З’являється все більше повідомлень про організоване вивезення росією запасів зерна та інших продуктів харчування з окупованих нею територій України, зокрема Херсонської та Запорізької областей [1, 2, 3].

Такі дії не тільки викликають асоціації з найгіршими злочинами ХХ століття, такими як Голодомор та вивезення нацистськими окупантами українського зерна під час Другої Світової Війни [4], але й є прямим порушенням міжнародних зобов’язань російської федерації та міжнародним злочином, щодо яких повинна настати відповідальність держави і кримінальне покарання конкретних винуватців.

Така відповідальність неодмінно настане. Діяння окупантів вже зараз необхідно оцінювати в перспективі такої відповідальності. Поряд з тим, варто оцінити завдяки яким правовим важелям Україна вже зараз може зірвати плани супротивника.

Питання дослідив експерт АРК Олексій Плотніков, кандидат наук з міжнародного права.

Вивезення продовольства є, в першу чергу, міжнародним протиправним діянням держави росія в порушення елементарних вимог міжнародного гуманітарного права. Відповідно до статті 55 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни, «окупаційна держава зобов’язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами, зокрема постачати необхідні продукти харчування, медичні матеріали та інші припаси, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо. Окупаційна держава може реквізувати харчові та інші запаси…що знаходяться на окупованій території, виключно для потреб окупаційних сил та співробітників адміністрації і лише враховуючи потреби громадянського населення…окупаційна держава повинна вжити заходів для забезпечення справедливої компенсації будь-якої реквізиції» [5].

Додатковий протокол І до Женевських конвенцій у статті 54 забороняє вдаватися до голоду серед цивільного населення як методу ведення війни та уточнює, що «заборонено піддавати нападу або знищувати, виводити або доводити до непридатності об’єкти, необхідні для виживання цивільного населення, такі як запаси продуктів харчування, сільськогосподарські райони, що виробляють продовольство, посіви, худобу…незалежно від мотивів». Дана стаття дозволяє порушувати цю заборону виключно заради підтримки особового складу збройних сил, і виключно якщо це не призведе до голоду серед мирного населення.

Дії росії на окупованій території за своєю метою та характером є явним порушенням цих вимог. За наявними повідомленнями, російська федерація не здійснює жодних зусиль для забезпечення потреб населення окупованої території в продовольстві. Навпаки, є підстави вважати, що голод і страждання цивільного населення застосовуються нею як метод ведення бойових дій, спрямований на знищення волі до спротиву. Наявні численні повідомлення про недопущення гуманітарних вантажів з критично необхідним цивільним особам продовольством та товарами першої необхідності до зони ведення бойових дій [6], що обережно підтверджує ООН [7].

На даний момент неможна точно встановити яким саме чином відбувається вилучення продуктів харчування на окупованій території, однак навіть самі органи влади російської федерації використовують термін «експроприація» [8], тобто примусове відчуження власності. Відсутні відомості про будь-які форми відшкодування вартості вилученого в українських власників продовольства. Таке вилучення майна є порушенням не тільки міжнародного гуманітарного права та права прав людини, але й власної конституції росії, стаття 35 якої гарантує кожному право власності, та що власність може вилучатися лише за судовим рішенням і за умови попередньої справедливої компенсації [9].

По-друге, вивезення продовольства з окупованої території є злочином як за міжнародним кримінальним  правом, так і за кримінальним правом України. За міжнародним кримінальним правом, в залежності від фактичних обставин, такі дії можуть потрапляти під визначення геноциду, злочину проти людяності або воєнного злочину.

В разі, якщо вивезення продовольства призводить до голоду і загибелі людей на окупованій території, то такі дії можна розглядати як геноцид у формі «навмисного створення для будь-якої групи таких життєвих умов, що розраховані на її повне чи часткове знищення», пункт «с» статті 6 Римського Статуту.

Подібні дії можуть потрапляти під визначення такого злочину проти людяності як винищення. За статтею 7 Римського статуту, винищення – це свідоме створення умов життя, зокрема позбавлення доступу до продуктів харчування чи ліків, що розраховані на те, аби знищити частину населення. Його відмінність від геноциду в тому, що винищення не спрямоване проти конкретної групи, і не мотивується бажанням знищити саме певну групу.

Нарешті, в діях окупантів можна побачити ознаки воєнного злочину за восьмою статтею Римського статуту, зокрема «незаконного, безглуздого та великомасштабного знищення та привласнення майна, що не викликане військовою необхідністю» (стаття 8 частина «2iv»), «знищення чи захоплення майна супротивника, за виключенням випадків, коли таке знищення чи захоплення наполегливо диктуються воєнною необхідністю» (стаття 8 частина «2xiii»), «розграбування міста чи населеного пункту, навіть якщо він захоплений штурмом» (стаття 8 частина «2xvi»), «навмисне скоєння дій, що піддають  цивільне населення голоду в якості способу ведення війни шляхом позбавлення його предметів, необхідних для виживання, включаючи навмисне створення перешкод для надання допомоги, як це передбачено в Женевських конвенціях» (стаття 8 частина «2xxv») [10].

Важливо, що хоча Україна не є стороною Римського Статуту та досі не привела своє кримінальне законодавство у відповідність зі Статутом, ці діяння все ж можна кваліфікувати за кримінальним кодексом України – держави, на території якої вони відбуваються. Зокрема, вони можуть вважатися порушенням законів і звичаїв війни (стаття 438 Кримінального кодексу України) або геноцидом (стаття 442 Кримінального кодексу України).

При всій очевидності діяння, ані притягнення до відповідальності російської федерації як держави, ані покарання індивідуальних злочинців, не будуть можливими доки в росії існує нинішній політичний режим, а повалення цього режиму, як уявляється, пов’язане не з правовими, а з політичними і воєнними реаліями. Однак це не означає, що слід зовсім облишити правові засоби. Їх можна і необхідно застосовувати, і на допомогу тут може прийти той факт, що вилучене продовольство держава-агресор намагається експортувати через кримські порти.

Наявна інформація, що частину захоплених в Україні продуктів держава-агресор планує витратити для власного споживання, а частина буде спрямована на експорт. Останнє не дивно, адже російське вторгнення до України та санкції проти Росії призвели до різкого зростання вартості зерна на світових ринках [11], що лише за березень зросли на майже 20 % [12]. Повна зупинка українського експорту продуктів харчування до країн Африки та Близького Сходу ставить ці регіони на межу голоду [13]. Проблема настільки серйозна, що Голова Всесвітньої продовольчої програми ООН особисто закликав російського керманича розблокувати експорт зерна з українських портів, оскільки продовження блокади загрожує мільйонам людей голодною смертю [14].

Окремо варто згадати Міжнародну раду по зерну. Ця міжурядова організація курує питання міжнародної торгівлі зерновими на підставі Міжнародної угоди про зерно 1995 року [15]. Рада не може прямо впливати на питання торгівлі, але її позиції важливі для інших міжнародних організацій, в тому числі, для ООН. З червня 2021 року в Раді головує представник України [16]. 6 квітня 2022 року Рада ухвалила резолюцію про рішуче засудження агресії російської федерації проти України та закликала негайно припинити бойові дії, в тому числі, напади на об’єкти сільськогосподарського виробництва, а також розблокувати зерновий експорт з України [17].

І хоча Рада не може фізично припинити практику викрадення та вивозу українського зерна, вона цілком повноважна збирати інформацію про будь-які міжнародні переміщення зернових товарів та характеризувати їх як правомірні чи неправомірні, що, в свою чергу, впливатиме на рішення покупців і, ймовірно, виключить можливість придбання такого викраденого зерна більшістю країн, а також вплине на його ціну та супутні видатки, утруднивши чи зробивши неможливим його вивіз.

Однак як відрізнити законний російський експорт зернових від вивезення росією викраденого зерна з України? Помічними тут стають географія та логістика. За нормальних умов, такий експорт забезпечували українські порти на Чорному й Азовському морях. Росією захоплено порти в Херсоні та Маріуполі, однак перший використати неможливо, тому що вихід з нього проходить впритул до контрольованого Україною Очакова, а другий істотно зруйнований. Лишаються, звичайно, менші порти, такі як Скадовськ (експорт зерна – одна з його спеціалізацій [18]) чи Бердянськ, але обсяги зерна, що можуть бути через них вивезені, вкрай обмежені як через бойові дії неподалік, так і через логістичні міркування (наприклад, в Скадовську немає залізниці). Звичайно, можливе вивезення зерна через Кримський міст, наприклад до порту Новоросійську, проте така операція буде значно дорожчою через транспортні витрати.

Найзручнішим для окупанта є вивіз зерна через окупований Крим. Це не припущення, а факт. Перші «ластівки» незаконного зернового експорту вже вилетіли з кримських портів. Наприклад, 27 тисяч тон зерна намагалися вивезти балкером «Матрос Позинич» з окупованого Севастополю до Лівії та Єгипту, а після їх відмови судно направилося до контрольованого дружнім Москві режимом Асаду сирійського порту Латакія [19]. За інформацією української розвідки, саме маршрут Крим-Сирія, за задумом агресорів, має стати магістральним для незаконного експорту українського зерна з його подальшим перепродажем до країн Близького Сходу [20]. Водночас, вже наявна інформація про вивезення зерна до турецьких портів [21].

Українська дипломатія активно працює для протидії такому експорту [22]; [23]. Українське МЗС прямо називає «експорт» українського зерна злочинним, а країни, що приймають таке зерно – співучасниками злочину, що МЗС характеризує як «мародерські дії російської влади». Неможна не підтримати ці зусилля зовнішньополітичного відомства, проте варто наголосити, що йдеться не про мародерство, яке є, по суті своїй, злочином, що коїть окремий солдат з метою власного збагачення, а про значно тяжчі міжнародні злочини проти людяності, воєнні злочини та геноцид.

Співучасниками злочину тут ризикують стати не абстрактні «держави, що купують викрадене зерно», а конкретні чиновники, що приймають рішення. Такі чиновники мають усвідомлювати, що рішення про купівлю викраденого зерна, створює для них особистий і зовсім не ілюзорний ризик стати фігурантами міжнародних кримінальних процесів та національних кримінальних проваджень за співучасть в міжнародному злочині.

Всі умови для цього присутні. Очевидно, що насильницьке вивезення зерна з окупованих територій становить собою міжнародний злочин. Конкретне українське зерно дуже легко ідентифікувати та відокремити від решти російського зернового експорту завдяки тому, що таке зерно вивозиться водним шляхом через порти окупованого Криму.

Справа за малим: потрібна чітка позиція, що викрадення і продаж українського зерна є міжнародним злочином, всі співучасники якого мають понести кримінальну відповідальність, і ця позиція має бути донесена до міжнародної спільноти та осіб, що приймають рішення в державах, які є потенційними імпортерами цього зерна.

Міжнародна рада по зерну, головування в якій України все ще триває, може стати зручним майданчиком для поширення цієї позиції.

Також є інформація, що Українська Незалежна Морська Профспілка (UIMTU), як всеукраїнська незалежна морська профспілка, яка активно займається захистом прав українських моряків, надіслала відповідне подання до понад 60 морських та докерських профспілок цивілізованих націй.

UIMTU звернулася до них з проханням підтримати, в рамках солідарності моряків, політику санкцій проти всіх суден, що плавають під російським прапором, з російськими власниками, судновласниками чи агентами, з виданими документами російських реєстрів або російських структурам морського страхування, а також проти всіх суден з вантажами в Росію та з Росії, які можуть бути використані у військових цілях.

UIMTU вже отримав відповіді від Європейської федерації транспортників та міжнародної організації профспілок «Наутілус» із повною підтримкою відповідної позиції щодо трудової блокади відповідних суден, які зокрема незаконно перевозять українське зерно.

1. https://www. althoughda.com.ua/publications/2022/05/6/686713/

2. https://interfax.com.ua/news/general/826384.html

3. https://landlord.ua/news/rosiiski-okupanty-vyvoziat-zerno-iz-zaporizhzhia-ta-khersonshchyny-do-okupovanoho-krymu/

4. http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1063-5/15.pdf

5. https://ihl-databases.icrc.org/ihl/INTRO/380

6. https://ihl-databases.icrc.org/ihl/INTRO/470

7. https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3429661-rosijski-vijska-dosi-ne-propustili-gumanitarnu-kolonu-do-mariupola.html

8. https://news.un.org/en/story/2022/03/1115252

9. https://web.archive.org/

10. https://rm.coe.int/constitution-of-the-russian-federation-en/1680a1a237

11. https://www.wsj.com/market-data/quotes/futures/WN22/advanced-chart

12. https://elevatorist.com/blog/read/774-tsini-na-zerno-v-sviti-ta-v-ukrayini–tijneviy-daydjest-4-8042022

13. https://economics.segodnya.ua/ua/economics/enews/voyna-za-resursy-pochemu-rossiya-blokiruet-zernovoy-eksport-ukrainy-1618928.html

14. https://hromadske.ua/posts/oon-zaklikaye-putina-proyaviti-miloserdya-ta-rozblokuvati-ukrayinski-porti-cherez-zagrozu-globalnogo-golodu

15. https://treaties.un.org/pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=XIX-41-a&chapter=19&clang=_en

16. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3260452-miznarodnu-radu-po-zernu-vperse-v-istorii-ocoliv-predstavnik-ukraini.html

17. https://www.igc.int/en/downloads/2022/Council-Declaration_06-04-2022.pdf

18. https://ports.ua/skadovskij-port-vozobnovil-perevalku-zerna/

19. https://novynarnia.com/2022/05/13/vkradeni-zagarbnykamy-27-tys-tonn-ukrayinskogo-zerna-znajshly-v-syriyi/

20. https://interfax.com.ua/news/general/831300.html

21. https://ua.usm.media/z-krymu-prodovzhuyut-vyvozyty-ukradene-ukrayinske-zerno/

22. https://armyinform.com.ua/2022/05/11/komentar-mzs-ukrayiny-shhodo-sprob-rosiyi-prodaty-na-svitovomu-rynku-kradene-ukrayinske-zerno-z-tymchasovo-okupovanyh-terytorij- ukraine /

23. https://latifundist.com/novosti/59116-turechchinu-zaklikali-perekriti-ruh-korabliv-iz-vkradenim-zerno