Наша Асоціація неодноразово повідомляла про те що російські загарбники пробують запровадити на окупованих територіях материкової України власну «банківську та фінансову систему».

Вказувалося, що, крім оголошення про злочинне запровадження на цих українських територіях так званої «рубльової зони», окупанти заявили про протиправне «заходження» на ці українські території так званого «Міжнародного розрахункового банку». Таку саме «фінансову модель» із тим самим «банком» окупанти раніше, у 2018 році, запровадили у окупованих районах Донецької та Луганської областей.

Асоціація повідомляла, що «Міжнародний розрахунковий банк» є цілком фейковим, адже колись він був зареєстрованим у росії, та після заведення його структур на окуповані території України з весни 2019 року, очевидно для уникнення санкцій для себе російський Центробанк «позбавив його ліцензії».

Тому цей банк був «перереєстрованим» з квартири у московських Щербинках у окупований росіянами грузинській Цхінвалі, у фейкову «юрисдикцію Південної Осетії». У середині травня 2022 року російські окупанти відкрили у захопленому ними приміщенні «Ощадбанку» в Мелітополі на вулиці Героїв України, 20 «відділення» зазначеного «Міжнародного розрахункового банку».

Примітно, що російські загарбники не тільки змушують підприємців окупованої території «відкривати рубльові рахунки» у зазначеному «банку», але й вимагають отримувати для цього «пакети російського оператору мобільного зв’язку», які наразі пробують масово поширювати серед населення.

Наша Асоціація уважно відстежила позицію влади Грузії щодо діяльності «Міжнародного розрахункового банку» на окупованій території цієї держави та не знайшла у відкритих джерелах жодних повідомлень про санкцій або кримінальне реагування на таку «фінансову активність».

При цьому загальних заяв Тбілісі у цьому вимірі про «невизнання окупаційного режиму» в Цхінвалі недостатньо, адже «Міжнародний розрахунковий банк» з 2019 року став знаряддям російської агресії проти України та засобом вчинення агресором воєнних злочинів, масових порушень прав людини на окупованій території України. Грузія несе за його діяння частину відповідальності згідно міжнародному праву.

Тому наша Асоціація офіційно звернулася до нинішньої влади Грузії із відповідними зверненнями та запитами, відповіді на які не отримала.

Це було очікуване, адже у фінансових виданнях не виключається певний зв’язок найпотужнішого грузинського олігарху Бідзіни Іванішвілі, що фактично контролює нинішню грузинську політичну владу та мав потужну участь у російському фінансовому ринку, із відповідним «банком».

За таких обставин Асоціація була змушена повідомити належним чином дипломатичні інституції європейських країн про нез’ясовану роль нинішньої грузинської влади у діяльності «Міжнародного розрахункового банку».

Наразі маємо повідомлення про реагування демократичних країн Центральної Європи на російську банківську та фінансову агресію, що триває. Наразі влада Румунії вживає активних заходів із виходу власної країни з інших підконтрольних агресорові фінансових установ, а саме Міжнародного банку економічного співробітництва та Міжнародного інвестиційного банку, у яких росія є основним акціонером. Такі дії відмічене й у інших європейських країнах.

Слід пояснити, що ці два банки традиційно використовувалися агресором для реалізації аналогічних завдань, поставлених російськими спецслужбами перед «Міжнародним розрахунковим банком», але – у країнах Центральної Європи. Саме Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія та Угорщина ще з радянських часів були міноритарними акціонерами цих установ, що до 1992 року мали забезпечувати радянську експансію у Раді Економічної Взаємодопомоги. Крім агресора та вказаних європейських держав акціонерами банків є Монголія та В’єтнам.

 Примітно що паралельно із перенесенням «Міжнародного розрахункового банку» в грузинський Цхінвалі Москва запровадила переведення Міжнародного інвестиційного банку в «дружній» Будапешт. Угорська опозиція послідовно називає цю фінансову установу «банком-шпигуном» і зажадала від Угорщини виходу з банку після вторгнення росії в Україну, що уряд Орбана звісно відхилив.  

Водночас агресор постійно заявляє про те що Міжнародний банк економічного співробітництва та Міжнародний інвестиційний банк «створені шляхом укладання міжурядових угод» та що на них не поширюються санкційні обмеження Європейського Союзу.

При цьому, водночас із реєстрацією фейкового «банку» в Цхінвалі та переведенням іншого подібного банку до Будапешту агресор «поширив» функціонал цих структур на пострадянському просторі. У тому самому 2019 році згаданий Міжнародний банк економічного співробітництва уклав Генеральну угоду про фінансування з Білоруським народним банком, «БНБ-Банк», який є емітентом білоруської внутрішньої платіжної системи «Белкарт».

За таких умов не дивує, що кінцевим власником «БНБ-Банк» є комерційний «Банк Грузії» як найбільший комерційний банк цієї країни, діяльність якого без урахування бажань згаданого пана Іванішвілі вбачається фантастичною.

Очевидно європейські країни будуть надалі викривати та реагувати на злочинні діяння російських агресорів в рамках Міжнародного банку економічного співробітництва, Міжнародного інвестиційного банку та «Міжнародного розрахункового банку» та роль у цих міжнародних злочинів грузинських та угорських чиновників та олігархів, які очевидно мають сталі контакти з російськими спецслужбами.