Наша Асоціація надала подання Експертного механізму ООН з права на розвиток для його досліджень, присвячених обов’язку співробітництва з урахуванням недержавних акторів, а також зв’язкам між інвестиціями та розвитком. АРК відзначила особливу важливість представницьких органів корінних народів як спеціальних неурядових акторів, що мають вирішальне значення для участі в питаннях розвитку.

У поданні АРК вказала, що Україна офіційно визнала статус корінного кримськотатарського народу в 2014 році, а пізніше схвалила Закон «Про корінні народи України» у 2021 році. Асоціація повідомила Експертному механізму ООН про ключові норми цього закону, які надали корінним народам право на співпрацю через свої представницькі органи з державними та місцевими органами влади з питань охорони навколишнього середовища, забезпечення ефективного та справедливого використання ресурсів, розташованих у Криму.

Норма цього закону також гарантує, що корінні народи України мають право встановлювати пріоритети та розробляти стратегії реалізації свого права на розвиток через свої представницькі органи. Таке право передбачає участь у розробці та реалізації державних й регіональних програм, а також інших стратегічних та програмних документів на основі вільної, попередньої і усвідомленої згоди з питань, пов’язаних із правами та законними інтересами корінних народів України.

У АРК наголошується, що зараз експерти Асоціації співпрацюють з іншими громадськими організаціями та державними структурами України, такими як Державна служба України з питань етнічної політики та свободи совісті, для розробки підзаконних актів, які розвиватимуть ці правові норми, що будуть повністю реалізовані після деокупації Криму. АРК вказала Механізму ООН, що досвід участі представницьких органів корінних народів у процесі прийняття рішень матиме надзвичайно важливе значення для наступної еволюції концепції обов’язку співробітництва, особливо для держав, які містять території традиційного розселення корінних народів чи їх де-факто контролюють.

Стосовно питання співвідношення інвестиційних договорів та права на розвиток, АРК повідомила Експертному механізмові ООН, що між Україною, як державою, яка має суверенітет над Кримським півостровом, та Росією, як державою, яка здійснює ефективний контроль над ним з 2014 року, діє двостороння інвестиційна угода, а саме – Угода між Урядом Росії та Кабінетом Міністрів України про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27 листопада 1998 року. АРК надала Експертному механізмові ООН приклади справ проти Росії щодо вирішення відповідних спорів у ситуації нинішнього міждержавного конфлікту в міжнародних арбітражах, які вирішуються за цією Угодою.

АРК у своїй заяві наголосила, що саме ця Угода максимально впливає на питання сталого розвитку кримчан, оскільки підконтрольна Росії «адміністрація» з 2014 року «націоналізувала» широкий перелік державного, комунального, цивільного майна України в Криму та навіть окремі об’єкти приватної власності кримчан. АРК вказала Експертному механізмові ООН, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі 20958/14 вже встановив ймовірність адміністративної практики поширення російських законів на Крим, внаслідок чого з 27 лютого 2014 року «суди» в Криму не можна вважати «встановленими за законом», а також встановив ймовірність адміністративної практики експропріації майна у цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації, що порушує статтю 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини.

АРК у своїй заяві розповіла ООН про попередню активну участь Асоціації в Консультаціях для Східної Європи та Центральної Азії, скликаних Робочою групою ООН з питань прав людини і транснаціональних корпорацій та інших бізнес-структур у 2021 році. Така співпраця тривала в рамках підготовки доповіді Робочої групи Генеральній Асамблеї ООН за 2021 рік щодо надання практичних рекомендацій державам з переговорів щодо інвестиційних угод, які відповідають правам людини, відповідно до Керівних принципів ООН щодо бізнесу та прав людини.

У доповіді АРК для учасників Консультації наголошувалося, із прикладами деяких невирішених спорів, на конкретній ситуації з правовим захистом інвестицій в окупованому Криму, в рамках вищезазначеного українсько-російського двостороннього договору 1998 року та відповідних норм міжнародного права прав людини, що захищають право власності. А в рамках підготовки доповіді Робочої групи ООН до Генеральної Асамблеї ООН, УВКПЛ ООН опублікувало Резюме дискусій цих Консультацій щодо міжнародних інвестиційних угод, які відповідають правам людини.

АРК проінформувала Експертний механізм ООН про пункти 25 і 32 цього Резюме, включені у документ ООН відповідно до пропозицій Асоціації, де визначається, що у регіонах, які постраждали від конфлікту, інвестиційні договори можуть служити більш ефективним інструментом для захисту деяких прав людини, ніж класичні інструменти прав людини. Це може мати значення як для міждержавних спорів, так і для спорів між інвесторами та державами і стосується, зокрема, права на мирне володіння майном. Також АРК у своєму поданні описала сучасний досвід обговорення цих питань професором Асоціації Борисом Бабіним на Всесвітньому юридичному конгресі в грудні 2021 року в Барранкільї (Колумбія), куди він був запрошений як доповідач.

АРК запросила представників Експертного механізму ООН з права на розвиток відвідати Україну, зокрема Крим, у рамках подальшої підготовки вищезазначених досліджень ООН.