Наша Асоціація багаторазово писала про системну деструктивну діяльність російських спецслужб у Болгарії, зокрема через підконтрольні Кремлю політичні структури та про злочинні спроби агресора використати цю балканську країну для власного протиправного «кримського порядку денного».
Зокрема ми повідомляли про відповідне минуле та контроверсійні зв’язки та заяви болгарського президента Румена Радева.

Крім того нами було спрямоване низку звернень до влади Болгарії, Європейської комісії та інших уповноважених структур щодо протиправних відвідань окремими болгарськими муніципальними «чиновниками» окупованого Криму та залучення болгарського бізнесу до «співробітництва з Кримом», зокрема із пропагандистською метою. 

Водночас за останні місяці у Болгарії наросла парламентська криза, прямо пов’язана із російською агресією. Зокрема з березня згаданий президент Радев, який, за словами європейської преси, «не приховує своє русофільство», вчиняв послідовні кроки, щоб зупинити болгарську допомогу Україні та задовольнити вимоги «Газпрому» про оплату газу в рублях.

Водночас через відсутність у президента Радєва відповідних повноважень, його заяви та заклики не зупинили про-європейську політику болгарського уряду, очолюваного Кирилом Петковим. Після цього у Болгарії відбулася політична криза, формально зумовлена відкликанням з уряду міністрів від популістської партії Слави Трифонова «Є такий народ», яка могла призвести до усунення Петкова від влади.

Болгарський прем’єр публічно звинуватив у кризі російського посла в Болгарії Елеонору Мітрофанову, згаданого Трифонова, лідера проросійської партії «ГЕРБ» Бойко Борисова та олігарха Деляна Пеєвскі, що перебуває під санкціями США. Після цього уряд Болгарії оголосив про рішення вислати з країни 70 російських «дипломатів та співробітників дипломатичних представництв», що знов-таки викликало істерію з боку партії «ГЕРБ» та чергові контроверсійні заяви президента Радева.

У наступному росія вдалася до прямого шантажу та погроз щодо Болгарії та наразі агресор обіцяє, у випадку незмінності болгарських вимог щодо дипломатів, припинити роботу російського посольства у Софії та відповідно болгарського у Москві.

Водночас варто спрогнозувати що за умов такого припинення відносин та поступового приєднання Болгарії до нафтового та газового ембарго Європейського Союзу вплив «проросійських кіл» у цій країні буде слабшати, зокрема й у «кримському вимірі».

Крім того послідовні невдачі російського Чорноморського флоту у агресії проти України, яскравим прикладом яких стала втрата окупантами контролю над островом Зміїіний, також позбавляють згадані «проросійські кола» традиційних аргументів про нібито російську «непереможність» у регіоні.

Втім найближчим часом варто очікувати істотних провокацій росіян проти про-європейських політиків Болгарії, а також злочинних діянь російських спецслужб проти важливих болгарських інфраструктурних об’єктів а також торговельних і державних суден цієї країни Європейського Союзу у якості своєрідної злочинної «помсти» Кремля.