Створення Кримської платформи з деокупації півострова має три напрями – невизнання анексії, санкційна політика і сприяння деокупації півострова. Ця платформа може стати важливим елементом у боротьбі за звільнення Криму. Про це заявив в ефірі Апостроф Live колишній представник президента України в Криму, доктор юридичних наук Борис Бабін.

Разом з тим він відзначив, основною метою Росії сьогодні на міжнародному рівні є спроби розхитати ситуацію щодо невизнання замаху на анексію. «Знайти держави, які де-юре або де-факто будуть визнавати спробу анексії Криму. Оскільки саме невизнання спроби анексії є обов’язком держав – не їх правом, не їх бажанням, не їх доброю волею, а саме обов’язком держав щодо України і всього світу – саме на цьому вірно акцентує увагу Кримська платформа, яка може бути утворена», – сказав Бабін.

«Бо якщо ми й можемо щось вимагати від інших країн, то насамперед вимагаємо і будемо вимагати від них невизнання анексії. Це доволі дієвий фактор, який впливає на Російську Федерацію. Крім того, ми маємо протидіяти активній політиці Російської Федерації з цих питань», – додав доктор юридичних наук.

Також Борис Бабін підкреслив, що основне знаряддя для сприяння деокупації Криму – це санкційна політика. І саме в межах такої платформи буде діяти, на його думку, цей майданчик.

«Поки я не бачу його організаційної структури, а є лише заяви, які, дякувати Богу, підтримані нашими закордонними партнерами на високому рівні. Тому наразі це переговорний майданчик, і основні теми, які можуть виноситися, крім політики невизнання – це якраз санкційна політика. Це і контроль за дотриманням санкційної політики, і синхронізація санкційної політики між державами, які поділяють ці погляди, і посилення санкційної політики в цих сферах. Це все абсолютно реальні речі, які можна робити тут і зараз», – сказав колишній представник президента України в Криму.

Також в своїй бесіді, він зробив акцент саме на сприянні деокупації. А саме співпраця України з окремими партнерами, які будуть надавати нашій країні додатково військову, економічну, фінансову та інші допомоги.

Відповідаючи на питання щодо сприяння деокупації і вірогідність війни за Крим, Бабін відповів, якщо відкинути цю ідею навіть теоретично, то, можливо, у нас у суспільстві сформувався такий дискурс, який вигідний окупантам. «На сьогодні ситуація інша. Вона гірша, і ми маємо насамперед захистити себе від тих прямих загроз, які виникають з Кримського півострова. Ми маємо захистити свої інтереси на водних і повітряних просторах навколо Криму, над Чорним і Азовським морями та над узбережжям. Якщо хтось вважає, що Україна це може зробити самостійно проти ядерної держави – це помилкове твердження. Можливо, в межах Кримської платформи наші партнери зможуть надати нам відповідну допомогу», – відмітив він.

«Тобто на сьогодні, звісно, є вимір будь-якої підготовки до будь-яких дій. Ситуації можуть бути різними в житті. Ми бачимо, що на Південному Кавказі 30 років Азербайджан чекав на сприятливі умови. Дочекався, і ми маємо результат. Ми бачимо, що там міста і села звільняють не перехідним правосуддям, не якимись там політичними заявами, а насамперед силою і зброєю. Звісно, до того Азербайджан провів величезну роботу – дипломатичну, економічну з сусідами і партнерами – накопичував потенціал і чекав на момент. 30 років чекав і дочекався. Україна також рано чи пізно дочекається», – додав Борис Бабін.