У рамках співпраці експертів нашої Асоціації з ключовими європейськими дослідницькими структурами у спеціальному випуску «Baltic Rim Economies» Пан’європейським інститутом та фінським Університетом Турку було опубліковано збірник статей, присвячених проблемам Криму та російської агресії.

Відповідну тему висвітили експертні статті членів Європейського парламенту, дослідників Кембриджського університету, Міжнародного центру оборони та безпеки, Стенфордського центру міжнародної безпеки та співробітництва, Лондонської школи економіки, Лондонського університету, Фонду Східної Європи, Королівського Лондонського коледжу та Норвезького оборонного дослідницького закладу.

У власному дослідженні експерт нашої Асоціації професор Борис Бабін висвітлив питання правової оцінки продовження російської агресії в Чорному та Азовському морях.

Експерт наголосив, що до 2022 року в дослідженнях неодноразово писали про надмірну мілітаризацію Криму з боку агресора з 2014 року, насамперед у розширенні спроможності Чорноморського флоту Росії.

За роки окупації Криму флот агресора був насичений новим озброєнням і кораблями, а перед вторгненням на материкову Україну в лютому 2022 року Росія зосередила в Чорному морі безпрецедентну групу кораблів – понад 40 одиниць, у тому числі понад 10 десантних кораблів. .

Для держави-агресора важливо взяти під повний контроль все узбережжя Азовського моря. За таких умов держава-агресор у прихованій формі готувалася до нових посягань на територіальну цілісність України.

Щодо Херсонщини, то наразі ці злочинні наміри агресор розглядає як злочинну «альтернативу»: чи то у формах утворення чергової фейкової «народної республіки», чи то у спробі «приєднати» ці території до підконтрольної Росії фейкової «Республіки Крим»

Експерт зазначив, що Росія продовжує зберігати зброю на морських нафтогазових платформах «Чорноморнафтогазу» та в той же час російські війська готують їх до знищення в разі зміни стратегічної ситуації.

Також окупанти терміново прораховують матеріально-технічне забезпечення суттєвого збільшення пропускної здатності Керченської протоки для військових потреб, а також працюють над блокуванням усіх підходів до протоки для комерційного судноплавства.

Військово-морський флот агресора захопив український острів Зміїний у Чорному морі та забезпечує блокаду українських портів та захоплення окремих торгових суден, які виходили з них, використовуючи якірні та плавучі міни.

Експерт нагадав, що Асоціація реінтеграції Криму також звернулася до Міжнародної морської організації та держав-членів з проханням призупинити членство Росії в організації, припинити будь-яку співпрацю між ММО та агресором, у тому числі фінансову, і рекомендувати морським адміністраціям не визнавати документи, видані російськими класифікаційними товариствами. Подібні звернення були адресовані й провідним морським адміністраціям світу.

Крім того, нинішня російська агресія призвела до краху всієї системи ОБСЄ, сформованої в 1970-х роках, і до руйнування відповідних механізмів безпеки в Європі, зокрема на морі. Зокрема, 7 березня було призупинено дію Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, що мала мандат і офіси в Одесі, Херсоні та Маріуполі.

Експерт зазначив, що злочини, вчинені Росією, порушують вимоги міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької та Женевської конвенцій, а також вимоги Конвенції ООН з морського права та міжнародного права про порятунок людського життя на морі та запобігання забрудненню моря.

Це викликало реакцію міжнародних структур, зокрема, з урахуванням звернень української влади, правозахисних та експертних структур.

Таким чином, агресія Росії на Чорному та Азовському морях є черговим грубим порушенням Конвенції ООН з морського права 1982 року, Міжнародної конвенції про підготовку та дипломування моряків і несення вахти 1978 року, Міжнародної конвенції про морський пошук і рятування 1979 року та Угоди про співробітництво щодо морських пошуково-рятувальних служб між прибережними державами Чорного моря 1998 року, Меморандуму про взаєморозуміння щодо державного портового контролю в Чорноморському регіоні, V, VI, VII та IX Гаазькі конвенції 1907 року та II Женевську конвенцію 1949 року.

Експерт додав, що дії Росії означають ігнорування агресором Керівництва Сан-Ремо з міжнародного права, застосовного до збройних конфліктів на морі 1995 року та відмову Росії від усіх двосторонніх угод про статус Азовського моря, включаючи Угоду про співробітництво у використанні 2003 року. Азовського моря та Керченської протоки та Міжвідомчої угоди про рибальство в Азовському морі 1993 року.

Ці порушення вже отримали правову оцінку від Міжнародної морської організації, Дунайської комісії, ЄС, агентств ООН та цивілізованих морських держав. Водночас Україні необхідно денонсувати Угоду про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки 2003 року та Міжвідомчу угоду про рибальство в Азовському морі 1993 року.

Експерт наголосив, що Україна має порушити справу проти Росії в Міжнародному трибуналі з морського права щодо захоплених, пошкоджених та знищених торговельних суден під прапором України та інших відповідних держав. Важливе значення має також ініціювання подібних проваджень третіми країнами, під прапором яких судна були пошкоджені, заблоковані чи захоплені.

Необхідно підтримувати взаємодію з морськими адміністраціями всіх цивілізованих країн світу щодо неухильного виконання резолюції ІМО C/ES.35 та рішення Дунайської комісії про припинення членства Росії. Україна та інші держави повинні посилити співпрацю з країнами ЄС щодо імплементації санкцій проти Росії в морському секторі проти російських судноплавних і страхових компаній і регістрів судноплавства, сприяючи поширенню цих санкцій.

Експерт також зазначив, що обговорення агресії Росії на морі з прийняттям відповідних резолюцій спеціалізованими установами ООН, такими як ФАО (про порушення прав українських рибалок), МОП (про порушення прав українських моряків), Всесвітній союз електрозв’язку (про порушення морських комунікацій систем зв’язку) та Паризький меморандум про взаєморозуміння щодо державного портового контролю. Додавалося, що для цього важлива негайна ратифікація Україною Конвенції ООН про працю в морі.

Також, як наголошується в дослідженні, українські чиновники, профспілки та експерти мають інформувати Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду про російські військові злочини на морі, вчинені з порушенням вимог Гаазьких та IЖеневської конвенції.

Лобіювання гуманітарних «блакитних» коридорів до портів України під прапорами ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста для доставки гуманітарних вантажів, у тому числі товарів першої необхідності, продуктів харчування та ліків має бути ініційоване цивілізованими націями та міжурядовими установами, морськими профспілками та бізнес-асоціаціями.

Повний текст дослідження доступний за посиланням https://sites.utu.fi/bre/legal-assessment-of-russian-ongoing-aggression-in-the-black-and-azov-seas/