Ганна Устінова-Бойченко, к.ю.н., доцент

Діти – це майбутнє держави, яка повинна створювати всі необхідні умови для їх належного розвитку. Дошкільна освіта створює необхідну навчальну базу майбутніх школярів, є важливим етапом для цілісного розвитку дитини та спрямована на реалізацію навчальних та виховних завдань. Відвідування дитиною дитячого садочку необхідно не тільки для розвитку дитини, це ще є одним засобом соціалізації дитини, а для батьків – можливість працювати. «Окупаційна влада» Криму постійно обіцяє та заявляє про те, що кошти на будівництво та ремонти дошкільних навчальних закладів виділяються достатньо, але ці дійсно так? Практично з самого початку окупації Криму Росією її «влада» почала змінювати кількість дошкільних навчальних закладів, обґрунтовуючи це різними обставинами.

На лютий 2014 року на півострові функціонували комунальні дошкільні навчальні заклади та установи приватної власності, яким окупанти почали утворювати всілякі проблеми. Прикладом дитячий садочок «Бриз» у Феодосії перебував у приватній власності та після «закінчення договору оренди земельної ділянки», на якій він розташований, «місцева влада» відмовлялась продовжувати його. Занепокоєння батьків учнів «Бризу» було викликано тим, що за неофіційною інформацією на місці зазначеного дошкільного навчального закладу окупанти бажали побудувати багатоповерхові житлові будинки.

Водночас на території навчального закладу знаходиться установа, котра займається діагностуванням та лікуванням зору у дітей-інвалідів, яка могла зникнути разом з дитячим садочком. Нова «місцева влада» постійно втручалась в діяльність закладу, змушувала збільшувати кількість місць у дитячому садочку, попри те, що «ліцензійний обсяг» через спеціалізацію закладу складав не більше 40 осіб. Окупантами проводилися постійні «незаплановані перевірки», що протягом тривалого часу було тиском з боку «місцевої влади» з метою припинити діяльність дошкільного закладу.

До окупації функціонування Центру медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів та лікування дітей з порушенням органів зору на базі дитячого садочку «Бриз» було прямо передбачене при укладанні договору при передачі комунального майна міського дитячого садка в оренду для створення приватного дитячого садка для дітей з порушенням зору. Тому важливість такого закладу для городян була очевидною. Також була очевидною причина нових претензій до закладу, що займав привабливу ділянку землі, по обидва боки якої вже розгорнулося будівництво багатоповерхівок. А тому причиною ліквідації дитячого садка «Бриз» та відповідної тяганини у «судах» став майже гектар землі під закладом [1]; [2].

У Севастополі з 2014 року також почалося «цькування» приватних дитячих садків з боку «місцевої влади», яку навіть не зупинили великі черги до дитячих закладів міста, відсутність необхідної кількості місць для всіх охочих. А тому існування приватних навчальних закладів опинилося під загрозою. Керівництво приватних дошкільних закладів почало стикатися з неабиякими труднощами при «оформленні документації», проходженням великої кількості «перевірок», а також при «ліцензуванні окремих видів виховної та освітньої діяльності». Прикладом, приватний білінгвальний дитячий садок «Леопольд» став об’єктом «цькування» з постійними «перевірками» від «ревізорів» сумнівної компетенції, розповсюдженням неправдивої інформації про діяльність дошкільного закладу. Окупаційна «влада» Севастополя не мала достатніх підстав закрити дошкільний навчальний заклад, а тому почала з’являтися інформація про те, що нібито дитячий садок було закрито за «рішенням суду», що не відповідало дійсності. Дитячий заклад «Леопольд» зміг певний час опиратися окупаційній «адміністрації», але велика кількість приватних дошкільних навчальних закладів все ж таки були закриті з 2014 року через труднощі отримання «ліцензії», штучно створені фінансові проблеми. Тобто це відбувалося через політику агресора щодо цілеспрямованого знищення саме приватних дошкільних закладів [3].

Занепокоєння викликає не тільки відношення окупаційної «влади» до функціонування приватних навчальних установ, але й взагалі її ставлення до матеріально-технічного забезпечення дитячих закладів. Це масово відбувається через надання функцій проведення ремонтно-будівельних робіт недобросовісним організаціям. Прикладом «Ялтинський міський суд» ухвалив «вирок» щодо керманича сімферопольської будівельної організації «Кримбудмонтаж» Євгена Красилова та його заступника Сергія Докашенка. Зазначені особи замість проведення будівельно-ремонтних робіт дитячого садочку, заплатили за «позитивне узгодження актів робіт» у дошкільній освітній установі у селищі Кацівелі, виконаних не в повному обсязі та з порушенням будь-яких норм [4]. Звісно цей «вирок» сумний стан самого дитячого садочка ніяк не змінив, і він є лише відображенням загальної тенденції «ремонту» установ дошкільної освіти Криму.

Загальне недбале ставлення окупаційної «адміністрації» до безпеки дітей обурює, але те, що загарбники у цілому не дуже переймаються нормальним розвитком дітей, для них є звичним. Привласнювати «бюджетні кошти» у фантастичних розмірах, порівняно з ситуацією до 2014 року, для більшості кримських «чиновників» стало рутинною справою, а тому тема будівництво дошкільних навчальних закладів не є виключенням. Адже окупаційна «влада» не тільки допускає масове розкрадання «бюджетних коштів» при будівельно-ремонтних роботах на об’єктах дошкільної освіти; вони взагалі «закривали очі» при будівництві модульного дитячого садка у Алушті.

Там за рахунок «бюджетних коштів» мали побудувати новий дитячий садок, але гроші прости «зникли». Замість того, щоб застосувати відповідні заходи «начальник управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства міської адміністрації» Алушти укладав додаткові «угоди», що стало причиною перерахування «бюджетних коштів» «підряднику», який навіть не представив проєкт. Як й у описаному вище випадку в Кацівелі подальші гучні заяви про «кримінальні справи» щодо «стрілочників» будівництву дитячого садочка аж ніяк не сприяли [5]. Адже керманич «підрядної організації», отримавши відповідно до «муніципального контракту» від «адміністрації» Алушти 50 мільйонів рублів, спорудив будівлю, яка не може бути введена в експлуатацію в якості дитячого садка [6].

Кримські «чиновники» постійно роблять гучні заяви про те, що вони турбуються про наявність недобудованих дошкільних навчальних закладів та обіцяють найближчим часом їх побудувати, але проблема залишається невирішеною. Прикладом кримський «міністр будівництва та архітектури» заявляв про те, що станом на 2020 рік в Криму існує близько 20 недобудованих дитячих дошкільних навчальних закладів, роботи відносно яких не ведуться вже довгий час. Причиною він назвав недобросовісних «підрядників», які використали наданий ним аванс, та фактично втратили «бюджетні кошти». «Міністр» пообіцяв відновити будівництво та «виділити нові кошти» [7], очевидно із тим самим результатом у майбутньому. Відповідні обіцянки вважаються «керівництвом Криму» дуже «слушними», оскільки будівництво деяких дошкільних навчальних закладів було замороженим з 2014 року та «владі» потрібно відволікати кримське населення.

Як приклад можна навести багатостраждальний дошкільний навчальний заклад у керченському мікрорайоні «Марат-2», який почали будувати до початку окупації Криму. Він став знаряддям  вдалого освоєння «бюджетних коштів» будівельними структурами «кримського спікера» Володимира Константинова та водночас засобом «замилювання очей» кримчан. До 2014 року підконтрольний Константинову «СК Консоль-Строй» витратив 5 мільйонів гривень авансу адже нібито заклав фундамент та «закінчив» об’єкт, чого насправді не відбулося. Пізніше Головне управління капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим за рекомендацією прокуратури судилося щодо цих розтрачених фірмою «Консоль» коштів та отримало рішення на свою користь, але не встигло забрати у Константинова кошти через початок окупації Криму.

Вже після початку окупації «Консоль» організував «скасування рішення суду», надавши фіктивні бухгалтерські документи про нібито «цільове витрачання авансу». А через декілька років «правонаступник» Головного управління капітального будівництва при Раді міністрів, «Кримське управління капітального будівництва» оголосило про «закупівлю будівництва» нового дитячого садка на тому ж місці, у мікрорайоні «Марат-2». «Закупівля» пройшла без жодного «конкурсу» та «підрядником будівництва» було обрано сімферопольську фірму «КС Компані», яка була швидкоруч заснована за три дні до «підписання договору». Викликає дуже багато запитань те, що фірма з «уставним фондом» в 10 тисяч рублів отримала «замовлення» на 267,65 мільйонів рублів. Крім того, передбачалася повторна оплата вже частково виконаних робіт. Також незрозумілим залишається те, як «КС Компані» узагалі буде встигати виконувати це «замовлення», оскільки одночасно без будь-якої конкуренції ця фірма отримала ще одне «замовлення» на будівництво блоку початкових класів з актовою залою в ялтинській «Школі майбутнього» на 243,5 мільйона рублів [8].

Як «будувався» багатостраждальний дитячий дошкільний навчальний заклад на мікрорайоні «Марат-2» стало зрозумілим вже через рік, оскільки «служба капітального будівництва» знову почала пошуки «підрядника», який нібито мав добудувати дитячий садок для керченських дітлахів. На «офіційному сайті державних закупівель» у 2018 році було розміщено інформацію про те, що «ціна контракту» складає 180,57 мільйонів рублів. Роботи з будівництва цього дитячого закладу були припинені та «законсервовані» напередодні його «здавання», яке було заплановано на грудень 2017 року [9]. Ще через рік ситуація щодо цього дитячого дошкільного навчального закладу на 260 місць не змінилась. У серпні 2019 року «будівельна готовність» садка становила 30 %. «Міністр будівництва та архітектури Республіки Крим» заявляв про те, що стосовно об’єкту «проходить процедура коригування проєктно-кошторисної документації», яку хотіли завершити у 2019 році, а «введення в експлуатацію» дитячого садка обіцяли на початок 2021 року [10].

Та у вересні 2021 року відбулося не відкриття дитячого закладу в мікрорайоні «Марат-2», а знову …«офіційне відкриття» його будівництва. «Глава Криму» Сергій Аксенов вказав своїм «розпорядженням» єдиного «підрядника» для садочку, і щасливчиком стала фірма «ЮГСЕРВІС», яка тепер має  завершити будівельно-монтажні роботи «Будівництво дошкільної освітньої організації у мікрорайоні Марат-2 міста Керч на 260 місць». На цей раз вартість «контракту» склала вже 350,27 мільйонів рублів, а будівництво обіцяють завершити до кінця березня 2024 року [11].

Аналізувати цю ситуацію сумно, але ще сумнішим стає закриття окупантами дошкільних навчальних закладів. В селищі Орджонікідзе було закрито єдиний дитячий садок, який відвідували понад 70 дітей. Селище Орджонікідзе за чисельністю населення невелике, та за останні роки кількість дітей, які потребували влаштування до дошкільного навчального закладу дуже скоротилася. Тому частину будівель цього дошкільного закладу було передано в оренду, а орендарі були зобов’язані добудувати відсутні площі. Будівництво орендарі не закінчили, але при цьому порушили фундамент основного корпусу, через що у харчоблоку саду провалилася підлога. Через таке становище батьки були змушені звертатися до різних інстанцій, з метою отримати допомогу. «Допомога» не забарилася, адже «прокуратура» провела «перевірки», після чого дітей спочатку зосередили в одному «найменш небезпечному» крилі аварійної будівлі, а через два місяці дошкільний заклад взагалі закрили [12].

Отже для окупаційної «адміністрації» простіше закривати та забороняти заклади дошкільної освіти, якщо із розкраданням коштів на їх будівництві та ремонті «не складається». Водночас підконтрольні агресорові кримські медіа рясніють заголовками про планування будівництва дитячих садків, про «турботу влади» щодо дошкільників, про шалені «бюджетні кошти» на реконструкції садків тощо. Але разом з тим, випадки епічного «будівництва» дитячого садка у Керчі, системні штучні перешкоди у роботі приватних дитячих садків, закриття єдиного дошкільного закладу Орджонікідзе свідчать про суперечність обіцянок та дій «влади» Криму.

У нормальних суспільствах діти є майбутнім, а розумні та розвинені діти є запорукою сталого розвитку громад та регіонів.

Але звісно окупованого Криму це ніяк не стосується.

Джерела.

1. https://kafanews.com/novosti/91703/edinstvennyy-v-feodosii-chastnyy-detskiy-sad-khotyat-zakryt_2014-07-21

2. https://rg.ru/2016/05/19/reg-kfo/chto-meshaet-razvitiiu-chastnyh-detsadov-v-krymu.html

3. https://ru.krymr.com/a/26855951.html

4. https://ru.krymr.com/a/news/27878584.html

5. https://ru.krymr.com/a/news/28150338.html

6. https://taurica.net/291546-Sud-arestoval-rukovoditeleiy-kompanii-postroivsheiy-neprigodnyiy-dlya-ekspluatacii-detsad-v-Alushte.html

7. https://crimea.ria.ru/20200909/V-Krymu-vozobnovitsya-stroitelstvo-20-broshennykh-detsadov-1118712887.html

8. https://ru.krymr.com/a/28225588.html

9. https://kerch.bezformata.com/listnews/mikrorajone-marat-2-ishut-podryadchika/67095676/

10. https://crimea-news.com/economy/2019/08/01/541182.html

11. https://kerchinfo.com/31095-zolotoe-detstvo-v-kerchi-postrojat-detskij-sad-za-350-mln-rublej.html

12. https://crimea.ria.ru/20200805/Neschastlivoe-detstvo-kak-malenkikh-krymchan-ostavili-bez-detskogo-sada-1118581841.html