Як заявляють самі окупанти, підконтрольне їм «державне унітарне підприємство» «Крименерго» є одним із «найбільших платників податків Республіки Крим», а надійну роботу його обладнання забезпечують понад 7 тисяч осіб [1]. Але, незважаючи на те, що за макроекономічними показниками «Крименерго» має ознаки «бюджетоутворюючого підприємства» окупантів, дані його поточної фінансової звітності та деякі інші факти, доводять, що це «унітарне підприємство» швидкими темпами йде до банкрутства.

У попередній статті [2] ми вже писали про плани окупантів щодо стрімкої реорганізації «унітарного» «Крименерго» в «акціонерне товариство» «Крименерго», а також чому «бліцкриг» з переділу енергетичних активів провалився. Проте, нові обставини вказують, на те, що «зміна власника» все ж таки відбудеться. Як відбуватиметься ця «реорганізація», і які наслідки вона матиме для мешканців окупованого Криму, спробує спрогнозувати доцент Андрій Чвалюк.

«Крименерго» не можна назвати «процвітаючим підприємством». У 2020 році воно отримало менше 15 мільйонів рублів «прибутку», натомість його «кредиторська заборгованість» цього ж року виросла до 4,09 мільярда рублів [3]. У січні 2017 року так званий «голова ради міністрів Республіки Крим» Юрій Гоцанюк дозволив «Крименерго» взяти перший кредит у 2 мільярди рублів під 12% річних. Всього за останні п’ять років «Крименерго», що має «статутний капітал» у 27,77 мільйона рублів, набрало «кредитів» на 8 мільярдів рублів. Чергову «позику» в 2 мільярди рублів під 9,5% річних «Крименерго» взяло у 2021 році у банку «Росія», нібито «комерційної кредитної організації без державної участі у структурі власності», про яку ми розповімо трохи пізніше [4].

Кредит поєднує у собі кілька функцій, найважливішою з яких, за умов ринкової економіки, є стимулююча. Завдяки кредиту підприємства отримують сильний стимул для подальшого розвитку [5]. Але ця функція реалізується лише у разі зацікавленості керівництва підприємства у розвитку, тоді як розпорядження нинішнього «генерального директора» «Крименерго» Андрія Цурканенка показують протилежну мету. Зайняті у 2021 році гроші Андрій Цурканенко направив на «поповнення оборотних коштів, зарплату та податки, оплату електроенергії, товарів, робіт та послуг» [6]. По суті, у «Крименерго» їх просто «проїли». Споживче ставлення до «позикових коштів» стає у «Крименерго» традицією.

Адже кожен новий «генеральний директор» (нинішній є вже шостим з 2014 року за рахунком) бере «кредит», щоб заткнути дірку в «бюджеті підприємства», після чого «передає справи» та борги з відсотками наступному «керівнику». Схвалення «кредитів» для підтримки поточної працездатності «Крименерго» та повне ігнорування внутрішніх проблем із боку кримської «влади» повільно вели структуру в прірву. Але, як ми вже сказали вище, доведення «Крименерго» до «банкрутства» можливе і було справжньою метою цієї «неефективної кредитної політики», адже чим менше буде рибка, то простіше її заковтнути.

Спочатку окупанти планували створити «спільне підприємство» з «Россетями» і щоб керованість зберегли обидві сторони угоди, кримським колаборантам пообіцяли виділити у спільному дітищі «25% плюс 1 акцію». Трохи згодом почали звучати інші цифри, і поділити нове «акціонерне товариство» мали намір уже «по-братськи» – п’ятдесят на п’ятдесят. [2]. Підозрюємо, що саме небажання «рівного партнерства» загальмувало анонсований ще 2017 року процес «реорганізації».

Адже поки одні групи колаборантів займалися «постановкою на облік усіх об’єктів та земельних ділянок компанії», щоб «збільшити її активи» за рахунок захопленого у 2014 році майна української корпорації «ДТЕК» [7], інші – діяли з протилежною метою та дозволяли «Крименерго» брати регулярні «кредити» у комерційних російських банків. Зростання «кредиторської заборгованості» збільшує «зобов’язання «Крименерго» і може призвести до фінансової неспроможності. Одна річ ділити акції «прибуткової енергетичної компанії» та зовсім інша, коли ця «компанія вже стоїть на межі банкрутства». З огляду на те, хто є «кредитором» – право першочергової вимоги виплат уже належить «Банку Росія», ключовим акціонером якого є Юрій Ковальчук.

Минулого року Президент Росії Володимир Путін нагородив Юрія Ковальчука орденом «За заслуги перед Батьківщиною» 4-го ступеня. Як йдеться у супутньому указі, Ковальчука нагороджено «за великий внесок у реалізацію соціально значущих проектів у Криму». Що за «проекти», в указі не уточнюється [8]. Не виключено, що нагороду було видано саме за внесок у доведення «Крименерго» до «банкрутства». Втрачати Юрію Ковальчуку все одно нема чого, особистий «касир» Путіна і так з 2014 року перебуває під гнітом повного пакету санкцій. У грудні 2017 року «100% акцій» кримського заводу шампанських вин «Новий Світ» «купила» компанія з Санкт-Петербурга «Південний проект», дочірня фірма банку «Росія» [9], а тепер для Ковальчука, мабуть, настав час «прибрати до рук» не менш цінну галузь економіки – кримське житлово-комунальне господарство.

Сумнівними, з огляду на виявлені факти, виглядають і «інвестиційні плани» окупантів. Як раніше заявив Сергій Аксьонов, обсяг «фінансування для модернізації мереж у Криму» складе близько дев’яти мільярдів рублів [10], проте «Крименерго» вже набрало «кредитів» на 8 мільярдів рублів, що не заважає його «керівництву» регулярно рапортувати, що «знос обладнання підстанцій у середньому складає близько 80 відсотків». Куди ж ідуть гроші? Частина йде на виплату раніше взятих «кредитів та відсотків за ними». Ще частину доходів «Крименерго» витрачає на те, щоби залишитися «на плаву». Решту розкрадають «особи, відповідальні за закупівлю» «Крименерго» та інші корупціонери.

У 2020 році колишній «перший заступник генерального директора» «Крименерго» Костянтин Лаєнко, і поточний «заступник генерального директора» Олександр Калачов вступили в змову, спрямовану на отримання грошей від потенційних абонентів за надання послуг, які «входили до функціональних обов’язків підприємства». Олександр Калачов отримав від представника підприємця 300 тисяч рублів за «сприяння прискореному отриманню технічних умов та укладання договору на приєднання до електромереж» «Крименерго», після чого його було схоплено представниками «кримського управління» ФСБ [11]. Залишається гадати – Лаєнко і Калачова «злили» за їхню відмову «поділитися», або ж російські карателі заздалегідь почали «чистити» «Крименерго» від корупціонерів, щоб на їх прикладі «додатково обґрунтувати необхідність реорганізації» і, природно, «повної заміни керівного складу енергетичної компанії».

Вважаємо за необхідне сказати кілька слів і про майбутнього «постачальника електричної енергії кримським споживачам». Нинішнє «акціонерне товариство» «Крименерго» як юридична особа було засноване Федеральним агентством з управління державним майном 19 травня 2008 року. Читача не повинна бентежити дата, оскільки спочатку це було федеральне державне унітарне підприємство «Аятське торфопідприємство», розміщений у Нев’янському районі Свердловської області Росії, за адресою село Аятське, вулиця Леніна, 20. До речі, свою фактичну адресу «кримське підприємство» зберегло досі. Пройшовши через приватизацію та ставши відкритим акціонерним товариством, «Аятське торфопідприємство» продовжувало працювати у Свердловській області, поки дорученням уряду Росії від 31 липня 2017 року № 5477п-П9 воно не було «відряджене» до Криму [12]. Влаштувавшись у Сімферополі на вулиці Рубцова, будинок 44а, приміщення 101, колишні фахівці з видобутку торфу почали виконувати доручені ним урядом країни-агресора завдання.

27 серпня 2021 року у АТ «Крименерго» змінився «генеральний директор», тепер цю «посаду» обіймає Гончаров Олексій Миколайович. Хоча командувати новому «генералу» особливо немає ким, адже чисельність «співробітників компанії» все ще становить 13 осіб. Ну, принаймні, новий «керівник» має певний досвід «ефективного» управління енергетичною компанією, адже у той самий період, коли створювалося «акціонерне товариство», Олексій Гончаров, спільно з Чумаковим Андрієм Володимировичем і Красиковим Володимиром Петровичем заснували ТОВ «Карельська об’єднана гідроенергетична компанія». Дана фірма пропрацювала 10 років і у лютому 2018 р. була ліквідована [13].

Саме «АТ «Крименерго» теж багато років «балансувало на межі», показуючи копійчаний прибуток. За 2020 рік збитки «АТ «Крименерго» склали 2,09 мільйона рублів, при виручці 6,5 мільярда рублів. Незважаючи на те, що перші розмови про «двоходову схему перетворення» «унітарного підприємства» «Крименерго» в «акціонерне товариство» зазвучали у 2018 році, етап фінансового «накачування» «Крименерго» розпочався лише у 2019 році, коли «товариство» отримало 629,24 мільйона рублів за «випуск акцій». За два наступні роки активи «товариства» зросли з 2,1 мільйона рублів до 4,3 мільярда рублів [14]. Однак це «підприємство» все одно є низькорентабельним, що може говорити про неефективну господарську діяльність. І хоча «коефіцієнт поточної ліквідності» показує наявність «високих ризиків того, що підприємство не зможе самостійно сплачувати свої рахунки», інші факти вказують на те, що його і справді «готують до прийняття активів» «унітарного підприємства» «Крименерго» [15].

У чому «АТ «Крименерго» справді добре досягло успіху, то це у «споживанні» товарів та послуг. Маючи «основний КЗЕД» 35.12 «Передача електроенергії та технологічне приєднання до розподільних електромереж», що передбачає «надання компанією певних послуг», плата за які і має забезпечувати їй «прибуток», вона займається чимось іншим. За 13 років свого існування компанія, як «учасник системи держзакупівель», поставила товарів або надала послуг на суму понад 80,8 мільйона рублів, а замовила товарів або послуг на суму понад 28,8 мільярда рублів [15].

Починаючи з 9 січня 2020 року, АТ «Крименерго» почало масово закуповуватися «кабелями електропередачі високої напруги» та «послугами з інженерно-технічного проектування систем енергопостачання». До жовтня 2021 року «будівельно-проектний напрямок» закупівель закінчився і компанія переключилася на замовлення офісних меблів, комп’ютерів, транспортних засобів та спецодягу. Все це підтверджує, що склади вже «забиті обладнанням», яке нібито «піде на заміну зношеним мережам» «унітарного «Крименерго», і формування офісу нової енергетичної компанії увійшло до своєї завершальної фази. Закупівля на 8,8 мільйона рублів спецодягу демонструє готовність «АТ «Крименерго» до «розширення штату співробітників» [16].

Також урядова комісія РФ із забезпечення безпеки електропостачання 23 вересня 2021 року ініціювала питання про «доцільність передачі об’єктів електромережевого господарства» «федерального державного унітарного підприємства» «Кримська залізниця» «у власність Російської Федерації» з подальшою передачею саме у «безоплатне користування АТ «Крименерго» [17].

Зважаючи на вищевикладене, ми вважаємо, що Кремль хоче «видавити» угруповання колаборантів із «керівництва «Республіки Крим» з енергетичного бізнесу. Саме тому банк «Росія» щільно підсаджує «унітарне» «Крименерго» на кредитну голку, схвалюючи «кредити» з безперспективним в економічному плані призначенням. І якщо енергетичним підприємствам РФ кредити видаються «на фінансування поточної діяльності підприємства» [18], тобто на діяльність спрямовану на отримання прибутку, то «унітарному» «Крименерго», як зазначено вище, гроші видали «на оплату електроенергії, виплату заробітної плати, сплату податків та обов’язкових платежів до бюджету, оплату товарів, робіт та послуг» [19].

Різниця принципова. Не треба бути фахівцем, щоб зрозуміти, що виданий на такі потреби «кредит» не принесе «позичальнику» користі. Тому метою подібного «кредитування» може бути лише одне – ще більше погіршити фінансове становище «енергетичної компанії» і зробити її своїм постійним боржником. Адже якщо «унітарне» «Крименерго» «збанкрутує», вже не потрібно буде застосовувати «завислу» з 2017 року схему з «прокладкою» у вигляді «передачі його активів до скарбниці РФ», тому що залишки електромереж, на нібито «цілком законних підставах», відійдуть банку «Росія», а точніше – людям, які за ним стоять.

Ця схема не нова і вже давно застосовується у самій Росії. Як зазначається у доповіді Рахункової палати РФ, політика держави спрямована на скорочення кількості федеральних унітарних підприємств шляхом приватизації федерального майна. Проте програма приватизації виконується дуже погано, у 2017-2019 роках головними причинами скорочення кількості федеральних унітарних підприємств стала не приватизація, а об’єднання підприємств, їх ліквідації та банкрутства [20].

Державні унітарні підприємства мають природні вади. Неподільність їх статутного фонду обмежує можливість залучення зовнішніх інвестицій для забезпечення та підтримки конкурентоспроможності продукції. Такі підприємства орієнтовані на бюджетне фінансування, що неможливо за умов кризи економіки. Втім, у Криму суб’єкти господарювання все одно можуть побачити «інвестицію» виключно з «бюджетних коштів», про що наша Асоціація вже писала.

Також на державних унітарних підприємствах відсутні економічні стимули для виробничого накопичення через відсутність реального господаря, розбіжність інтересів держави-власника, найманих працівників та системи менеджменту [21]. Також для ситуації Криму цей «конфлікт інтересів» загострюється «сірою зоною» економіки півострова, і яскраво простежується у чехарді «генеральних директорів» «Крименерго».

Але й створення акціонерного товариства не вирішить всіх проблем. Адже «приватні акціонери» зазвичай вимагають від призначеного ними керівника постійного приросту прибутку, що безпосередньо вплине на зростання тарифів. Як показує статистика, у Росії унітарні підприємства надають свої енергетичні послуги за нижчими тарифами, ніж акціонерні товариства [22]. Тарифне ціноутворення на різних територіях залежить від багатьох факторів, але є підстави припустити, що після ліквідації «унітарного» «Крименерго» «підморожені» агресором з 2014 року тарифи в окупованому Криму швидко досягнуть рівня «середньоросійських цін». Щодо підвищення «якості послуг» навіть припущення робити не варто. Нове «акціонерне товариство», залишившись «монополістом» у Криму, довго «тримати марку» не стане і чистий прибуток, замість того, щоб вкладатися в «розвиток підприємства», повністю розподілятиметься серед власників акцій. Тобто між правою та лівою кишенями пана Ковальчука.

Ще однією проблемою агресора є те, що багато російських державних компаній перетворилися на «питомі князівства», контрольовані їх топ-менеджерами. Адже керівництво «акціонерного товариства» має право саме собі встановлювати розмір зарплати та мотивуючих премій, через що у деяких керівників зарплата у 22 рази вища, ніж у їхніх підлеглих. Як показує Рахункова плата РФ, у багатьох «акціонерних товариствах з державною участю» приймаються рішення про виплату винагороди керівництву навіть за збиткової діяльності підприємства [20]. У разі трансформації «унітарного» «Крименерго» подібна практика з високою ймовірністю буде використана в новому «акціонерному товаристві».

Підбивши підсумки, можемо зробити висновок, що перетворення «унітарного» «Крименерго» на «Крименерго» «акціонерне» принесе вигоду лише керівництву нової структури підприємства та особам, що стоять за ним, у вигляді бізнес-імперії Ковальчуків. Населення та промислові споживачі електроенергії окупованого півострова від цієї реорганізації лише постраждають, оскільки, очевидно, розглядаються Ковальчуками як власна «кормова база», яка від послуг «акціонерів» вже нікуди не подінеться. Причому витіснення «унітарного» «Крименерго» з ринку – це лише частина плану «корпорації Озеро» щодо планомірного бізнес-контролю над усією кримською енергетикою. Як окупанти намагаються нажитися на генерації електроенергії у Криму та одночасно видавити з енергоринку «приватних виробників», читайте у нашій наступній статті.

Джерела:

1. https://crimea-energy.ru/about

2. https://arc.construction/24885?lang=uk

3. https://www.list-org.com/company/8070646

4. https://abr.ru/

5. https://all-sci.net/kredit-finansyi/finansyi-kredit-uchebnik-pod-red-prof.html

6. https://bankinform.ru/news/115782

7. https://ria.ru/20180723/1525125011.html

8. https://ru.krymr.com/a/pochemu-putin-nagradil-kovalchuka-ordenom-za-proekty-v-krymu/31378190.html

9. https://www.forbes.ru/biznes/354719-v-epicentre-sankciy-struktura-kovalchuka-kupila-zavod-shampanskih-vin-v-krymu

10. https://ria.ru/20180723/1525125011.html

11. https://ruinformer.com/page/ugolovnoe-delo-v-otnoshenii-top-menedzherov-krymenergo-mozhet-popolnitsja-eshhjo-figurantami

12. https://crimea-energo.ru/o-predpriyatii/ustav.html

13. https://companies.rbc.ru/id/1081001006570-obschestvo-s-ogranichennoj-otvetstvennostyu-karelskaya-obedinyonnaya-gidro-energeticheskaya-kompaniya/

14. https://checko.ru/company/krymehnergo-1086621000432

15. https://companies.rbc.ru/id/1086621000432-ao-kryimenergo/

16. https://checko.ru/company/krymehnergo-1086621000432

17. https://minenergo.gov.ru

18. https://abr.ru/about/news/11102/

19. https://abr.ru/about/news/10628/

20. https://www.vedomosti.ru/economics/articles/2020/08/26/837889-gosudarstvennie-kompanii

21. https://sites.google.com/site/andromeda3357ru/unitarnoe-predpriatie

22. https://energovopros.ru/spravochnik/elektrosnabzhenie/tarify-na-elektroenergiju/3106/51457/