Після замаху на анексію Криму Росія почала активно створювати для усього світу ілюзію, що у «визволених» кримчан одразу почнеться «нове життя». В усіх російських медіа щодня лунали лозунги та промови про майбутні високі стандарти соціальних послуг. Насправді Крим одразу почав перетворюватися на військову базу РФ, і на перше місце вийшло питання мілітаризації півострова. За таких умов усі інші сфери відійшли на другий план. Це стосується і медицини, яка в Росії не відрізняється якістю та соціальною спрямованістю. Для кримчан, які звикли до української системи охорони здоров’я, це викликало значний шок. На сьогодні проблеми отримання медичних послуг жителями окупованого Криму є однією з найбільш нагальних, а, отже, потребує аналізу.

Розібратися у хронології знищення медицини на півострові та оцінити масштаби проблеми, особливо в умовах поширення коронавірусної інфекції, спробує кандидат юридичних наук Андрій Чвалюк.

Проблема медицини – це напевно одна з небагатьох проблем, яку визнає окупаційна влада. Це стало реальним тільки тому, що навколо неї виник значний суспільний резонанс, і сьогодні проросійські керманичі півострову говорять про плани реформування цієї галузі та покращення якості надання медичних послуг. Так, у минулому році «голова Республіки Крим» Сергій Аксьонов неодноразово брав участь у засіданні спеціальної групи «Забезпечення кадрами охорони здоров’я, зменшення адміністративного навантаження на медичних працівників».

Тобто навіть офіційно окупанти  визнають дефіцит кадрів, які зокрема залишили окуповану територію і перебралися на материкову Україну. Сергій Аксьонов визнав необхідність посилення соціальної підтримки медичних працівників, зокрема забезпечення їх житлом та належною заробітною платою. На думку українських експертів від медицини важко уявити, що подібні проблеми на півострові будуть вирішені, адже в самій РФ ситуація в цій галузі критична. Склалася доволі абсурдна ситуація, коли профільне російське міністерство скорочує кількість медиків, а Володимир Путін пропонує створювати медичні «спецзагони» з волонтерів та студентів-медиків [1]. Напевно щось подібно чекатиме і на Крим.

При цьому ситуація останнім часом значно загострилася. Зазначимо, що кримські медики почали активно звертатися до медіа та «правоохоронних органів». Так, вже є звернення до «прокуратури», в якому йдеться про грубе порушення «владою» трудових прав, зокрема в частині виплати «надбавок» за зайві відпрацьовані години. Трапляються випадки, коли лікар замість однієї ставки відпрацював півтори і не отримав за наднормову роботу жодної копійки. При цьому, «адміністрація» медичного закладу обґрунтовує відсутність доплат невиконанням плану [2]. Про таке звісно не почуєш в російських медіа, де постійно говорять про «розвиток», наприклад, про відкриття у Севастополі «нового корпусу» інфекційної лікарні, який окупаційна влада нібито збудувала за місяць [3]. Як і завжди, влада хоче аби до суспільства доходила тільки потрібна інформація, а не відомості про реальну ситуацію, яка є катастрофічною. Напевно медицина не належить до числа тих галузей, які Росія вважає пріоритетними.

На це вказує тотальне скорочення медпрацівників, так, у 2019 році у клініці «Кримської медичної академії» ліквідували терапевтичне відділення, тобто колектив залишився без роботи [4]. На жаль, таке «реформування» відбувається на усій території півострова, особливо це стосується периферії, де якість медичних послуг і так лишається вкрай низькою. Подібна політика в умовах поширення коронавірусної інфекції дуже нагадує геноцид кримського населення, адже не потрібно бути аналітиком аби припустити, що це призведе до зростання показників смертності. Кадрове питання ускладнюється тим, що держава-агресор не дозволяє працювати у медичній галузі півострова медикам, які не отримали паспорт громадянина Росії. Така вимога лише поглиблює кадрову проблему галузі. У поєднанні з чисельним скороченням медичних працівників – це виглядає як бомба уповільненої дії. Необхідно відзначити, що подібна ситуація відображається і на пацієнтах, оскільки саме вони страждають від неякісної медицини, яка на додачу, ще і не доступна усім кримчанам.

Першочерговою проблемою є брак ліків, особливо тих, які призначаються пацієнтам з тяжкими, хронічними хворобами. Наслідки цього вже відчули на собі пацієнти, які страждають на цукровий діабет. До початку окупації вони отримували якісний український інсулін, ввезення якого сьогодні на півострів заборонено. Це вже призвело до численних проблем, зокрема хворі отримують неякісний інсулін російського зразка, що дуже часто призводить до ускладнень із здоров’ям [5]. Подібна проблема виникла й в онкохворих, яких без російського страхового поліса навіть не приймають лікарні. Окрім цього, такі пацієнти позбавлені доступу до іноземних препаратів, які дуже часто виявляються ефективнішими за російські. Променева та хіміотерапія у лікарнях надаються тільки на платній основі, а черга на ці процедури розписана на півроку вперед [6]. Насправді така ситуація типова й для багатьох власне російських регіонів, але цинічність кримської ситуації полягає в тому, що РФ начебто визволила півострів для того, аби його знищити.

Експерти говорять, що проблема з медичними препаратами також має політичний контекст. Справа в тому, що після запровадження санкцій проти Кремля, замість того аби замислитися та подбати про власних громадян, Володимир Путін увів режим «імпортозаміщення», який виявився руйнівним і для медицини. Так, ще у жовтні 2015 року російський уряд ухвалив постанову «Про встановлення обмежень доступу іноземних лікарських засобів при державних закупівлях». Цим документом російська влада зобов’язала замовників відмовляти виробникам препаратів з інших країн, окрім держав, які входять до Євразійського економічного союзу. Такі обмеження стосуються усієї державної медицини (тієї її частини, що доступна звичайному населенню). При чому зроблено це для «розвитку російського ринку медикаментів» [7]. Іншими словами Росія прагне визнання власної самодостатності, навіть якщо це призведе до вимирання населення. Це дійсно нагадує геноцид, при чому захопленого народу. Йдеться не тільки про порушення норм міжнародного права, а й про повну нелогічність та абсурдність політики Кремля.

Кадровий голод та тотальне скорочення робочих місць у поєднанні з відсутністю якісних ліків призвели до ще однієї проблеми – значного зниження якості медичних послуг на усій території півострова. Ситуації, які описують навіть підконтрольні окупантам кримські медіа насправді жахливі. Люди вмирають від того, що автомобіль швидкої допомоги їде чотири години, або взагалі не приїздить, навіть коли мова йде про життя людини. І страждають від цього не тільки дорослі, а й діти. Наприклад, нещодавно кримчанка звернулася до швидкої допомоги через те, що її трирічна донька мала високу температуру. Їй порадили самостійно збити температуру і їхати до поліклініки. Усе це є наслідком того, що російська страхова медицина нездатна забезпечити пацієнтів якісними послугами, а програма надання безкоштовних ліків практично не працює. Небайдужі медики та пацієнти навіть наївно «писали листи» Путіну, але звісно жодної відповіді не отримали [8]. Внаслідок цього ми спостерігаємо підвищення в Криму показників смертності населення, захворювань на онкологічні хвороби та низку інших важких хвороб, зокрема гепатит та туберкульоз. Здається така ситуація влаштовує російських чиновників.

Ще одним аспектом проблеми є застарілість медичного обладнання, яке після початку окупації жодного разу не оновлювалося. Це також позначається на якості медичних послуг. Тому найбільш амбітні та пропагандистські проекти Кремля ніяк не можуть реалізуватися. Так, сім разів відкладали відкриття багатофункціонального медичного центру в Сімферополі, який збудували в рамках «федеральної цільової програми» під «особистим контролем» російського керівництва. Парадоксально, але навіть після уведення в експлуатацію центр досі не приймає пацієнтів, хоча в умовах пандемії, мав би приймати та допомагати кримчанам здолати коронавірус. Однак, на заваді стала російська бюрократія та корупція. Спочатку колаборанти розкрадали федеральні кошти, а потім не можуть пройти «державну реєстрацію» та «передати об’єкт в управління» Криму. Також дуже дивно чути від кримських очільників, що центр вимагає модернізації, адже він не працював жодного дня. Нещодавно стало відомо, що в Криму зламався останній мобільний томограф, і його довелося замінити китайським, який не тільки дуже дорогий, а ще і не дуже якісний [9]. Це і є реалії «руського мира».

При всьому цьому Росія продовжує видавати з себе державу з високими цінностями та повагою до закону, що іноді проявляється дуже дивно. Наприклад, у кримських дитячих лікарнях розміщені об’яви, що привести дитину до лікаря може тільки батько або мати (або усиновлювач). Тобто, скажімо бабуся не може привести онука на огляд педіатра замість батьків, які працюють. Це може розцінюватися як обмеження прав дитини на медичну допомогу. Такі драматичні «курйози» трапляються скрізь. Наприклад, «страховий поліс», якій видають окупанти, начебто повинен покривати усі витрати на медичне обслуговування, навіть включаючи витрати на оперативні втручання. На практиці, поліс не покриває витрат на операції, і тому більшість медикаментів кримчанам необхідно купувати самим, адже лікарня не бажає їх закуповувати за власні кошти. Лікарі мотивують це тим, що куплені для пацієнта ліки вирахують з їхньої заробітної платні [10]. Виходить, що статки лікаря в окупованому Криму напряму залежать від того, скільки лікарня недоплатить пацієнту.

Звичайно, що описана нами ситуація в умовах пандемії призвела до стрімкого поширення коронавірусної інфекції на окупованому півострові. На сьогодні в окупованому Криму зафіксовано з початку пандемії понад чотири тисячі хворих, і їхня кількість щодня зростає. Це офіційна статистика, яку кримські правозахисники називають значно заниженою, оскільки багатьом пацієнтам ставлять діагноз «пневмонія», а не «ковід». Також окупаційною владою не оприлюднюються дані щодо захворілих військових та правоохоронців, які базуються в Криму. Інсайдери говорять, що таких хворих дуже багато. Українські експерти відмічають, що зростання інфікованих пов’язане з тим, що півострів відвідують росіяни з Москви та Пітера і заражають кримчан [11]. При чому на перший план схоже виходять гроші, а не долі простих кримчан, що явно простежується в рішеннях «місцевої влади». Зокрема, на початку літа окупантами була скасована обов’язкова обсервація осіб, які приїздять до півострова [12]. Саме це і спровокувало різке зростання хворих й задля того, аби бізнес кримських колаборантів не втратив прибутки.

На даний час на півострові дуже складна епідеміологічна ситуація. Крим навіть випередив регіони РФ по динаміці захворювань. Так, у порівнянні з липнем в жовтні захворіло на 149 % більше. І не дивлячись на це, влада півострову продовжує проводити численні концерти та фестивалі, на яких збираються тисячі гостей. Це призводить до збільшення неправомірних авіарейсів з Росії, пасажири яких звісно не дотримуються вимог самоізоляції. В кримських «закладах освіти» також не дотримуються умов карантину і не використовують засоби індивідуального захисту, а на вересневих лінійках і батьки і діти були без масок [13]. Навряд чи така «протиепідемічна політика» допоможе обмежити кількість хворих. На додачу Кремль намагається усіляко приховати та занизити статистику, що доволі характерно для російської влади. В умовах окупації українська влада не має можливості перевірити офіційну інформацію щодо хворих, яку надають окупанти. Обмежені у можливостях і представники міжнародних гуманітарних організацій [14]. Напевно верхівка Кремля вважає, що заниження статистики допоможе здолати пандемію.

У будь-якому випадку, результати такої політики катастрофічні. Сьогодні в кримських лікарнях вже не має місць для хворих на коронавірус. Відмовляють у госпіталізації навіть з діагнозом «пневмонія». Усіх кримчан направляють на лікування додому. При цьому, жодної дезінфекції приміщень та громадського транспорту не проводиться, і навіть призупинення туризму вже не в змозі покращити статистику захворювань [15]. Халатність та популізм призводять до того, що на карантин йдуть цілі лікарні. Наприклад, в Армянську закрили лікарню коли там похворіли пацієнти і лікарі [16]. Поряд з цим, кримські чиновники, які очолюють медицину півострова, зайняті власним благоустроєм. Зокрема, в умовах тотальної нехватки місць для хворих, віце-губернатор Олександр Кулагін передав Департаменту охорони здоров’я нову шикарну адміністративну будівлю в центрі Сімферополя, яка була збудована спеціально для чиновників. Ця будівля знаходиться не далеко від будинку самого чиновника [17]. Дуже «по-російськи» – віддати в розпал пандемії п’ятиповерхову будівлю чиновникам, замість того, аби розгорнути в ній нове інфекційне відділення.

Однак, найближчим часом може виникнути ще одна загроза життю кримчан – російська вакцина проти ковіду. Сьогодні на вищому рівні Кремль усіляко рекламує вакцину, яка навіть не пройшла усіх клінічних випробувань. Представники ВООЗ вже висловили занепокоєння тим, що російська вакцина може бути небезпечною, адже вона не пройшла третьої фази випробувань, яка дозволяє визначити чи можна її використовувати на людях. Більшість розвинених держав вважають таку вакцину «фейковою» і говорять про її неякісність. Здається і тут Росія хоче обігнати увесь світ, не думаючи про безпеку життя людини. Враховуючи усі російські інновації за останні п’ять років, не важко передбачити, що їхня «вакцина» створена для поліпшення політичного стану, а не про здоров’я нації [18]. Тут можна навіть говорити про те, що російська «вакцина» вже відіграла певну пропагандистську роль перед місцевими виборами в Україні. Багато підконтрольних Кремлю вітчизняних політиків вже просувають тези про її доцільність її використання в нашій державі. Тобто, це фактор впливу держави-агресора на внутрішню політику України, який може привести до поглиблення соціальних конфліктів.

Право на охорону здоров’я є основоположним в кожній цивілізованій країні, але держава-агресор не тільки цинічно захопила український півострів, а й здійснює знищення його населення. Руйнування системи охорони здоров’я, корупція, бюрократія та популізм призвели до страшних наслідків. Кримська влада звинувачує Україну і говорить про якісь американські лабораторії, в яких розробили вірус ковіда. Перекладаючи відповідальність окупанти втрачають дорогоцінний час, а громадяни України, які перебувають на окупованому півострові, продовжують помирати щодня. Незважаючи на це Кремль й далі робити вигляд що нічого серйозного не відбувається. Хоча, як вірно вказують науковці, за усіма нормами міжнародного права Росія відповідальна за життя тих, хто проживає на захоплених нею територіях [19, с. 2444].

1. «Реанімувати медицину в Криму»: експерти – про ситуацію у сфері охорони здоров’я. URL: https://ua.krymr.com/a/reanimuvaty-medytsynu-v-krymu/30254125.html

2. Як руйнуються міфи. Медики окупованого Криму звернулися до прокуратури через жалюгідну зарплату. URL: https://glavcom.ua/news/yak-ruynuyutsya-mifi-rosiyskoji-propagan di-mediki-okupovanogo-krimu-zvernulis-v-prokuraturu-cherez-zhalyugidnu-zarplatu-369822.html

3. В Севастополе открыли корпус инфекционной больницы для COVID. URL: https://crimea.ria.ru/society/20200501/1118233684/V-Sevastopole-otkryli-korpus-infektsionnoy-bolnitsy-dlya-COVID—foto.html

4. «Доля медпрацівників невідома»: у клініці кримської Медакадемії скорочують відділення терапії. URL: https://ua.krymr.com/a/u-klinitsi-krymskoi-medakademii-skorotchuiut-viddilennia-terapii/29807406.html

5. Проблеми медицини в окупованому Криму: ускладнена система отримання медичної допомоги, скорочення медичного персоналу та дефіцит лікарських засобів. URL: https://uacrisis.org/uk/31231-medizinische_versorgung_auf_krim

6. Безкоштовна медицина у кримській пасці. URL: https://krymsos.com/news/besplatnaya-meditsina-v-krymskoi-myshelovke/

7. Об установлении ограничений допуска иностранных лекарственных препаратов при государственных закупках. URL: http://government.ru/docs/20833/

8. Медицина у Криму: черги і листи Путіну. URL: https://lb.ua/society/2015/08/14/313298_meditsina_krimu_chergi_i_listi_putinu.html

9. «Тривала модернізація»: що не так з путінським медцентром в Криму. URL:https://ua.krymr.com/a/scho-ne-tak-z-putinskym-medtsentrom-u-krymu/30889185.html(д

10. Територія приниження та бюрократії або кілька слів про медицину у Криму. URL:https://www.5.ua/suspilstvo/terytoriia-prynyzhennia-i-biurokratii-abo-kilka-sliv-pro-medytsynu-u-krymu-119432.html

11. Короновірус в Криму: «гроші – все, здоров’я людей – ніщо». URL: https://ua.krymr.com/a/koronavirus-u-krymu-hroshi-vse-zdorovia-liudei-nischo/30730443.html

12. Власти Крымаотменилиобязательнуюобсервациюприбывающихиз-за границы. URL:http://www.c-inform.info/news/id/87299

13. Крим випередив Росію: анексований півострів побив коронавірусний рекорд. URL:https://www.radiosvoboda.org/a/cirmea-covid-19-russia-hospitlas/30841970.html

14. В Крыму оккупанты занижают количество случаев Covid-19 – правозащитники. URL:https://www.pravda.com.ua/rus/news/2020/08/2/7261535/

15. Местнет, лечитесь дома: Почему больницы Крыма не когут принять всех больных коронавирусом. URL: https://www.crimea.kp.ru/daily/217186/4292419/

16. Больница в Крыму прекратила прием из-за подозрения пациента на COVID-19.URL: https://www.rbc.ru/rbcfreenews/5e8d97c39a7947fd151fc5f9

17. Кулагин устроил горздраву «новоселье», а в инфекционке нет мест для больных с Covid-19. URL: https://obyektiv.press/node/118405

18. Російська вакцина від COVID-19. Оцінки ВООЗ та експертів.URL: https://life.pravda.com.ua/health/2020/08/12/241953/

19. Health Care for Crimean Residents: Interstate Conflict Challenges and Possible Legal and Organisational Solutions // Wiadomości Lekarskie. – 2019. –Tom LXXII. – № 12. – Cz. II. – P. 2441-2444.