Вітчизняні правозахисники регулярно моніторять ситуацію з поширенням українського радіосигналу в окупованому Криму і діями окупантів щодо його блокування, але мало хто цікавиться, про що віщають кримські радіостанції, скільки їх і хто є їх кінцевим бенефіціаром. Частково відкрити «завісу таємниці» спробує кандидат юридичних наук Андрій Чвалюк.

На території окупованого півострова на цей час ведуть своє мовлення в цілому 28 ефірних радіостанцій (29, якщо рахувати Вєсті ФМ («ФДУП ВДТРК») яке займає в Севастополі відразу дві частоти) і 23 Інтернет радіостанцій (або радіостанцій, чия частота невідома) [1; 2].

До лютого 2015 року радіостанції в окупованому Криму працювали за раніше виданими українським ліцензіями, але всі вони через рік були «анульовані» окупаційною владою. Щоб продовжити мовлення підприємства були змушені «перереєструватися» в «Управлінні Роскомнагляду по Республіці Крим та місту Севастополю». «Ліцензії» видавали вибірково, керуючись «питаннями державної безпеки Росії». Тому частина підприємств, що залишилися без роботи, були поглинені більш успішними російськими «колегами», такими як краснодарське ТОВ «Радіокомпанія РАДІО РОКС – Регіон», яке консолідувало в себе мовні потужності українського радіо «Перець FM» [3].

На сайті Роскомнагляду, у Державному реєстрі інфраструктури зв’язку та телерадіомовлення РФ, доступний список всіх «легально діючих» в Криму радіостанцій. Велика частина з них, а саме 27 компаній зосереджена в Сімферополі: Вісті ФМ; Радіо-Дача; РАДІО-ЛЮБОВ; Європа плюс; Радіо Віра; Ретро FM (Retro FM); Авторадіо; Дорожнє радіо; Максимум; Радіо-Крим; Наше радіо; Ді FM (D FM); Радіостанція ХІТ-ФМ; «Національна радіостанція» «ЗІРКА-FM»; Крим Точка; Ватан седаси; Радіо Крим; Море; Радіо 7 (Radio 7); Юмор FM; SPUTNIK («Супутник в Криму»); Радіо Джаз; Радіо Рекорд; КОЗАК FM (колишнє українське радіо «Перець FM»); Радіо Шансон; Російське Радіо-Крим; Релакс FM (Relax FM); Радіо «Комсомольська правда» [4].

У Севастополі, крім окремих з перерахованих вище, веде своє мовлення також «Севастополь ФМ», що належить «Севастопольській телерадіокомпанії». Загалом на Севастополь припадає 22 радіохвилі публічного мовлення [5].

Ефірним радіостанціям «виділили» для Сімферополя і Севастополя різні частоти, однак своє мовлення ведуть за допомогою одних і тих самих сімферопольських веж: Сімферопольська телевежа (вул. Студентська, буд. 14.); вежа ТРК «Жиса» (вул. 51-ї Армії, буд. 131); вежі на Петровських висотах: «Про-медіа» (вул. Крилова, буд. 161) та ТРК «Пілот» (радіопередавальний центр розташований на майданчику насосної станції міськводоканалу). Схоже, що для інформаційних цілей окупантів цих чотирьох веж цілком достатньо і нових споруд в межах міста встановлювати не планується. На відміну від веж мобільного зв’язку, яких, зі слів окупаційної «влади», тільки в Севастополі і його околицях повинні встановити 52 одиниці.

Як повідомила на засіданні «уряду міста Севастополя» «керівник департаменту цифрового розвитку» Олександра Осипова «передбачається будівництво 22-х антенно-щоглових споруд, які будуть встановлені на трасах, віддалених районах та сільській місцевості». Так само «чиновниця» доповіла, що в центральній частині міста встановлять ще 30 «опор подвійного призначення» [6]. Чи не було це ненавмисною обмовкою колишнього головного радника відділу інформаційного суспільства Департаменту інформаційних технологій та зв’язку Уряду РФ? Про що насправді вона хотіла доповісти своєму «кримському начальству»? Що з’являться нові модернізовані об’єкти міської інфраструктури (на базі опор зовнішнього освітлення, опор електротранспорту або опор лінії електропередач), на яких розмістять обладнання зв’язку та відеокамери. Або що вежі будуть основою для розміщення технологій подвійного призначення, тих самих, що можуть знайти застосування, як у цивільній, так і у військовій сфері [7]. Ми схиляємося до другого варіанту. Тим більше що подібні прецеденти вже є.

Країна-агресор починаючи з 2014 року успішно використовує мобільні телерадіомовні комплекси НВО «Зв’язокпроєкт», як мінімум два з яких були помічені в безпосередній близькості від адміністративній межі з Херсонською областю. Як заявляють експерти, дані комплекси цілком можуть використовуватися для локального (в радіусі 5-10 кілометрів) блокування радіосигналів українських радіостанцій [8].

Спочатку комплекс був розроблений з цілком «мирної» метою – для забезпечення подачі сигналу в разі виходу з ладу об’єктів мережі мовлення або на період ремонту компонентів мережі. Але, як вчить англійська приказка – «в любові й на війні всі засоби підходять». Тому, розміщені на шасі автомобіля «Камаз» мобільні телерадіомовні комплекси ще на заводі [9] були пофарбовані в камуфляж. Крім мобільних комплексів окупаційна «влада» встановлює в Криму, поряд з адмінкордоном, і стаціонарні вежі. Які також використовуються для блокування українського FM радіомовлення [10]. Однак, зараз не про це.

«Кримські радіостанції» наразі створені у вигляді «ТОВ» або «автономних некомерційних організацій», а федеральні – мають більш широкий спектр організаційно-правових форм. Наприклад, власником «Вісті ФМ» є Федеральне державне унітарне підприємство «Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія», з офісом у Москві. А «Національна радіостанція» «ЗІРКА-FM», хвилі якої проникають в незміцнілі голови кримської молоді, отримує фінансування від відкритого акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Збройних Сил Російської Федерації «ЗІРКА».

«Радіо «Комсомольська правда» належить акціонерному товариству «Видавничий дім «Комсомольська правда», основним засновником якого є саратовський бізнесмен Аркадій Євстаф’єв [11], більш відомий у справі про «коробку з-під ксерокса» – скандалі, пов’язаному з фінансуванням виборчої кампанії Бориса Єльцина в 1996 році. Нині Аркадій Євстаф’єв є лідером саратовського регіонального відділення партії «Правое Дело», а слідчий комітет РФ перевіряє його на можливу причетність до вбивства Владислава Лістьєва. Правоохоронні органи нарешті зацікавив той факт, що через місяць після трагічної загибелі Лістьєва, Євстаф’єв, виходець зі структур КДБ, раптово став заступником генерального директора каналу «ОРТ» [12]. До речі, «Саратовські авіалінії», що належали Аркадію Євстаф’єву в 2018 році протягом двох місяців здійснювали рейси з РФ до окупованого Криму [13]. Як можна помітити, інтереси Росії, її федерального уряду, збройних сил і органів державної безпеки, охоплюють всі сфери життєдіяльності окупованого півострова, включаючи радіомовлення.

В цілому місцеві і «умовно місцеві» радіостанції представлені на території Криму 19 компаніями. Ще шість управляються з Москви. Однією радіостанцією володіє водночас «муніципальна» та «федеральна» структура з Краснодарського краю «Радіокомпанія РАДІО РОКС – Регіон». Однак, найбільший інтерес викликає «Радіо-Любов», яке належить костромський «РК Медіа». Коріння цієї рекламної компанії теж ведуть до Москви, до фонду «Росконгрес», а потім губляться в ланцюжку некомерційних організацій.

Беззмінним головою правління і директором фонду «Росконгрес» є Олександр Стуглєв. Його біографія ретельно підчищена, але, не дивлячись на те, що відразу після закінчення Балтійського державного технічного університету ім. Д.Ф. Устинова в 1996 році, Олександр Стуглєв займався виключно проведенням виставок, конференцій та форумів, його альма-матер не просто так з 1985 року носить ім’я міністра оборони СРСР.

Найчіткіше спеціалізацію випускників цього навчального закладу відображає його сучасна назва – «Балтійський державний технічний університет «Військомех» ім. Д.Ф. Устинова». Тому нас не дивує те, що Олександр Стуглєв отримує привітання з днем ​​народження від Асоціації юристів Росії [14]. Не виключено, що вітальні листівки від колишніх однокурсників приходять до нього й з Міністерства оборони РФ. Вірогідно й вказівку ​​«придбати радіо в Криму» Олександр Стуглєв теж отримав від людей в погонах.

Частотний ресурс (а можливо й обладнання) «Радіо-любов» отримало «в спадок» від української компанії «Новий обрій» [15], яку пов’язують з «Партією регіонів» [16]. У 2011 році, фірма «Новий обрій», яка до цього ніколи не займалася радіобізнесом, раптом отримала від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України відразу 55 частот, що на той момент,за технічним покриттям,було чи не найбільшою вітчизняною радіомережею. І ось тепер шматки «колишньої величі» підгортають під себе російські військові механіки. Навіщо кураторам Олександра Стуглєва знадобилося «своє радіо» – поки невідомо. Можливо, щоб він зміг практично застосувати знання отримані на базовій кафедрі БІ4 «Радіоелектронні системи спеціального призначення». Тим більше що й опори подвійного призначення під ці системи Олександра Осипова пообіцяла незабаром встановити.

Складною залишається і ситуація з радіомовленням на мові корінного народу. До недавнього часу в Криму залишалися дві радіостанції що віщали на кримськотатарській мові: «Ватан седаси» і «Мейдан ФМ». 1 березня 2021 року перша кримськотатарська радіостанція «Мейдан ФМ» переслала вести мовлення у Криму. Причиною стали борги перед провайдером послуг кримськотатарського медіахолдингу «ATR».

Радіостанція «Ватан седаси» отримала «ліцензію на мовлення» в Криму в серпні 2015 року. В «дозвільних документах» зазначено, що мовником є «автономна некомерційна організація» «Громадська кримсько-татарська телерадіокомпанія» зареєстрована в м. Сімферополі. Однак у якості «власника компанії» зазначено так зване «Міністерство внутрішньої політики, інформації та зв’язку Республіки Крим». «Статутного капіталу» «телерадіокомпанія» не має, що ще раз підтверджує її повну залежність від окупаційної «влади». Незважаючи на доходи від реклами [17], мовлення на мові корінного народу Криму за умов окупації з боку колаборантів виявилося збитковою діяльністю. Наприклад, в 2020 році компанія показала збитки в розмірі 400 тисяч рублів і по трьом методикам з п’яти має ризик банкрутства [18]. А це означає, що в будь-який момент мовлення може бути припинено.

Ми не знайшли в відкритих джерелах інформації про наявність фінансової підтримки приватних кримських радіокомпаній з боку окупаційної «влади». «Постанова» «Ради Міністрів Республіки Крим» 2016 року № 43 «затвердила» «Державну програму Республіки Крим «Інформаційне суспільство» на 2016-2018 роки», яка з наступними змінами містила в собі «підпрограму» № 2 «Розвиток республіканського державного телерадіомовлення». «Підпрограма» ставила за мету «задовольнити в Криму інформаційні потреби в радіомовленні». Однак, як там часто буває, мета не співпадала з завданням «збільшити радіоохоплення і поліпшити якість сигналу «автономної некомерційної організації» «Телерадіокомпанія «Крим». Таким чином, відразу було окреслено, що «підпрограма» розрахована тільки на «державний» сектор ринку послуг, залишаючи за бортом всі інші радіостанції.

Так само «чиновники» окупаційної «адміністрації» не посоромилися позначити, що єдиною метою (цільовим індикатором) виділення «бюджетних коштів» є «збільшення частки радіопрограм про діяльність «Глави Республіки Крим», «Ради міністрів Республіки Крим», «Голови Ради міністрів Республіки Крим», «виконавчих органів державної влади Республіки Крим», «органів місцевого самоврядування муніципальних утворень в Республіці Крим» тощо в загальному ефірному часі радіомовлення «Телерадіокомпанії «Крим» [19]. Тобто вони вирішили витратити «бюджетні кошти» саме на популяризацію власної діяльності. Всього за 2016-18 роки було успішно освоєно 738 мільйонів рублів [20; 21]. Після чого кримські «вожді» порахували, що їх прізвища звучать в радіоефірі недостатньо часто і «подовжили підпрограму» № 2 на 2018-2020 роки, виділивши на ті ж цілі вже практично два мільярди рублів [22].

А тому для окупаційної «адміністрації» немає необхідності «годувати» дрібні радіостанції, коли 15% всього радіо- і 25% всього телеефіру Криму наразі «на законодавчому рівні» виділено на підтримку культу особи кримських колаборантів. Причому у останніх вистачає «сили духу» з кожним роком збільшувати частку теле- і радіопрограм зі своєю участю, оплачуючи власний PR «бюджетними грошима». Подібна сумна ситуація призвела до того, що доходи від реклами були і залишаються для кримських не «державних» радіостанцій єдиним джерелом доходу. Але на одній рекламі далеко не заїдеш, тому ми прогнозуємо скорочення, у найближчому майбутньому, мовлення підконтрольних окупантам приватних радіостанцій в Криму і зменшення їх кількості.

Джерела:

1. https://guzei.com/radio.php?city=763

2. https://vcfm.ru/radio/gorod.php

 3. https://vcfm.ru/radio/tx.php?id=14488

4. https://reestr-svyaz.rkn.gov.ru/place/223861.htm

5. https://reestr-svyaz.rkn.gov.ru/place/223924.htm

6. https://vesti92.ru/news/blagoustroystvo/52-novye-vyshki-mobilnoy-svyazi-ustanovyat-v-sevas/

7. Технология двойного назначения. Большая российская энциклопедия в 35 т. гл. ред. Ю. С. Осипов. М., 2004-2017.

8. https://investigator.org.ua/publication/221300/

9. http://nposp.ru/news/mobilnyj-teleradioveshhatelnyj-kompleks/

10. https://crimeahrg.org/ru/na-severe-kryma-okkupaczionnaya-vlast-ustanovila-novuyu-vyshku-dlya-blokirovaniya-signala-ukrainskih-fm-stanczij/

11. https://www.list-org.com/company/4124

12. https://www.vzsar.ru/news/2021/07/09/sk-rf-proverit-arkadiya-evstafeva-na-prichastnost-k-ybiystvy-vlada-listeva.html

13. https://simferopolairport.ru

14. https://alrf.ru/news/pozdravlyaem-aleksandra-stugleva-s-dnem-rozhdeniya/

15. https://vcfm.ru/radio/tx.php?id=14473

16. https://www.pravda.com.ua/rus/news/2011/03/17/6022976/

17. http://vatan.fm/

18. https://sbis.ru/contragents/9102190660/910201001

19. https://minfo.rk.gov.ru/ru/document/show/224

20. https://minfo.rk.gov.ru/file/godovoj-otchet-o-khode-realizacii-i-ob-ocenke-ehffektivnosti-gosudarstvennoj-programmy-respubliki-krym-informacionnoe-obshhestvo-na-2016-2018-gody-za-2016-god.pdf

21. https://minfo.rk.gov.ru/uploads/minfo/attachments//d4/1d/8c/d98f00b204e9800998ecf8427e/php0sVJsS_io-16-18-17.pdf

22. https://rk.gov.ru/file/pub/pub_378713.pdf