Ми вже описали масштаб підготовки росіян до стратегічних командно-штабних навчань (СКШН) «Кавказ-2020» у Криму, основні події якої відбулися в серпні 2020 року. Наразі варто висвітлити хід самих навчань на півострові та наближених до нього просторах.

Задля безпосередньої участі в стратегічному командно-штабному навчанні (СКШН) «Кавказ-2020» було створено сім величезних потужних військових угруповань та передбачено дії на кількох операційних напрямках. Щоб надати нашому читачу більш комплексне уявлення про перебіг СКШН, ми згрупували події за трьома компонентами, виокремивши лише найбільш значущі.

У морській компоненті тільки на початковому етапі СКШН більше 20 бойових кораблів Чорноморського флоту (ЧФ) ВМФ РФ вийшли в море. Завдання в морі виконували понад 20 кораблів і катерів зокрема флагман ЧФ ракетний крейсер «Москва», сторожовий корабель «Допитливий», малі ракетні кораблі «Вишній Волочек» і «Орехово-Зуєво», великі десантні кораблі «Цезар Куніков», «Азов», «Новочеркаськ», ракетні катери «Набережні Челни», «Івановець», «Волинь», «Р-60», а також ракетний корабель на повітряній подушці «Самум». На різних етапах навчання корабельні і берегові з’єднання, авіація флоту виконували комплекс ракетних, артилерійських стрільб, нанесення ракетно-бомбових ударів по морських, берегових і повітряних цілях.

Кораблі в складі однорідних і різнорідних тактичних груп вийшли в морські полігони бойової підготовки для виконання практичних дій. В ході першого етапу навчання екіпажі здійснили постановку і подолання мінних загороджень і виконали комплекс протичовнових завдань. Кораблі протимінної оборони «Володимир Ємельянов» та «Іван Антонов» провели розвідувальний пошук і знищення ділянки мінного загородження контактними і неконтактними тралами, після чого морські тральщики «Валентин Пікуль» та «Віце-адмірал Захар’їн» здійснили проводку надводних кораблів і підводного човна за тралами з форсуванням умовного мінного поля. На виході з району мінної небезпеки екіпажі кораблів тральної групи провели артилерійську стрільбу по макетах плаваючих мін.

Варто додати, що паралельно на СКШН задіяли й більше 30 екіпажів надводних кораблів Каспійської флотилії ВМФ РФ, які розгорнули в тактичні групи в морських полігонах. У морській фазі навчань залучалося до 4-х корабельних тактичних груп. Для проведення заходів бойової підготовки РФ зарезервувала в акваторіях Чорного та Азовського морів 22 морські райони, які фактично заблокували підходи до Кримського півострова з усіх морських напрямків.

Відомо, що під час СКШН Росія перекрила всі морські і повітряні підходи до Криму, створивши, як влучно зазначали наші колеги, своєрідну морську блокадну лінію, фактично відпрацював організацію морської блокади, що ніяк не відповідає легенді СКШН про «локалізацію терористів».

В рамках СКШН корабельна пошуково-ударна група в складі малих протичовнових кораблів ЧФ «Муромець», «Суздалец», «Касимов» та «Єйськ» відпрацювала завдання з пошуку та знищення підводного човна умовного супротивника комбінованим способом з постановкою мін та застосуванням протичовнової зброї. Завершився епізод двостороннім вченням за участю екіпажу підводного човна «Колпіно», яка атакувала кораблі групи, а екіпажі малих протичовнових кораблів виконали торпедні стрільби з метою знищення субмарини умовного противника. Пошук підводного човна кораблі проводили у взаємодії з парою літаків-амфібій Бе-12 та парою протичовнових вертольотів Ка-27ПЛ зі складу морської авіації та протиповітряної оборони ЧФ.

Морська авіація ЧФ в акваторії Чорного моря відпрацювала доставку боєприпасів і продовольства на бойові кораблі, які здійснюють перехід морем і стоять на якорі. Зокрема, екіпаж патрульного корабля «Василь Биков» спільно з льотчиками відпрацював прийом-передачу вантажів в море. На початковому етапі навчання екіпаж вертольоту Ка-27ПС виконав обліт корабля, завіс над вертолітним майданчиком та за допомогою лебідки прийняв вантаж. Потім льотчики відпрацювали транспортування вантажу на зовнішній підвісці та його доставку на корабель безпосадочним способом.

В акваторії Чорного моря сили ЧФ здійснили підготовку висадки морського десанту в районі Вітязевський коси Таманського півострову. Літаки морської авіації Су-34 і загін кораблів вогневої підтримки завдали поразки об’єктів протидесантної оборони противника. Корабельна тральна група ЧФ РФ в складі мінних тральщиків «Ковровец», «Віце-адмірал Захар’їн» і «Валентин Пікуль», базових тральщиків «Цезар Кунников» і «Ямал» здійснила проводку десантного загону через мінні загородження.

Також підводний човен ЧФ «Колпіно» виконав пуск ракети з комплексу «Калібр» з підводного положення по береговій мішені на полігоні бойової підготовки. Ракету застосували по складній траєкторії на відстань близько 100 морських миль. Візуальні засоби спостереження (безпілотні літальні апарати) фіксували її влучення в ціль. 

У повітряній компоненті для забезпечення проведення навчань, 20 вересня на аеродром у Таганрозі з аеродрому Іваново прибув літак дальнього радіолокаційного виявлення та наведення А-50У. З 21 вересня 2020 року росіянами відпрацьовувалося ураження об’єктів умовного противника із залученням літаків Су-30СМ та Су-34 оперативно-тактичної авіації Південного та Західного округів, а також дальніх бомбардувальників Ту-22М3 Повітряно-космічних сил ЗС РФ. Управління діями авіації здійснювалось із застосуванням зазначеного літака А-50У та літака-розвідника Іл-20М.

В рамках основного епізоду СКШН «Кавказ-2020» масований авіаційний удар по техніці та живій силі умовного противника на полігоні «Капустін Яр» завдавали 78 літаків дальньої та оперативно-тактичної авіації, зокрема, Ту-22М3, бомбардувальники Су-34 і Су-24, штурмовики Су-25, винищувачі Су-30, Су-27 і літаки-розвідники Су-24МР.

Штурмовики Су-25СМ3 зі складу змішаного авіаційного з’єднання Південного військового округу (ВО), який дислокується в Краснодарському краї, знищували аеродром «умовного противника». За задумом навчання екіпажі Су-25СМ3 в складі ланок подолали систему протиповітряної оборони умовного противника. При зближенні з цілями льотчики виконали пуски керованих ракет, провели стрільби з авіаційних гармат і скинули коректовувані авіабомби по об’єктах інфраструктури умовного аеродрому противника. Для виконання навчально-бойового завдання було задіяне близько 10 штурмовиків Су-25СМ3.

Екіпажі військово-транспортної авіації Повітряно-космічних сил ЗС РФ було перебазовано на оперативні аеродроми. Перельоти здійснювалися з аеродромів постійної дислокації в Тверській, Псковській, Оренбурзької, Ульяновської, Ростовській областях. Усього перебазували близько 60 літаків Іл-76 ВТА. В ході перельотів льотний склад подолав до 2 тисяч кілометрів.

На СКШН росіяне задіяли понад 30 вертольотів Мі-8АМТШ, Мі-28Н, Мі-35, Ка-52 та Мі-26 армійської авіації Південного військового округу (ВО) ЗС РФ. Армійська авіація забезпечувала перекидання і висадку десанту, прикриття наступу військ, доставку вантажів, наносити вогневий удар по бойових порядках умовного противника. 20 ударних вертольотів Мі-28 та К-52 штурмової авіації угруповання армійської авіації завдавали ракетного удару практичними діями на полігоні «Капустін Яр» по мішенях, які імітували броньовану техніку та живу силу умовного противника, застосувавши 80-міліметрові некеровані авіаційні ракети і стрілецько-гарматне озброєння.

У розіграшах тактичних епізодів росіянами було задіяне більше 20 транспортно-бойових вертольотів Мі-8АМТШ, які виконали завдання з перекидання до місць виконання завдань тактичний повітряний десант. В польотах на бойове застосування усього задіяли понад 40 одиниць авіаційної техніки 4-ї армії військово-повітряних сил та протиповітряної оборони Південного ВО ЗС РФ, чиї екіпажі забезпечили дії військових підрозділів тактичного повітряного десанту на загальновійськових полігонах Північного Кавказу, на військових базах в Закавказзі, в Волгоградської, Астраханській областях і на Кубані.

Екіпажі оперативно-тактичної та армійської авіації завдали масованих авіаційних ударів на полігонах «Копанський» та «Арзгірський». Панування у повітрі забезпечували літаки Су-27 винищувальної авіації, Су-24м бомбардувальної авіації, Су-25 штурмової авіації, вертольоти Мі-28Н та Ка-52 армійської авіації ЗС РФ з аеродромів в окупованому Криму, Краснодарському і Ставропольскому краях, Ростовської та Волгоградської областях.

Льотний склад виконав практичне застосування ракетного, бомбового і стрілецького озброєння, а екіпажі винищувачів також відпрацювали завдання по прориву системи умовного противника. При цьому екіпажі вертольотів виконали пуски керованих протитанкових ракет на відстань у кілька кілометрів від цілей через природні укриття місцевості, а також стрільбу з гармати і пуски некерованих ракет з складних видів маневру, в тому чилі з бойового розвороту і пікірування.

Дивізіони зенітних ракетних систем і комплексів зазначеної 4-ї армії та загальновійськових об’єднань Південного ВО забезпечили протиповітряну оборону військ і сил. Більше 10 дивізіонів систем С-400, С-300, «Панцир-С» зі складу дивізій 4-ї армії Південного ВО виконали марші на позиції, здійснили розгортання та несли бойове чергування в нових позиційних районах. Крім того, захист сил загальновійськових об’єднань від ударів повітряного противника забезпечували комплекси військової протиповітряної оборони Бук-М2, Бук-М3 та ТОР-М.

При відпрацюванні сухопутної компоненти на СКШН «Кавказ-2020» росіянами створювалася багаторівнева система розвідки. Повітряне угруповання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) «Орлан-10», «Тахіон», «Форпост» безперервно вело повітряну розвідку для виявлення та знищення сил і засобів умовного противника.

Діючи в зв’язці з комплексом розвідки управління і зв’язку «Стрілець», оснащеним супутниковою системою навігації ГЛОНАСС, російські БПЛА мали забезпечувати ідентифікацію виявлених об’єктів, обчислення їх координат, цілевказання та підготовку даних для ефективного застосування озброєння. «Стрілець» дозволяє мобільним елементам розвідки, оснащеним системою розпізнавання «свій-чужий», залучатися до обміну з усіма засобами розвідки, радіолокаційними станціями та приладами прицілювання. На тактичному рівні діяв оптико-електронний комплекс «Іронія», що є на озброєнні з’єднання спецназу Південного ВО ЗС РФ, його застосування дозволяє цілодобово і в будь-яку погоду вести візуальну розвідку і передавати координати вогневих засобів для знищення озброєння, військової техніки та об’єктів умовного противника.

Для забезпечення практичних дій угруповання військ росіяне застосували  близько 50 комплексів з БПЛА «Тахіон», «Застава», «Орлан-10», «Форпост», які передавали дані на пункти управління угруповань військ. Розрахунки БПЛА забезпечували ведення розвідки, ретрансляції зв’язку, оцінки радіаційної, хімічної та біологічної обстановки в загальновійськовому бою. Артилеристи теж використовували інформацію, отриману з БПЛА. За їх допомогою визначали координати цілей з подальшою передачею даних на пункти управління вогнем артилерійських підрозділів, а також контролювали результати ураження цілей.

Розвідувальні підрозділи мотострілецького з’єднання та десантно-штурмової бригади повітрянодесантних військ росіян на полігоні «Прудбой» відпрацювали тактику рейдових дій по пошуку і знищення умовних диверсійних груп незаконних збройних формувань. За легендою СКШН «умовні диверсанти» були виявлені за допомогою сучасних засобів розвідки та  безпілотних літальних апаратів. Після отримання інформації в район виявлення були спрямовані розвідувальні підрозділи Південного ВО, а також підрозділи мотострілецького з’єднання на бойових машинах піхоти БМП-3 і танків Т-90А.

З’єднання повітрянодесантних військ росіян на період проведення СКШН «Кавказ-2020» були передані в оперативне підпорядкування командувача військами Південного ВО. Загалом в СКШН «Кавказ-2020» задіяли близько 3,5 тис. десантників та до тисячі одиниць військової і спеціальної техніки повітрянодесантних військ ЗС РФ. Військовослужбовці Ульяновського та Камишинського окремих з’єднань повітрянодесантних військ виконували практичні вправи у складі підрозділів з’єднання таких військ «нового типу».

В рамках тактичного епізоду десантники ЗС РФ відпрацювали десантно-штурмові дії і безпарашутне десантування особового складу з використанням канатів і спускових пристроїв з вертольотів армійської авіації, а також посадочним способом. Тренування здійснювалося з перекиданням вертольотами армійської авіації Мі-26 і Мі-8АМТШ двох батарей гаубиць Д-30, автомобілів «Ескадрон», оснащених 120-мм мінометами «Сани», АГС-17, крупнокаліберними кулеметами «Корд», а також автомобілів-баггі та УАЗ «Пікап», оснащених кулеметами «Печеніг».

На полігоні «Капустін Яр» росіянами було вперше проведено десантування парашутним способом з п’яти літаків військово-транспортної авіації Іл-76МД (перебазованих на навчання з аеродрому «Таганрог») парашутно-десантної роти в складі 10 бойових машин десанту БМД-4М, які вперше підготовлені до десантування виключно штатними екіпажами, які в ході навчання десантувалися з літаків слідом за технікою. Десантування проходило в загальному бойовому порядку з’єднання, із застосуванням новітніх парашутно-безплатформової системи ПБС-950У та багатофункціональних парашутних систем МКС-350, спеціально розроблених для нової бойової техніки десанту.

В рамках СКШН Батальйонна тактична група 4-ї російської військової бази 58-ї загальновійськової армії Південного ВО в «Південній Осетії» знищувала «незаконні збройні формування», застосувавши так званий «Сирійський вал» на полігоні «Дзарцем», що дозволило умовно розгромити угруповання заблокованого противника. Навчання проходили разом з етапом бойової стрільби близько 300 одиниць військової техніки, зокрема танків Т-72, БМП-2, зенітних гарматно-ракетних комплексів «Тунгуска», зенітно-ракетних комплексів «Стріла», самохідних артилерійських установок «Акація», мінометів «Сани», автоматичних та ручних гранатометів АГС-17 та РПГ-7В. Серед іншого росіянами під час навчань був показаний «новий елемент оперативної побудови» – мобільний ешелон.

Характерно, що в рамках СКШН «Кавказ-2020» в окупованій Феодосії російські війська розгорнули військово-польовий госпіталь для сортування поранених і надання медичної допомоги. За легендою, розгорнутий польовий госпіталь прийняв велику кількість поранених. Військові медики росіян провели їх сортування, надали невідкладну медичну допомогу та організували відправку до медичних установ для проходження подальшого лікування.

 На сортувальному майданчику приймального відділення російські військові медики відсортували «травмованих» за видами необхідної допомоги і досліджень і направили їх на діагностику, у перев’язувальну або в операційну. У польовому госпіталі працювала мобільна лабораторія з досліджень на CОVID-19. Умови роботи госпіталю були «максимально наближені до бойових». При цьому в окупованому Криму в рамках підготовчих заходів з медичного забезпечення, ще до СКШН «Кавказ-2020» у Феодосії розгорнули обсерватор, а в одному з кримських портів був організований санітарний пункт з перевалки інфекційних хворих в госпіталь.

Підрозділи радіоелектронної боротьби ЗС РФ розгорнули рухомі пункти управління та здійснювали захист радіоканалів від масованого впливу придушення радіочастот умовного противника, тим самим забезпечивши безперервне управління військами. Зв’язківці ЗС РФ перемістили польові вузли зв’язку і виконали маскування для укриття станцій супутникового зв’язку, командно-штабних машин, антен і кабельних ліній зв’язку з урахуванням умов місцевості. Застосування комплексів «Борисоглєбськ-2» дозволило російським військам подавити сигнали управління БПЛА умовного противника та запобігти проведенню ними оптичної та електронної повітряної розвідки.

Зважаючи на наведене ми погоджуємося й з висновком, який  наводив представник Міноборони України Вадим Скібіцький. Він вказує, що РФ фактично приховала справжню мету широкомасштабних військових навчань «Кавказ-2020», а під приводом проведення військових навчань обмежила економічну діяльність України в Чорному морі та Керченській протоці. Зазначене, що мілітаризацією Криму і Чорноморського регіону РФ безпосередньо впливає на переміщення товарів та вільне судноплавство, що завдає реальної шкоди економіці України.

Навіть з аналізу тактичних епізодів, які відбулися на території Криму, в Південному військовому окрузі, на полігонах «Ашулук» та «Капустин Яр» стає зрозумілим, що під час СКШН «Кавказ-2020» проводились різного роду операції, як от повітряно-десантні, морські десантні, наступальні, контрнаступальні. Це ті операції, які притаманні застосуванню угруповань військ за єдиним стратегічним задумом, а не просто якихось окремих частин і з’єднань, в боротьбі з терористичною загрозою. Отже СКШН мали прямою метою підготовку російської армії до широкомасштабних військових дій в регіоні навчань, до якого входив й окупований Кримський півострів.