Як й було очікувано, агресор спробував підкреслити фейкову «єдність» так званого «російського миру» проведенням «масових заходів» на окупованих територіях України.

Зібрати більш-менш «масові акції», із широким залученням російських військових, колонізаторів та членів їх родин, агресорові вдалося лише у окупованих Сімферополі та Севастополі. В решті городів Криму «в кращих радянських традиціях» масовість були примушені забезпечити школи та «бюджетні установи» але вийшло це не дуже переконливо.

У окупованому Мелітополі картинку «масовості святкування перемоги» у пару тисяч осіб окупантам вдалося досягти виключно за рахунок завезення «масовки», зокрема із не чисельних прихильників «російського миру» з сіл регіону. Відповідно у самих цих селах «свята» не відбулося, а у мелітопольському фейковому «автопробігу перемоги» взяло участь лише декілька автівок. Подібна ситуація склалася у Бердянську.

Так саме не чисельним стало «шоу» агресора у Херсоні, а в інших містах Херсонщини «святкувати» вийшло декілька десятків пенсіонерів. При цьому мешканці окупованих територій звернули увагу на відсутність під час «парадів» авіаційної складової загарбників, не лише у зоні агресії, але й у містах самої росії, включаючи Москву.

Це й не дивно, адже наразі росіяни зосередили боєздатну авіацію у зоні бойових дій та на «фронтових аеродромах». Зокрема у Криму на базі в Гвардійському зібралися «святкувати» 9 травня більше 20 літаків «Су-24» та «Су-25», на базі в Бельбеку агресор зібрав більше 60 літаків, а на базі в Качі – більше десятка, зокрема транспортні.

Іншою «об’єктивною» проблемою агресора стала мінімальна кількість ветеранів Другої світової війни, яких російські пропагандисти змогли використати у «святкових заходах».

Замість померлих справжніх учасників війни окупанти масово залучили «грати їх роль» всіляких «ветеранів радянської армії» які брали участь у Кубинській кризі чи у вторгненні СРСР в Афганістан.

Спроби «ветеранозаміщення» загиблими учасниками російської агресії відбулися лише у окремих місцях, де російські спецслужби вважають ситуацію підконтрольною.

Це було дозволене лише спеціально відібраним колаборантам та окупантам, типу псевдо-«губернатора» Севастополя, який пройшовся із портретом загиблого в березні 2022 року в Маріуполі заступника командувача Чорноморського флоту агресора Максима Палія.

Зважаючи на те, що загибель підконтрольного ФСБ Палія була дуже «вчасною» в рамках готування російськими спецслужбами репресій проти севастопольських адміралів за невдачі під час агресії проти України, саме його портрет в руках фейкового «губернатора» мав певні ознаки трагікомізму.