В рамках пропагандистської компанії РФ щодо боротьби з «водною кризою» в Криму, «за особистим дорученням президента», в кінці жовтня 2020 року в окупований Крим з «дводенним візитом» в черговий раз протиправно приїжджав віце-прем’єр уряду РФ Марат Шакірзяновіч Хуснуллін, як «куратор» будівництва великих об’єктів. Метою візиту Хуснулліна була саме демонстрація заходів за ліквідації дефіциту води на півострові та роль в цьому збройних структур РФ.

Марат Хуснуллін провів нараду за участю «губернатора» окупаційної влади Севастополя Михайла Развожаева і заступника міністра оборони Росії Тимура Іванова. Нарада була присвячена розпочатому спорудженню комплексу водозабору на річці Бельбек, на березі якої окупанти хочуть створити накопичувальний басейн з водозабором.

Цікаво, що незважаючи на заявлені «мільярдні інвестиції» окупантам не залишається нічого іншого, як спробувати вирішити проблему силами власних військовослужбовців. Для цього військовим будівельникам поставлено завдання менш ніж за півроку прокласти близько 3 кілометрів водоводу, побудувати насосні станції та очисні споруди.

 Хуснуллін анонсував збільшення числа військових будівельників на об’єктах, що зводяться для водопостачання Севастополя, повідомивши про «додаткову мобілізацію» близько 200 осіб та декількох десятків одиниць техніки. А для контролю їх діяльності об’єкти обладнають відеокамерами, що очевидно необхідно в силу неефективності рабської праці. Скільки грошей окупанти «виділять» на відеоспостереження за власними солдатами, не повідомляється.

Одночасно заявлялося, що фахівці військово-будівельного комплексу Міноборони РФ ведуть роботи на другому об’єкті, щоб наповнити Чорноріченське водосховище водою з Кадиковське кар’єра. Комплекс заходів з перекидання води з Кадиковського кар’єра в річку Чорна та надалі на міські водозабірні вузли передбачає будівництво водоводу протяжністю понад 10 кілометрів.

Саме військові будівельники встановлять й плавучу насосну станцію, за допомогою якої 20 тисяч кубометрів води на добу буде підніматися на розрахункову висоту 105 метрів. Далі від так званої точки перелому вода самопливом піде по трубах в русло річки Чорної. З огляду на стислі терміни, заявляється про «паралельні виробничі цикли» на напірній та гідростатичний ділянках «в чотири потоки», коли бригади військових будівельників йдуть назустріч один одному.

Дані проекти окупаційна влада вимагає повністю завершити до березня 2021 року, аби забезпечити військовослужбовців гарнізону Севастополя прісною водою, перш за все, для запобігання заворушенням в головній базі флоту.

Також Марат Хуснуллін проігнорував питання екологічного характеру, заявивши лише, що роботи ведуться «акуратно». За словами Хуснулліна проект опріснення морської води для постачання гарнізонів Криму і Севастополя буде «запасним варіантом».

При цьому чиновник визнає, що проект передбачає скидання отруйного розсолу, результату опріснення, прямо в море, уточнивши, що мова йде про нібито «глибоководний випуск». Що ж, деградація з 2014 року в Криму всіх глибоководних каналізаційних скидів, включаючи севастопольські, дозволить припустити, як це буде відбуватися насправді. Не заперечують окупанти і енергоємність опріснювальної установки.

Отже РФ «вирішує» водну проблему Криму саме для власних військових та й «вирішує» її руками власних військових, за відсутності та розкрадань відповідних коштів.