У роки нацистського мракобісся Генріх Гіммлер просував «генеральний план» з виселення значної частини населення Польщі, України та інших європейських територій з подальшою примусовою відправкою на каторгу до Сибіру, ​​Північного Кавказу і Південну Америку [1]. Головний редактор «Росбизнесконсалтинг-Єкатеринбург» Богдан Кульчицький перевершив своїх кумирів і недавно публічно закликав «За чортовою Ялтою їх [кримчан] зібрати, завантажити у вагони і до Норильську. Мотлох цей, людські поліпи і нарости – в дробарку. А до Криму нормальних людей заселити. З півночі”. Заклик Кульчицький опублікував у «Фейсбуці», звідки пост в подальшому був вилучений.

Богдана Кульчицького варто «подякувати» за чесність і щиру заяву про справжню суть Росії. Але чим так зачепили придворного свердловського журналіста кримчани, що він розчулився? Тим, що «прос..ли імперську спадщину» – ця фраза зустрічається в пості багаторазово. І не просто «прос..ли», а ще й в умовах того, що їм «побудували Кримський міст, прекрасну трасу Таврида, шлють транш за траншем і підписали гральну зону».

Кульчицького образило, що замість того, щоб стояти на колінах перед ним, головним редактором найбільшого пропагандистського ресурсу, у якого «одна нога на небі Путіним Володимиром Володимировичем і його архангелами з Озера», кримчани якось намагаються виживати. Не харчуються святим духом із заяв Путіна, що «жоден кримчанин нічого не втратить», а добувають на прожиток єдиним можливим у бандитському анклаві способом – здають житло туристам і обслуговують їх.

Це і є причина того, що приморські міста забудовані халупками під сезонний відпочинок, які так обурили світоча імперської журналістики. Більш того дані халупки це і є імперська спадщина. В імперіях у принципі не прийнято давати свободу і умови розвитку населенню окупованих територій. Прийнято викачувати все цінне із захоплених регіонів. Жителі в окупації при цій моделі повинні жити так, щоб фактом свого існування приносити дохід метрополії. Це і відбувається.

З Криму витіснені українські товари, гроші, можливості. Кримчани вимушено купують низькоякісну російську їжу, послуги, китайський ширвжиток, за ввезення якого сплачена мита в кишеню оточенню Путіна. Користуються російськими рублями, перебуваючи при цьому під тотальним контролем російських силовиків. Тобто, кримчани не «просрали імперську спадщину», а біжать як коні на старих вугільних копальнях чітко у російській моделі. Якої ще імперської дійсності Кульчицькому не вистачає?

Більш того, кримчани перевершили старі імперії – вони як «нова нафта» продовжують приносити дохід угрупованню «Озеро» Путіна навіть в умовах створеної Кремлем на півострові системної кризи.

Виходить, що Кульчицький пішов проти Путіна, якому демонстративно поклоняється в соцмережах. Адже якщо за його планом «перемолоти населення в дробарках Норильська», хто тоді буде «новою нафтою» в Криму для забезпечення життєдіяльності «Озера». Ну а якщо далі за планом переселити в Крим замість «утилізованих кримчан» людей з відомого екологічною катастрофою Норильська [2], то хто тоді буде в нелюдських умовах добувати Путіну нафту звичайну? А якщо не добувати нафту звичайну, за що тоді утримувати каральні загони, на багнетах яких намагається втриматися така мила Гіммлеру-Кульчицькому теперішня Росія?

В абзаці про транші, трасу Таврида і кримський міст Кульчицький теж нещадно б’є по хворому місцю свого кумира Путіна. Це Путін призначив «главою Криму» Аксьонова, його людей і приставлених з Кремля «наглядачів». Це ці ставленики Путіна розікрали мільярди доларів на Крим, шляхом імітації будівництва та доставки переведених в готівку відкатів до Кремля. Це визнала навіть путінська Рахункова палата [3]. Виходить, імперец Кульчицький поклоняється фальшивому імператору, який своїми руками зробив все, щоб через шість років окупації Крим здався полум’яному адепту путінізма з Єкатеринбурга «недостатньо імперською імперією»?

Своїм постом Кульчицький показав, що він нікудишній журналіст-розслідувач. Таке бажане їм знищення кримчан і заселення захопленої території «скрепними» імперцями, Кремль проводив і до 2014 року в рамках спецоперації проти давно захопленої зсередини «руським миром» України. Главред «РБК-Єкатеринбург» по суті зафіксував провал цієї спецоперації.

Ще Кульчицький недооцінив Путіна. Банальна депортація в сталінському дусі з подальшим знищенням в дробарках Норильську могла б зашкодити іміджу Росії на «загниваючому Заході». Тоді Кульчицький не зміг би їздити до улюблено їм Фінляндії та інші зарубіжні країни, тому що рубль в таких умовах став би внутрішньоімперскою макулатурою, а долари взяти було б вкрай проблематично. До того ж, у такому разі у Кремля б вичерпалися гроші на утримання ФСБ. І Кульчицький не зміг би радісно страждати роздвоєнням особистості – з одного боку топити за імперство, а з іншого ходити на пікети під ФСБ у підтримку колишнього журналіста Сафронова, якого в кращих імперських традиціях затримала в столиці метрополії та ж ФСБ [4].

Все, про що мріє Кульчицький насправді відбувається вже шість років, але більш просунутими ніж у нацистів технологіями. Що жили до окупації кримчани масово утилізуються рукотворними екологічними катастрофами в Армянську і Червоноперекопську, масово мруть від російських неякісних продуктів харчування і відсутності медичної допомоги [5]. Утилізує «зайвих людей» і траса смерті «Таврида», яку хвалить Кульчицький [6]. Багато просто масово впадають у депресію і вмирають від викликаних загальним занепадом захворювань після усвідомлення того, куди вони насправді потрапили в результаті російської окупації. Навіть дитячий концтабір Артек задіяний в утилізації непотрібного населення, там регулярно гинуть діти [7]. У сукупності це куди ефективніше ніж «дробарки в Норильську».

Тому, перша справжня причина істеричного призову Кульчицького – виживаність кримчан, незважаючи на велику кількість найвитонченіших «російських дробарок». Адже у вересні 2014 року свердловський борзописець сам документував, як росіяни з Єкатеринбурга воюють проти України на Донбасі з метою створення колонії «Новоросія». А в його інтерв’ю з «народним губернатором» Донецька Губарєвим борзописець прямо просуває нарратив, що так звана «ДНР» повинна стати рабами на самоокупності в новій російській імперії – тобто про самоутилізацію всього зайвого для «імперської величі». Але до 2020 року стало ясно, що «все пропало». Ймовірно, психологічну травму від програшу у війні «за Новоросію» Кульчицький сподівався залікувати знайомством з «імперською величчю» в окупованому Криму. Але не довелося.

Друга причина – особисте усвідомлення слабкості російської релігійної пропаганди ортодоксальним адептом якої є Кульчицький. Для цілей цієї організації, за роки окупації було надано десятки гектарів землі в Криму і десятки нових молитовних будинків. З таким ресурсом очікувалося, що з кримчан виб’ють вільний український дух, прагнення виживати занадто розкішним для російської імперії чином і вселять в альянсі з федеральними каналами виключно імперську парадигму. Однак уже у 2019 році офіцери ФСБ були в жаху від того, що дві третини кримчан з їх закритої соціології хочуть повернутися до України [10]. У 2020 році внутрішнє неприйняття РФ у Криму ще більше, а ті, хто не мислить політичними категоріями, зненавиділи російську дійсність за відсутність обіцяної у 2014 році халяви.

Окреме спасибі хочеться сказати Кульчицькому за те, що він своїм фашистським висловлюванням про «чортову Ялту» розбудив ялтинських обивателів, яких в силу специфіки сфери обслуговування курорту два століття перетворювали в латентних рабів. Саме у «чортової» з точки зору Кульчицького Ялті у 1945 році були підписані договори про створення «Ялтинського миру». В рамках якого імперські судоми Росії розтягнулися на кілька десятиліть, що привели до мільйонів жертв і десяткам мільйонів зламаних доль.

Відомо, що перед смертю нацист Геббельс у 1945 році повідомив адміралу Денницю про смерть Гітлера такими словами: «Передайте Денницу, що ми вміли не тільки жити і боротися, але і померти [8]». Через кілька днів після цього вбивця мільйонів Гіммлер, кумир Кульчицького, теж випив капсулу з отрутою [9]. Публічні заклики Кульчицького перевершити нацистів в їх злодіяннях з кримського питання в умовах, коли РФ вже програла нафтову війну саудитам і гине від «ідеального шторму», цілком можна зарахувати показовим самогубством у стилі 1945 року.

Євген Гайворонський. Ялта-Київ

1.           https://ru.wikipedia.org/wiki/Генеральный_план_Ост

2.           https://greenpeace.ru/news/2020/06/02/do-i-posle-avarija-na-tajmyre-v-kosmosnimkah/

3.           https://www.finanz.ru/novosti/aktsii/cchetnaya-palata-vydelennye-na-krym-120-mlrd-rubley-rastvorilis-bez-rezultata-1029622533

4.           https://www.znak.com/2020-07-08/v_ekaterinburge_zhurnalisty_vyshli_k_zdaniyu_ufsb_s_piketami_v_zachitu_ivana_safronova

5.           https://newssky.com.ua/gebovirus-pochemu-iz-kryma-razbegaetsya-naselenie/

6.           https://snob.ru/entry/179433/

7.           https://www.znak.com/2019-11-13/vtoroy_za_mesyac_vospitannik_arteka_umer_v_krymu

8.           https://ru.wikipedia.org/wiki/Геббельс,_Йозеф

9.           https://ru.wikipedia.org/wiki/Гиммлер,_Генрих

10.         https://meridian.in.ua/news/41188.html