Після захоплення Криму в 2014 році ключовим завданням агресора стало забезпечення пасажирського сполучення з окупованим півостровом.

Воно мало чотири мети – ротацію окупаційного контингенту, російську колонізацію півострову, соціальне ув’язування кримчан з «материком» та перевезення туристів.

Попре заяви російської пропаганди, будівництво «Керченського мосту» насправді мало значення насамперед для перевезення не пасажирів, а вантажів автотранспортом та забезпечення військових потреб окупантів залізницею.

Роль «мосту» суто в пасажирських перевезеннях залишалася факультативною та мала значення лише у протиправному переміщенні приватним автотранспортом до сусідніх регіонів.

Прикладом пасажирське залізничне сполучення через «міст» протиправно організоване так званою «Кримською залізницею» та компанією «ГрандСерсісЕкспрес» станом на 2021 рік передбачало шістнадцять напрямів «далекого слідування», за якими цілорічно щоденно ходило у середньому три пари поїздів, а влітку – приблизно сім пар поїздів в день.

Нескладні розрахунки свідчать, що за три літні місяці, за максимально можливої довжини составів та при їх заповненні кількість перевезених до Криму пасажирів могло становити до 700 тисяч осіб у один бік за сто днів. Крім того середній час перевезення з Криму до крупних міст росії пасажирським поїздом становив від 32 до 50 годин.

У той же час загарбники звітували про нібито «п’ять мільйонів туристів» на півострові за рік, не рахуючи інших пасажирських перевезень.

 Й хоча ці цифри є завищеними, безперечним фактом є те, що окупанти зробили ключову ставку не на залізницю, а на авіасполучення з Кримом, яке протиправно здійснювали через аеропорт Сімферополя із залученням десятків російських авіакомпаній, зокрема «лоукостів».

Та після масштабної агресії проти материкової України діяльність сімферопольського аеропорту була «призупинена» окупантами. Очевидно що вона буде відновленою виключно після повного завершення бойових дій у материковій Україні.

Відмова агресора визнавати свою стратегічну поразку наразі означатиме, що таке завершення відбудеться вкрай ймовірно не скоро та може мати прямим наслідком припинення окупації Криму.

Абсурдні мрії загарбників «поновити авіасполучення з Кримом після повної демілітаризації України» сьогодні не сприймає всерйоз майже ніхто.

Більш того наразі Андрій Калмиков, колишній директор лоукосту «Побєда», що до 2022 року обіймався протиправними авіаперевезеннями до Криму, а наразі втік з росії до Європи, у інтерв’ю констатує крах щонайменше «бюджетних» авіаперевезень у самій росії та фізичну нестачу для них бортів.

Примітно що за таких умов пропаганда окупантів обіцяє влітку 2022 року в Криму «7 мільйонів туристів».

Але збільшити спроможність залізничних перевезень через «Керченській міст» окупанти не зможуть; доданий ними з 24 лютого «вивізний» поїзд до Москви може додаткового забезпечити лише до 30 тисяч пасажирів з Криму щомісячно.

Хоча окупанти заявляють про утворення ними, в рамках бойових дій, нібито «сухопутного коридору» між Кримом та окупованими районами Донецької області, єдине можливе залізничне сполучення у тих районах наразі проходить, згідно повідомлень українського Генштабу, щонайменш біля лінії зіткнення, яка протягом останніх тижнів, згідно цих повідомлень, відчутних змін не зазнала.

Отже розв’язана агресором масштабна війна проти України серед іншого призвела до пасажирського транспортного колапсу стосовно Криму, який об’єктивно буде вирішеним включно в рамках деокупації півострову.