За повідомленнями підконтрольний окупаційній владі інформаційних ресурсів Севастополя розгортається конфлікт між «директором» «Військово-історичного музею фортифікаційних споруд» у Балаклаві Юрієм Тарарієвим та його підлеглими. Музейні працівники серед іншого організували влітку 2020 року звернення до Генерального прокурора РФ Ігоря Краснова від московського депутата Державної Думи В’ячеслава Лисакова. У скарзі йшлося про те, що установа у Балаклаві, захоплена з 2014 року Міноборони РФ, працює без «ліцензії», з порушенням правил пожежної безпеки та санітарно-епідеміологічних вимог, та навіть є джерелом радіоактивного забруднення морської акваторії.

Цей медіа конфлікт набрав обертів після того, як Юрій Тарарієв пообіцяв подати в «суд» на свого підлеглого, який, на його думку, поширив наклепницьку інформацію, яка могла призвести до закриття установи. Подія отримала назву «радіоактивно-наклепницького скандалу» та жваво обговорюється у коментарях. Додамо, що Балаклавський підземний музейний комплекс складається з колишніх секретних військових споруд періоду холодної війни, а саме з морського судноплавного каналу, виробничих приміщень об’єкту К-825 та ядерного арсеналу колишньої 820 ремонтно-технічної бази радянського Військово-Морського Флоту.

У цих умовах реакцією на депутатське звернення В’ячеслава Лисакова стали перевірки «військової прокуратури», пожежників та низки інших структур окупаційної влади. Перевірками було здійснене «відкриття», за яким у Балаклавському підземному музейному комплексі з часів його розбудови як радянської військово-морської бази відсутні …водопостачання та каналізація. Водночас інспектори заперечують факт радіоактивного забруднення акваторії.

Наразі балаклавський музей фортифікаційних споруд окупанти вважають підрозділом Чорноморського флоту, тому зобов’язань і повноважень у нього менше, ніж у «федеральної державної бюджетної установи», пояснює Юрій Тарарієв. При цьому відомо, що в окупантів визріло рішення зробити балаклавський комплекс, разом з музеєм Чорноморського флоту у Севастополі «філіями» російського Центрального військово-морського музею у Санкт-Петербурзі. Це нібито наддасть установі більше «повноважень» та одночасно «омине санкції, які перешкоджають подальшому розвитку».

Наразі «директор» Тарарієв категорично заперечує звинувачення підлеглих у радіоактивному забрудненні та скиданні неочищених відходів в акваторії. Також «керівництво музею» не коментує той факт, що ними було продано сорок тисяч «пільгових квитків» із реальною вартістю входу у комплекс в 800 рублів, з яких навіть без «пільг» з кожного відвідувача 300 рублів отримує на руки такий собі «човняр». Найцікавіше, що в деяких коментарях на підтримку «директора» повідомляється, що роздмухування цього скандалу через москвича В’ячеслава Лисакова є «рукою України».