Експерти вже повідомляли про поступове нарощування з кінця квітня російськими загарбниками в окупованому Криму засобів протиповітряного захисту, у першу чергу в Чорноморському районі.

Крім того розквартировані на півострові військові частини так званого 22 армійського корпусу берегової оборони загарбників, включно із 126 бригадою та 810 бригада морської піхоти активно використовуються окупантам як «конвеєр» із комплектації «гарматного м’яса» для боїв на півдні материкової України, а їх системні втрати російська пропаганда вже не може приховати. Зокрема днями повідомили про загибель заступника командира батальйону 810-бригади Дмітрія Вострикова

Так саме наразі суттєві втрати поніс й 171 окремий десантно-штурмовий батальйон агресора, злочинно розміщений загарбниками у окупованій Феодосії у 2017 році, як складова 7 десантно-штурмової дивізії, розквартированій агресором у Новоросійську.

П’ять років тому пропаганда окупантів повідомляла що нібито служити у 171 батальйоні будуть «насамперед кримчани», і після початку масштабної агресії втрати цього підрозділу не висвітлювалися. Водночас окупанти були змушені «офіційно» повідомити про загибель ще на початку березня командира батальйону підполковник Олексія Шаршавова, решта загиблих у цьому підрозділі агресора досі, вже два місяці рахуються як «зниклі без вісті».

Наразі агресор пробує терміново «поновлювати боєздатність» відповідних підрозділів та продовжує перекидати з Кавказу через Крим війьськову техніку до Херсонської та Запорізької областей. Також практично усі промислові потужності Джанкою, Євпаторії та Красноперекопського району наразі використовуються окупантом у якості ремонтних майстерень для пошкодженої бронетехніки.

У той же час триває підготовка агресором ключових доріг півострову для його наступного використання у якості прифронтової зони. Раніше повідомлялося про приховане відновлення місцевих доріг на півночі Криму, зокрема про відновлення дороги до залишків Бакальської коси. Тепер окупанти звітували про «термінове відновлення» низки автошляхів півострову, які мають для його вагоме тактичне значення, зокрема для перекидання військ та техніки.

Це дорога до Мисового на Керченському півострові, де базуються підрозділи «прикордонної охорони» окупантів, дорога до використовуваного Чорноморським флотом агресора селища Орджонікідзе біля Феодосії, та до селища Кіровське, де розташований потужний воєнний аеродром. У Західному Криму окупанти відновлюють та розширяють дорогу, що перетинає з півночі на південь Тарханкутський півострів, від села Далеке до Знам’янського.

Продовжується накопичення та активне застосування авіатехніки загарбників на аеродромах Бельбеку та Новофедорівки, звідки окупантами ведуться вильоти у зону бойових дій. На ці аеродроми постійно прибувають воєнно-транспортні літаки окупантів.

Отже окупований Крим остаточно втрачає ознаки «курортного регіону» та перетворюється у прифронтовий плацдарм, за умов стратегічної невдачі злочинних замислів агресора із окупації усього півдня материкової України.