Протягом 10-11 квітня російські агресори провели низку провокацій на власній території та в окупованому Криму, які мали свідчити про нібито «виключну українську загрозу».

Так, з вечора 10 квітня підконтрольні агресорові медіа масово поширювали фейкову «новину» про нібито «збитий над північчю Криму безпілотник». При цьому російськими пропагандистами було оприлюднене фотографії пошкодженої будівлі в селі, але рештки нібито «збитого апарату» не демонструвалися.

Вже 11 квітня було заявлене, що від інциденту нібито постраждала й школа, а пізніш керівник російського слідчого комітету заявив про розслідування відповідного «обстрілу», але вже не «безпілотником», а нібито «снарядом». Обидві версії російської пропаганди вбачаються відверто фантастичними.

Надалі окупанти заявили про нібито «обстріл з боку Маріуполя» прибережного селища у Краснодарському краю, по інший бік Таганрозької затоки. Також 11 квітня пропагандою агресора поширюється фейкове відео на якому анонсуються нібито бойові дії на території одної з суміжних з Україною областей росії.

При цьому у реальному світі губернаторами Курської, Білгородської та Воронізької областей у суміжних з Україною районах було оголошене «жовтий рівень терористичної небезпеки» який ув’язується із нібито «можливими провокаціями українських націоналістів». Тотожні заяви зробила й підконтрольна агресорові так звана «влада Криму».

За таких умов слід очікувати на організовані спецслужбами агресора провокації, як в Криму так й у суміжних з Україною регіонах росії. Їх метою може бути злочинна спроба дискредитації Збройних Сил України в очах іноземних цивілізованих країн, а також спроба «виправдання» відкритого застосування в Україні російськими загарбниками забороненої міжнародним правом зброї.

Зокрема підконтрольні окупантам спікери фейкової терористичної «народної республіки» вже анонсували 11 квітня свій намір застосування власних «хімічних військ» проти підрозділів українського війська у Маріуполі.

Тим самим агресор визнав як наявність у російського війська забороненої хімічної зброї, так і намір та бажання росії її застосовувати.