осіб, які підозрюються у державній зраді та посяганнях на територіальну цілісність України (ст. 110 та 111 КК) запобіжних заходів, не пов’язаних із перебуванням під вартою, а також умовних термінів покарання [7, 8].

Неможливо уявити собі відповідну м’яку позицію органів державного звинувачення та суду без прямого впливу росіян на відповідних посадових осіб. Окремо слід вказати на ситуацію у таких резонансних для РФ провадженнях як «справа Януковича» та «справа 2 травня», де основною тактикою росіян є не тільки робота із прокурорами та суддями, але й процесуальне затягування складних багатоепізодних проваджень [9, 10, 11].

По-четверте слід окремо вказати на ініційовані підконтрольними РФ особами провадження щодо нібито неправомірності обмежень торгівлі з Кримом, обмежень постачання в Крим води та електроенергії, з подальшою перспективою «виходу» на глобальні та європейські правозахисні структури. Як приклад можна вказати на спробу підконтрольного окупантам «Кримського рибокомбінату» судитися з Північно-Кримським каналом щодо нібито порушень та збитків завданих припиненням водопостачання на півострів. У цій справі після відмови українських судів розглядати справу по суті («позивач» не сплатив судовий збір) росяне заявляли про нібито подану скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) [12].

Окремим, несудовим напрямом юридичної роботи росіян в Україні стало лобіювання, через громадські організації, народних депутатів та інших зацікавлених посадових осіб низки правових станів. Насамперед вже декілька років лобіюється, шляхом зловживання концепцією «перехідної юстиції», схвалення законодавства, яке мінімізує рівень та практичні перспективи відповідальності для колаборантів в Криму та на Сході. Практично відповідальність планують залишити лише для тих, хто вчинив, окремо від самого факту роботи на ворога, міжнародні злочини або злочини проти прав людини (що звісно не має реальних процесуальних перспектив і робить таких осіб повністю безкарними) та позбавити відповідальності «99% населення» [13].

Також для росіян залишається важливим схвалення законодавства України, яке фактично легалізує документи, що видаються органами влади РФ в Криму та на Сході [14]. Безумовною є зацікавленість росіян у подальшому збереженні досі чинного законодавства України, що легалізує господарську діяльність в тимчасово окупованому Криму [15], а також у подальшій неучасті України у Римському статуті та невнесення відповідних змін до кримінального законодавства України [16].

Особливу увагу росіяни приділяють консервації позиції нібито доцільності подальшої участі України у Договорі про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 р., в Угоді з питань рибальства в Азовському морі 1993 р., нібито чинності цих документів. Основним їх знаряддям виступає відповідна україно-російська комісія з рибальства та Азові та наявне лобі посадових осіб, що мають у цій сфері або бізнес, або корупційно-контролюючі повноваження [17, 18]. Посилення суспільного резонансу від такої кооперації з ворогом, схвалення відповідної заяви Меджлісу кримськотатарського народу про потребу врахування прав корінних народів на морські ресурси [19, 20], а також нова морська політика окупаційних органів РФ на Донбасі, втілена у «законі днр про державний кордон днр від 29 листопада 2019 р.» [21] наразі робить цю діяльність росіян максимально турбулентною.

Ну й звісно росіяни будуть робити все від них залежне щодо зниження якості підготовки уповноваженими органами матеріалів у міждержавних справах в Міжнародному суді ООН, Міжнародному кримінальному суді та ЄСПЛ, порушених Україною через російську агресію, впливу на тих ключових посадових осіб, залучених у цій процеси, які наразі не підконтрольні росіянам, й очікувати від агресора іншого було б вкрай необачно.

До спеціальних власне юридичних засобів, які РФ застосовує у власній юрисдикції, слід окремо віднести цілісне формування власної неправомірної нормативної системи в АРК та м. Севастополі. Але в рамках цього вкрай широкого явища слід вказати на низку особливо важливих для ворога заходів. По-перше це поступове винищення всіх українських організаційних та розпорядчих актів, як підстав реалізації прав людини (на громадянство, на проживання в Криму, на землю та іншу нерухомість тощо), із наступним порушенням таких прав [22].

По-друге це масове залучення громадян України, поза власне посадовців окупаційної влади, у порушення режиму окупованої території («виборчі комісії», «призовні комісії», «суди присяжних»). До інших ключових юридичних заходів окупантів слід віднести заборону представницьких органів кримськотатарського народу; застосування в Криму законодавства РФ, що істотно обмежує політичні права людини та встановлює відповідальність за «екстремізм»; нормативну імітацію дотримання прав етнічних груп Криму з зовнішньополітичною метою; а також – ретроспективне застосування нормативних актів РФ на події в Криму 1991-2014 років [23].

Окремим напрямом стала підготовка РФ «правових» підстав для оголошення нібито належними Росії максимального обсягу морських просторів навколо Криму. Це проявилося у нормативному встановленні росіянами «меж заповідників» на морі [24], «межі морського пошуково-рятувального району», а також у документальному відображенні дій сил РФ на об’єктах «Чорноморнафтогазу» [25], у «процесуальному» закріпленні в окупаційній юрисдикції заходів проти українських рибалок на морських акваторіях [26].

Не слід забувати й про застосування каральними органами РФ «універсальної юрисдикції» проти українських військовослужбовців та інших посадових осіб за нібито вчинення ними «міжнародних злочинів» на території України [27]. Важливими заходами РФ у власній юрисдикції залишаються й питання схвалення в рамках правової системи РФ системи актів, спрямованих на «легалізацію» існування окупаційних органів влади РФ на Сході України як «державних утворень» (визнання «паспортів», «дипломів» тощо) [28]. Очевидним засобом юридичного сприяння російській агресії стало й схвалення нормативних актів РФ, що надають право на громадянство РФ значній частині мешканців Сходу та Півдня України [29].

У юрисдикціях третіх країн РФ також прагне як дозволеними способами (адвокатська, дипломатична, консульська діяльності) так й через корупційні ризики та використання проросійських посадовців здійснювати юридичну діяльність проти України. Насамперед це формування організаційно-правової та прецедентної практики яка де-факто визнає спробу анексії Криму, шляхом сприяння укладанню контрактів з підконтрольними РФ кримськими структурами, перереєстрації майна резидентів третіх країн за законодавством РФ, схвалення рішень національними судами (справа «скіфського золота» [30] тощо).

Також росіяни активно вживають заходів щодо формування організаційно-правової та прецедентної практики, яка не кваліфікує конфлікт на Сході як російську агресію та підтверджує нібито вчинення посадовцями та військовими України «міжнародних злочинів», а також вживають заходи з протидії винесенню у подібних справах справедливих рішень судами третіх країн («справа Маркова» [31], справа «МН14» [32] тощо). Слід зазначити й про активну протидію з боку РФ винесенню, набуття чинності та виконанню рішень ініційованих власниками майна в Криму міжнародних арбітражів за україно-російською угодою про захист інвестицій у відповідних національних юрисдикціях [33].

Цікавими та «креативними» юридичними заходами РФ за кордоном, здійсненими за попередніми стандартами роботи радянських спецслужб, стало проведення фейкових «громадських міжнародних трибуналів» щодо резонансних подій конфлікту («трибунал по боїнгу», «трибунал по керченській провокації») [34]. Такими ж є активні спроби росіян передавати в рамках міжнародного поліцейського та правового співробітництва, зокрема через Інтерпол, для реалізації в третіх державах справ, порушених РФ проти українських активістів та військовослужбовців [35].

У міжнародній юрисдикції РФ основну увагу приділяє справам, порушеним Україною та українськими резидентами проти РФ в МС ООН, МКС та ЄСПЛ, комітетах ООН, арбітражах з морського права та захисту інвестицій. Але ця відносно легальна діяльність РФ вкрай ймовірно супроводжується, зокрема, масовою фабрикацією, через підставні «правозахисні структури», заяв проти України від фізичних та юридичних осіб до ЄСПЛ у зв’язку з подіями в Криму та на Сході. Варто навести унікальний в практиці ЄСПЛ випадок українського адвоката Н. Целовальниченко, якій ЄСПЛ заборонив представляти у цьому міжнародному органі інтереси індивідів після масового подання цим адвокатом заяв проти України, пов’язаних із конфліктом на Сході, окремі з яких ЄСПЛ визначив як ймовірно сфальсифіковані [36].

Також формально не порушує міжнародне право нинішнє самообмеження участі РФ у механізмах міжнародного гуманітарного права. Це й відзив підпису РФ з Римського статуту Міжнародного кримінального суду [37], й припинення визнання РФ повноважень Міжнародної гуманітарної комісії з встановлення фактів за Женевськими конвенціями [38]. Але очевидною є мета таких дій – унеможливлення притягнення російських посадовців за міжнародні злочини, як воєнні так й проти людяності.

Окремим фактором є зловживання РФ нормами міжнародного морського права з метою закріплення власного домінування на Чорному та Азовському морях. Росіянами маніпулятивне тлумачаться й застосовуються норми Конвенції ООН з морського права, Конвенції Монтре, Чорноморського меморандуму PSC, а також нібито чинних вищезгаданих «азовських угод» 1993 р. та 2003 р. [39]. Росіяни масово зловживають й встановленими морським правом інститутами, такими як мирний прохід, зони безпеки платформ, охорона трубопроводів, повідомлення мореплавцям про закриті райони тощо [40].

Характерним шляхом юридичної роботи РФ стали зловживання регламентами міжнародних організацій для забезпечення участі колаборантів з Криму як складових російських делегацій, та для масових презентацій фейкових позицій про події в Україні з боку підконтрольних РФ «громадянських та правозахисних структур», проведення фейкових конференцій та презентацій щодо «російського Криму» [41, 42].

Отже, відсутність координованої правової політики протидії російській агресії за таких умов невідворотно призведене до невиправних та масштабних негативних юридичних наслідків. Під час проведення обговорення відповідних питань, як це прикладом було на експертному обговоренні 13 грудня 2019 р. «Правова війна: українсько-російський контекст» у Комітеті Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, висувається теза про утворення органу, відповідального за координацію відповідної юридичної протидії російській агресії. Водночас, якщо за п’ять років війни такої структури не було визначене чи утворене, а такі ймовірні уповноважені у цій сфері органи як РНБО України, усунулися від такої координаційної діяльності зміну управлінської ситуації найближчим часом навряд чи можна очікувати.

Крім того, утворені спеціальні комісії високого рівня з окремих юридичних питань, пов’язані з конфліктом, такі як Міжвідомча комісія з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні [43] та Міжвідомча комісія з питань відступу України від зобов’язань за міжнародними договорами [44], збирані у форматі «раз на рік», довели свою повну неефективність, неможливість реагувати на поточні виклики. Значно ефективнішими варто визнати практики росіян, що утворюють робочі групи юристів при власних органах влади, зокрема при окупаційних адміністраціях, такі як «робоча група з міжнародно-правових питань при постійному представництві Республіки Крим при Президенті РФ».

Такі юристи не є посадовими особами, вони забезпечують як представництво різних органів влади, так й «незалежних» адвокатів та експертів, а напрацювання таких груп, що діють неформально та в постійному, робочому режимі реалізується в РФ як по лініям спецслужб та МЗС, так й через «незалежні структури» з потужним фінансуванням. Відсутність в Україні за п’ять років війни навіть офіційно озвучених ідей щодо утворення подібних квазідержавних структур з організації юридичної протидії російській агресії яскраво свідчить як про справжню «вмотивованість» вітчизняних посадовців з цих питань, так й про рівень вітчизняної моделі державного управління. 

1. Аксенов подал в суд Киева апелляцию против украинских санкций, 31 августа 2018, «Сегодня» ; URL : https://www.segodnya.ua/regions/krym/aksenov-podal-v-sud-kieva-apellyaciyu-protiv-ukrainskih-sankciy-1167038.html

2. Суд на Украине снова отказал в выходе из Херсона судну «Механик Погодин», 12 марта 2019, ТАСС ; URL : https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/6210329

3. Суд отменил санкции для украинской «дочки» Российского морского регистра судоходства, 22 ноября 2017, «Порты Украины» ; URL : https://ports.com.ua/news/sud-otmenil-zapret-dochki-rossiyskogo-morskogo-registra-sudokhodstva

4. Суд виправдав капітана судна, який возив соду з кримського заводу Фірташа, 6 червня 2019, «Цензор» ; URL : https://censor.net.ua/ua/news/3130929/sud_vypravdav_kapitana _sudna_yakyyi_vozyv_sodu_z_krymskogo_zavodu_firtasha_viyiskova_prokuratura_vykorystovuvala

5. Судно «Норд»: загадочное исчезновение крымского капитана, 31 января 2019, ВВС ; URL : https://www.bbc.com/ukrainian/news-russian-47068216

6. Судно «Норд» не будут выставлять на торги, – АРМА, 28 февраля 2019, «Деловая столица» ; URL : https://www.dsnews.ua/politics/sudno-nord-ne-budut-vystavlyat-na-torgi—arma-28022019105400

7. Суда не будет: кто срывает заседания по «крымским делам» в Херсоне? 14 апреля 2018 «Центр журналистских расследований»  ; URL : https://investigator.org.ua/publication/207329/

8. Суд в Херсоне отправил под домашний арест члена севастопольского отделения «Единой России» Кучерявого, 10 декабря 2019 ; URL : «Центр журналистских расследований» https://investigator.org.ua/news-2/221753/

9. Госизмена Януковича: рассмотрение апелляции перенесли на 13 января, 10 декабря 2019 «Укринформ» ; URL : https://www.ukrinform.ru/rubric-polytics/2834948-gosizmena-anukovica-rassmotrenie-apellacii-perenesli-na-13-anvara.html

10. Дела 2 мая: уголовные производства, подозреваемые, осужденные и оправданные, 2 мая 2019 «Думская» ; URL : https://dumskaya.net/news/2-maya-2014-goda-pyat-let-spustya-098266/

11. Дело 2 мая. Фигуранты уже сегодня могут выйти на свободу, 16 августа 2019 «ЛИГА.Новости» ; URL : https://news.liga.net/incidents/news/delo-2-maya-figuranty-uje-segodnya-mogut-vyyti-na-svobodu-foto

12. Крымское предприятие жалуется в ЕСПЧ на непоставки днепровской воды – адвокат, 3 октября 2018 «Крым.Реалии» ; URL : https://ru.krymr.com/a/news-krymskoe-predpriatie-podalo-isk-v-espch-iz-za-vodnoy-blokadu-kryma/29523489.html

13. Після війни: яким буде перехідне правосуддя, 14 ноября 2019, LB.ua ; URL : https://lb.ua/news/2019/11/14/442228_pislya_viyni_yakim_bude_perehidne.html

14. УГСПЛ проаналізувала урядове спрощення реєстрації фактів народження та смерті на тимчасово окупованих територіях, 30 жовтня 2019, УГСПЛ ; URL : https://helsinki.org.ua/articles/uhspl-proanalizuvala-uriadove-sproshchennia-reiestratsii-faktiv-narodzhennia-ta-smerti-na-tymchasovo-okupovanykh-terytoriiakh/

15. Верховна Рада відклала питання про скасування вільної економічної зони «Крим», 18 січня 2018, «Крим.Реалії» ; URL : https://ua.krymr.com/a/news/28983382.html

16. Обговорили ратифікацію Римського статуту, 16 жовтня 2019 р., «Голос України» ; URL : http://www.golos.com.ua/article/323139

17. Держрибагенство України підтвердило підписання угоди з РФ про вилов риби в Азові 27 лютого 2019, «РБК-Україна» ; URL : https://www.rbc.ua/ukr/news/gosrybagenstvo-ukrainy-podtverdilo-podpisanie-1551290294.html

18. «Розділення» Азова за закритими дверима: про засідання комісії щодо квот на вилов риби, 17 листопада 2019, «Крим.Реалії» ; URL : https://ua.krymr.com/a/skandal-dovkola-rosiysko-ukrainskoi-komisii-z-rybalstva-na-azovi/30275500.html

19. Рекомендуем властям Украины отказаться от двусторонних договоров с РФ, касающихся Азовского моря, 22 сентября 2019, «Цензор» ; URL : https://censor.net.ua/news/3149796/rekomenduem_vlastyam_ukrainy_otkazatsya_ot_dvustoronnih_dogovorov_s_rf_kasayuschihsya_azovskogo_morya

20. Меджлис напомнил оккупантам о незаконности решений о водах Крыма без его участия, 26 ноября 2019, «Укринформ» ; URL : https://www.ukrinform.ru/rubric-crimea/2825232-medzlis-napomnil-okkupantam-o-nezakonnosti-resenij-otnositelno-vod-kryma-bez-ego-ucastia.html

21. Азов та нові “закони” окупантів, 18 грудня 2019  ; URL : https://censor.net.ua/blogs/3166088/azov_ta_nov_zakoni_okupantv

22. У крымской собственности поищут украинские корни 3 мая 2018 «Коммерсантъ» ; URL : https://www.kommersant.ru/doc/3619298

23. Крымскотатарский Ресурсный Центр представил результаты анализа нарушений прав человека в Крыму за 2018 год, 23 января 2019, КТРЦ ; URL : http://ctrcenter.org/ru/news/1697-krymskotatarskij-resursnyj-centr-predstavil-rezultaty-analiza-narushenij-prav-cheloveka-v-krymu-za-2018-god

24. Об особо охраняемых природных территориях федерального значения в Республике Крым, 13 сентября 2018, Правительство России ; URL : http://government.ru/docs/34031/

25. Минобороны РФ угрожало Украине из-за захваченных оккупантами «вышек Бойко» 7 ноября 2019, «Цензор» ; URL : https://censor.net.ua/news/3158314/minoborony_rf_ugrojalo_ukraine_izza_zahvachennyh_okkupantami_vyshek_boyiko_babin_dokument

26. В Севастополе суд освободил капитана украинского судна «ЯМК-0041» 14 июня 2019, «Российская газета» ; URL : https://rg.ru/2019/06/14/reg-ufo/v-sevastopole-sud-osvobodil-kapitana-ukrainskogo-sudna-iamk-0041.html

27. Универсальная юрисдикция как механизм российской агрессии против Украины / Фонд поддержки фундаментальных исследований, 24 сентября 2015 ; URL : https://www.osce.org/ru/odihr/184521

28. Лукашевич: признание Россией документов ДНР и ЛНР не нарушает минские договоренности, 2 марта 2017, ТАСС ; URL : https://tass.ru/politika/4066780

29.  Киев считает предоставление жителям Донбасса гражданства РФ вмешательством в дела Украины, 18 июля 2019, ТАСС ; URL : https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/6676005

30. Справа про «скіфське золото»: суд відмовив Україні у відводі судді, 1 листопада 2019, «Укрінформ» ; URL : https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/2810161-sprava-pro-skifske-zoloto-sud-vidmoviv-ukraini-u-vidvodi-suddi.html

31. Зеленский обсудил с премьер-министром Италии дело осужденного на 24 года украинца, 24 июля 2019, ТАСС ; URL : https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/6699369

32. Захарова: требование Нидерландов о задержании Цемаха противоречит международным нормам, 12 декабря 2019, ТАСС ; URL : https://tass.ru/politika/7332391

33. «Укрнафта» остаточно виграла у Росії суперечку за втрачені активи в Криму, 18 грудня 2019, «Суспільне.UA» ; URL : https://suspilne.media/5293-ukrnafta-ostatocno-vigrala-u-rosii-superecku-za-vtraceni-aktivi-v-krimu/

34. В Крыму предлагают рассмотреть керченский инцидент на международном общественном трибунале, 10 мая 2019, ТАСС ; URL : https://tass.ru/politika/6418789

35. Названо число граждан Украины, задержанных в Польше по запросу России в Интерпол, 19 ноября 2019, «Факты» ; URL : https://fakty.ua/324940-nazvano-chislo-grazhdan-ukrainy-zaderzhannyh-v-polshe-po-zaprosu-rossii-v-interpol

36. Луганский адвокат подавала в Европейский суд иски от имени умерших переселенцев, 13 декабря 2018, «Вчасно» ; URL : https://vchasnoua.com/donbass/58856-luganskij-advokat-podavala-v-evropejskij-sud-iski-ot-imeni-umershikh-pereselentsev

37. МИД объяснил отказ России ратифицировать Римский статут МУС, 16 ноября 2016, ТАСС ; URL : https://tass.ru/politika/3788778

38. Спящая комиссия как угроза, 17 октября 2019, «Ведомости» ; URL : https://www.vedomosti.ru/opinion/articles/2019/10/18/814022-spyaschaya-komissiya

39. Бабін Б. Маніпуляції з міжнародним правом та ризики для Азовського та Чорного морів, 15 листопада 2019 ; URL : https://barristers.org.ua/news/

40. Гончар М. Росія в Чорному морі: технологія витискування НАТО // Чорноморська безпека. 2019, № 3 ; URL : https://geostrategy.org.ua/images/bss_35_UA_book_22-10-a_for_site.pdf

41. Представителям Киева не удалось помешать депутату Госдумы от Крыма выступить в ООН, 29 ноября 2019, ТАСС ; URL : https://tass.ru/politika/7229817

42. RuBaltic.Ru на площадке ООН выступит в защиту русских в Прибалтике и на Украине 28 ноября 2019, «RuBaltic.Ru» ; URL : https://www.rubaltic.ru/news/28112019-rubalticru-na-ploshchadke-oon-vystupit-v-zashchitu-russkikh-v-pribaltike-i-na-ukraine/

43. У Києві відбулося друге засідання Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні, присвячене веденню бойових дій у міських умовах, 23 лютого 2018, Урядовий портал ; URL :  https://www.kmu.gov.ua/news/u-kiyevi-vidbulosya-druge-zasidannya-mizhvidomchoyi-komisiyi-z-pitan-zastosuvannya-ta-realizaciyi-norm-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-v-ukrayini-prisvyachene-vedennyu-bojovih-dij-u-miskih-umovah

44. Під головуванням Павла Розенка відбулося засідання Міжвідомчої комісії з питань відступу України від зобов’язань за міжнародними договорами, 19 жовтня 2017, Урядовий портал ; URL : https://www.kmu.gov.ua/news/250357032