5 жовтня 2020 року російське «РІА Новості» розповсюдило заяву «депутата Держради Республіки Крим» Миколи Волкова про плани майбутнього захоплення України агресором, й саме тоді нібито «Україна і Крим будуть разом». Черговий сплеск антиукраїнських заяв кримських колаборантів, що розкручуються в Росії, сам по собі симптоматичний й нагадує сеанс відчайдушного самогіпнозу. У той же час дані типові висловлювання пропаганди до осені 2020 року в РФ вже випали з офіційного порядку денного й деградували до рівня спікерів-маргіналів. Для розуміння цього феномена варто вивчити власне біографію коллаборанта Волкова.

Історія пана Волкова характерна в світлі використаних окупантами у ролі «кримської влади» бандитів злочинного угруповання «Сейлем». На півострові багато хто знає, що «місце при дворі» Микола Волков отримав в якості улюбленого бармена дружини «глави Криму» Олени Аксьонової, працюючи в «сімейному» ресторані «Сейлема» в Сімферополі.

Ми не будемо тут вказувати на деталі відносин сімферопольського хлопчини з власне Аксьоновими, але відзначимо лише, що на тлі такого «старту біографії» нинішнього «геополітика» навіть Наталія Поклонська, яка вчилася праву в євпаторійських саунах виглядає більш авторитетною фігурою, хоча б – як зірка популярних японських аніме-коміксів, що відбулася.

За «відданість родині» Аксьонових Волкова підтягнули в сепаратистську організацію Аксьонова «Російська громада», а потім його навіть включили у «Залізничну районну раду міста Сімферополя VI скликання» [1]. Далі Волков під прикриттям посади інспектора комунального «Феодосійського управління автотранспортом» почав представляти «Російську общину» в Феодосії. Навесні 2014 року, як й інші «сейлемскі», під керівництвом російських спецслужб Волков брав активну участь у поваленні конституційного ладу України та сприянні окупантам.

Примітно, що Олена Аксьонова не забула улюбленого бармена й після початку окупації влаштувала Волкова «депутатом міськради Феодосії», а потім й «замдиректора» в структуру «Ранок», що керувала феодосійськими ринками. Як розповідають феодосійці, цей протеже «кримської губернаторші» сповна нагріб з годівниці обкладених оброком міських ринків та навіть отримав неформальний титул «смотрящого за Феодосією від Аксьонових» [2]. З тих пір Микола Волков чомусь до місця й не до місця періодично публічно заявляє, що він не бере хабарів.

Насправді ж «сейлемской бармен» в окупації встиг непогано заробити на усуненні неугодних клану Аксьонових Світлани Гевчук, «голови міськради» Феодосії за квотою Константинова, а також «глави адміністрації» Феодосії Сергія Хомича [3], на закулісних інтригах проти людей Константинова й навіть на «корпоративному шпигунстві» всередині кримського осередку «ЛДПР» в інтересах людей Аксьонова у кримській «Єдиної Росії». Не соромився Микола Волков й брати публічну роль «рішали від родини глави Криму» [4].

Згодом Волкова допустили до більш складної роботи – згладжування масового обурення феодосийцев проти насправді узгодженого Аксьоновим, Константиновим і Нахлупіним будівництва в Феодосії цементного терміналу. Микола Волков зумів обставити ситуацію так, що це нібито Аксьонов «вник, усвідомив» й «зупинив небезпечний проект будівництва» терміналу.

За складні доручення Миколу підвищили з «депутатів міськради» Феодосії в «депутати Держради Республіки», де він працював над виконанням доручень Євгенії Добрині, рідної сестри Олени Аксьонової (Добрині), із розкрадання земель та активів Криму. Зокрема Волков активно просував ідею передачі набережної Коктебеля у «власність Республіки Крим» (тобто родини Аксьонових) та вигнання звідти всіх підприємців разом з їх «шалманами».

Втім на той час люди «чомусь» стали писати на парканах Феодосії «Титаренко та Волков – злодії та шахраї!» [5]. Щоб відвернути увагу від масового негативу свого «депутатства», Волков у кращих традиціях «русского мира» роздмухав скандал навколо появи в Феодосії плакатів до 9 травня з зображенням солдатів гітлерівської армії та просив ФСБ знайти «винних у цьому українських диверсантів» [6].

Влітку 2019 року з метою залучення хоч якогось інтересу до нелегітимних «виборів» в «Держраду Криму», Микола Волков спеціально не здав в термін документи в «виборчком», після чого окупанти заявили, що партія ЛДПР не допущена до «виборів» в Криму [ 7]. Потім, «після втручання Жириновського», ЛДПР допустили до «виборів» [8] та Волков знову став «кандидатом в депутати Держради». Цей штучний скандал не допоміг, й рекордно низькою за п’ять років «явкою», яку навіть неможливо стало фальсифікувати, Крим сказав «ні» російській колоніальній політиці, мовчазно, «ногами» проголосував за деокупацію.

Сам Микола Волков за підсумками таких «виборів» отримав «годівницю» у вигляді участі в «комітеті з охорони архітектури та культурної спадщини». Це дозволило «сейлемскому бармену» торгувати статусами «охоронюваних зон», заробляти на забудовниках, а також мати частку з тотального розкрадання федеральних грошей під кодовою назвою «реставрація замку Ластівчине гніздо» в Ялті.

Втім, як кажуть феодосійці, навіть з грошима особистісно Волков залишився глибоко нещасливим, та загравшись в «придворного блазня» Аксьонових, він перетворився у психічно хвору людину. Не дивно, що «віддушиною» для Волкова в останні роки стали його масові висловлювання щодо «поточної ситуації» «світової геополіткі».

Та вкрай характерно, що інших спікерів з «кримського питання» у російської пропаганди сьогодні вже немає.

Євген Гайворонський

Ялта-Київ

1. https://simferopol.bezformata.com/listnews/izbiratelnoj-komissii-respubliki-krim/22321847/э

2. https://www.facebook.com/groups/doskapozor/permalink/2045941115725484/

3. https://primechaniya.ru/sevastopol/stati/budesh-znat-kak-zhivet-znat

4. https://primechaniya.ru/sevastopol/novosti/pobedila_druzhba-_semya_aksenovyh_prodavila_kandidaturu_zammera_feodosii

5. https://gorod24.online/feodosiya/news/68242-titarenko_i_volkov__voryi_i_moshenniki.html

6. https://sevastopol.su/news/fsb-gotova-proverit-informaciyu-o-skandale-v-feodosii

7. https://www.kommersant.ru/doc/4033673

8. https://sevastopol.su/news/zhirinovskomu-razreshili-vesti-ldpr-na-vybory-v-gossovet-kryma