Наша Асоціація надала матеріали для підготовки звіту Управління Верховного комісара ООН з питань прав людини та правосуддя перехідного періоду. Протягом 2020-2021 років «АРК» опублікувала ряд експертних статей, присвячених питанням правосуддя перехідного періоду, тому ми зараз їх представили офіційним особам ООН для відповідного обговорення. Серед іншого, в наших заявах та аналітичних публікаціях Асоціація вказувала на аспекти символічного значення перехідного правосуддя для корінних народів Криму в Україні, які обумовлюють необхідність подальшої активної і систематичної роботи.

«АРК» нагадав УВКПЛ, що зусилля України щодо забезпечення правосуддя перехідного періоду стали відповіддю на багаторівневий конфлікт, який включає усунення спадщини тоталітарного правління та подальшого клептократичного режиму, а також відповідь на пряму окупацію частини території України іншою державою. Особливістю кримського регіону є те, що у ньому проживають три корінні народи, кожен з яких зазнав різних форм геноциду з боку нацистського та радянського режимів. Ці народи зараз виступають проти окупації і піддаються з боку держави, що окуповує систематичної кампанії залякування і культурного стирання, також як і етнічні українці півострова.

У матеріалах Асоціації підкреслюється, що Україна повністю усвідомлює потенціал та необхідність правосуддя перехідного періоду для вирішення конфлікту і постконфліктного врегулювання та примирення. Після всебічного обговорення, яке включало консультації з організаціями громадянського суспільства, науковцями та міжнародними партнерами, Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України розробило законопроект «Про основи державної політики перехідного періоду», який був переданий парламенту і Венеційської комісії. Експерти «АРК» направляли раніше підготовлені коментарі та пропозиції даному міністерству за попереднім проектом Закону України «Про державну політику перехідного періоду», відкритим для громадського обговорення.

У коментарях «АРК» говорилося, що одного закону недостатньо для правового регулювання всіх сфер перехідного правосуддя. Потрібна ціла галузь перехідного права, й ця галузь має поєднуватися з досягненнями інших напрямів в галузі вирішення і подолання конфліктів. Для таких складних юридичних явищ доцільніше створювати цілий комплекс правових актів. Коментарі Асоціації також містили критичну оцінку умов, запропонованих проектом, щодо значного числа його загальних декларативних норм, що стосуються підходу проекту до забезпечення прав корінних народів.

У коментарях говорилося, що запропонована проектом адміністративна процедура визнання угод та документів, сформованих на окупованих територіях, створює ризики обмеження прав фізичних осіб і створює величезні корупційні проблеми, для яких проект не створює перешкод. Це особливо вірно щодо угод з майном, що перебуває на окупованих територіях, «визнання» яких може привести до придбання прав на речі, включаючи нерухомість, отриману злочинним або явно незаконним шляхом під час окупації. Деякі з наших пропозицій були враховані міністерством у доопрацьованому варіанті проекту, переданому Венеційській комісії. Інші пропозиції «АРК» були підтверджені в резюме Венеційської комісії, присвяченому згаданого проекту.

«АРК» вказала УВКПЛ, що потенціал деяких інших правових актів може розглядатися для майбутніх зусиль щодо здійснення правосуддя в перехідний період. Для Криму має велике значення недавно прийнятий Закон «Про корінні народи України». Закон в значній мірі повторює положення Декларації ООН про права корінних народів, включаючи право корінних народів на представництво, землю і природні ресурси. Стаття 7 Закону визнає право корінних народів на сталий розвиток, в тому числі на охорону навколишнього середовища, і на частку доходу від експлуатації природних ресурсів своєї землі. Положення цієї статті можуть вступити в силу після деокупацію Криму та повного відновлення контролю України над своєю нині окупованою територією. В даний час Уряд України продовжує роботу над підзаконними актами, спрямованими на практичне застосування нового закону, включаючи визнання представницьких органів корінних народів.

Асоціація вказала УВКПЛ на розроблену Україною «Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополя» яка включає «заходи в сфері правосуддя перехідного періоду, включаючи компенсацію збитку, заподіяного в зв’язку зі збройною агресією Росії, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, захистом і відновленням порушених прав, притягненням винних до відповідальності ». Ці заходи корисні для досягнення Цілей в галузі сталого розвитку на період до 2030 року, включаючи мету 16, що стосується створення мирних та інклюзивних товариств в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних і підзвітних інститутів на всіх рівнях.

«АРК» вказала в повідомленні для ООН, що Росія відкрито застосовує свої закони на окупованій території Криму. Ці закони не містять будь-яких правових актів, що стосуються правосуддя перехідного періоду або сталого розвитку, оскільки ці поняття не поширені в російському законодавстві. У Росії є закон «Про гарантії прав корінних нечисленних народів Півночі», проте в цьому законі відсутні гарантії, передбачені Декларацією ООН про права корінних народів, та в будь-якому випадку він не поширюється на корінні народи Криму. Окупація виключає застосування в Криму значно більш розвиненого в даних питаннях законодавства України.

Що стосується питання про перехідне правосуддя і російську владу, наша Асоціація підкреслила для УВКПЛ важливість аналітичного звіту російських експертів Миколи Бобринського та Станіслава Дмитрівського «Між помстою і забуттям: концепція перехідного правосуддя для Росії». Автори позиціонують роботу як «звіт в жанрі юридичної футуризму про те, як в майбутньому подолати безкарність злочинів минулого і сьогодення». Серед іншого, в цьому документі, опублікованому в 2021 році, аналізуються наслідки російської агресії на Україну, в тому числі спроба анексії Криму. Автори визнають, що міжнародні злочини, раніше скоєні російськими властями в Чечні, «в якійсь мірі актуальні» для ситуації зі збройним конфліктом на Україні, оскільки «тут кількість жертв також обчислюється дуже значними цифрами, і практикою насильницьких зникнень, хоча і не такий жахливою [як на Кавказі] за кількістю зниклих безвісно».

Навпаки, як заявила Асоціація, окупаційна «влада» Росії проводить політику етнічної дискримінації, культурного стирання, соціальної ненависті та поділу в поєднанні з хижацької експлуатацією природних ресурсів Криму, не звертаючи уваги на права й потреби корінних народів. Окупаційний режим характеризується систематичної несправедливістю, повальної корупцією, нехтуванням правами людини і масовим переслідуванням тих, кого окупаційна влада вважає своїми суперниками, включаючи, в першу чергу, кримськотатарський народ. Представницькі органи корінного народу оголошуються екстремістськими організаціями, їх медіа замовчуються, їх культура маргіналізується.

Наша Асоціація вказала УВКПЛ ООН в своєму звіті, що українська стратегія правосуддя перехідного періоду для Криму має забезпечувати представництво корінних народів кримських татар, кримських караїмів та кримчаків. Механізми правосуддя перехідного періоду повинні взаємодіяти з представницькими органами цих народів. Крім того, сама стратегія правосуддя перехідного періоду має бути спрямована на розробку рішень, що забезпечують представництво корінних народів Криму в українській державі та у суспільстві, а також на підтримку належного представництва цих народів на міжнародному рівні.

Більш того, як ми вже вказували, ці групи є корінними народами Криму, що не мають відповідного зв’язку з жодною територією, крім Криму. Їх культурне життя нерозривно пов’язане з існуючими культурними пам’ятками і цінностями в Криму, та щонайменш деякі з цих ресурсів мають глобальну цінність для всього людства. Таким чином, робота щодо захисту й відновлення культурних прав корінних народів Криму, а також стосовно компенсації за попередні порушення є прямим обов’язком України, зумовленою її Конституцією та міжнародно-правовими зобов’язаннями, і така робота повинна стати частина стратегії правосуддя перехідного періоду в Криму.

Наша Асоціація також підкреслила для УВКПЛ важливість відновлення справедливості для кримськотатарського народу в рамках стратегії України в галузі правосуддя перехідного періоду, яка має включати відновлення і гарантування майнових прав корінних народів. В рамках таких механізмів український уряд та громадянське суспільство за участю представників кримськотатарського народу повинні розробити конкретні дії щодо відновлення колективних майнових прав кримськотатарського народу як корінного народу Криму, встановити порядок реалізації цих прав та визначити компенсацію за вчинену шкоду корінним народам.

Асоціація заявила УВКПЛ, що правосуддя перехідного періоду для кримських татар можна розглядати або в форматі частини всеукраїнської стратегії правосуддя перехідного періоду, або у вигляді окремої стратегії. Важливо, щоб ці два підходи не виключали один одного. Можливо, ідеальним варіантом було б реалізувати обидва підходи, але на практиці, щоб підвищити рентабельність й ефективність зусиль уряду та експертів, можна з часом розділити роботу над обома цими підходами. Проте як і раніше важливо не втратити обидві перспективи: нинішню перспективу правосуддя перехідного періоду для кримських татар для відновлення своїх прав після деокупації Криму та історичну перспективу подолання наслідків депортації корінного населення півострова.

Наша Асоціація висловила УВКПЛ свою позицію про те, що справедливість перехідного періоду для кримськотатарського народу має пройти два етапи. На першому етапі це має бути частиною національної стратегії правосуддя перехідного періоду України в період збройного конфлікту з Росією. Другий етап вимагає на особливу стратегію правосуддя перехідного періоду для кримських татар. Очевидно, що комісія по встановленню істини і примирення може бути створена за зразком аналогічних комісій для корінних народів в інших країнах. Однак слід розглянути і використовувати інші інструменти правосуддя перехідного періоду, такі як реституція або робота з колективною пам’яттю суспільства. Визначення таких механізмів вже може бути предметом консультацій між українською владою та представниками кримськотатарської спільноти.

«АРК» поінформувала УВКПЛ, що спеціальне дослідження ситуації з правосуддям перехідного періоду в «сірих зонах», таких як Крим, проведене УВКПЛ ООН у співпраці з громадянським суспільством і академічними структурами, може стати відправною точкою для поліпшення поточної ситуації. Також Асоціація рекомендувала ООН посилити свої моніторингові місії в різних зонах конфліктів, такі як Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, з обміном інформацією та даними про урядові, громадські та академічні ініціативи з питань правосуддя перехідного періоду в рамках їх мандатів.