Наша Асоціація подала заявку до Експертного механізму ООН з прав корінних народів для його наступного тематичного дослідження договорів, угод та інших конструктивних домовленостей між корінними народами та державами, включаючи мирні угоди та ініціативи примирення, а також їх конституційне визнання.

Подання Асоціації до Механізму було присвячено становищу корінних народів, зокрема кримських татар, кримських караїмів та кримчаків у Криму. Інформування «АРК» стосувалося аспеків, визначених Асоціацією у своїй роботі, а саме питання навмисної та організованої російської політики проти прав корінних народів у Криму, вимірів політики України щодо цих корінних народів, зокрема права на ідентичність та право на розвиток. У поданні Асоціації відображено історичний нарис про рамки співпраці корінних народів з органами влади на півострові, та зокрема вказується, що Меджліс кримськотатарського народу до 2014 року співпрацював з українськими центральними та регіональними органами влади як Рада представників кримськотатарського народу, в рамках Указу Президента України від 18 травня 1999 року № 518/99.

Подання «АРК» вказує ООН на те, що російська де-факто «влада» в Криму не визнає з 2014 року статус корінних народів для кримських татар, кримських караїмів і кримчаків; ніяких «угод» з ними окупанти не здійснили. Представницький орган кримськотатарського народу, Меджліс, де-факто заборонений російською окупаційною «адміністрацією» з 2016 року. Росія не виконала наказ Міжнародного суду ООН від 19 квітня 2017 року у справі 166 (Україна проти РФ), де Суд у вимірі тимчасових заходів щодо ситуації в Криму вказав, що Росія повинна, відповідно до своїх зобов’язань за Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, утримуватися від збереження чи накладення обмежень на можливості кримських татар із збереження своїх представницьких установ, у тому числі Меджлісу. У поданні Асоціації наголошувалося, що в 2017-2022 роках Росія відмовлялася від будь-яких переговорів або домовленостей з представниками Меджлісу щодо виконання РФ цього наказу Міжнародного суду ООН та скасування де-факто заборони Меджлісу.

У поданні до ООН зазначено, що Україна визнала кримськотатарський народ корінним, визнала статус Меджлісу та Курултаю, а також приписи Декларації ООН про права корінних народів заявою Верховної Ради України від 20 березня 2014 року. У цьому акті український парламент доручив Кабінету Міністрів України невідкладно опрацювати проекти законів та підзаконних актів України, які визначають та закріплюють статус кримськотатарського народу як корінного народу, та розробити практичні механізми взаємодії органів виконавчої влади та Меджлісу кримськотатарського народу. У парламентській заяві зазначалося, що розробка проектів відповідних законів та підзаконних актів України буде розроблена за погодженням з Меджлісом, у тісній співпраці з ООН, ОБСЄ, Радою Європи відповідно до міжнародного права та стандартів прав людини, корінних народів та меншин.

Асоціація повідомила Експертний механізм ООН, що у 2021 році Україна прийняла Закон «Про корінні народи України» від 1 липня № 1616-IX. Цей закон не встановлює порядок укладання угод з корінними народами, але затвердив деякі процедури консультацій з представницькими органами корінних народів України.

Такі консультації має проводити Уряд України з питань переліків релігійних і культурних об’єктів корінних народів та користування ними (ч. 2 ст. 4 Закону); щодо перейменування населених пунктів (ч. 3 ст. 4 Закону); стосовно резервування земель Криму та надання земельних ділянок представникам корінних народів (ч. 4 ст. 7 Закону); щодо порядку взаємодії корінних народів з місцевими органами влади з питань земель, вод, лісів та інших питань довкілля Криму (ч. 2 ст. 7 Закону); а також – з міністерствами України щодо викладання історії та мови корінних народів (ч. 2 ст. 5 Закону) та інших питань (ч. 3 ст. 8 Закону). Відповідно до статті 7 цього Закону корінні народи України через свої представницькі органи мають право встановлювати пріоритети та розробляти стратегії реалізації свого права на розвиток. Це право передбачає участь у розробці та реалізації державних і регіональних програм, а також інших стратегічних та політичних документів на основі вільної, попередньої та усвідомленої згоди.

Подання інформувало службових осіб ООН, що наразі експерти нашої Асоціації разом з представниками Меджлісу та Кримськотатарського ресурсного центру включені Державною службою України з питань етнополітики та свободи совісті до спеціальної робочої групи з розробки проектів підзаконних актів України, які встановлять порядок проведення зазначених консультацій з урядом та міністерствами України. Ці підзаконні акти досі не прийняті, та про розвиток цієї ситуації Асоціація буде інформувати Експертний механізм ООН.

Конкретна проблема полягає в тому, що має бути прийнятий ще один підзаконний акт України, щодо порядку реєстрації урядом України представницьких органів корінних народів. Статтею 8 Закону України 2021 року № 1616-IX зазначено, що представницькі органи корінних народів набувають та втрачають права та обовязки, передбачені цим та іншими законами України, після прийняття Урядом України рішення про закріплення або позбавлення його правового статусу. Проект такого рішення вноситься до Кабінету Міністрів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин України (тобто Міністерством культури України). Наша Асоціація у своєму поданні вказала, що Україні потрібна експертна підтримка Експертного механізму ООН для подальшої розробки зазначених підзаконних актів та реалізації вимог Закону України 2021 року № 1616-IX «Про корінні народи України».

Представники Експертного механізму ООН вже офіційно подякували Асоціації за це подання. Також наша Асоціація отримала офіційну подяку від іншого Експертного механізму ООН з права на розвиток за подання «Обов’язок співпрацювати та недержавні суб’єкти: корінні народи та Крим», надіслане «АРК» до цього Механізму в грудні 2021 року та присвячене гострим викликам расової дискримінації кримських татар в окупованому Криму.