Згідно повідомлень у підконтрольних окупантам соціальних мережах, що з’явилися 19 березня, під час боїв на Півдні України загинув заступник командувача Чорноморського флоту агресора «з виховної роботи», капітан першого рангу Андрій Палій.

Загибель такого роду командира, та ще й на сухопутному театрі бойових дій носить риси трагікомізму, та окупанти очевидно не могли приховати смерть Палія через його публічність та широке коло зв’язків в окупованому Севастополі.

Адже у 2014 році саме пан Палій був зв’язуючою ланкою між російською ФСБ із так званою «народною самообороною» Севастополя, організованою із тамтешніх колаборантів та агентів «російського миру».

Через нього спецслужби агресора у перші дні окупації Криму надавали команди своїм лялькам – так званим керівнику «штабу оборони Севастополя» Олегу Рослякову та «народному меру» Олексію Чалому.

Крім того у питаннях взаємодії з колаборантами Палій координував і своє тодішнє керівництво, включно із командувачем флотом Олександром Вітком. Примітно, що після підвищення Вітка до заступника головнокомандувача російського флоту у 2018 році відносини Палія зі новим керівництвом Чорноморського флоту були дуже натягнутими, але він користувався безкарністю через своїх кураторів у ФСБ.

20 березня 2022 року підконтрольне окупантам севастопольське медіа «ForPost» заявило, що Палій нібито загинув у боях під Маріуполем, де нібито «забезпечував функціонування мирного коридору» та загинув або від «кулі снайпера» або від «осколкового поранення» та що обидві версії його загибелі «перевіряються».

Через причетність Палія до подій окупації Криму наша Асоціація була змушена пригорнути його загибелі окрему увагу, в рамках загального аналізу подій у середовищі окупантів та колаборантів.

Як ми вже повідомляли за добу до визнання загибелі Палія, через невдачі російської армії на Півдні України саме у Севастополі серед російських військових та «чиновників» склалася дуже напружена атмосфера.

Ми писали, що й «губернатор», і ключові «керівники силових структур», і керівництво Чорноморського флоту розуміють, що винними у невдачах операції на Півдні України можуть звинуватити саме їх, як «агентів українських нацистів» та «турецьких і американських шпигунів», для чого російськими спецслужбами можуть готуватися відповідні процеси.

Наразі, як нам стало достойменне відоме, уповноважені особисто керівництвом Росії вищі посадові особи ФСБ дійсно отримали завдання готувати, у стилі репресій 1937 року, процес щодо виявлених «націонал-зрадників» на базі Чорноморського флоту.

Ключова роль у фабрикації відповідного процесу, звісно за умов повної відсутності реальних підстав звинувачувати командування Чорноморського флоту у зв’язках з Туреччиною чи Україною була покладена ФСБ у першому тижні березня саме на їх старого ключового агента серед командування флоту Палія.

Наразі, коли капітан першого рангу Андрій Палій загинув, наші джерела повідомляють, що атмосфера у командуванні Чорноморським флотом стала менш напруженою, а адмірал Ігор Осіпов скасував низку приватних заходів запланованих ним на випадок його негласного домашнього арешту, якій очікувався найближчим часом.

Не применшуючи героїзм захисників Запоріжжя, Маріуполю та Миколаєва додамо, що наша Асоціація практично переконана у загибелі Палія в результаті класичного для агресора підступного «дружнього вогню» для «замітання слідів». Прогнозуємо ще низку «трагічних інцидентів» з особами які тісно співпрацювали із Палієм у російському флоті та у Севастополі, зокрема, з оточення пана Чалого.