Загибель ракетного крейсеру «Москва» внаслідок успішної операції Збройних Сил України стала не лише відчутною військовою втратою агресора, що впливає на весь театр бойових дій. Не можна применшувати й ідеологічне значення крейсеру «Москва», як флагману Чорноморського флоту, «вбивці авіаносців» та складової імперського міфу про «могутність російського флоту».

Прикладом у 2014 році символічною акцією з підготовки окупації Криму стало проведення у «похідній церкві» крейсеру урочистого богослужіння із «Дарами Волхвів», а потім на кораблі перебувала «частиця Хреста Господня».

Всі роки окупації Криму крейсер грав ключову роль у мілітаристській пропаганді як нібито «символ російського Севастополя» та як ознака претензії росії на світове панування. Втім, загибелі крейсера передували й більш практичні події.

Як ми вже неодноразово повідомляли, відсутність з лютого 2022 року відчутних успіхів російської військової машини на акваторії Чорного моря, неможливість висадки десанту для злочинного захоплення прибережних районів Одеської області окупант ув’язував не тільки із потужністю Збройних Сил України, але й з “слабкістю керівництва” Чорноморського флоту.

Окремі питання у Кремля виникли до командувача Ігорем Осиповим, щодо якого керівники ФСБ РФ вже у середині березня готували справу про «зраду батьківщині». Втім ситуацію загальмувала «раптова» загибель ключової підконтрольної генералам ФСБ фігури у керівництві флотом – заступника Осипова «з виховної роботи» Андрія Палія.

Загибель крейсера «Москва» серед іншого була зумовлена тим, що керівництво Чорноморського флоту, прагнучи довести свою лояльність путінському режиму, стали проводити операції флоту, що мали метою не стільки вирішення практичних воєнних завдань агресії, скільки організація терору проти населення України через ракетні обстріли.

В рамках такої операції державного терору росіян й загинув, через майстерність Збройних Сил України, крейсер «Москва». Прорахунки севастопольських «флотоводців» та їх персональна мотивація у рятуванні від кари ФСБ зіграли в цьому не останню роль.

Наразі ситуація після загибелі «Москви» стає для росіян трагічним фарсом. У Севастополі окремі російські пропагандисти почали збирати на власні карткові рахунки «кошти на побудову нового флагмана» (при тому, що вартість будівництва ракетного крейсера насправді становить два мільярди доларів).

Спецслужби окупантів спробували провести 15 квітня у Севастополі «стихійний траурний мітинг» щодо загибелі крейсера, та він виявився відверто малолюдним, насамперед  через звичку фанатів «російського миру» ходити на акції лише «за наказом», який публічно надати «постіснялися».

Також 16 квітня на сайті https://www.er-duma.ru/ було викладене «відкрите звернення фракції Єдиної Росії» до Кремля, у якому вимагалося «відсторонити від посад та помістити під арешт» командувача російським вторгненням Олександра Дворнікова, головнокомандувача флотом агресора Микола Євменова та командувача Чорноморським флотом Ігоря Осипова.

У наступному зазначена фракція заявила, що це оголошення нібито було «провокацією» та що вказаний сайт нібито «зареєстрований у США». Насправді цей веб-сайт був, згідно відкритих джерел, зареєстрований в самій росії. А тому нинішня «дискредитація» російських адміралів очевидно має те саме замовлення серед генералів ФСБ, що й підготовка до «севастопольського процесу зрадників батьківщини», незалежно від того, підтримували її депутати думи чи ні.

Ми вже повідомляли що наразі між російськими генералітетом та керівництвом ФСБ триває конфлікт, зокрема щодо форми окупаційного злочинного режиму росіян у відповідних районах Запорізької та Херсонської областей, що прямо впливає на розподіл у Кремлі баришів від пограбування українських земель.

Загибель «Москви» у свою чергу збільшує ризики для сухопутного угрупування агресора у регіоні, а також – у окупованому Криму. Таким чином ця болісна поразка російської мілітаристської машини стає знаряддям для подальшої боротьби російських владних кланів за Кремль.