23 жовтня 2020 року «глава Криму» Сергій Аксьонов призначив на посаду заступника начальника «Комітету з протидії корупції Республіки Крим» колишнього офіцера СБУ Дениса Артем’єва. До початку окупації Криму підполковник Артем’єв (А-015946) був начальником відділу головного відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Головного управління СБУ в АР Крим. Про «якість» його роботи говорить як мінімум реальний рівень «контррозвідувального захисту» економіки Криму від окупації російським криміналітетом, що склався до 2014 року [1].

Денис Артем’єв в Інтернеті вперше згадується в 2004 році як представник СБУ в Робочій групі питань незаконного обігу аудіо-, відеопродукції та компактдисків в Криму під начальством формального постпреда Януковича в Криму Віктора Плакіди, який згодом перейшов працювати на колаборантів в «Крименерго» [2]. Втім відомостей про «досягнення» Артем’єва в якості офіцера СБУ немає, він згадується лише як персонаж, що зробив державну зраду серед інших завербованих ФСБ кримських співробітників СБУ [3].

У той же час аналіз кар’єри Артем’єва свідчить, що він явно ще до 2014 року приступив до роботи на росіян та на підшефне Кремлю кримське угруповання «Сейлем». Адже незабаром після початку окупації Криму Артем’єв раптом стає «замначальника» «Управління федеральної антимонопольної служби (УФАС) Криму», що пропонували явно не кожному перебіжчикові. Цей «орган» в Криму займався ручним регулюванням бандитського переділу вкрадених у України активів, а також й захистом інтересів окупантів в «арбітражних спорах» з місцевими підприємцями.

У 2017 році зливний бачок російських спецслужб, «кримський громадський працівник» Олександр Таліпов виклав в соцмережах пост про те, що «в Феодосії простоює побудована при Союзі платформа з перевантаження нафти з танкерів на сушу». При цьому, за очевидною вказівкою кураторів Таліпова, просувався наратив про те, що з кожного літра усіх проданих в Криму паливно-мастильних матеріалів особисто мають свій відкат «глава Криму» Аксьонов та «спікер Держради» Володимир Константинов. У той же самий час в підконтрольній окупантам пресі та від «зливних бачків» російський спецслужб в соцмережах активно розганявся посил про те, що «начальник» «УФАС Криму» Тимофій Кураєв, безпосередній шеф Артем’єва, «активно бореться» з «картельними змовами» на півострові, в тому числі й у паливній сфері. А також в рамках цієї медіакомпанії повідомлялося, що Кураєв займається порушеннями при «націоналізації» кримських портів, що вже явно було прямим «привітом» клану «Сейлема» та особисто Аксьонову від конкуруючого угрупування російських спецслужб.

Але 8 листопада 2017 року Кураєва виявили мертвим в Сімферополі [4], після чого вся пропагандистська міць підконтрольних окупантам медіа просувала легенду про його «самогубство». За минулі три роки більше ніякої виразної інформації про смерть Кураєва росіяни не надали. Таким чином материковий колонізатор загинув у боротьбі різних кланів російських спецслужб за контроль над внутрішнім паливним ринком Криму та інфраструктурою для морського постачання до окупованого регіону й пов’язаної з цим масштабної контрабанди.

За відомостями «АРК» саме підполковник СБУ Денис Артем’єв зіграв в тих подіях серйозну роль, як «заступник» Кураєва та водночасн «смотрящий за УФАС» від «Сейлема», з яким й спробували руками Кураєва поборотися конкуруючі угрупування. Усунувши Кураєва з використанням зрадників батьківщини та залишившись при цьому поза увагою громадськості, Аксьонов, Константинов та угруповання росіян що стоять за ними відбили атаку інших російських злочинних кланів на свої «внутрішні годівниці» в Криму. В першу чергу це стосувалося обігу нафтопродуктів та контрабанди вантажів морем, як в РФ, так й у треті країни.

10 квітня 2019 року Денис Артем’єв «за надані послуги» стає членом «Координаційної ради при Радміні Криму по контрольно-наглядової діяльності». Це сталося якраз після гучного затримання «мера Євпаторії» Філонова та спроби Аксьонова посилити особистий контроль за крадіжкою «бюджетних грошей» на місцях. Після підвищення Артем’єва серед членів угруповання Аксьонова посилилася боротьба навколо все тієї ж феодосійської нафтобази. У грудні 2019 року її «продають» [5] такому собі ТОВ «Гунас», номінальним директором якого був господар муніципального похоронного бізнесу з Курська Валентин Дорош [6]. Реальним же власником нафтобази медіа називають харківського «гаманця Януковича» Сергія Курченка, про паливний «кримський бізнес» якого вже писала «АРК».

Показово, що після передачі феодосійського терміналу Курченку «влади Криму» заявили про те, що він буде використовуватися для «поставок паливно-мастильних матеріалів в Сирію та інші країни того регіону». Можна припустити, що Аксьонов відбив спробу конкуруючих угруповань налагодити альтернативні поставки палива на внутрішній ринок Криму через Феодосію та «спокійно зітхнув» після того, як об’єкт офіційно забрали під постачання російських окупаційних сил для імперських авантюр на Близькому Сході. Після цього Аксьонов й перекинув колишнього підполковника СБУ Артем’єва на контроль вертикаллю кримської «влади» з боку «Сейлема», що розсипалася.

Події в «УФАС Криму» та призначення осені 2020 року свідчать про те, що Артем’єв став одним з вкрай близьких до «голови Криму» Аксьонова персонажів. Власне «Комітет з протидії корупції» очолює посібник «правої руки Аксьонова» Андрія Ростенка, Олександр Акшатін. «Комітет» цей займається тим, що охороняє монополію на корупцію в інтересах клану Аксьонова та його кураторів. А також «Комітет» бере участь в кадровій політиці на нижчому та середньому рівнях окупаційної виконавчої влади, оскільки для «призначення на посаду» потрібна дозвільна віза «глави комітету» Акшатіна, яка має різну вартість в залежності від «місця призначення».

Призначення Артем’єва відбулося на тлі проблем водного господарства Криму та офіційної заяви Рахункової Палати РФ про те, що 13 мільярдів доларів «Федеральної цільової програми розвитку Криму та Севастополя» здебільшого зникли. Аксьонов для вкрай вузької «внутрішньої аудиторії» колаборантів намагається в черговий раз показати «фокус з перестановками» у «Радміні Республіки Крим» та за старої тоталітарної традиції списати всі проблеми на кадри. Але «лава запасних» стає все коротшою та Аксьонов на тлі невдоволення Кремля намагається «будувати оборону» з решти особисто відданих йому зрадників України. Цим призначенцям за фактом бігти нікуди, навіть в саму РФ, де наприклад, залишилося багато охочих запитати у Артем’єва про «самогубство» Кураєва.

Розуміючи це, колишній підполковник СБУ Артем’єв продовжує тихо супроводжувати загадкові смерті кремлівських ревізорів, нова низка яких почалася з виявлення в квітні 2020 року в Ялті зарізаного заступника міністра культури міста Москви Леоніда Ошаріна, про найбільш ймовірні причини смерті якого «АРК» розповість в окремому матеріалі.

Євген Гайворонський. Ялта-Київ

1. https://newssky.com.ua/ukraina-23-goda-vkladyvala-v-krym-a-rossijskij-kriminal-razvorovyval-razrushenie-vazhnejshej-skrepy-rossijskoj-propagandy-o-kryme/

2. https://ts.lica.com.ua/b_text.php?type=3&id=28281&base=15

3. http://argumentua.com/novosti/spisok-byvshikh-sotrudnikov-sb-ukrainy-kotorye-izmenili-prisyage-i-pereshli-na-storonu-vraga

4. https://lenta.ru/brief/2017/11/08/crimea/

5. https://eadaily.com/ru/news/2019/12/13/neftebazu-v-krymu-kupil-pod-eksport-nastoyashchiy-polkovnik

6. https://zachestnyibiznes.ru/search?query=ДОРОШ+ВАЛЕНТИН+ВЛАДИМИРОВИЧ