Масове переселення в окупований Крим лояльного до тамтешньої «влади» російського населення наштовхується на об’єктивну проблему – брак місць для розміщення «колонізаторів», що прибувають. І якщо ділянки для багатоповерхового будівництва ще можна виділити одним розчерком «чиновницького пера», то будівельні матеріали з повітря не створиш. Завозити банальні пісок та щебінь по суші або морем з території Росії невигідно, а значить, їх треба здобувати на місці, з дотриманням усіх бюрократичних «норм російського законодавства». Вірніше – далеко не всіх. Раз будівництво мостового переходу через Керченську протоку здійснили без проведення екологічної експертизи, то на діяльність розробників кар’єрів окупанти повинні дивитися крізь пальці. Детальніше про серійну злочинну діяльність кримських «надрокористувачів» а вірніше – надророзкрадачів розповість доцент Андрій Чвалюк.

Перший етап кар’єрного буму в Криму почався з будівництвом «Керченського мосту», а потім і траси «Таврида». А після того як країна-агресор в 2019 році включила «Республіку Крим» до «списку пріоритетних геостратегічних територій», запаси корисних копалин півострову, включаючи загальнопоширені місцевого значення, були «перераховані», а річні норми видобутку стали відстежувати.

У структурі «валового регіонального продукту Республіки Крим» за видами економічної діяльності за 2019 рік видобуток корисних копалин становив 0,5% [1]. Але це тільки вершина айсберга, бо більша частина видобутку знаходиться в тіні. Це підтверджується й даними «офіційної статистики» окупантів. Якщо взяти за основу «довідку про стан та перспективи використання мінерально-сировинної бази» «Республіки Крим» на 15 березня 2021 року, яку складено Федеральним агентством з надрокористування, то видобуток в «Республіці Крим» в 2019 році піску будівельного становив 1,1 мільйона кубометрів [1]. А ось якщо вірити «доповіді про соціально-економічний стан» «Республіки Крим» у 2019 році було вироблено 777,4 тисяч кубометрів готового бетону для заливки і 28,1 тисяч тонн інших будівельних сумішей [2]. Відповідно до російського ГОСТу 27006-86 «Бетони. Правила підбору складу» для виробництва 1 кубометра найпоширенішого бетону марки 200, який використовується для заливки фундаментів, потрібно 0,51 кубометра піску [3].

Провівши нескладні обчислення отримаємо цифру в 0,524 мільйона кубометрів піску. Тобто існуючі на півострові бетонні заводи за рік переробляють як мінімум 50 % всього видобутого в Криму піску. Ще частина піску йде на будівельні суміші або реалізується в приватному порядку. Але обсяги виробництва бетону ростуть. Введено в експлуатацію нові заводи в Сімферополі та селищі Чорноморському. Планується до кінця цього року добудувати завод в Бахчисараї. Так звідки ж будуть брати пісок для заливки фундаментів чергових аварійних багатоповерхівок і завершення восьмого етапу будівництва траси «Таврида»? Швидше за все – з нових кар’єрів.

До 2014 року фактично весь кримський гірський масив був уже включений до природно-заповідного фонду України. Після початку окупації заповідники і заказники перетворилися в ресурс будматеріалів – щебеню і піску, який добувають за допомогою динаміту та екскаваторів. За інформацією природоохоронної групи «UNCG», на півострові функціонує близько 260 кар’єрів. При цьому значна їх частина працюють нелегально або за сірими схемами [4].

«Офіційні ліцензії» на «користування ділянками надр місцевого значення на території регіону» мають близько ста організацій. Як раніше заявляв «глава Криму» Сергій Аксьонов, більше половини кримських кар’єрів працюють «під чорним прапором», збуваючи свою продукцію вдвічі дешевше [5]. «Реєстр ліцензій на користування ділянками надр місцевого значення на території Республіки Крим» показує, що в даний момент видобуток піщано-гравійних сумішей нібито ведуть 12 підприємств [6]. «Анулювання ліцензії» в сфері видобутку піску – подія в Криму така ж рідкісна, як цілодобове водопостачання. У більшості випадків «прокуратура Криму» обмежується формальними «штрафами» або взагалі закриває очі на порушення, щоб не зривати «федеральні графіки» будівництва доріг та житла для окупантів.

Адже всім відомо, якщо полетить цей графік, полетять чиїсь зірки на погонах, а може й голови. «Загальна задача, перед усіма – це виконання федеральних програм. І одне з пріоритетних напрямків – це максимальне використання місцевих сировинних ресурсів», – повідомив підконтрольний Кремлю «начальник управління надрокористування Міністерства екології та природних ресурсів Республіки Крим» Олександр Хлєбніков [4]. Ось й видобувають піщано-гравійні суміші, де можливо та як доведеться.

Тільки в 2019 році «Державний комітет з державної реєстрації та кадастру Республіки Крим» «виявив понад 40 порушень під час перевірок кар’єрів». У 29 випадках компанії самовільно зайняли земельні ділянки. Крім того, грішать добувачі і розширенням кар’єрів з виходом «за межі наданої їм території» наприклад, так зробило ТОВ «ЕКО-СВ-БУД» на Бурулькайскому родовищі. Те ж «Мінекології Республіки Крим» неодноразово «доїло» видобувну компанію, яка веде роботи в кар’єрі біля села Лісносілля в Сімферопольському районі: перший раз – за «початок робіт раніше отримання всіх необхідних документів», потім ще кілька разів «за порушення вимог природоохоронного законодавства». Бурулькайське родовище відомо тим, що тут добувають суглинок із щебенем, який йде на створення насипу «федеральної траси» «Таврида» [5]. Навесні 2021 року було «оштрафовані» ще два підприємства, які видобували пісок в межах «Старокримського лісництва» [7]. Природно це лише мінімальна частина виявленого «для звітності» хижацького підходу до природних ресурсів.

Не відстають від організацій і фізичні особи, які займаються незаконним видобутком піску в водоохоронній зоні Чорного моря [8]. Подібні факти відстежити складніше, ніж кар’єрні розробки. У згаданому випадку виявити порушника змогли громадяни, але більшість подібних порушень так і залишається латентними. І нехай невеликі обсяги приватного видобутку не вводять в оману, адже нанесена унікальній кримській природі шкода може бути масштабною через велику кількість «видобувачів».

Незаконний видобуток піску не обмежується територією півострова. Нагадаємо про один примітний випадок, коли після дворічної перерви, що тривала з 2016 по травень 2018 року, окупанти знову відновили незаконний видобуток піску на шельфі Чорного моря. Тоді під прикриттям «російських прикордонників» в Криму земснаряди «Печора», «Трофа», «Іртиш» і «Амур» добували пісок в Каркинитській затоці на Бакальській банці, в 14 кілометрах від острова Джарилгач поблизу Скадовську. У жовтні 2018 року «Трофа» і «Іртиш», під прикриттям радіотехнічного поста «російських прикордонників» «Берег 85», знову вийшли на незаконний промисел. За даними радіоперехоплення тільки за цей день окупантами було видобуто в українських територіальних водах 2 880 тонн піску. При цьому земснаряди проігнорували радіозапити українських прикордонників про наявність дозволу на промислову діяльність, та за наказом підконтрольного росіянам поста «Берег 85» змінили частоту [9].

Незаконний видобуток російськими окупантами піску, для будівництва траси «Таврида» також веде до знищення об’єктів археологічної спадщини. «АРК» вже повідомляла, як після початку будівництва траси чорний ринок заполонили кримські артефакти [10]. Якби окупанти хотіли зберегти культурну спадщину «повернутого Криму», вони б поводилися по-іншому, але вони мислять тільки економічними категоріями: одна вирита яма – дві статті доходів. Саме тому «Міністерство екології та природних ресурсів Республіки Крим» проігнорувало скарги навіть підконтрольних росіянам вчених на знищення античного городища через розробку піщаного кар’єру.

За словами «начальника Артезіанської археологічної експедиції», доктора історичних наук Миколи Вінокурова, в зоні кар’єру виявилися 20 курганів і 450 квадратних метрів некрополя з античними гробницями. Однак «чиновники» окупаційної «адміністрації» були категоричні. «Видобуток піску біля села Чистопілля Ленінського району Криму не несе ніякої загрози довколишньому античного поселення Артезіанське. А пісок конче потрібний для будівництва траси «Таврида», оскільки не вистачає свого піску в Криму, який би задовольняв будівельним вимогам» [11]. Відзначимо, що на даний момент українською прокуратурою ведеться розслідування понад 70 злочинів окупантів щодо об’єктів культури та історії, археології. Відкрито 6 кримінальних справ, по 15 фактам забруднення навколишнього середовища та незаконного видобутку корисних копалин [12].

У березні минулого року «Роснадра» все ж «відкликали ліцензію» на видобуток піску у компанії, яка вела розробки на розмитій Бакальській косі в Криму. Однак, як повідомив «журналістам» «глава Республіки Крим» Сергій Аксьонов, роботи на родовищі від цього не зупинилися. Примітно, що «документи на видобуток піску» нібито мали «гриф таємності». Хтось дуже хитрий та із зв’язками в уряді Росії намагався прикритися недосконалістю процедури. Однак попре те, що навіть підраховані окупантами збитки склали 52 мільйонів рублів, «кримінальне провадження» в Криму відкривати не поспішали. Тому судна, що видобувають пісок та належать компанії «Екопівдгеорозвідка», продовжували курсувати [13].

Раніше «міністр екології та природних ресурсів» «Республіки Крим» Геннадій Нараєв повідомляв, що «не бачить підстав для заборони видобутку піску на Бакальській косі» [14]. Пізніше «підстави з’явилися». Однак косу, яка за п’ять років промислового видобутку піску перетворилася на острів, це вже не врятує. Наслідки хижацької видобутку піску вже починають бити по самим окупантам. До 2019 року на Бакальській косі проводився пропагандистський молодіжний форум «Таврида», а в позаминулому році його були змушені перенести в район Судаку.

Жителі Західного Криму почали активно виступати проти видобутку піску на озері Донузлав. Екологи кажуть, що промислова експлуатація природних запасів в таких обсягах призводить до розмивання пляжів, а разом з піском з дна озера піднімається і мул, насичений сірководнем, який губить все живе. Наприклад, вже постраждала популяція червонокнижного краба. Але видобувні компанії – їх там сьогодні чотири – в один голос запевняють, що нібито небезпеки ніякої немає, а дешевий у порівнянні з російським пісок необхідний для потреб півострову [15].

Видобуток піску в центральній частині Південно-Східної ділянки Донузлавського родовища зараз веде ТОВ «Сімстройтранс». Компанія пов’язана з відомим скандалом. У 2015 році «начальника управління Федеральної податкової інспекції в Криму» Миколи Кочанова затримали при спробі підкупу «співробітника ФСБ», який за 300 тисяч рублів повинен був приховати «порушення, виявлені в ході прокурорської перевірки» щодо «Сімстройтрансу». Компанія тоді активно розробляла Багеровський кар’єр і вивозила по тонні піску в день без «дозвільних документів». Качанів «сіл надовго», а ось щодо діяльності видобувної компанії «кримінальні справи» не порушувались, але її босів «оштрафували» на мільйон рублів [5]. До видобутку піску дуже бажає підключитися й «державне унітарне підприємство» «Кримські морські порти», оскільки в минулому році був оголошений «тендер» на пошук відповідного для цих цілей судна. Планувалося, що воно буде працювати цілодобово та видобувати 50 тисяч тонн піску в день або 600 тисяч тонн в рік (400 тисяч кубометрів).

Згідно «тендерної документації» судно мали намір використовувати для «здобичі і переміщення піску в кар’єрі озера Донузлав» на підставі «ліцензії на право користування надрами». Робота судна мала забезпечити безперебійну розробку піщаного кар’єру в межах «Гірського відведення» на «Донузлавському родовищі будівельних пісків» з глибини до 12 метрів. Однак «тендер» завершився нічим, на нього «надійшла лише одна заявка», та він був «визнаний таким, що не відбувся» [16]. Б’ють на сполох і кримські екологи. «Якщо раніше пляжі в Євпаторії досягали в ширину близько 50 метрів, то тепер у багатьох місцях – п’ять метрів. Це катастрофа. Її стимулює не тільки видобуток піску, а й будівництво берегоукріплювальних споруд, які є перешкодою для вільного пересування наносів», – заявила підконтрольна окупантам дослідниця «Морського гідрофізичного інституту» Олена Васєчкіна [14].

Доходить до того, що видобуток піску в окупованому Криму маскують під іншу діяльність. Наприклад, в 2020 році на околицях села Нижні Орішники Білогірського району тоннами вивозили верхній шар ґрунту. Роботи велися цілодобово, чим викликали стурбованість у місцевих жителів. Підприємець, який володіє частиною ділянок під селом, нібито готував котлован під ставок для розведення риби і встиг очистити від родючого шару сорок гектарів площі. Спочатку він заявляв, що вивозиться «низькородючий грунт», і що його «після збагачення повернуть». Але як згодом з’ясувалося, збагачувати підприємець став не грунт, а себе. Під виглядом будівництва ставків заповзятливим «рибалкою» здійснювався видобуток корисних копалин [17].

Інші «піщані королі» вирішили заздалегідь «задобрити» місцевих жителів в Мазанці, пообіцявши поліпшити інфраструктуру села, але в підсумку поскупилися та залучили до себе зайву увагу. Коли підприємство тільки починало видобуток, його керівництво обіцяло відремонтувати дороги, провести водопровід і побудувати в поселенні фельдшерсько-акушерський пункт. Замість десяти гектарів, які «викупила фірма», фактично експлуатували майже тридцять. І коли пісок та щебінь почали вигрібати практично у людей в городах, була «ініційована перевірка». Згодом приватному підприємству «заборонили розробляти ділянку», але роботи продовжилися під приводом «переробки вже видобутої сировини» [18]. Мешканка Лісносілля Анастасія Федорова запевняє, що в Мазанці «із зазначених в документах 190 осіб дозвіл дали тільки 17 селяни, і то половина з них не є місцевими жителями» [5]. Очевидно що в змові з підприємцем спочатку був хтось із «адміністрації Мазанського сільського поселення», без допомоги якого таку аферу не можна було б провернути.

Кримські «надрокористувачі» освоїли ще одну схему видобутку копалин – коли роботи ведуться під виглядом рекультивації раніше порушених земель. У серпні «інспектори Міністерства екології та природних ресурсів» спільно з карателями «Міністерства внутрішніх справ Республіки Крим» провели «контрольно-наглядові заходи» і природно «виявили численні порушення вимог природоохоронного законодавства» у роботі однієї структури. Підприємець мав «здійснювати роботи з рекультивації кинутого кар’єра», розташованого в районі села Передове Сімферопольського району, але насправді довгий час вів видобуток твердих корисних копалин «без необхідних дозвільних документів» [19]. Відзначимо що насправді в Криму таким чином «рекультивуються» десятки кар’єрів.

У разі, якщо ідея з «рекультивацією» не працює, окупанти підготували ще одну схему, прикривши її пологом своєї нагальної проблеми, дефіциту води. Як раніше повідомляв сайт «РІА Новини Крим», «завідувач кафедри водопостачання, водовідведення та санітарної техніки Академії будівництва і архітектури» «Кримського федерального університету» Ілля Ніколенко запропонував використовувати занедбані кар’єри в якості водосховищ або накопичувачів води. Крім того, він зазначив, що «на сході Криму є водосховища, які зараз не використовуються» [20].

«У Криму середній дефіцит води становить близько 150 мільйонів кубометрів, а значить, на півострові потрібні додаткові накопичувачі прісної води. Ними можуть стати котловани вироблених і занедбаних кар’єрів», – вважає Ілля Ніколенко [21]. В такому розрізі перетворення Криму в покриту кратерами поверхню Місяця набуває логічний зміст. Окупантам просто потрібно побільше ям для накопичення атмосферних опадів, та з цією справою вони поки успішно справляються. Пісок в Криму можуть почати добувати прямо посеред поля, як це сталося в 2018 році поряд з населеними пунктами Бєлінське та Золоте. А для видобутку щебеню може бути знищена ціла гора, що раніше підносилася біля села Холодівка. За даними «UNCG», діяльність окупантів з незаконного видобутку копалин настільки велика, що дані зміни рельєфу видно навіть з космосу [4].

У 2018 році екологи помітили, що спецтехніка видобуває пісок з накопичувача для промислових відходів. Їх за часів СРСР поховали на території Керченського залізорудного комбінату. Цей пісок потім використовували для будівництва траси «Таврида» та під’їзних шляхів до «Керченського мосту». За підрахунками експертів, з колишнього хімічного могильника вже вивезли близько мільйона кубометрів токсичного піску. І хоча через розголос шлам начебто копати припинили, але за даними екологів, видобуток все ж не зупинили, а лише змінили технологію: отруйний пісок почали вигрібати з води, а не копати з вала, як було до цього [4].

Але це тільки на час відклало катастрофу. Днями, згодом видобутку піску з урочища Плавні на території Нижньо-Чурбашенского хвостосховища, зруйнувалася частина дамби, що перешкоджає попаданню відходів в море. І тепер слив після промивання піску відбувається безпосередньо в канал, з’єднаний з морем. Таким чином, вся грязь від промивання піску йде на міський пляж [22]. Раніше вироблені аналізи показали, що кількість миш’яку в відходах «Камиш-Бурунського залізорудного комбінату» перевищує гранично допустиму концентрацію в 500 разів, вміст сурми – в три рази, ванадію – в 3,5 рази, хрому – в 1420 разів, фосфору і заліза – в 341 і 370 разів відповідно [23]. Але незважаючи на постійні заперечення екологів, незаконний видобуток піску не припиняється.

Таким чином, заради завершення розпочатих в окупованому Криму будівництв країна-агресор та призначені Кремлем «чиновники» готові піти на все: знищення культурних цінностей і унікальних природних екосистем, ліквідацію географічних об’єктів, використання токсичних матеріалів, обман місцевого населення, приписки, підробки та порушення власних екологічних норм. Складно уявити, що ще вони приберегли в запасі на випадок, якщо ці плани не спрацюють.

Джерела:

1. https://www.rosnedra.gov.ru/data/Fast/Files/202104/375cfd4ca770fec154ac302f9c9a6a6c.pdf

2. https://crimea.gks.ru/storage/mediabank/Социально-экономическое%20положение%20РК%20%20за%20январь-декабрь%202019г.(1).pdf

3. https://docs.cntd.ru/document/871001088#7D20K3

4. https://ru.krymr.com/a/krym-dobycha-karyery-ekologiya/31457300.html

5. https://fedpress.ru/article/2390990

6. https://meco.rk.gov.ru/ru/structure/830

7. https://crimea.ria.ru/20210302/Prokuratura-presekla-nezakonnuyu-dobychu-peska-v-Krymu-1119319052.html

8. https://vesti-k.ru/news/2020/05/27/v-sakskom-rajone-predotvrashhena-nezakonnaya-dobycha-peska/

9. https://zn.ua/UKRAINE/pogranichniki-razoblachili-okkupantov-kryma-na-nezakonnoy-deyatelnosti-v-ukrainskih-tervodah-297968_.html

10. https://arc.construction/18999?lang=uk

11. https://lenta.ru/news/2017/05/12/ugrozy_net/

12. https://infonews.org.ua/ushherb-ekologii-kryma-ot-okkupantov-sostavil-okolo-1-trln-griven/

13. https://tass.ru/obschestvo/7958809

14. https://regnum.ru/news/society/2327370.html

15. https://news.rambler.ru/other/43355283-vyborochnaya-nablyudatelnost-chinovnikov-krym-unichtozhayut-dobychey-peska-i-izvestnyaka/

16. https://ru.krymr.com/a/nastuplenie-na-donuzlav-problema-dobychi-peska-v-krymu/30876727.html

17. https://crimea-news.com/society/2020/11/24/730013.html

18. https://crimea24.tv/content/v-simferopolskom-rayone-nezakonno-d/

19. https://crimea-news.com/other/2021/08/11/825084.html

20. https://crimea.ria.ru/20210811/predpriyatie-nezakonno-dobyvalo-poleznye-iskopaemye-v-krymu-1120482819.html

21. https://crimea.ria.ru/20210730/Kak-i-gde-v-Krymu-mozhno-nakaplivat-vodu–ekspert-1119858903.html

22. https://ctrcenter.org/ru/activities/70-nezakonnaya-dobycha-peska-v-kerchi-stala-prichinoj-popadaniya-othodov-v-more?category=

23. https://ru.krymr.com/a/v-kerchi-dobyvayut-yadovityi-pesok/29522859.html