Через пересохлі водосховища, а також безгосподарність окупаційної влади, населення Криму все більше відчуває на собі проблеми з водопостачанням. Так, з 24 серпня багато регіонів півострова перейшли на погодинний графік подачі води. При чому подібні обмеження не торкнулися бізнесу, а окупаційна влада повністю переклала скорочення споживання на житловий сектор.

Далі, з 23 вересня на подачу води за графіком переходить Алушта. Поки регіон обмежиться зниженням тиску в мережах в нічні години, але є «перспектива» переходу за прикладом Сімферополя на 10 кубові бочки.

Разом з тим, жителям 45 висотних будинків вище 5-го поверху вода не піднімається зовсім. «Місцева влада» замість реального результативного підходу до проблеми вирішила змонтувати накопичувальні ємності в підвалах таких будинків, щоб доставляти воду на верхні поверхи було не так важко.

Тим часом, через аварію на магістральній трубі без води вихідні дні провів мікрорайон Ковильна і Белла Куна. У діалізний центр «Крим», куди тепер звозять всіх, хто страждає на ниркову недостатність, воду довелося підвозити автоцистернами.

Далі більше, вже кілька днів йде промивка мереж на вулицях Донська і Громадська після попадання до водоводу каналізаційних стоків.

Без води також залишилися і найближчі до Сімферополя селища, де центральне водопостачання прив’язане до столичних магістралей. Через низький тиск в мережах до передмістя вода просто не доходить, і так звана «районна адміністрація» вирішила встановити ємності.

З ємностями у «вмілих комунальників» проявилися й інші проблеми – розрахунки не збігаються з реальним споживанням. За місяць використання так і не вдалося вирахувати потрібний обсяг води. Десь вода через високу температуру починає цвісти і псуватися, а десь бочка спустошується через кілька годин після підвезення. Ось і доводиться тримати орієнтир на дзвінки від жителів в аварійні служби.

Навіть в таких дрібницях, як регулярна промивка бочок від осаду, проявляється безгосподарність і безвідповідальність окупантів.