Наша Асоціація надала до ООН пропозиції щодо двох пов’язаних з Кримом природних об’єктів для дослідження щодо зон ризику і прав людини, здійснюваного Спеціальним доповідачем ООН щодо токсичних речовин і прав людини та Спеціальним доповідачем ООН з прав людини та навколишнього середовища, для їх майбутньої доповіді про токсичні речовини, вільне середовище для життя, роботи, навчання і розваг, який буде обговорено в ООН в 2022 році. Доповідачі ООН мають намір висвітлити в документі кричущу проблему місць, які піддаються сильному токсичному забрудненню.

«Зона ризику» (sacrifice zone) може бути визначена як регіон або спільнота, де екстремальне або повсюдне забруднення викликає порушення або обмеження прав людини. Хоча зони ризику розрізняються за розміром, вони поширені по всьому світу та часто стають результатом політики, яка ставить на чільне місце економічне зростання або прибуток корпорацій, а не життя, здоров’я, гідність та добробут людини. Багато зон ризику у світі розташовані в районах проживання етнічних меншин, корінних народів та інших вразливих або маргіналізованих громад з низьким доходом. Доповідачі ООН також вкрай зацікавлені у вживаних або пропонованих кроках з очищення та відновлення зон ризику і захисту прав людини для місцевих жителів.

У нашому матеріалі ми нагадали доповідачам ООН, що порушення прав людини в Криму, включаючи права корінних народів та права на здорове навколишнє середовище і сталий розвиток, тепер підлягають розгляду в міжнародних судах, в тому числі в Міжнародному суді (справа 166) та в Європейському суді з прав людини (справа 20958/14 та інші). Тому ми запропонували ООН такі пов’язані з Кримом природні об’єкти в якості національних зон ризику, що знаходяться під контролем російських загарбників: затока Сиваш Азовського моря і Каркінітська затока Чорного моря.

Ми вказали експертам ООН, що ці зони деградують в силу діяльності хімічного заводу «Титан», Кримського содового заводу і Кримського бромного заводу, розташованих в містах Армянськ та Красноперекопськ. Ці підприємства використовують води затоки Сиваш в якості мінеральної сировини та скидають відходи на береги заток Сиваш і Каркінітської, а також й в атмосферу над ними.

Російська військова активність на кримському березі та в водах Сивашу і Каркінітської затоки, а також поширений з Криму тотальний браконьєрський промисел на рибні запаси й водоплавних птахів, вкрай небезпечні для унікальних екосистем Сивашу і Каркініту. Ці негативні фактори утворюють ризики для здоров’я місцевого населення, в тому числі корінного кримськотатарського народу, що проживає на обох берегах Сивашу та на березі Каркінітської затоки. У місцевих громадах став високим рівень дитячої астми та раку, жителі страждають від неможливості використання Каркінітської затоки і Сивашу в цілях власного сталого розвитку.

Ми підкреслили в ООН, що істотне забруднення окупантами заток Сиваш і Каркінітської, їх мілітаризація державою-агресором становить загрозу правам на життя, здоров’я, гідність, воду, харчування і культуру. Ми поінформували доповідачів ООН про те, що в 2018 році уряд України посилив моніторинг негативних наслідків від діяльності хімічних заводів, розташованих в містах Армянськ та Красноперекопськ, та що з цього предмету українськими правоохоронцями було порушено кримінальні виробництва. Асоціація повідомила доповідачів ООН що її експерти подали позови до українських судів та до Європейського суду з прав людини за фактами порушення російськими окупантами прав місцевих жителів на безпечне використання ресурсів Сиваша і Каркінітської затоки, та що дані справи зараз перебувають на розгляді в українських судах і в Європейському суді.