У 2009 році Європейський парламент оголосив 23 серпня – день 70-річчя підписання Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом, а також Секретного додаткового протоколу, що розділив континент на сфери впливу напередодні Другої світової війни – Європейським днем ​​пам’яті жертв сталінізму і нацизму.

Заява була розповсюджена в соціальній мережі Facebook – Nariman Dzhelyal.

Ці дві ідеології були визнані однаково відповідальними за насильницьку смерть багатьох десятків мільйонів людей.

У числі жертв обох тиранічних режимів виявився і корінний кримський народ. Ще до початку війни сталінська диктатура завдала непоправного удару по найбільш активної, освіченої частини кримських татар, репресувавши практично всю інтелігенцію.

Для кримчаків, які потрапили в результаті анексії кінця XVIII століття і подальшої колонізаторської політики в розряд нечисленних народів, такі втрати обернулися національною катастрофою.

В ході радянсько-німецької війни кримські татари були двічі піддані ризику повного знищення.

Збройні сили Німеччини, які захопили півострів і встановили з середини осені 1941 р окупаційний режим, в процесі придушення підпільного і партизанського опору учиняли жорстоку розправу і над мирним населенням, включаючи кримськотатарське.

Кульмінацією цих дій стало спалення в листопаді-грудні 1943 року близько 130 гірських і передгірних кримських сіл. Вигнані з рідних домівок населення цих селищ було переважно, а в 90 селах – повністю кримськотатарською, як, наприклад, спалені заживо десятки жителів Улу-Сала. Небачене з точки зору здійснення на локальній території такої масштабної злочинної акції окупанти мотивували тим, що жителі надавали допомогу партизанам.

Після того, як Крим був звільнений, той же народ був звинувачений, тепер уже сталінським керівництвом, в протилежному – у співпраці з нацистами, тобто з тими, хто палив будинки і селища кримців, влаштовував облави, розстрілював і викрадав їх на примусові роботи.

Примусове виселення 18 травня кримськотатарського, так само як і інших – цілком 15-ти, частково більш 40 – народів Радянського союзу, є одне з найбільш кривавих діянь Сталіна і його оточення, які не можна кваліфікувати інакше, ніж геноцид і злочин проти людяності.

На відміну від інших репресованих народів, навіть після смерті тирана кримські татари були позбавлені права повернутися на свою Батьківщину. Активісти національного руху за повернення до Криму зазнавали постійних переслідувань: масові затримання, суди, штрафи, чималі тюремно-табірні терміни.

Розпад СРСР стимулював масове повернення народу до Криму. Але питання всебічної реабілітації, включаючи майнову і, особливо право на національний суверенітет, не вирішені. Кримські татари досі продовжують відчувати на собі страшні наслідки злочинів сталінізму.

Державно-територіальні зміни останніх років, здійснені врозріз з міжнародним правом, тільки посилили ці наслідки. До проблем мови, освіти, офіційної інтерпретації історичного минулого кримських татар додалися етнічна роз’єднаність, переслідування на релігійному грунті, істотні обмеження громадянських свобод (свободи вираження думки, зборів і об’єднань, і т.д.), заборона на діяльність органів національного самоврядування, що, природно, не видаляє від ідеології і практики сталінізму, а знову наближає до них.

Ми, група делегатів VI Курултаю кримськотатарського народу і активістів національного руху, підтримуючи послідовне засудження з боку ПАРЄ і демократичними організаціями Європи тоталітарних режимів ХХ століття – нацизму і сталінізму, заявляємо, що нинішнє становище кримсько-татарського народу не може вважатися нормальним.

Закликаємо демократичні сили Європи посилити свій протестний голос, коли мова йде про прагнення зберегти наслідки злочинів сталінізму щодо кримськотатарського народу і перешкоди в справі відновлення його природних колективних політичних прав.

Акмесджит, 23-серпня 2020 р

Наріман Джелял – делегат Курултаю кримськотатарського народу VI скликання

Еміне Авамілєва – делегат Курултаю кримськотатарського народу VI скликання

Шевкет Кайбуллаєв – делегат Курултаю кримськотатарського народу VI скликання

Бекір Мамутов – делегат Курултаю кримськотатарського народу VI скликання

Ібраїм Чегертма – делегат Курултаю кримськотатарського народу VI скликання

Леман Юнусов – делегат Курултаю кримськотатарського народу VI скликання

Маушев Мустафа – делегат Курултаю кримськотатарського народу VI скликання

Едем Дудаков – делегат Курултаю кримськотатарського народу VI скликання

Сейдамет Яг’я – делегат Курултаю кримськотатарського народу VI скликання

Список відкритий

Джерело: Nariman Dzhelyal