У попередніх матеріалах ми детально аналізували роль кримських колаборантів у так званій «спецоперації путіна» в Україні. Ми звертали увагу на приховану “мобілізацію”, погрози щодо «націоналізації» українського майна, розгорнуту цензуру і пропаганду війни, а також роль кримських зрадників в окупації окремих українських міст.

Однак в цих матеріалах, ми здебільшого згадували «політичну верхівку» тимчасово окупованого Криму, яка не замислюючись готова виконувати злочинні накази Кремля, навіть не розуміючи що у недалекому майбутньому за подібні воєнні злочини обов’язково доведеться відповідати у міжнародних трибуналах.

Наразі хотілося б більш детально зосередитись на окремій частині кримських колаборантів та російських колонізаторів, яка виконує не менш важливу роль у просуванні кремлівських наративів на окупованому півострові.

Мова йде про фейкову «судову владу» окупованого Криму, яка частково складається із суддів-зрадників, які порушили присягу та з 2014 року почали співпрацювати з державою-агресором. Їм відведено особливу роль у залякуванні кримчан та придушенні антивоєнних настроїв на українському півострові.

Окремі факти та ситуацію в цілому аналізували експерти Асоціації Реінтеграції Криму.

На початку варто зазначити, що від початку окупації Росія розпочала активну трансформацію «судової системи» Криму з метою зробити її повністю підконтрольною. Експерти засвідчують, що з цього часу кримські «суди» почали повністю ігнорувати норми європейського та міжнародного права, що відповідає загальним тенденціям агресора. В цей час також фіксується зростання кількості політично вмотивованих рішень кримських «судів». У подібних справах, «вироки судів» стали майже завжди обвинувальними, а «покарання» – максимальними, особливо якщо мова йде про політичні справи, в яких обвинувачуваними виступають кримські татари [1].

Зрозуміло, що Кремль зробив усе можливе, аби «суди» на тимчасово окупованому півострові стали залежними від окупантів та приймали упереджені «рішення». Із найбільш знакових змін, які посприяли нівелюванню незалежності «суддів» варто відзначити: припинення діяльності адміністративних судів; ліквідація інституту слідчого судді; створення системи «військових судів»; надання «апеляційним судам» «права переглядати власні рішення»; запровадження практики скасування Верховним судом агресора «судових рішень» «в порядку нагляду» [2].

Тобто, Кремль зробив усе можливе для того, щоб «суди» перетворилися не на інститут для вирішення спорів, а на каральну машину, яка перемелює усіх, хто заважає агресорові розбудовувати на окупованому півострові «русский мир». До прикладу, у минулому році «суд» у Сімферополі продовжив на півроку «арешт» фрілансеру «Радіо Свобода», якого звинувачують у «підготовці терористичного акту». Насправді ж, на гранаті, яка фігурує у «справі», навіть не має відбитків пальців політв’язня Владислава Єсипенка [3].

Отже, по факту його протиправно тримають лише за його професійну діяльність, яка не подобається Кремлю. Від початку масштабного вторгнення в Україну «суди» окупованого Криму почали активно ухвалювати рішення проти мирних протестувальників, які виступили проти воєнного вторгнення. Так, «Центральний районний суд» Сімферополя після розгляду двох «адміністративних справ» застосував штрафні санкції до активістів Айдера Гемеджи та Ескандера Салієва [4]. Наголосимо, що ці кримчани вимагали не «відставки влади», а просто виступили проти війни з Україною, яка вже призвела до численних жертв серед місцевого населення окупованого півострова. 

На думку численних активістів, які зіткнулися з «судовою системою» Криму, така показова розправа з громадянами повинна наводити на думку про неприйнятність для агресора свободи слова. Кримські активісти також вважають, що подібна демонстративність вказує на повну контрольованість самопроголошеної «влади», включаючи «суди», спецслужбами росії [5].

Звісно, що у таких умовах фейкове «судочинство» стає інструментом примусу незгодних, адже пошук істини стає майже неможливим. При чому відзначимо, що саме у перші тижні масштабної війни кримські «суди» почали розглядати справи проти кримських активістів. Скоріш за все це робиться навмисно, щоб продемонструвати «непохитність режиму» в Кремлі та «остаточність рішень» щодо воєнного вторгнення в Україну. Інакше кажучи, за злочинним задумом агресора кримчани повинні розуміти, що будь-які антивоєнні акції неприпустимі.

На підтвердження цього наведемо ще один факт.

Нещодавно так званий «Верховний суд» Криму «залишив у силі ухвалу» щодо мешканки Сімферополя, яка разом із квітами залишила біля пам’ятника Шевченку картонну табличну з написом «Нет войне». Отже кримчанку оштрафували на 30 тисяч рублів за «дискредитацію дій збройних сил Росії» [6]. Треба уточнити, що з 4 березня агресор запровадив зміни до законодавства, які передбачають адміністративну і кримінальну відповідальність за «поширення фейків проти російської армії», зокрема за використання слова «війна» замість «спеціальна операція».

«Гагарінський районний суд» Севастополя також відзначився, коли виніс 55-річному кримчанину аналогічний штраф за те, що він зірвав пропагандистський банер на підтримку війни з Україною [7]. Отже «суди» в окупованому Криму перейшли до упередженого примусу, який застосовується з метою подавити право кримчан на власні політичні переконання. Відзначимо, що штрафи є достатньо значними, адже у переводі на гривні вони становлять понад 10 тисяч гривень. Це достатньо значна сума для кримчан, добробут яких за роки окупації значно впав.

Трапляються взагалі курйозні випадки, коли до «судів» Криму російські карателі передають ну дуже дивні «матеріали справ». Наприклад, в квітні цього року окупанти затримали «співробітницю бюро перекладів» Ольгу Дяченко за те, що вона мала манікюр у вигляді кольорів українського прапору та червоно-чорного прапору. При чому «поліцію» викликав один із відвідувачів закладу, де працювала Ольга [8]. Насправді це якась паралельна реальність, коли людину карають за її погляди і переконання, а ще за те, що вона не боїться вважати себе українкою. Але така вже вона сувора та безжальна реальність «русского мира». При цьому за тими відомостями, які надходять від кримчан, розгляд таких «справ» поставлено на потік.

Ще однією групою справ, якими активно займаються кримські «суди» є справи проти кримчан, які відмовляються від злочинних «призову» та «мобілізації». Правозахисники фіксують зростання кількості таких «справ» останнім часом та додають, що кримінальна кара – це один з інструментів примушування кримської молоді та «резервістів» до «мобілізації» [9]. Очевидно, що мобілізація населення окупованих територій заборонена нормами міжнародного гуманітарного права.

Однак «суди» на окупованому півострові не звертають на це увагу, як і на відповідну практику Європейського суду з прав людини. Для них більш вагомим аргументом є настанови самопроголошеної «влади» Криму, якій необхідно виконувати «мобілізаційний план». З цього приводу досить влучною є теза експертів проекту «Мережеві свободи», які зазначають, що «спеціальна операція триває» не тільки в Україні – вона триває в «судовій системі» окупованих територій. Там явно усі перебувають «в умовах воєнного стану» та розглядають «справи» конвеєром. Усе це супроводжується численними порушеннями навіть в рамках протиправного застосування російських законів [10].    

Розгляд «справ» «ухилянтів» та політв’язнів, які висловлюються проти війни відбувається під посиленою охороною «поліції». Карателі затримують блогерів та журналістів, які намагаються висвітлювати події в «судах» [11]. Так само, під прикриттям карателів, «суди» Криму ухвалюють «рішення» проти кримських активістів, які публічно засудили війну. Наприклад, «Червоногвардійський районний суд» наклав штраф на голову виборчої комісії Курултаю кримськотатарського народу Заїра Смедляєва у розмірі 40 тисяч рублів за звинуваченням у «дискредитації російської армії» під час війни проти України.

Підставою для звинувачення став пост у соцмережі наступного змісту: «Скільки ще має загинути мирних жителів, жінок та новонароджених дітей, щоб світ почав відрізняти геноцид від спеціальних операцій?» [12]. Це свідчить про тотальну цензуру та порушення прав кримчан на свободу політичних переконань. При чому від «суддівського» свавілля на окупованому півострові страждають не тільки місцеві, а й громадяни, які потрапляють в Крим. Наступна історія є яскравим свідченням того, що українцям не варто довіряти окупанту та користуватися його так званими «зеленими коридорами».

Жителя окупованої Херсонщини з селища Новоалексіївка Рустема Гугурику затримали з сім’єю та протримали на пункті пропуску, коли він намагався в’їхати на територію Криму. Його звинуватили у перебуванні в кримському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана, який «заборонений в росії». Після тривалого тримання у ФСБ активіста привезли до «Київського районного суду» Сімферополя, який ув’язнив Рустема на два місяці. Розпочато «слідство», за результатами якого жертва репресії може отримати цілком реальний тюремний строк [13].

Це при тому, що кримські колаборанти постійно агітують українців користуватися гуманітарними коридорами. «Суди» в окупованому Криму повністю скопіювали модель російських судів, які останнім часом зайняті справами про дискредитацію російської армії. За декілька тижнів чинності відповідних змін до законодавства загалом було розглянуто понад 300 справ. [14]. Більшість з фігурантів таких справ просто закликали до миру з Україною, та навіть ніяк не «ображали» російську армію. Але для Кремля достатньо навіть цього, щоб зробити людину винуватою та зобов’язати сплачувати шалені штрафи.

Маючи доволі значні військові поразки в Україні, росія активізувала справи кримських політв’язнів, які раніше розглядалися «судами» півострова. Зокрема, 10 березня 2022 року Південний окружний воєнний суд у Ростові поспіхом виніс рішення по справі активістів «Кримської солідарності». П’ятеро обвинувачуваних отримали строки від 15 до 19 років позбавлення волі [15].

Схоже, що найближчим часом ми спостерігатимемо подібну агонію все частіше, адже Кремлю не залишається нічого, окрім запроторення українських активістів. Чого ще можна очікувати від кримських «судів», коли вони у якості «пом’якшувальної обставини для підсудного» за водіння в нетверезому стані враховували його активну участь у терористичному угрупуванні «донецька народна республіка» [16].

Каральна система агресора загалом не переймається «формальностями». Прикладом ще у 2017 році «Бахчисарайський районний суд» оштрафував свідка обшуків у кримських татар Еміля Белялова на 150 тисяч рублів за участь у мітингах. Виявилося, що на відео був брат-близнюк Еміля на їм’я Емін, однак «суд» не став з’ясовувати «усі тонкощі» і просто «виніс рішення про застосування штрафу» [17].

Тим часом влада України поступово рухається в рамках правового поля та робить усе, аби притягнути кримських колаборантів з числа «суддів» до кримінальної відповідальності. Наприклад, наприкінці січня цього року прокуратура АР Крим та Севастополя спрямувала до суду обвинувальний акт на «голову Сімферопольського районного суду» окупантів Сергія Іванова. Його звинувачують у державній зраді, адже у 2014 році він порушив присягу на зайняв посаду у незаконно утвореному «суді» [18].

Це достатньо чіткий та зрозумілий меседж тим, хто вважає, що можна уникнути відповідальності за співпрацю з державою-агресором. Очевидно, що подібні сигнали вже доходять до населення окупованого півострова. Навряд чи випадковістю стають постійні повідомлення про мінування «судів» на півострові. Самопроголошена «влада» назвала такі мінування «фейковими» та звинуватила в них Україну [19]. Цілком ймовірно, що подібні мінування імітують самі кримські колаборанти, які бажають виправдати агресію проти України. Утім більшість кримчан вже усвідомили роль «судів» окупантів у просуванні політики насильства та війни. І скоріш за усе їм це не дуже подобається.

Як ми бачимо, «суди» окупантів на окупованому півострові здатні тільки виконувати політичні замовлення Кремля, які нічого спільного не мають з законністю, повагою до прав людини та доброчесністю. На відміну від них, українські суди продовжують ефективно виборювати незалежність держави та її територіальну цілісність. Зокрема, за тиждень до початку масштабної війни Херсонський міський суд наклав арешт на 5 суден, які незаконно заходили до портів тимчасово окупованого Криму. Загалом з 2014 року українські суди застосували арешт до 59 суден [20].

Таким чином «суди» в окупованому Криму діють на боці держави-агресора та усіляко сприяють війні з Україною. В основному ми з’ясували два ключові напрямки такої співучасті. Перший пов’язаний із придушуванням антивоєнних настроїв на півострові, яких так боїться Кремль. Тут мова йде про те, що фактично «судовими рішеннями» відбувається виправдання воєнних злочинів в Україні та просувається ідеологія винятковості росії у світі.

Другий передбачає боротьбу «судів» проти осіб, які відмовляються воювати в Україні через застосування санкцій за відмову від мобілізації. Тут слід говорити не тільки про роль «суду» як карального органу, а здебільшого про механізм залякування, оскільки людину ставлять перед вибором: або воювати або отримати чималий строк ув’язнення.

Звісно, що про жодну «неупередженість», і тим більше «незалежність» щодо «судів» окупованого Криму ми не говоримо. Одразу після окупації, Кремль розбудував таку «судову систему» на півострові, яка буде обслуговувати виключно владні інтереси. Відзначимо, що частина «суддів» в Криму – це ті особи, які раніше здійснювали правосуддя та складали присягу українському народу. Отже, коли вони обрали шлях зрадників, то опинилися у якості заручників кримських колаборантів та Кремля.

Однак подібний «імунітет» буде діяти лише до деокупації Криму, коли «суддям» обов’язково доведеться відповідати за усіх незаконно мобілізованих та заґратованих, які закликали до миру.

А до того часу і «суди», і інші каральні структури окупантів залишаються законною воєнною ціллю як для Збройних Сил України, так й для українських партизан та підпільників півострову.

Джерела:

1. https://ru.krymr.com/a/kak-rossiya-postroila-okkupacionnuyu-sudebnuyu-sistemu-v-krymu/30432561.html

2. https://court.investigator.org.ua/uk/2020/02/yak-zminylas-sudova-systema-krymu-za-6-rokiv-okupatsiyi/

3. https://www.radiosvoboda.org/a/news–sypenku-prodovgyly-aresht/31343849.html

4. https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3388911-sudi-v-okupovanomu-krimu-prodovzuut-strafuvati-ucasnikiv-mirnih-zibran.html

5. https://imi.org.ua/news/v-okupovanomu-krymu-mayut-ogolosyty-vyrok-zhurnalistu-vladyslavu-yesypenku-i43855

6. https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3445357-sud-u-krimu-zalisiv-u-sili-straf-za-antivoennu-tablicku-bila-pamatnika-sevcenku.html

7. http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=24122

8. https://apostrophe.ua/ua/news/society/2022-04-14/v-okkupirovannom-kryimu-jenschinu-zaderjali-za-proukrainskiy-manikyur/265914

9. https://ru.krymr.com/a/voyenniy-prizyv-krym-sluzhba-armiya-rossiya/31400962.html

10. https://www.currenttime.tv/a/protokoly-po-zakonu-o-voennoi-cenzure/31750010.html

11. https://ru.krymr.com/a/krym-rossiyskiye-voyenniye-ukraina-ugroza-vtorzheniya/31700316.html

12. https://crimea.suspilne.media/ua/news/7419

13. https://lb.ua/society/2022/03/31/511779_uchast_dobrobati_sud_okupovanogo.html

14. https://www.dw.com/uk/pokarannia-za-inakomyslennia-iak-u-rf-peresliduiut-protyvnykiv-viiny-v-ukraini-a-61434863/a-61434863

15. https://graty.me/news/voennyj-sud-v-rossii-prigovoril-pyateryh-aktivistov-krymskoj-solidarnosti-po-delu-hizb-ut-tahrir-oni-poluchili-ot-15-do-19-let-zaklyucheniya/

16. https://nv.ua/world/countries/v-rossii-sud-priznal-uchastie-v-dnr-smjagchajushchim-obstojatelstvom-dlja-vozhdenija-v-pjanom-vide-94721.html

17. https://ua.krymr.com/a/news/28600898.html

18. https://qirim.news/ru/novosti/za-gosudarstvennuyu-izmenu-budut-zaochno-sudit-glavu-nezakonno-sozdannogo-suda-okkupirovannogo-kryma/

19. https://crimea.ria.ru/20220414/v-krymu-soobschili-o-minirovanii-19-sudov-1122946367.html 20. https://biz.censor.net/news/3316112/sud_zaareshtuvav_5_suden_za_nezakonni_zahody_do_portiv_okupovanogo_krymu