Наша Асоціація вже повідомляла про «фальстарт» окупаційної «адміністрації» з Сімферополя у поширенні фейків про «розміщення біженців з Донбасу» в «порожніх кримських санаторіях». Вже після цього російською владою почалася централізована компанія з анонсування «розміщення біженців», що втілюється у «параді декларацій влади» про готовність прийняти біженців, від Мурманської області до Якутії. Зокрема вже в рамках цієї централізованої кампанії так званий «губернатор» Севастополя Михайло Развозжаєв заявив про «готовність прийняти більше п’ятисот евакуйованих мешканців» з окупованого Сходу України. Також «губернатор» заявив, що «гуманітарну допомогу» будуть збирати у «волонтерському штабі» «Ми разом» та що до Ростовської області буде спрямований «зведений загін добровольців» з підконтрольних агресорові «громадських структур», як згаданої «Ми разом» та й так званих «Молодої гвардії Єдиної Росії» та «Молодіжного Об’єднаного народного фронту».

Водночас у соціальних мережах Севастополя та Криму повідомляють, що насправді тягар щодо примусового збирання «гуманітарної допомоги» покладене на заклади середньої освіти, які, у свою чергу, вимагають від батьків учнів принести відповідну «допомогу» до шкіл у понеділок 21 лютого. Варто додати, що структура «Ми разом Севастополь» була утворена «під губернатора» Развозжаєва як засіб його піару серед севастопольців. Структуру «очолює» Вікторія Кашлякова, функціонер тих самих «Єдиної Росії» та «Об’єднаного народного фронту», так званий «депутат Ленінського району» Севастополю. При цьому піар-акції «Ми разом Севастополь» як «неурядової структури» проводяться спільно з «благодійним фондом» «Життя. Севастополь» такого собі Дмитра Закірова, керівника «Севастопольського союзу нахімовців, суворовців та кадетів» який «прославився» у місті гучними політизованими аферами, такими як «лотерея» для містян, що погодилися взяти участь у проведених окупантами фейкових «виборах». Примітно, що облаштування «кадетських класів» у Севастополі, про що писала наша Асоціація, також здійснювалося за рахунок батьків учнів у примусовому порядку, так саме як і нинішній збір «допомоги». Отже у діях окупантів та колаборантів щодо «збору допомоги» за рахунок батьків школярів вбачаються ознаки не лише пропаганди агресора, але й особистого збагачення його посіпак.

Примітно, що у Керчі знахідлива керівниця тамтешнього підконтрольного агресорові «Червоного Хреста» Любов Власенко «піймала хвилю» та почала не лише збір «гуманітарної допомоги», але й жваве накопичення «пожертвувань», нібито на термінове завершення ремонту приміщень «Червоного Хреста», задля «можливості розміщення біженців з Донбасу». При цьому пані Власенко умовчує, що під час попередніх переміщень з Сходу України до Криму, в 2014-2016 роках на півострові певний час перебували представники московського офісу Міжнародного Комітету Червоного Хреста, яких агресор активно пробував використовувати у власній пропаганді як нібито «крок до визнання російського Криму». Тоді окупанти не дозволяли представникам МКЧХ надавати допомогу власне кримчанам, але вітали виділення коштів «на підтримку» місцевого «Червоного Хреста» окупантів зокрема й на ремонти приміщень. 20 лютого російська пропаганда повідомила що нібито «перші сто біженців прибули до Керчі». Нинішній жахливий стан керченського «Червоного Хреста» загарбників та відверто шахрайська поведінка його «керівниці» вичерпно свідчать про справжнє ставлення агресора до червонохрестного руху в цілому.