В окупованому Криму триває «судовий процес» над «залізним мером» Євпаторії Андрієм Філоновим, співзасновником знаменитого фестивалю Каzантип. Нагадаємо, що цей кримчанин, що обрав шлях активної співпраці з окупантами, серед іншого мав відношення до кіпрської офшорної фірми, зареєстрованої в Нікосії за тією ж адресою, що і пов’язані з найближчим оточенням Путіна офшорні фірми з «Панамського досьє». Але замість спокійного життя на накопичені доходи, Філонов виявився в епіцентрі битви двох угруповань влади РФ, яка почалася з кардинального переділу структури наркотрафіку на півострові.

Про це пише Євген Гайворонський.

Як зачинали Каzантип

Казантип – це мис на Керченському півострові, в околицях будівництва Щолкінської атомної електростанції (АЕС). У 1986 році після трагедії на Чорнобильській АЕС будівництво в Щолкіному вирішили згорнути. В околицях об’єкта стали збиратися любителі віндсерфінгу, серед них був і Микита Маршунок. Після краху СРСР і остаточного перетворення Щолкінської АЕС в епічну недобудову, Маршунок почав проводити в руїнах атомного реактора фестиваль електронної музики Каzантип.

Нагадаємо, що творець фестивалю Каzантип, який проходив в Криму 20 років, Микита Маршунок як особистість сформувався в жорстких умовах Півночі, пропрацював кілька років в золотодобувної артілі в Комі АРСР. У таких місцях в Росії традиційно провідну роль відіграє міцно пов’язаний зі спецслужбами криміналітет. Маршунок як мінімум зумів в таких умовах заробити на подальший бізнес тому вагомі фігури місцевої фсбшно-бандитської субкультури були знайомі один з одним.

У численних статтях про Каzантип «Республіка Щастя» позиціонується як культове явище в молодіжному середовищі, фестиваль світового значення з дивовижною атмосферою. Маршунок, назвавши себе «президентом Каzантипа», позиціонувався в медіа як успішний продюсер і бізнесмен, який має хороший дохід з власної здатності створювати нові тренди для просунутого населення. Дійсно це була найпотужніша подія в літньому житті України.

Але у Каzантипа є зворотна сторона – імідж ключової точки збуту наркотрафіку й неоднозначного соціального експерименту над Кримом. Також медіа писали, що на певних етапах в фестиваль інвестували кримінальні гроші представники найкривавіших організованих злочинних угруповань Уралу, а сам Каzантип використовувався як «пральня» для злочинних грошей.

З огляду на сформований задовго до окупації контроль над кримськими подіями підзвітними спецслужбам РФ кримінальними угрупованнями, отримати можливість проводити такого рівня заходи без їх згоди було малоймовірно. Тому Маршунок, який позиціонував себе «просунутою особистістю», очевидно мав негласний договір з російськими спецслужбами.

А сам фестиваль в такому об’ємному вигляді та з таким внутрішнім змістом існував в обмін на масштабний наркотрафік під прикриттям «Республіки Щастя». Він відображав щирий «чекістський інтерес» до події, як глибокого соціального експерименту. Тому й місце реєстрації кіпрського офшору «Каzантип лімітед» за однією адресою з путінськими фірмами з «Панамського досьє» – це набагато більше, ніж збіг.

Оскільки чинне керівництво РФ та російські спецслужби надавали великого значення ритуалам, Каzантип став методом широкого економічного, психологічного, культурного впливу на Крим. На фестиваль приїжджала маса саме російських туристів, які, нестримно «відриваючись» на Каzантипі, скидали весь негатив, що накопичився за черговий рік життя в чекістської імперії. Натомість господарі «жовтих валізок» забирали від Криму шматочки його духу свободи, краси, самобутності, живої природи.

Так Крим від щорічного багатотисячного перфомансу слабшав, а негатив, що скидався там щороку, накопичувався як плацдарм для наступного етапу російської окупації.

Інша сторона Каzантипа і Філонов

Поки Маршунок розвивав Каzантип, євпаторійський підліток Андрій Філонов пройшов «посвячення» в кримінальну суть «руського мира». У період становлення української незалежності разом зі своїм другом Олександром Меламедом Андрій був судимий …за крадіжку оргтехніки з євпаторійської майстерні побутової радіоапаратури. 4 травня 1992 року Філонов був засуджений євпаторійським судом до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна за статтями 17, частина 4 ст. 81 Кримінального кодексу України. Суд, до речі, взяв до уваги визнання провини і неповнолітність Філонова, який навчався тоді у восьмому класі, та застосував до нього статтю 45 КК України, відтермінував покарання на дворічний період. При цьому суд передав Філонова на поруки колективу дитячого театрального центру «Золотий ключик».

Поки Каzантип проводився в Щолкіно, Андрій Філонов отримав дипломи прохідних вітчизняних вузів, а потім …став депутатом євпаторійської міської ради, а згодом й помічником глави Радміну АР Крим тих років Сергія Куніцина. До речі саме в ті роки отримало «друге дихання» розграбування руїн Щолкінської АЕС, в будівництво якої було вкладено до мільярда доларів. Щоб гості і учасники фестивалю не сували ніс в масштабне розкрадання вантажівками всього цінного з недобудови, республіканська влада наполегливо порадила організаторам Каzантипу перемістити фестиваль з Керченського півострова.

Тому 2000 року фестиваль переїхав в місце, яке вважається народженням групи «Кіно» Віктора Цоя, – в село Веселе під Судаком. Каzантип-2000 вважається провальним, він запам’ятався навалою маргіналів, які розграбували околиці Веселого, та наркотичними скандалами. Одна з гостей Каzантипа-2000 загинула, викинувшись з вікна місцевої лікарні через передозування сильнодіючих засобів.

Те, що Каzантип вижив після такого скандалу, можна пояснити хіба що найвищим заступництвом в російських спецслужбах, зацікавленими в продовженні наркобізнесу в Криму. Тому Маршунок зміг не просто домовитися з владою Криму про продовження фестивалю, а й проводити його в ще більших масштабах.

А ось переговірником за таким делікатним питанням від Радміну АР Крим був саме помічник Куніцина Філонов, який за швидке «рішення проблеми» фестивалю став одним з співзасновником нового Каzантипу в селі Поповка поблизу рідної Філонову Євпаторії. Як депутат місцевої міськради, Філонов швидко вирішив виділення «сусідською» сільрадою Попівки великої земельної ділянки під фестиваль, а потім й продовження оренди на 20 років для КаZантипу за заниженою в десятки разів ставкою.

Як член правління нового Каzантипу, Філонов став співзасновником фірм «Курорт Ойбурський», ТОВ «Центр молодіжних ініціатив Зебра» і «Курорт Донузлав» пов’язаних з кіпрським офшором «Казантип лімітед», зареєстрованим в Нікосії за однією адресою з близькими до Путіна фірмами з «Панамського досьє».

У «Форбс-Україна» писали, що Каzантип у Поповці приносить тільки офіційного доходу близько 15 мільйонів доларів на рік. Дохід від російського наркотрафіку на фестивалі оцінювався в 10 разів більше. Навіть якщо Філонов і Маршунок за домовленістю зі спецслужбами не мали прямого відношення до торгівлі наркотиками, вони однозначно були присвячені в суть того, що відбувається.

Тим більше що зміни в житті влаштованого москвичем Маршунком Казантипу чітко співпали зі змінами в РФ. За часи президентства Єльцина фестиваль проводився в Щолкіному, а в рік переходу влади від Єльцина до представника спецслужб Путіну Каzантип одноразово пройшов під Судаком.

А ось за часів президентства Путіна й модернізації російських спецслужб проект на довгих чотирнадцять років прописався під Євпаторією. Примітно, що після початку окупації потреба в фестивалі у спецслужб РФ відпала. Парадоксально, але путінська окупація Криму поховала своє дітище – молодіжно-музичне прикриття наркотрафіку, Казантип в Криму з 2014 року проводити перестали.

При цьому заява «президента Каzантипу» Маршунка про те, що він вітає «референдум про приєднання Криму до Росії» показала всім розсудливим людям, що в реальності ця особа далека від тих просунутих вільних ідей, які просувала на фестивалі. Так Маршунок «зняв маску» ліберала і космополіта, тому що не міг не розуміти, що свобода і російська чекістська окупація – це несумісні поняття.

Але чому ж Андрій Філонов, який заробив на Каzантипі мільйони доларів та був однозначно обізнаний, що таке сучасна Росія, залишився в тимчасово окупованому Криму? Чи не тому, що рівень його посвячення у внутрішню кухню російських спецслужб не дозволяв йому «зіскочити» з російського поїзду, який мчить в прірву?

На користь гіпотези про те, що Філонов – «злитий до прожарювання покровителями» агент спецслужб говорить й той факт, що перед «кримською весною» євпаторійський бізнесмен і чиновник від’їжджав на рік в російську Калугу. Там, за легендою, Філонов керував будівельною компанією.

Однак незабаром після окупації Криму саме в Калузі заробив …російський касаційний суд, уповноважений розглядати касації у «господарських справах» з Криму. З такими справами, в силу їх токсичності та ризику персональних санкцій вочевидь не захотіли зв’язуватися московські касаційні судді, що мають нерухомість за кордоном. Дуже ймовірно, що Філонов за завданням Кремля рік вводив суддів Калуги в курс нюансів кримської економіки і суспільного життя, щоб вони в своїй роботі з касації півострова дотримувалися «генеральної лінії».

В окупації Філонов втратив статус керівника Каzантипу, що дарував любов просунутої молоді і впливових цінителів клубного відпочинку, а також можливість за один місяць в році отримувати мільйони прибутку. Замість цього він був «призначений» євпаторійським окупаційним «бургомістром»

Сам Філонов не міг не розуміти, що посада «мера Євпаторії» в окупованому Криму це одночасно й кримінальна справа від України, й роль білки в хижацькому колесі свавілля російської адміністративної моделі. Тобто, в якості життя він значно втратив. А значить стати мером йому порекомендували куратори й у взаєминах Філонова з російськими спецслужбами є щось, що дозволяє маніпулювати співзасновником Каzантипу навіть проти його волі.

Втім, що опікувалася Філоновим і наркотрафіком Каzантипу «вежа Кремля» сильно ослабла в 2014-2020 роках. «Довоєнний» російський наркотрафік був вибитий з Криму незабаром після початку окупації. Недружні Філонову фсбшники, що стояли за «Главою Криму» Аксьоновим і «віце-прем’єром Криму» Полонським вигнали з Криму Каzантип. Замість «Республіки Щастя» Полонський став проводити в тому ж районі фестиваль «Екстрім Крим», за допомогою якого Аксьонов і Полонський розкрадають бюджетні гроші і в міру сил поширюють …наркотики. Але наркотики вже китайські.

Пояснимо читачам, що в 2014-2020 роках «Глава Криму» Аксьонов в змові з генералами центрального апарату ФСБ РФ наповнив Крим синтетичними китайськими наркотиками. «Солі» та «суміші» стали інструментом геноциду проти молоді півострова, яка застала українську свободу. За найскромнішими підрахунками Аксьонов та керівництво ФСБ РФ заробляють на наркотичному «сольовому» геноциді кримчан мінімум 260 мільйонів доларів на рік. Ці цифри засновані на підставі аналізу відкритих даних з російських кримінальних справ про торгівлю наркотиками в Криму, що природно лише вершина айсберга, формальна складова наркополітики спецслужб Кремля.

Бізнес з Лебедєвим і донецької мафією

Багато що втратив з початком окупації Філонов, який публічно демонстрував відданість «Голові Криму» Аксьонову і готовність заносити йому частку з награбованого на посаді «мера Євпаторії». Але як ставленик «іншої вежі» Андрій ніколи не вважався «своїм» в аксьоновському угрупованні «Сейлем», яке захопило владу в Криму.

Вистояти в конфлікті з Аксьоновим, Полонським та тими силами РФ, що стоять за ними, РФ Філонов вирішив за допомогою колишнього міністра оборони України Павла Лебедєва та «гаманця Джарти», представника донецької мафії Віталія Нахлупіна, який в 2016-2018 роках став так званим «віце-прем’єром Криму по ФЦП». ФЦП, «федеральна цільова програма розвитку Криму» – це гігантська годівниця, ємністю 13 мільярдів доларів, які основне путінське угруповання «Озеро» відмивало через структури Роттенберг, з дозволом мати відкатами свою малу частку для керівників окупаційної адміністрації Криму.

Ймовірно, втрата доходів Каzантипа штовхнула Філонова, який вже звик до великих наркогрошей на участь в лобіюванні будівництва екс-міністра оборони України Лебедєва на території Євпаторії. Під них він змінив вид дозволеного використання земельних ділянок, чим позбавив місто частини цінної прибережної землі і викликав сильне обурення населення. З того моменту до речі Філонов втратив підтримку окремих проросійських обивателів, що бачили в Андрієві молоде обличчя «руського миру», «залізного мера» «всеросійської здравниці».

Всі ці махінації з землею Філонов виконав на підтримку рішення Аксьонова, що на той момент співпрацював з екс-міністром оборони України Лебедєвим. Тоді гауляйтер Криму підписав з ТОВ «Рів’єра» «меморандум» про будівництво багатофункціонального рекреаційного, розважального та житлового комплексу «Аква Євпаторія» на 1800 елітних квартир в зоні пляжу «Лимановка» селища Заозерне, на захід від Євпаторії. Рейдерське захоплення узбережжя фігуранти українських кримінальних справ про державну зраду Аксьонов, Лебедєв і Філонов тоді традиційно назвали «інвестпроект» й повідомили, що збираються «освоїти» (тобто відмити) на ньому шість мільярдів рублів.

Ще одним джерелом доходів Філонова стала робота над «розпилом» федеральних мільярдів під виглядом розвитку інфраструктури міста разом з Нахлупіним. Бізнесом на місцевому рівні був контроль над торгівлею в Євпаторії через підконтрольні підприємства міської округи. Також Андрій Філонов може мати відношення до «фришування» видобутку будівельного піску в Донузлаві для створення необхідної військовим інфраструктури в Криму. Це страшний кейс варварського знищення унікальної природи Криму детально описаний в серії матеріалів АРК «Бандити на службі бандитів».

Влітку 2018 року недоброзичливці звинувачували Філонова й у тому, що той пов’язаний з пограбуванням мільярда рублів, виділеного інвесторами нібито на будівництво взуттєвого заводу «Zenden» в Євпаторії.

В кінці 2018 року Філонов став повноцінним «смотрящім за Західним Кримом», досяг контролю над серйозними фінансовими потоками, частку з яких заносили Аксьонову й кураторам в Москві. Тобто, пішовши на всі ризики «муніципальної служби» в окупаційній адміністрації, Філонов відновив рівень доходів, втрачений з закриттям Каzантипу і був фінансово корисний покровителям зі спецслужб, які  рекомендували його на посаду «мера» Євпаторії.

Весь цей час у Філонова тихо йшла підкилимна боротьба з «віце-прем’єром Криму» Полонським та були не дуже хороші відносини з Аксьоновим. Саме це змушувало Філонова періодично заявляти в пресі про його відданість Аксьонову та про усвідомлення Андрієм «видатної ролі і талантів глави республіки». Що, втім, могло бути й правдою для скромного крадія радіоапаратури, враховуючи бандитський розмах «подвигів» Аксьонова у «лютих дев’яностих».

Як «мер» став «в’язнем»

Характерно, що хтось із «залітних» до Криму політтехнологів (а в Росії жоден з них не обходиться без погон ФСБ) порадив «меру» Філонову зробити ставку на соцмережі та публічність, в результаті чого з’явився проект «IRONМЕР». Філонов в період «мерства» практично щодня публікував пости в Фейсбуці та Інстаграмі і позиціонував себе як «доброго чиновника», що постійно спілкується з жителями Євпаторії і працює «на благо міста».

Філонов навіть ввів «недільні пробіжки з мером», на яких городяни могли пробігтися з ним та задати питання. Насправді на Філонові технологи відпрацьовували технологію «хорошого мера» за зразком градоначальника Якутська Сардани Аксентьєвої. Напевно фсбшникам хотілося протестувати такий проект саме в Криму та на українських громадянах.

Але після того, як через конфлікт з Роттенбергом в Криму затримали місцевого покровителя Філонова – «віце-прем’єра» Нахлупіна, у євпаторійського «мера» почалися проблеми. Він навіть скаржився в Фейсбуці на те, що «кримська поліція» організувала за ним цілодобове зовнішнє стеження, та що кримська «прокуратура» «шиє» йому корупційний злочин за «працевлаштування чоловіка цивільної дружини на муніципальну службу». Дійсно, отакий там був «євпаторійський трикутник».

Нікуди не поділася й навіть посилилася особиста ненависть до Філонова з боку «Глави Криму» Аксьонова та «Віце-прем’єра» Полонського. Адже технічно грамотне просування Філонова в соцмережах і відкрите спілкування з громадськістю перетворили «мера Євпаторії» в візуально найбільш адекватного представника окупаційної влади Криму, на контрасті з яким Аксьонов і його найближче оточення виглядали зовсім вже «кінченими» вовкулаками.

Це напередодні «виборів до місцевих рад і держради Криму-2019» було вже категорично неприйнятно для путінських гауляйтерів Криму.

Характерно, що одним з останніх постів «з волі» від завсідника Фейсбуку Філонова стало повідомлення про організацію спільного з ФСБ РФ пропагандистського проекту…

А далі Інстаграм закінчився, оскільки на початку квітня 2019 року за Філоновим прийшли. Його заарештували і відправили в «СІЗО» співробітники «кримського главку» ФСБ на замовлення «віце-прем’єра Криму» Полонського і зі схвалення «глави Криму» Аксьонова.

Приводом для позбавлення волі стало «незаконна зміна виду дозволеного використання земельних ділянок, що завдало матеріальної шкоди муніципальному утворенню». Причому звинувачення поки уникає згадування, що Філонов зробив маніпуляції з землею виконуючи рішення саме Аксьонова, що дозволяє реалізувати відмивання шести мільярдів рублів за допомогою будівництва 1800 квартир фірмами екс-міністра оборони України Лебедєва.

У в’язниці «залізного міра» Філонова зламали. Він повідомив фсбшникам пароль від свого айфона, після чого отримана звідти особиста інформація стала масово використовуватися ботами Аксьонова та Полонського для боротьби з Філоновим і його сім’єю в соцмережах. Його прихильники навіть спробували провести кампанію за звільнення «народного мера», але вона природно не привела до результату. Кампанія будувалася на гаслах «Путін не знає», «мера підставили», і навіть «не обзивати Росію бандитською імперією через трагедію Філонова». Загалом, як кричали комуністи в НКВДшних підвалах 1937 року, «відбулася жахлива помилка».

Показово, що Філонова звинувачують у злочині за ч.2 ст. 286 КК РФ «Перевищення посадових повноважень». З таким же звинуваченням затримували в Москві так званого «мера Ялти в 2014-2017 роках», близького до Аксьонова бойовика Андрія Ростенка. Загалом чисто «мерська» стаття. Нагадаємо, що Ростенко незаконно змінив вид дозволеного використання землі в декількох тисячах випадків, але офіційне звинувачення було йому пред’явлено за один епізод, про що ми вже писали для читачів АРК.

Але різниця між мерами полягала в тому, що звільняти свого «близького» Ростенко Аксьонов поїхав в Москву до Путіна й за згодою того викупив подільника за допомогою на той момент генпрокурора РФ Чайки. Як ми вже писали, Чайці за послугу віддали санаторій «Росія» в Ялті. Про затриманого за таким же звинуваченням Філонова Аксьонов сказав, що «перед законом всі рівні». Натякнувши тим самим, що монополія на махінації з землею в Криму належить тільки найближчому оточенню самого Аксьонова.

Без переможців

До серпня 2020 Андрій Філонов вже відсвяткував два дня народження в СІЗО і пише звідти філософські пости. Андрій так і не знайшов в собі мужності покаятися перед Україною та зізнатися, що його багаторічна орієнтація на Росію стала причиною його трагедії. Просто тому, що Росія – це завжди бандитський феодалізм, в якому всі один одного жеруть.

Філонов сподівається залишитися тим, кого не з’їдять, для чого найняв собі адвокатом Олександра Яковлєва. Колишнього помічника «мера Ялти» Ростенка, у якого Яковлєв займався махінаціями із змінами виду дозволеного використання земель та рейдерськими атаками на дрібний і середній бізнес, що залишився в Ялті від України. Впевнені, що Філонов, наймаючи близького до клану Аксьонова «юриста», продовжує наступати на ті ж граблі.

Символічно, що за словами самого ж Філонова, в СІЗО його оточують обвинувачені за статтею 228 КК РФ, присвячений збуту наркотиків. Ось така доля – участь в організації важливого для російського наркотрафіку Каzантипа через роки привела Філонова в замкнутий простір з низовими дилерами і постраждалими від підстав «російської поліції» Криму. А може й не судилося, а це такий витончений натяк від фсбшників та їх кримських друзів з «Сейлема».

Через двадцять років пригод Філонова очевидно, що переможців у цьому чексістко-бандитському триллері не буває. Каzантипу в Криму більше нема, а наркопринц Філонов за окупації став жити гірше, ніж при Україні і опинився у в’язниці, його родичів запресували в кращих чекістських традиціях і відтіснили всі бізнесі. Зароблені на Каzантипі мільйони доларів ймовірно давно відняти у Філонова його знайомими з ФСБ.

Але й організаторів наркотичного геноциду кримчан китайськими «солями» і «сумішами» Аксьонова та генералів ФСБ теж наздожене карма. Росія безповоротно руйнується в результаті «ідеального шторму 2020», а бігти її ключовим злочинцям нікуди.

  1. http://evpcur.16mb.com/index.php?option=com_content&view=article&id=931&Itemid=81
  2. https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/37860541/
  3. https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/31539718/
  4. https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/34621582/