Як ми вже багаторазово повідомляли, попре концентрацію у Чорному та Азовському морях з лютого 2022 року більшості боєздатних тактичних кораблів усього російського військово-морського флоту, та незважаючи на концентрацію у Середземному морі практично всіх стратегічних надводних кораблів агресора, «успіхи» на морському театрі бойових дій для росіян є більш ніж скромними.

Ми вже писали, що така ситуація зумовила неабияку зацікавленість вищого керівництва ФСБ до «викривальних судових процесів» проти керівників Чорноморського флоту, включно із його командувачем, та про пов’язану із цим «дуже вчасну» загибель заступника командувача флотом біля Маріуполя, старого агента російських спецслужб, нібито «від кулі українських націоналістів».

Тому, хоча, звісно, ніяких «українських та турецьких шпигунів» у керівництві Чорноморського флоту наразі немає, побоюючись саме такого «завершення кар’єри» у застінках ФСБ, тамтешнє військово-морське командування вимушене імітувати бурхливу діяльність на морському театрі бойових дій, спираючись на Севастопольську базу.

Зранку 21 березня під прикриттям угрупування літаків, що вилетіли з Криму, до узбережжя Одеської області підійшло надводне угрупування російських загарбників, яке проводило демонстративні маневри «підготовки для десантування» за 15-20 міль від берегу. Окремі судна агресора, підійшовши ще ближче до узбережжя, обстріляли акваторію Одеської затоки та місто Одесу, не завдав істотної шкоди.

Військові експерти мають спільну думку, що викидання наразі десанту росіян в Одеській області стане для них самогубчим, а проведення вищевказаної «розвідки боєм» вони вважають безцільною витратою ресурсів. Але наразі, як ми бачимо, командування Чорноморського флоту у плануванні операцій керується навіть не мілітаристською логікою агресії, а суто демонстрацією власної лояльності та «рішучості» в очах російських спецслужб.