Ганна Устінова-Бойченко, к.ю.н., доцент

Після початку незаконної окупації Криму російська «влада» контролює на півострові 48 об’єктів природно-заповідного фонду України державного значення, 40 з яких після початку окупації були «понижені в статусі до регіонального значення». Як правило, такі «об’єкти регіонального значення» є надзвичайно вразливими та фактично не захищеними від зловживань з боку недобросовісних суб’єктів російської «влади», які, маючи «повноваження» змінювати межі території таких об’єктів для різних цілей, можуть призвести до знищення заповідних екосистем у корисливих цілях.

Фактично з самого початку правління «окупаційної влади» стало зрозумілим, що збереження заповідних фондів Криму для них не є пріоритетним, оскільки у серпні 2014 року Володимир Костянтинов, так званий голова «Державної Ради Республіки Крим» заявив про необхідність «ліквідації Опукського та Казантипського заповідників», оскільки вони нібито «перешкоджають розвитку тваринництва». Хоча головним мотивом позбавлення цих територій заповідного статусу було, звичайно, використання цінних ділянок узбережжя й незайманої природи для урбанізації та забудови [1].

До 2019 року усі підконтрольні агресорові особливо охоронювані природні території України в Криму перебували у віданні «республіканських органів влади» та мали «регіональний статус», але 13 вересня 2018 року було прийнято постанову уряду РФ, відповідно до якої такі кримські території отримали статус «федерального значення». Після цього, у листопаді 2019 року було створено «федеральну державну бюджетну установу» «Заповідний Крим», в управління якої протиправно передали «заповідники» «Казантипський», «Опукський», «Ялтинський гірсько-лісний», «Лебедині острови», а також «державні природні заказники федерального значення» «Каркинитский» та «Мале філофорне поле».

На цих територіях «окупаційна адміністрація» встановила нові правила та відвідування цих територій стало можливим лише при наявності відповідного дозволу. Прогулянки дозволили тільки «за затвердженими маршрутами», заборонили збирання ягід, грибів, лікарських трав, полювання та риболовлю, крім того, відвідування таких територій стало платним. Порушення нових «правил» відтепер розцінюється як «адміністративне правопорушення» [2]. Прибравши к рукам таке природне багатство, «окупаційна влада» вирішила не нехтувати можливістю отримати «додатковий дохід» із захопленої землі. У наслідку чого мешканці Криму, були не тільки позбавлені можливості користуватися природними дарами, а ще й були примушені платити «окупаційній владі» за відвідування звичних для них природних локацій.

Крім того, відповідно до зазначеної «постанови» з точки зору агресора «припинив існувати» заповідник «Мис Мартьян», площа Ялтинського гірничо-лісового заповідника була зменшена на 36,5 гектарів, а землі Кримського природного заповідника були частково «вилучені» та частково отримали «слабший режим охорони». Екологи відзначають, що все це робиться окупантами заради забудови заповідників. Так, з території Ялтинського гірсько-лісового та Кримського заповідників вилучені землі для будівництва «урядових дач», така площа забудови, прикладом, еквівалентна всім приміським лісам Києва. Іншою метою, на думку експертів, є влаштовування «елітного полювання». Відповідно до «федерального законодавства» передбачено, що «заповідники та національні парки підпорядковані російському Міністерству природи». «Аксенови», які давно планували розкрасти Ялтинський заповідник, прикривалися тим, що «потрібно все це інвентаризувати», тож тепер ми бачимо, як вони провели цю «ревізію» [3].

Для російських «чиновників» з комерційної точки зору найбільш ласим шматком є саме Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, на частку якого припадає понад половини (14,5 тисячі гектарів) заповідної землі, «переданої федеральній владі». Територія Ялтинського гірсько-лісового заповідника простягається уздовж Південного берега Криму – центру курортного життя регіону. В межах заповідника розташовується більшість найпопулярніших природних пам’яток, які десятиліттями були візитними картками Криму.

Доступ до них дозволявся у всі часи. Лише російська «влада» вирішила в корені змінити ситуацію, адже заявляється, що запровадження пішохідних маршрутів Ялтинського заповідника будуть акумулювати левову частку коштів для «чиновників». У «Мінприроди Криму» прямим текстом говорять, що відтепер «найбільш цінні природні комплекси та об’єкти (на території Криму) зосереджені в межах федеральних ООПТ (особливо охоронюваних природних територій)». Тому, термін «цінні» при цьому слід розуміти не тільки в сенсі природних багатств, але й у вимірі комерційного потенціалу [4].

Те, як окупаційна «влада» використовує природні ресурси Криму, ми можемо зрозуміти, поглянувши на їх поводження з регіональним ландшафтним парком «Бакальська коса». Незаконний видобуток піску на родовищі «Бакальська банка», яке знаходиться за декілька кілометрів від ландшафтного парку у свій час змогла зупинити Україна, але після окупації Криму, така незаконна діяльність відновилась, посилилася та здійснюється не тільки безпосередньо на родовищі «Бакальська банка», але й за його межами, прямо на території парку.

Звісно, що окупаційній «владі» відома така незаконна діяльність, оскільки видобутий пісок використовувався для незаконного будівництва Керченського мосту. Результат такої діяльності «влади» – затоплення приблизно 10 гектар території ландшафтного парку, забруднення ділянок узбережжя та відповідно, знищення одного із наймальовничіших куточків України, який місцеві мешканці називали «українськими Мальдівами» [1].

Видобуток піску на території «Бакальської коси» не є єдиною проблемою, оскільки з метою розвитку аквакультури, «окупаційна влада» виставила на продаж дві ділянки з метою укладення «договору про користування рибоводними ділянками». Незалежно від того, які об’єкти аквакультури там передбачається розводити (малька або мідії), їх розведення дуже небезпечно для узбережжя і природоохоронної зони. Ці технології передбачають використання хімії, гормонів, антибіотиків. Недоїдені корми розсіюються плином по морю, рибні фекалії розносяться по берегу. Якщо все це буде відбуватися на 76 гектарах коси, то це призведе до катастрофи [5].

Подібна господарська діяльність становить екологічну загрозу для узбережжя, природоохоронної зони та населення Кримського півострову й ще раз доказує, що замість того, щоб зберігати унікальні природні ресурси, «окупаційна влада» знаходить способи зайвий раз «нажитися» на тому, що може належати тільки народу та умисно знищує об’єкти, які є не тільки естетичною насолодою для людей, але й підтримують взагалі водний баланс нашої планети. Фактичне зникнення «Бакальської коси» є одним із прикладів бездумного, байдужого та хижацького володіння природним багатством, яке зберігалось до моменту окупації століттями.

Інші приклади безхазяйного використання природно-заповідного фонду Криму ми можемо спостерігати на прикладі заповідника «Мис Мартьян», який взагалі протиправно «позбавили заповідного статусу». Фактично це означає знищення унікальної флори та фауни середземноморського типу. На території Опукського заповідника проводять регулярні військові навчання з бомбометання, запусками ракет та стрільбами з кораблів. Таке поводження фактично знищує унікальні природні ресурси. Також окупаційна «влада» використовує інші способи знищення. Наприклад Кримський природний заповідник «перетворили на національний природний парк» – тепер тут «дозволена господарська діяльність та планується масштабний розвиток туризму». Наслідки такої поведінки будуть мати незворотний характер, які людство відчує найближчим часом [6].

Карантинні обмеження, які були встановлені у 2020 році, внесли також певні корективи, оскільки відсутність спостереження з боку громадськості створило додаткові можливості для «спритних суб’єктів» освоювати нові землі в урочищах, де до 2014 року будівництво було неможливо. До певного моменту місцева «влада» була «сліпа» та не помічала, що у квітні 2020 року на 32-му кілометрі автодороги Феодосія-Судак біля селища Щебетовка з’явився новий майданчик. Ділянка впритул примикає до кордонів «Карадагської наукової станції ім. Т.І. В’яземського». Цей об’єкт заявлений окупантами як «природний заповідник Російської академії наук» та декларується ними як філія сформованого загарбниками у Севастополі «Федерального дослідного центру» «Інститут біології південних морів імені О.О. Ковалевського».

 Така поведінка викликала занепокоєння місцевих жителів Щебетовки та Коктебелю, оскільки для кримчан це місце є важливим через розташування джерела «Лягушка», воду якого вважають цілющою. Враховуючи те, що забудовник поводився зухвало та безцеремонно, у кримчан виникли підозри, що на місці, яке належить до заповідного фонду, буде побудовано чергове котеджне «елітне» селище. Територія самого заповідника охороняється законом та будь-яке будівництво, навіть за межами заповідника заборонено. При цьому до окупації адміністрація Карадазького заповідника встановила та зареєструвала його кордони, крім того, по зовнішньому периметру розташовується ще й охоронна зона, на якій також заборонено будівництво. Але наразі дві ділянки, площею 0,15 та 0,23 гектар, на яких наразі розпочато будівництво, якимось чином «перейшли у власність» жителя Керчі, відповідно «для індивідуального житлового будівництва та сільськогосподарського призначення» [7].

Чи то недбальство відповідальних суб’єктів, чи то «сліпота» місцевої «влади» створили можливість для житлового будівництва приватними особами у заповідній зоні, але на жаль, такі випадки на Кримському півострові сьогодні стали дуже частим явищем. Така поведінка окупаційної «влади» викликає обурення у кримського населення, яке зазначає, що починаючи з 2014 року нова «влада» повністю загарбала під будівництво все узбережжя Криму. При цьому тамтешньою пропагандою просувається «красива та обґрунтована необхідність» забудови узбережжя [8].

Під Судаком в бухті Капсель на мисі Меганом агресором проводяться будівельні роботи зі зведення об’єктів «арт-кластеру» «Таврида». Це стало можливим завдяки тому, що в 2019 році частина території заповідника «втратила» охоронний статус за «рішенням» окупаційної «влади». Місцеві мешканці не змогли миритися з таким безчинством й спробували, звісно безуспішно, чинити перешкоди будівельній техніці, яка працювала на території мису Меганом, а також «звернулися до різних інстанцій» для припинення протиправних дій. Однак, зрозумілої відповіді вони природно ні від кого так й не отримали [9].

Окупаційна «влада», з метою виправдання своїх діянь на сайті проекту «Арт-резиденція «Таврида» заявляє нібито про користь проекту для Судака. Заявлялося, що «територія забудови знаходиться поза межами особливо охоронюваних природних об’єктів регіонального значення Республіки Крим». Пропаганда декларувала що «всі заходи, пов’язані з будівництвом арт-резиденції, реалізуються виключно в правовому полі в межах федерального проекту «Соціальна активність» відповідно до доручення Президента Росії та з дотриманням всіх зобов’язань, передбачених в тристоронній угоді про співпрацю адміністрації Судака, автономної некомерційної організації «Центр розвитку культурних ініціатив» та Ради міністрів Республіки Крим».  Навіть обіцялося, що «позитивні зміни торкнуться сфери енерго- та водопостачання, водовідведення, ремонту доріг, створення пішохідної зони, облаштування пляжів».

Заявлялося що «проект об’єкта передбачав будівництво водоводу, який пройде транзитом через довколишні селища і забезпечить їх жителів безперебійним водопостачанням». Відзначалося, що «у генеральний план включено будівництво напірного колектора та каналізаційно-насосної станції, які будуть обслуговувати в тому числі та що знаходяться поруч населені пункти. Крім того, відбудеться реконструкція підстанції «Капсель», яка живить електрикою весь Судак. В результаті збільшиться її потужність та продуктивність, а також знизиться ймовірність перебоїв з енергопостачанням, особливо в гарячий туристичний сезон» [10]. Звісно це все залишилося на рівні обіцянок.

По факту будівельні роботи проводяться в охоронній зоні пам’ятки природи «Мис Меганом», де ростуть червонокнижні рослини, а місцеві жителі тепер позбавлені доступу до моря через зведений паркан. Також стало відомо про причетність до затвердження цього проекту першого заступника адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка. Проект також особисто схвалив Володимир Путін, колишній голова уряду Дмитро Медведєв та ще череда російських топ-чиновників. Генеральним підрядником виступає фірма давнього друга Путіна – Геннадія Тимченка.

Форум «Таврида» та цей «арт-кластер» став черговою спробою Кремля вибудувати молодіжну політику. Як зазначила журналістка з Севастополя Надія Ісаєва: «Здається, Росія плавно перетікає в Радянський Союз в плані негативних практик: створюється щось на зразок комсомолу. Молодь намагаються задобрити тусовками в хороших місцях, купити її лояльність, можливо, якимись кар’єрними ліфтами. Саме заради цього абсолютно варварським способом знищується унікальне місце в Криму» [11]. Мешканці Криму обурені таким «варварським» поводженням та розпорядженням унікальними природними територіями. Але «влада» нехтує не тільки думкою кримського населення, але й екологів, які неодноразово наголошують, що тенденція мілітаризації півострова, бездумне використання та розпорядження природними ресурсами призведе до катастрофічних незворотних наслідків, в результаті чого зміниться флора та фауна Кримського півострову. Це потягне за собою масштабну зміну природного фонду, зокрема морського балансу нашої планети.

Джерела:

1. https://www.blackseanews.net/read/161757

2. https://rg.ru/2020/09/30/reg-ufo/v-krymu-utochnili-pravila-poseshcheniia-osobo-ohraniaemyh-prirodnyh-territorij.html

3. https://day.kyiv.ua/ru/article/den-ukrainy/ohota-na-prirodu-kryma

4. https://crimea.ria.ru/20180920/1115252886.html

5. https://ru.krymr.com/a/kak-bakalskuyu-kosu-otdayut-pod-akvakulturu/30322311.html

6. https://ru.krymr.com/a/kak-za-6-let-izmenilis-zapovednye-ugolki-poluostrova/30508273.html

7. https://rg.ru/2020/05/13/reg-ufo/pochemu-vlasti-ne-mogut-ostanovit-strojku-u-karadagskogo-zapovednika.html

8. https://www.facebook.com/IgorZlobin.ru/posts/2860852997316652?comment_id=2861313790603906

9. https://ru.krymr.com/a/zastroika-mysa-meganom-prodoljaetsa-aktivistov-podozrevayut-v-ekstremizme/30964332.html

10. https://tavrida.art/art-residence

11. https://ru.krymr.com/a/novye-povoroty-v-zastroike-buhty-kapsel-universitet-kreativnyh-industriy-art-klaster-tavrida/31300256.html