Традиційне «осіннє загострення» козацької тематики у Росії почалося із святкування «дня козацтва» першого вересня та за місяць віддзеркалилося у низці пропагандистських посилів. Це й чергове засідання постійної комісії взаємодії із засобами масової інформації Ради при Президентові РФ у справах козацтва, із програмою «козацтва у соціальних мережах», й обговорення пропозицій депутатів Приморського краю з відновлення в Росії національності «козак». На початку вересня у Новочеркаську мали відбутися святкові заходи, присвячені «450-річчю служіння козаків російській державі», однак через пандемію коронавірусу ці урочистості були перенесені.

Експерти «АРК» та інші дослідники вже писали про роль так званих «кримських козаків», насамперед завезених росіянами з власної території, в окупації півострову. Але наразі заходи окупантів із «остаточного вирішення козацького питання Криму» нагадують трагікомедію. Адже 18 січня 2020 року підконтрольні спецслужбам агресора «козаки Криму та Севастополя» об’єдналися в «єдине Чорноморське козацьке військо», про що повідомила прес-служба «глави Республіки Крим». Сам Сергій Аксьонов тоді заявляв, що «Чорноморське козацьке товариство», звісно, вдалося створити «виключно завдяки рішенню Володимира Путіна».

Водночас кримський гаутляйтер дякував за дозвіл мати на півострові власне «ряджене військо» й отаману Всеросійського козачого товариства Миколі Долуді. Також заявлялося про формування «Кримського козачого кадетського корпусу», а піаритися на козаках почав й новопризначений «керівник» Севастополя Михайло Развожаєв. Зокрема цей «губернатор» пообіцяв, що зробить усе, щоб «Чорноморське козацьке військо було найкращим в країні».

Звісно вкрасти для «кримських козаків» історичну назву Чорноморського козацтва як наступниці Запорізької січі на перший погляд було дуже вдалим історико-пропагандистським кроком російських спецслужб. Але тут окупанти зіткнулися із абсолютно неочікуваною проблемою. Раптово з’ясувалося, що назва «Чорноморське козацьке військо» вже давно є зайнятою козацьким об’єднанням невизнаної «Придністровської Молдовською республіки», яка теж перебуває під російським протекторатом. Мабуть комусь із російських чекістів тридцять років тому припала та сама «геніальна ідея» вкрасти українську козацьку славу, що й нинішнім ляльководам Аксьонова та Развожаєва.

Більш того, віддавати свій «бренд» «козаки Придністров’я» «кримським колегам» не збиралися та 29 січня 2020 року виступили із заявою, яка заслуговує на ознайомлення читачів у повному обсязі, адже нагадує описаний класиками спір «дітей лейтенанта Шмідта» за сфери впливу.

«Військове Правління, Рада Стариков, Рада Отаманів, козаки Чорноморського Козачого Війська, обговоривши інформацію про створення козаками Криму ВКО [військового козачого об’єднання] з найменуванням «Чорноморське козацьке військо», висловлюють своє обурення й протест у зв’язку з присвоєнням історично необґрунтованого найменування ЧКВ, при наявності відродженого в 1991 році ЧКВ на історичному місці – землі Придністров’я, яке було створено з волі Імператриці Катерини II в 1787 році, де козаки – чорноморці билися під керівництвом великих російських полководців Суворова           й Кутузова, отаманів Білого, Чепеги та Головатого.

Відроджене в боях, за незалежність та свободу Придністров’я, ЧКВ з козаками братніх козачих військ Дону, Кубані, Терека, Уралу і Сибіру від Москви до Сахаліну, змогло захистити ціною життів кращих синів козацтва народ Придністровської Молдавської Республіки. Чорноморське козацьке військо Придністров’я будучи спадкоємцем і правонаступником історичного ЧКВ і сьогодні стоїть на захисті інтересів Росії, будучи прикладом вірності протягом 30 років свого існування.

У зв’язку з присвоєнням найменування ЧКВ – ВКО Криму, в порушення всіх вікових історичних традицій, православних заповідей, що зневажили основи козацького братства, ЧКВ вважає, що ця дія завдає непоправної шкоди всьому козачому руху і грає на руку ворогам Росії.

Ми заявляємо про невизнання Чорноморським козацтвом обраного козаками Криму найменування свого товариства «Чорноморське козацьке військо» та припиняємо з ним будь-які стосунки.

ЧКВ звертається до своїх братів козаків усіх козачих військ Росії посприяти у недопущенні розколу козачого руху.

Військовий Отаман Чорноморського козачого війська

генерал-майор І.П. Небейголова».

Варто пояснити читачеві, що тираспольське «Чорноморське козацьке військо» утворювалося ФСБ з прицілом не стільки на Молдову, скільки на Одещину. Тому й згадують нинішні «козаки» запоріжців Чепигу та Головатого, які заселяли землі Причорномор’я. Але наразі інші часи та про «порушення православних заповідей» підопічними кримських фсбшників у Москві мало хто переймається. За парадоксом долі сам «глава Криму» Аксьонов походженням з Молдови, та потрапив в Крим у часи, коли в Тирасполі та Бендерах райвідділи КДБ вже плідно обіймалися рядженням свого негласного апарату у бекеші «козаків-чорноморців». Мабуть десятиріччя бандитизму в «Сейлемі» повністю заслонили «главі Криму» ті спогади, тому про дублювання назв «козацьких проектів» колишній таємний інформатор чекістів вчасно не згадав й кураторів у цьому слизькому питанні не поправив.

А далі вже було пізно. Адже оскільки «помилкових рішень Президента РФ не буває», тепер утворене за «найвищим велінням» кримське «Чорноморське козацьке військо» перейменовувати вже ніхто не стане. Воно стало невід’ємною часткою пропагандистської роботи окупантів із населенням півострову, механізмом схиляння до співпраці та засобом заохочення колаборантів. Прикладом 26 вересня 2020 року в місті Карасубазарі на «станичному подвір’ї» «Станиця Білогірська» пройшла чергова «Рада Отаманів Кримського окружного козачого товариства» «Чорноморського козачого війська». Перед початком роботи «Ради», «в урочистій обстановці» «Отаман Чорноморського козачого війська» Антон Сироткін на підставі «розпорядження Голови Республіки Крим» № 165-рг від 08 квітня 2020 року нагородив «ювілейними медалями Республіки Крим» «В ознаменування п’ятої річниці возз’єднання Криму з Росією» тридцять «козаків». Ще п’ятнадцять «козаків» отримали «відзнаку Глави Республіки Крим» «За захист Криму». Отже для «кримських козаків» стає традиційною загальна для російських імперських традицій карнавальна тяга до само нагородження всілякими «відзнаками», насамперед «ювілейними».

Варто додати, що «медалі» окупанти масово роздають «козакам» буквально за згоду «посидіти дві години на зібранні» не від доброго життя. Бо севастопольський «губернатор» Развозжаєв вже заявив про те, що «кримських козаків» «понад п’ять тисяч», яких по факту на півострові звісно немає. Навіть на «круг» нового «козачого війська» для фотосесії масово привозили кубанських козаків.

Але згідно федерального закону РФ для створення окремого козацького війська має бути мінімум п’ять тисяч козаків, тому про цю фіктивну цифру «губернатор» звісно казав не випадково. Бо тепер можна відписуватися до Москви, що приписи ФСБ із розгортання парамілітарних сил виконане, йде «робота за федеральною програмою», створюється «реєстр козацтва». Але фактично за шість років окупації «відділ з питань козацтва» при окупаційній «Раді міністрів Республіки Крим» видав насправді лише один випуск «козачої» газети та відкрив ряд «спеціальних» класів в школах. Утім «козачі» ці класи тільки на папері, по факту вони нічим не відрізняються від усіх інших, де панують абсолютно однакові правила, й навіть для таких «дозволених та доцільних» меншин, як «кримські козаки» жодних виключень у окупантів немає.

Втім, заради об’єктивності варто зазначити, що у минулому році «козаки» допомагали охороняти комунікації при прокладанні газопроводу в селище Сонячне під Севастополем, а у поточному їх залучили до «надважливої справи» – боротьби з несанкціонованим скиданням сміття у місті. «Козакам» було доручено «поставити намет» в районі Кілен-балки та передавати по рації, який сміттєвоз приїхав і що скидає. Такі ось надважливі завдання виконують, мовою їх придністровських колег, кримські «святотатці» та «порушники конвенції».

Але кримські та севастопольські «менеджери» не були б собою якщо би не поставили козацьке питання собі «у дебет». Вже очевидно, що на «козаках-чорноморцях» колаборанти за опрацьованою в останні роки звичкою миттєво організували розпил «бюджетних коштів», частково повісив на «публічні фонди» фінансування «війська». Зокрема на створене в листопаді 2019 року «Всеросійське козацьке товариство» у 2020 році з федерального бюджету надається 62,8 мільйона рублів субсидій, а на 2021 рік їм планують видати вже 69,7 мільйони. До «товариства» увійшли одинадцять військових козацьких товариств, а на початку 2020 року у його склад додалося й кримське «Чорноморське козаче військо». Така ситуація пояснює обурення «придністровських козаків», адже вони гроші напряму з федерального бюджету не отримують та підживлюються виключно з рук місцевих структур російських спецслужб.

Втім власне федеральні «козачі» кошти не є вирішальними у «дерибані на козаках», що панує в Криму, адже їх явно не вистачає для апетитів клану Аксьонова та й севастопольської номенклатури. Для порівняння, лише за дещо подібною програмою підтримки «ополченців Криму» лише у «Республіці Крим» щорічно розкрадається «під нуль» 220 мільйонів рублів. Тому й на «козачі справи» гроші, крім «федеральних копійок», додатково «освоюють» із регіональних бюджетів. Прикладом тільки у Севастополі на «оплату охоронних послуг» козакам у 2020 році виділили 14,5 мільйонів рублів, а на форму й «геральдичну атрибутику» «козаки» отримують 750 тисяч рублів. Отже, як й багато інших напрямів управлінської роботи окупантів, «окозачування» Криму стало і засобом мілітаризації півострову, і знаряддям збагачення верхівки російської адміністрації за рахунок розкрадань «козацьких бюджетів».

1. http://kazak-center.ru/news/o_prodvizhenii_temy_kazachestva_v_socsetjakh_filmakh_i_proektakh_po_kazachej_tematike/2020-09-16-4019

2. https://www.stv92.ru/novosti/gorodskie-novosti/kazaki-sevastopolya-i-kryma-ofitsialno-obedinilis-v-chernomorskoe-kazache-voysko/

3. https://fedpress.ru/article/2426614