Увечері 9 березня 2014 року мовлення українських телеканалів на території окупованого Криму було повністю припинено. Замість них почали віщати російські телеканали [1]. Які телестудії зараз формують медійний контент для жителів Криму, і чи варто вірити словам «автономне» чи «незалежне» в назвах кримських телеканалів, спробує з’ясувати кандидат юридичних наук Андрій Чвалюк.

«Ліцензії на телевізійне ефірне мовлення» в місті Сімферополі, згідно розміщеному на сайті «Роскомнагляду» реєстру [2], мають п’ять російських телекомпаній. Дані підприємства, зареєстровані в Москві і Санкт-Петербурзі, ведуть мовлення на дев’яти телеканалах і тримають в своїх руках 100 % ринку безкоштовного бездротового телебачення. Зокрема це «Перший канал» (акціонерне товариство, АТ «Перший канал», Москва, вул. Академіка Корольова, буд. 19); «Петербург – 5 канал» (АТ «Телерадіокомпанія» «Петербург», Санкт-Петербург, вул. Чапигина, буд. 6, літер А); «Матч ТВ» (товариство з обмеженою відповідальністю, ТОВ «Національний спортивний телеканал», Москва, вул. Трифонівська, буд. 57А, поверх 4, офіс 4-11); «Телекомпанія НТВ» (АТ «Телекомпанія НТВ», Москва, Тверській бульвар, бул. 9, будівля 1); «ТВ ЦЕНТР – Москва» (АТ «ТВ Центр», Москва, вул. Велика Татарська, буд. 33, будівля 1); «Телеканал «Росія» (Росія – 1)», «Російський Інформаційний Канал «Росія – 24» (Росія – 24)» та «Телеканал «Росія – Культура» (Росія – К)» (усі від федерального державного унітарного підприємства «Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія», ФДУП «ВДТРК», Москва, 5-а вул. Ямського Поля, буд. 19-21).

Українські телеканали, зі зрозумілих причин, в список компаній, які отримали «ліцензію» на мовлення в окупованому Криму, не увійшли. Однак, нещодавно жителі довколишніх до адмінкордону населених пунктів Криму, які зберегли старі аналогові антени, могли приймати кілька українських телеканалів. Правда в поганій якості, тому, що радіус мовлення радіотранслюючої станції «Чонгар» не перевищує 60 кілометрів [3]. Також на якість прийому впливає те, що в безпосередній близькості від адмінкордону з Херсонською областю регулярно курсують мобільні телерадіомовні комплекси окупантів, які глушать чонгарську вежу, блокуючи українські радіо- і телесигнали [4].

Як повідомляє російське «Федеральне агентство новин», в Севастополі, на Південному березі Криму і в Сімферополі складно вловити аналоговий сигнал з материкової України. Але ті, хто хочуть дивитися українські канали, можуть це здійснити за допомогою супутникової тарілки. Однак, без обладнання зараз можна дивитися тільки безкоштовні канали, а їх не так багато. Україна рік тому «закодувала» сигнал провідних телеканалів, тому щоб їх дивитися, потрібно купити український ресивер і оплачувати перегляд. В окупованому Криму така техніка не продається, та й оплату, напевно, буде проблематично здійснити [5].

Заступник міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко, на нещодавній прес-конференції, звернув увагу на необхідність враховувати зацікавленість в українському телебаченні жителів близьких до окупованих територій населених пунктів. Їх супутникові антени спрямовані в бік окупантів, і це теж проблема. Також «неправильним було рішення кодувати українські телеканали. З точки зору бізнесу це був плюс. Але з точки зору доступності їх сигналу для українських громадян, це рішення пішло, безумовно, в мінус» – прокоментував Тарас Шевченко [6]. У нас часто інтереси бізнесу розходяться з національними інтересами, і тому Україна зазнає на фронтах інформаційної війни невдачі, яких можна було оминути. Нещодавно Міністерство культури та інформаційної політики України підготувало постанову про зменшення ліцензійних платежів для кабельного телебачення. Однак, рішення торкнеться тільки кабельних операторів Донбасу, а про Крим чомусь знову забули.

Кабельне мовлення в Сімферополі зараз представлено нібито 88-ма каналами. Але по факту їх кількість ще менше, тому, що багато з них дублюються. Наприклад, кабельний канал «Ювелірочка» внесений до реєстру 4 рази (під номерами 24, 25, 27 і 40). Мовник та оператор зв’язку збігаються це ТОВ «ВЕС-Медіа», Москва, вул. Вєткіна, буд. 4, поверх 4, приміщення XIII, кімната 18. У той час як канал «Shopping Live» займає відразу вісім виділених ліній, а подальший розподіл сигналу здійснюють чотири різних оператора зв’язку, а саме ТОВ «Шопінг Лайв»; індивідуальний підприємець Расулов ​​Расул Ахліман-Огли; ТОВ Телерадіокомпанія «Кримський кабельний канал»; ТОВ Телерадіокомпанія «Сімферопольське кабельне альтернативне телебачення». Перехресне дублювання може бути створено для забезпечення надійності роботи кримського інтернет-магазину, а може й мати під собою і якісь інші, більш значущі для окупаційної «влади» цілі.

Здебільшого послуги з кабельного мовлення на території окупованого Криму надають підприємства з Москви і Санкт-Петербурга. Окремі «ліцензії» видані загарбниками для ТОВ із Смоленська, Казані, Нижнього-Новгорода, Єкатеринбурга, Новосибірська, Уфи і міста Лермонтова, що в Ставропольському краї. Каналів з кримською реєстрацією одиниці, це «Славянскiй МIPЪ» (мовник ТОВ «Слов’янський світ», Білогірський район, село Кривцово, вул. Кільцева, буд. 3, оператори зв’язку ТОВ «КРЕЛКОМ» та вже згаданий ІП Расулов ​​Расул Ахліман-Огли); «Перший Кримський» (мовник «автономна некомерційна організація» «Телерадіокомпанія «Крим», Сімферополь, вул. Студентська, буд. 14, оператор зв’язку ТОВ «Трител-Крим»). Або новин у Криму не так багато, або потужностей не вистачає, але факт залишається фактом. «Свято-Сімеоновске Архієрейське подвір’я», релігійна організація з Єкатеринбурга, що відноситься до Російської Православної Церкви Московського Патріархату, має в Криму таку ж кількість кабельного ефірного часу, як усе сімферопольське телебачення разом узяте.

Як ми вже писали раніше [7], «підпрограмою № 2» «Розвиток республіканського державного телерадіомовлення» «Державної програми Республіки Крим» «Інформаційне суспільство» на 2016-2018 роки, 15 % усього радіо- та 25 % всього телеефіру «на законодавчому рівні» планувалося виділити на підтримку культу особи кримських колаборантів. У 2018 році «програму» продовжили й виділили ще майже 2 мільярди рублів «бюджетних коштів» на збільшення частки теле- та радіопрограм в загальному ефірному часі мовлення «Телерадіокомпанії «Крим» «про діяльність Глави Республіки Крим, Ради міністрів Республіки Крим, Голови Ради міністрів Республіки Крим, виконавчих органів державної влади Республіки Крим, органів місцевого самоврядування муніципальних утворень в Республіці Крим, події суспільно-політичного життя, а також соціально-економічний, культурний, суспільно-політичний розвиток Республіки Крим». Ця цитата означає, що пихаті обличчя колаборантів будуть мерехтіти на екранах кримських телевізорів ще частіше, ну а ті, кому вони приїлися, завжди можуть переключити на «Православний телеканал «МузСоюз» згаданого «Свято-Сімеоновского Архієрейського подвір’я».

У числі медіа, які здійснюють мовлення на територію окупованого Криму, часто згадують телеканал «Дім», створений на базі державного телеканалу іномовлення України «UATV». «Після того як «Дім» почав віщати на Крим і окуповані території Донбасу, телеканал став мішенню для російських дезинформаційних кампаній, а також зіткнувся з фактами блокування сигналу», – розповідає редактор каналу Олексій Мацука [8]. З 1 березня 2021 року вийшовши на супутник «ASTRA-4A» і включивши 10 нових передавачів «Дім» розширив своє мовлення. Завдяки чому його бачать практично всі міста окупованих територій, як Донбасу, так і Криму [9]. Однак російські медіа [5] продовжують спростовувати той факт, що сигнал телеканалу «Дім» приймається супутниковими антенами в Сімферополі.

Складною залишається ситуація з телемовленням на мові корінних народів Криму. Раніше на півострові працювали приватний кримськотатарський телеканал «ATR» і радіостанція «Meydan», які припинили мовлення, оскільки не пройшли «перереєстрацію відповідно до російського законодавства». Відразу ж після закриття «ATR» на території півострова став віщати інший телеканал, «Міллет», тільки вже не кримськотатарський, а «для кримських татар», створений на гроші з російського бюджету. Редакційна політика каналу спрямована не на об’єктивне висвітлення ситуації в Криму, а на пропагування лояльності до окупаційної «влади» і згладжування градуса їх неприйняття в кримськотатарському народі. «Генеральний директор» телеканалу «Міллет» і радіо «Ватан седаси» Ліля Веджатова, відкрито закликала кримських татар прийти голосувати на «вибори» до Державної Думи РФ і підтримати діючу російську «владу» [10].

Власником телеканалу «Міллет» є «автономна некомерційна організація» «Громадська кримськотатарська телерадіокомпанія», заснована «Міністерством внутрішньої політики, інформації та зв’язку Республіки Крим». Створена 21 липня 2015 року організація відразу ж почала показувати ознаки занепаду. Виручка зменшувалася з кожним роком, а в окремі податкові періоди (2016, 2017, 2020 роки) баланс взагалі зводився зі збитками [11]. Все це вказує на те, що телерадіокомпанія не є самостійною організацією, а виступає одним із гвинтиків пропагандистської машини окупаційних «органів влади».

Оператором зв’язку для телеканалу «Міллет» виступає ТОВ «ІТВ і К +», його засновник московський бізнесмен Євген Іванович Попов. Починаючи з 2015 року, ця компанія також зазнавала спад доходів і в 2020 році була реорганізована в формі приєднання [12]. Однак фірма зберегла свою назву, засновника, та навіть керівний склад [13], а її фінансові справи різко пішли вгору. Що наводить нас на думку, що фірмі просто виділили кошти і технічні потужності для продовження тієї діяльності для якої вона була створена – поширювати сигнал «кишенькового» телеканалу «Міллет». Так само ТОВ «ІТВ і К +» надає технічну підтримку ще двом кримським телеканалам: «Sci-Fi» і «Зброя» [2]. Цікава добірка: кримськотатарський російський телеканал «для кримських татар», наукова фантастика і зброя. Ми не змогли розгадати цей ребус, але можливо це вийде у наших читачів.

Допомогу в здійсненні мовлення телеканалу «Міллет» надає також ТОВ «Трител-Крим». Один із засновників якого Олексій Григорович Гейнер, одночасно є засновником «Асоціації споживачів послуг зв’язку Криму» та «Асоціації кабельних операторів зв’язку Криму». Учасниками та партнерами «Асоціації кабельних операторів зв’язку Криму» є 14 кримських Інтернет-провайдерів [14]. Але зараз нашу увагу привернув інший факт. Крім своєї громадської діяльності Олексій Гейнер є приватним підприємцем із зареєстрованим основним видом діяльності «73.20 Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення суспільної думки» [15]. Куди і кому підприємець передає результати моніторингу суспільної думки, отримані ним у якості постачальника послуг Інтернету і кабельного телебачення, ми, здається, здогадуємося. Принаймні, «позапланову перевірку» на «предмет дотримання обов’язкових вимог до мереж і засобів зв’язку для проведення оперативно-розшукових заходів» ТОВ «Трител-Крим» у 2020 році пережило без зауважень [16].

Втім ознайомлення з біографією Олексія Гейнера до 2014 року свідчить, що його комерційна діяльність у Джанкойському районі з постачання комп’ютерних комплектуючих неодноразово призводила до скандалів та звинувачень у шахрайстві, де обдуреними клієнтами «багато цікавого» висловлювалися як у адресу «бізнесмена», так й стосовно його дружини, Гейнер Світлани Олександрівни [17], [18]. Та після того, як пан Гейнер отримав «повну довіру» від окупаційної «влади», у відповідній системі «інформатизації півострову» знайшлося місце й для Світлани, яка у 2017 році стала співзасновницею ТОВ «Кримзв’язок», що успішно працює в окупованому півострові у сфері постачання послуг у сфері «передачі відомостей для передачі голосової інформації (IP-телефонії)» [19]. Примітно, що серед засновників «Кримзв’язку» крім Світлани Гейнер є Деніс Олександрович Касаткін.

До 2014 року пан Касаткін спільно з батьками був засновником такої цікавої структури як ТОВ «Школа інформаційних технологій «Регіон»» [20], що діє з 2003 року та не припинила роботи за умов окупації. Безсмінний директор «Регіону», Славная Олександра Юріївна примітна наразі тим, що з 2014 року працює в окупованому Криму як індивідуальний підприємець, що постачає фармацевтичну продукцію. Та ось ключовим контрагентом Олександри наразі виступає «управління з питань міграції» утвореного окупантами «МВС Республіки Крим», та й основні підконтрольні окупантам заклади охорони здоров’я Криму «за дивним збігом обставин» співпрацюють саме з нею [21], [22], а отже людиною вона з 2014 року виявилася для російських загарбників геть не випадковою.

За таких умов повідомлення про те що Деніс Касаткін до 2014 року в Криму працював на команду пана Сергія Льовочкіна та поширював на півострові ідеологію «русського миру» [23], зовсім не дивує. Як не дивує, на жаль, й той факт, що при цьому Деніс Касаткін явно не замислювався над матеріальними проблемами, адже «за сумісництвом» із антиукраїнською роботою очолював утворене міською радою сімферопольське комунальне підприємтсво «Інфо-Сервіс» [24] із широкими можливостями для корупційних зловживань.

А тому той факт, що саме Деніс Касаткін наразі очолює з умов окупації вже згадану «Асоціацію споживачів послуг зв’язку Криму», одним із засновників якої є Олексій Гейнер, та що ці дві специфічні особи, спільно із Губським Тарасом Юрійовичем, володіють вищевказаним ТОВ «Трител-Крим», – вже нічого, крім саркастичної посмішки, викликати не може. Додамо, що Олексій Гейнер серед іншого був залученим окупантами до «постійного комітету Сімферопольської міської ради з питань забезпечення життєдіяльності та безпеки» [25], а у 2016 році ця «могутня група» сімферопольських колаборантів влаштувала невеличку міжвідомчу «війну» з їх севастопольськими «колегами», коли оператор кабельного зв’язку ТОВ «Севтелеком» намагався «посунути» «Трител-Крим» з обслуговування декількох сімферопольських новобудов, зведених для російських колонізаторів [26]. У наступному пан Гейнер «воював», шляхом публічних скарг «вищестоящим колегам», із підконтрольними загарбникам «Крименерго» та «Кримтролейбусом», які вочевидь посміли вимагати від «зв’язківців» якісь кошти за «користування їх стовпами» [27], [28].  

До речі, ситуація з телебаченням у місті Севастополі аналогічна. Хіба що до ефірних телеканалів додався «Дитячо-юнацький телеканал» Карусель», а по кабельному віщає власне місцеве телебачення («Севастопольське телебачення», «Севастополь 24», «Незалежне телебачення Севастополя» тощо). Примітно, що «Незалежне телебачення Севастополя», звісно не таке вже й незалежне. Це приватна компанія заснована Оленою Баженовою, сестрою дружини колишнього «народного мера» Севастополя Олексія Чалого [29]. За два тижні до початку окупації Криму Олексій Чалий, який зазвичай цурався публічності, виступив у ефірі «Незалежного телебачення Севастополя», зі своїм баченням «подій і небезпек», які чекають Україну, Крим і Севастополь [30]. Російські медіа зробили з нього героя, який «очолив місто російської слави і привів його в Росію». Правда після цього сам Олексій Чалий, його свита і родичі були змушені ховати активи в офшорах [31]. Але це вже зовсім інша історія.

Поки ж можемо констатувати, що ситуація із забезпеченням населення Криму інформацією, переданою каналами ефірного, кабельного і супутникового телебачення, повністю контролюється місцевою «адміністрацією» і федеральними новинними корпораціями. Незалежні телеканали такими не є, оскільки належать колаборантам, й тому сподіватися на них теж не варто. Єдиний вихід забезпечити жителів окупованого півострова об’єктивною інформацією і моральною підтримкою – продовжувати нарощувати технічні потужності передавальних пристроїв з материкової України та супутників. І хоча деякі громадські діячі вважають це «війною з вітряками», локальні перемоги на інформаційному фронті сприятимуть деокупаційним процесам і наближатимуть відновлення ефективної реалізації права кримчан на інформацію.

Джерела:

1. https://www.rbc.ru/society/09/03/2014/570419099a794761c0ce7a2b

2. https://reestr-svyaz.rkn.gov.ru/place/223861.htm

3. https://rueconomics.ru/268379-sivak-lovit-ukrainskie-kanaly-v-krymu-smogut-tolko-starye-antenny-kotoryh-tam-uzhe-net

4. https://investigator.org.ua/publication/221300/

5. https://riafan.ru/region/svs/1398253-popytki-kieva-provalilis-v-krymu-ne-nashli-ukrainskii-telekanal-dom

6. https://nikvesti.com/articles/225399

7. https://arc.construction/18773?lang=uk

8. https://ru.krymr.com/a/kogo-glushat-v-krymu-ukrainskiye-media-pod-zapretom-i-obkhody-blokirovki/31343633.html

9. https://gordonua.com/news/society/telekanal-dom-prishel-v-dom-zhiteley-donbassa-i-kryma-1542158.html

10. https://ru.krymr.com/a/krym-rossiyskie-vybory-gosduma-krymskie-tatary-propaganda/31394935.html

11. https://companies.rbc.ru/id/1159102108879-avtonomnaya-nekommercheskaya-organizatsiya-obschestvennaya-kryimsko-tatarskaya-teleradiokompaniya/

12. https://www.rusprofile.ru/id/7342109

13. https://www.rusprofile.ru/id/7528255

14. https://acosc.ru/partnery

15. https://www.rusprofile.ru/ip/315910200332297

16. https://www.list-org.com/company/8067530

17. http://asterisk-support.ru/forum/topics/5173/

18. http://asterisk-support.ru/forum/topics/6839/

19. https://companies.rbc.ru/id/1179102001748-ooo-kryimsvyaz/

20. https://ring.org.ua/edr/uk/company/32684255

21. https://sbis.ru/contragents/910221155405

22. https://www.rusprofile.ru/ip/315910200377612

23. https://twitter.com/chernykvadrat/status/752161014414802944

24. https://ring.org.ua/edr/uk/company/36478097

25. http://simadm.ru/media/uploads/userfiles/2021/07/16/%D0%AE%D0%A126.pdf

26. https://acosc.ru/novosti/meropriyatiya/zasedanie-associacii-17-avgusta-2016-goda

27. https://acosc.ru/novosti/meropriyatiya/zhaloba-na-ugrozy-krymenergo-o-demontazhe-linij-svyazi-s-opor

28. https://acosc.ru/novosti/meropriyatiya/zhaloba-na-ugrozy-gup-rk-krymtrollejbus-o-demontazhe-linij-svyazi-s-opor-kontaktnoj-seti

29. https://www.list-org.com/man/3538577

30. https://rg.ru/2014/03/27/geroy.html

31. https://ruinformer.com/page/kak-svita-chalogo-spasala-aktivy-v-offshorah