Проблема очисних споруд в окупованому Криму залишається вкрай гострою і загрожує екології та санітарії усього Чорноморського регіону. Російські загарбники принципово припинили реалізацію української програми водного менеджменту Криму та розпочали власну, основою метою якої є особисте збагачення наближених до Кремля осіб.

«Федеральні» гроші не смердять

У вересні 2019 року «глава Криму» Сергій Аксьонов заявив про те, що всі каналізаційно-очисні споруди (далі – КОС) курортів Південного берега Криму будуть реконструйовані до кінця 2022 року. На реконструкцію 12 основних об’єктів в «федеральній цільовій програмі з розвитку Криму» було закладено близько 11,5 мільярдів рублів. Крім того, у «Міністерстві будівництва та архітектури Республіки Крим» тоді додали, що на всі проекти КОС в рамках «федеральної цільової програми» в цілому було виділено понад 40 мільярдів рублів. А завершення всіх робіт анонсується «не пізніше 2024 року» [1].

Звісно, заплановані роботи не були розпочаті вчасно,а кількість об’єктів та розмір коштів, які необхідні для реконструкції були «переглянуті». У 2020 році в російську «федеральну цільову програму розвитку Криму» включили вже 13 очисних споруд на Південному березі Криму, а також у Феодосії, Керчі, Євпаторії та Миколаївці. Для виконання зазначених робіт планували виділити 37,4 мільярда рублів. Загальна сума, передбачена на будівництво і реконструкцію об’єктів, становила вже 50,7 мільярда рублів [2]. І це не рахуючи потреб КОС Севастополя. Але чи дійсно потрібна така масштабна робота? Чи може це черговий спосіб «відмити» гроші?

Про відсутності прямої необхідності витрачати такі великі кошти на реконструкцію очисних споруд, які фактично вже були модернізовані до окупації Кримського півострову, заявив колишній міністр житлово-комунального господарства АР Крим Микола Порицький. Як він зазначив, будівництво очисних споруд в Орджонікідзе було розпочато ще до замаху на анексію та готовність була близько 35-40 %, але більшу здивування у Миколи Порицького викликало те, що на «шайбу» в селищі Малий Маяк під Алуштою, яка була готова на 90-95% ще у 2013 році, знову виділяється мало не мільярд рублів для реконструкції. Може бути, за російськими мірками, враховуючи корупційну складову, це і маленькі гроші, але на Малому Маяку до 2014 року вже було змонтовано обладнання.

У березні 2021 року видання «РІА Новини Крим» повідомило, що «кошторис будівництва очисних споруд» в селищі Малий Маяк склав 938,5 мільйонів рублів (з урахуванням проєкту – 1,12 мільярда), а підрядником за «спеціальною процедурою», без «конкурсу» призначили фірму під назвою «Науково-виробнича компанія «Інтербізнес-55», зареєстровану у чеченській столиці, місті Грозний, зі статутним капіталом всього у 100 тисяч рублів. Компанії необхідно завершити роботи до 31 січня 2024 року виконавши самостійно не менше 60% обсягу робіт, але чи зможе компанія це виконати? Микола Порицький висловлює побоювання, що цей проєкт може виявитися не під силу підряднику [2].

У Севастополі справи із КОС ще гірші. Остаточне будівництво сумнозвісних очисних споруд «Південні» у місті-герої розпочали у 2021 році, і як розповідає «місцева влада», будівництво розпочалося силами московського підрядника «Регіональна будівельна компанія». КОС «Південні» були внесені до «федеральної цільової програми розвитку Криму та Севастополя» ще у 2015 році та завершення будівництва повинно було здійснитися до 2020 року. Споруди планували реконструювати, частково добудувати, обладнати випуск стічних вод у море та побудувати очисні споруди в Балаклаві. Проте проєкт «з різних причин» так й не був реалізований. У 2018 році для початку проведення ремонтних робіт були перераховані кошти у розмірі двох мільярдів рублів, але банк, куди перевели аванс, визнали банкрутом, після почалася «судова тяганина» з підрядником АТ «Біотехпрогресс» аж до «розірвання контракту» у квітні 2019 року [2].

Результатом такої «схеми» розпорядження коштів стало «порушення кримінальної справи» щодо колишнього «директора Департаменту міського господарства» Михайла Тарасова. За версією «слідства» Тарасов був причасний до махінацій при будівництві каналізаційних очисних споруд. В грудні 2017 року за його вказівкою «виконуючий обов’язки директора Управління по експлуатації об’єктів міського господарства» Олександр Антюфеєв уклав не тільки «державний контракт» на будівництво КОС, а й «додаткову угоду» до нього, що виключала умову про «обов’язковий казначейський супровід». За даними «слідства», це дозволило витрачати гроші на цілі, не передбачені «державним контрактом». В результаті такої «додаткової угоди» аванс на суму 2,056 мільярди рублів було перераховано не в «казначейство», а на рахунок в «ОФК-Банк», у якого «за дивним збігом обставин», через кілька місяців була відкликана ліцензія. Фактично російська «адміністрація» таким нехитрим шляхом «банку, що луснув» збагатила себе та кремлівських кураторів на 2 мільярди рублів, із визначенням вказаних «стрілочників» [3].

«Вироком Ленінського районного суду Севастополя» від 8 жовтня 2020 року Олександра Антюфеєва було «визнано винним в перевищенні посадових повноважень із заподіянням тяжких наслідків». «Суд» призначив йому «покарання у вигляді позбавлення волі» на 7 років, з «обмеженням у правах» на 2 роки та спрямував «стрілочника» до «виправної колонії загального режиму» [4]. За ту саму «розтрату» понад 2 мільярдів рублів при будівництві очисних споруд «Південні» на 7 років також ув’язнили іншого «стрілочника», генерального директора «Науково-виробниче підприємство «Біотехпрогресс» [5].

І це тільки декілька прикладів розкриття «схем привласнень» коштів, коли «чиновники» окупаційної «влади» замість того, щоб покращувати соціальний побут кримського населення, збагачують капітали – як своїх московських керманичів так і власні.

А тому вказані кошти, попре гучні «судові процеси», так ніхто не повернув, а «уряд» Севастополя почав довгі пошуки нового «виконавця робіт», якому після призначення потрібен час для того, щоб приступити до якоїсь діяльності або хоча б до її чергової імітації. Новий «підрядник» розпочав з того, що переробив проєкт очисних споруд, який був складений ще у 2017 році та провалився через історію з «втратою авансу» в банку. Як бачимо фантазія у бенефіціарів «федерального цільового фінансування» доволі скромна. Фактично ж саме будівництво очисних «Південні» знаходиться на самому старті. В «уряді» запевняють, що об’єкт вдасться здати в експлуатацію до грудня 2023 року, але враховуючи те, що «контракт з підрядником» підписаний до 2024 року, тому можна припустити, що ймовірність істотного «зсуву термінів» звісно допускається.

За словами журналістів «Радіо Свобода», «підрядник» заявляє про очікувану потужність КОС «Південні» на рівні 160 тисяч кубометрів на добу, проте й це не вирішить проблему для Севастополя повністю. Скільки це буде коштувати кримчанам, порахувати складно, оскільки в основний проєкт в результаті заклали ще кілька невеликих проєктів, кожен з яких додав витрат: це й колектор між Карантинною та Мартиновською бухтами, очисні споруди в Балаклаві, які будуть мати відведення на «Південні». У будь-якому випадку це буде дорожче, ніж передбачалося. Восени 2020 року, під час «підписання контракту» з новим «підрядником», базова вартість КОС «Південні» оцінювалася «владою» Севастополя в 8,5 мільярда рублів в рамках «федеральної цільової програми» [6].

Окупаційна «влада» взагалі байдуже ставиться до потреб кримського населення та не квапиться виконувати свої обіцянки. Жителі міста Саки також відчули на собі «турботу чиновників», коли зіткнулися з проблемою зупинки робіт з будівництва зливової каналізації. Її спорудження зупинилося в розпал «курортного сезону» й залишило переритою одну з основних міських «артерій» – вулицю Будівельну, чим вкрай утруднило рух в місті. Також цікавим є той факт, що «підрядником» за «державним контрактом» на будівництво зливової каналізації в Саках стала сумнозвісна вищезгадана компанія «Біотехпрогресс», яка добре відома севастопольцям. Будівництво зливової каналізації в Саках також входить до переліку об’єктів, що фінансуються з «федеральної цільової програми».

Роботи по її спорудженню стартували в лютому 2018 року та мали завершитися в грудні 2019 року [7]. І знову ж таки виникає питання: це збіг чи елементи якогось плану? Чому підприємство, яке вже успішно спільно із «адміністрацією» розтратило кошти, знову керує роботами? Наразі відомо одне – станом на жовтень 2021 року «будівництво триває» та відповідно до чергових обіцянок, об’єкт мали передати в експлуатацію у грудні 2021 року [8]. Що ж, чекати залишилося недовго.

На додаток слід зазначити, що окупаційна «адміністрація» використовує при будівництві КОС виключно «перевірених підрядників». Зокрема, для будівництва КОС на Південному березі Криму було обрано єдиного «підрядника», якому перерахують для освоєння 14,9 мільярда рублів. Це приватна фірма «Регіональна будівельна компанія-Південь» («РСК-Південь»), яка була призначена «главою Криму» Сергієм Аксьоновим. Ця компанія має одноосібно «розробити проєкт реконструкції та виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції каналізаційних очисних споруд».

Роботи мають проводитися у Відрадному за 8 мільярдів рублів, у Сімеїзі – за 2,9 мільярда, в Алушті за 2,7 мільярда та в Гурзуфі – за 1,3 мільярда. Крім того, фірма займеться будівництвом КОС у Феодосії за 4,4 мільярда рублів. Строк виконання роботи передбачено до кінця 2024 року. Раніше Москва виділяла окупованому Криму гроші на ці ж цілі. Проєкт очисних, на рубежі 2015-2016 років, підготувала компанія «РТ-Екос» за 90 мільйонів рублів. Будівництво оцінили в 6,8 мільярда та вибрали підрядником вже згаданий «Біотехпрогресс». Враховуючи як закінчилась ця історія та те, що «окупанти» знайшли нову «подібну» фірму, можемо припустити чим все закінчиться знову. Експерти ставлять під сумнів реалістичність будівництва очисних установок в Криму, вважають цей проєкт надто дорогим, екологічно небезпечним й таким, що вимагає непомірних енерговитрат [9].

Мереживо «федеральних» крадіїв

Отже варто детальніше відстежити зв’язки структур, прямо залучених до освоєння коштів «федеральної цільової програми» щодо КОС. Прикладом згадана  «РСК-Південь» дійсно, згідно підконтрольних РФ «реєстрів» у 2021 році має виконувати п’ять «замовлень» від «державної казенної установи» «Інвестбуд Республіки Крим», щодо будівельно-монтажних робіт на КОС та каналізаційних колекторах Форосу (920,07 мільйонів рублів), у судацькому селі Морське (312,17 мільйонів рублів), у ялтинському селищі Кацивелі (на 850,95 мільйонів рублів), у Коктебелі (1473,42 мільйони рублів). Крім того, «РСК-Південь» освоїть 6240,53 мільйони рублів на «реконструкцію розводних мереж водопостачання та водовідведення» у Євпаторії. Але варто додати, що «цільові кошти» «РСК-Південь» освоює не тільки на каналізації, але й на «будівництві та реконструкції» доріг та вулиць, щодо яких фірма отримала у 2020 році 11 «замовлень» від «Служби автомобільних доріг Республіки Крим» загальною вартістю 3427,18 мільйонів рублів, та ще два замовлення від «адміністрацій» Євпаторії та Сімферополя ще на 8,9 та 192,55 мільйонів рублів відповідно [10].

Загалом, підсумовують окремі аналітики, «РСК-Південь» зі статутним капіталом в сім мільйонів рублів отримала з липня 2020 року до січня 2021 року в якості «єдиного підрядника» угод більш ніж на 13 мільярдів рублів, при цьому обсяг власних робіт, без субпідрядів,  мав становити не більше 25% від «законтрактованих». Така умова у «контрактах» містилася не просто так, адже до того, у 2017-2019 роках «РСК-Південь» освоювала кошти на КОС та системах водовідведення селища Гвардійське, селища Радянське та у Ленінському районі Криму. Але фактично роботи, значно меншим фактичним обсягом та коштом на цих об’єктах виконували субпідрядники – пензенське ТОВ «Водбуд», ТОВ «Мегалайн» з Санкт-Петербургу та севастопольський «Спецбудсервіс-К» [11].

Діяльність «РСК-Південь» з освоєння за 31 «державним контрактом» 36,9 мільярдів «бюджетних рублів» вже була предметом уваги журналістів «Радіо Свобода». Зокрема «РСК-Південь» ув’язують із ТОВ «Регіональна будівельна компанія», яку очолює Борис Сакун, нібито «діловий партнер» Аркадія Ротенберга, про зв’язки якого із керманичами РФ писалося вже багато. Також вказується на те, що Борис Сакун очолює іншу ТОВ «Трансбудмеханізація», а «Регіональна будівельна компанія» перебуває під контролем АТ «Трансбудінвест» через ТОВ «Гарант», що серед іншого в 2019 році заснувала «РСК-Південь». При цьому повідомляється що власник «Трансбудінвесту» Микола Фоменко серед іншого будував житло для федеральної служби охорони у селищі Паркове, для «прикордонників» та російських військових у Армянську та Джанкої, а також розширив комплекс «урядових дач» у селищі Олива [12-14].

Дійсно, згадана у початку нашої статті «Регіональна будівельна компанія», що за підсумками 2019 року мала два мільярди заборгованості, у 2020 році підписала «контракт» на КОС «Південні» в сумі 8,5 мільярдів рублів, та дійсно його підписував саме Борис Сакун [15]. Та саме цю компанію йменують засновником «РСК-Південь» інші експерти. Вищезгаданий Борис Владиславович Сакун дійсно пов’язаний із Ротенбергами, але не як «бізнес-партнер», а радше топ-менеджер, адже у 2010 році він перейшов до компанії Ротенбергів «Трансбудмеханізація» з концерну Олега Дерипаски «Трансбуд», та саме у новій посаді генерального директора забезпечив у 2011 році освоєння Аркадієм Ротенбергом 5,3 мільярдів рублів на реконструкції аеропорту Шереметьєво [16].

Додамо, що «РСК-Південь» згідно підконтрольних РФ «реєстрів» дійсно з червня 2020 році числиться заснованим ТОВ «Регіональна будівельна компанія», а раніше у нього був той самий зареєстрований у підмосковному Внуковому засновник, але під назвою АТ «Трансбудінвест», генеральним директором якого числився непримітний москвич Ігор Лебєдєв. Але формальним засновником «материнської» для «РСК-Південь» компанії «реєстри» називають Наталю Сергіївну Звєрєву (ІПН 503003134932). Це дуже не проста пані, що багато років пропрацювала у радянській та російській прокуратурі й наразі є адвокатом-партнером у заможній московській фірмі «Адвокат Дігін і партнери» [18]. Ця ж Наталя Звєрєва виступає засновником низки компаній, серед яких можна вказати на ТОВ «Регіональна інвестиційна компанія», яка заснувала ще одне ТОВ «Керуюча компанія «Трансбудінвест»», співзасновником якого також є вищевказаний Фоменко Михайло Олексійович [19].

Та іншою компанією, заснованою Наталею Звєрєвою, є таке собі ТОВ «АРТ», «зареєстроване» у березні 2021 року у Сімферополі на вулиці Грибоєдова, 5, що забиває собі у функціонал «діяльність у сфері дизайну». Очевидно що кошти «федеральної цільової програми» у вимірі «проектування» КОС та доріг будуть прокачувати саме через це «АРТ». Додамо, до «директоркою» «АРТ» призначене Світлану Юріївну Красцину, на яку записане ще одну фірму, ТОВ «Драфт» з Геленджику, зареєстровану так саме у березні 2021 р. із спеціалізацією у «розробці гравійних та піщаних кар’єрів, видобуванням глини та каоліну». Отже слід погодитися із тим, що «РСК-Південь» є складовою мережі підставних компаній, часто з тотожними назвами, підконтрольних клану Ротенбергів, якими де-факто керує московський менеджмент.

Додамо, що генеральним директором «РСК-Південь» із того часу як вона у 2020 році стала освоювати мільярди на КОС, було призначене Антона Макуховського, якого називають «прорабом непримітної сімферопольської будівельної фірми» [20]. Втім насправді Антон Макуховський у 2017 р. «відмітився» «заступником директора» ТОВ «Ялтинська транспортна компанія», що спеціалізувалася на торгівлі будматеріалами та вантажоперевезеннях. Також пан Макуховський заснував у Нікіті ТОВ «Інтайм» із спеціалізацією у сфері будівництва, та назва цієї компанії цікавим шляхом співпадає з потужною логістичною структурою, яка діє і в Криму, і на підконтрольній території України. У наступному «Інтайм», очевидно призначений для конкретної будівельної оборудки, було передане під егіду іншому «зіц-голові».

Раніше Антон Макуховський дійсно засновував у Сімферополі ТОВ «Будпартнер» [22] але найбільш цікавим є те, що саме цей добродій числиться як нібито керманич ТОВ «Консалт-строй» нібито розташованого у Ялті на вулиці Робоча, 12 [22]. Варто вказати що у самій РФ є декілька потужних будівельних корпорацій з такими ж назвами та водночас фірми з подібними назвами діють на підконтрольній території України, у Харкові та Києві [23-24]. Загалом кримський менеджмент Ротенбергів уникає публічності та єдина виявлена публікація про Макуховського, крім суто службових [25] стосується його весілля у Ялті, яке оформили у вигляді «ювілейного», «п’ятисотого» вочевидь із «щирої поваги до молодят» [26].

Отже, турбота про екологічну ситуацію та розвиток  кримського населення не є складовими діяльності окупаційної «влади». Багатозадачність «федеральної цільової програми розвитку Криму» замість використання «бюджетних коштів» «за призначенням» створює широкі можливості для збагачення «чиновників» та їх керманичів. Для освоєння відповідних коштів афільйовані із Кремлем російські олігархи утворили складну мережу фірм, очолюваних підставними особами та керованих московським топ-менеджментом. Важливість належного функціонування очисних споруд розуміє кожна людина, оскільки відповідний стан води, повітря та всього, що оточує людину, є складовою здоров’я, не кажучи вже про комфортне життя. «Закриваючи очі» на гарантоване мешканцям Криму та усього Чорноморського регіону право на безпечне довкілля та на сталий розвиток, окупанти впевнено спрямовують свою діяльність на створення населенню умов, не придатних для існування.

Джерела:

1. https://tass.ru/obschestvo/10126295

2. https://ru.krymr.com/a/stroitelstvo-ochistnyh-soorujeniy-krym-sevastopol/31393044.html

3. https://crimea.ria.ru/20200728/Eks-glavu-gorkhoza-Sevastopolya-obvinyayut-v-makhinatsiyakh-na-2-mlrd-rubley-1118557350.html

4. https://nefakt.info/648630/

5. https://ru.krymr.com/a/news-krym-sevastopolskii-sud-otkazal-direktoru-biotehprogressa-v-apellyacii/31350983.html

6. https://ru.krymr.com/a/stroitelstvo-ochistnyh-soorujeniy-krym-sevastopol/31393044.html

7. https://ru.krymr.com/a/kogda-v-sakah-dostroyat-livnevki/29456249.html

8. https://mstroy.rk.gov.ru/ru/article/show/958

9. https://flot2017.com/okkupanty-v-krymu-budut-pilit-milliardy-na-ochistnyh-sooruzheniyah/

10. https://www.list-org.com/company/11592180/contract/44/supplier

11. http://stroy-krim.org/encyclopedia/news/ooo-rsk-yug-s-odnim-sotrudnikom-i-oborotom-16-mlnrub-opredelena-edinym

12. https://ru.krymr.com/a/kak-dorozhayut-obyekty-fcp-v-zasevastopole-posle-zaklyucheniya-kontraktov/30834915.html

13. https://ru.krymr.com/a/krym-ediniy-deriban-krypnye-podryady-kanalizaciya/31369750.html

14. https://ru.krymr.com/a/komu-v-krymu-razdayut-krupnyye-podryady-chast-2-dorogi-gosdachi-i-ochistnyye-sooruzheniya/31347170.html

15. https://nts-tv.com/news/pravitelstvo-sevastopolya-podpisalo-kontrakt-na-st-29583/

16. https://www.aviaport.ru/digest/2011/12/23/227296.html

17. https://sbis.ru/contragents/7751134748/772901001

18. https://advokat-digin.ru/

19. https://zachestnyibiznes.ru/fl/772881276160

20. https://newdaynews.ru/crimea/730045.html

21. https://set.rk.gov.ru/file/2017.09.11.pdf

22. https://ogrn.site/persons/19635047-makukhovskii_anton_viktorovich/

23. https://stroypartner-29.pulscen.ru/contacts

24. https://2day.kh.ua/top-tendery-nedeli-na-rekonstruktsiyu-filarmonii-vydelili-47-millionov-a-nuzhno-eshhe-250

25. https://clarity-project.info/edr/43384922

26. http://www.yalta-24.ru/vsya-yalta/sobytiya/21247-v-yaltinskom-gorodskom-otdele-zags-s-nachala-goda-zaregistrirovali-brak-500-par