Днями у Севастополі зі «збірного пункту військового комісаріату» було відправлено для проходження військової служби за призовом першої групу з тридцять юнаків міста в рамках «осіннього призову громадян на військову службу». На «збірному пункті» їм зробили експрес-тест на виявлення вірусних інфекційних захворювань. Після підтвердження міської лабораторією відсутності інфекцій, новобранці пройшли «психологічний відбір на наявність професійних якостей» і медичну комісію, після чого їм видали військову форму одягу.

Згодом перша група призовників «осіннього призову 2020 року» вирушила для проходження служби за призовом в підрозділи морської піхоти Чорноморського флоту ВМФ РФ та в війська Росгвардії. Варто зазначити, що відправка призовників з Севастополю, Феодосії та інших місць окупованого Криму є для російської військової влади пріоритетною, у порівнянні з організацією призову у власне Росії. Усього в ході осіннього призову тільки з Севастополя планувалося направити для проходження військової служби близько п’ятиста осіб.

Кількість призваних у збройні сили агресора на окупованих територіях має стійку тенденцію до росту. Тим самим окупаційна влада намагається примусово створити шляхом посиленого  організаційного та ідеологічного впливу відповідний прошарок населення, включеного у справи окупантів або максимально лояльного до них, тобто по суті намагається розширити та посилити базу для колабораціонізму. За експертними оцінками, загалом в Криму росіянами вже було протиправно призване більше 24 тисяч осіб.

Водночас російською окупаційною владою  використовуються й інші заходи мілітаризації населення. Зокрема, за нещодавнім повідомленням відділу інформаційного забезпечення Чорноморського флоту ВМФ РФ, на полігоні з’єднання берегової оборони армійського корпусу Чорноморського флоту пройшла перша за час захоплення Криму військово-тактична гра «Зоря», до участі в якої допускалися повнолітні громадяни, які мали власну ігрову зброю та екіпіровку. Команди-учасниці приїхали на цю гру, а фактично – страйкбольні маневри з усього Криму. Кілька сотень людей за сценарієм повинні були розділити «спірну територію», у масштабній операції брала участь військова техніка і діючі військовослужбовці армійського корпусу.

Кожен з гравців оперував спорядженням та амуніцією: захисним камуфляжем, бронежилетами, приладами нічного бачення, оптичними прицілами, сучасними шоломами, засобам радіозв’язку, а також різними електропневматичними пістолетами, гвинтівками, автоматами та імітаторами гранат. Також «для наближення обстановки до бойової» були застосовані піротехнічні засоби і дими. У заході були задіяні 20 одиниць техніки, в тому числі танки Т-72Б3, бронетранспортери БТР-80 і автомашини УРАЛ.

В ході гри учасники під наглядом «суддів» захоплювали і утримували позиції. Військово-тактична гра «Зоря» є сучасним аналогом радянської військово-патріотичної гри «Зірниця». Основна різниця між іграми полягає у тому, що дії гри «Зоря» максимально наближені до реальних бойових умов, а метою гри є розвиток «російського патріотизму» та «підвищення мотивації» до «виконання військового обов’язку» в лавах окупантів, та водночас й «соціальна реабілітація» військовослужбовців держави-агресора, які пройшли «гарячі точки».